АДАМ МІЦКЕВИЧ

ІЗ «КРИМСЬКИХ СОНЕТІВ»

Бахчисарай

Великі та німі Гіреїв двір і сад!

По ґанках, що мели покірних баш тюрбани,

Через потуги трон і любощів дивани

Літає сарана, повзе холодний гад.


Повився темний плющ і дикий виноград

По вікнах, по стіні подобою альтани;

Руїна — пише тут на мурах гість незнаний,

Як Валтасарові, на віковічний згад.

А в залі ще стоїть окраса мармурова:


Гарему то фонтан. Сльоза його перлова

Спадає по сльозі і промовля щомить:

«О де ви, де тепер, любов могуття й славо,

Що мали у віках сіяти величаво?

Ганьба! Немає вас, а джерело дзвенить».



Переклав М. Рильський



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.