Кар'єра Ругонів

Дія роману відбувається у провінційному містечку Плассан на півдні Франції напередодні і в момент державного перевороту грудня 1851 року. За зовнішнім спокоєм цього міста, поділеного на квартали простолюду, буржуа і дворянства, ховаються гострі соціальні суперечності. Ненависть до Республіки об'єднала рантьє, торговців, духівництво і шляхту — усіх, хто боявся втратити власність і привілеї.

У центрі розповіді — родина Ругонів, яка веде своє коріння від Аделаїди Фук — жінки зі спадковою нестабільністю психіки. Від законного чоловіка-селянина вона народила П'єра Ругона, а від коханця-контрабандиста Маккара — двох позашлюбних дітей: Антуана та Урсулу. П'єр — жадібний і хитрий — привласнив майно матері, позбавивши зведених брата і сестру спадщини. Він одружився з честолюбною Фелісіте Пуек, і разом вони перетворили свій «жовтий салон» на реакційний центр, що готував ґрунт для бонапартистського перевороту.

Кожен із синів Ругонів по-своєму очікував на «слушний момент». Ежен діяв у Парижі, таємно листуючись із батьком і готуючи план переходу на бік Бонапарта. Аристид — безпринципний журналіст — вичікував, чий бік переможе, і в останній момент інсценував «нещасний випадок», щоб не прив'язувати себе до жодної сторони. Лише Паскаль, третій син, залишався осторонь: він займався наукою і щиро вірив у республіканські ідеали.

Паралельно розгортається інша лінія — Сільвера і М'єтти, молодих і чистих закоханих, що приєдналися до колони повстанців. Їхня любов і революційний запал різко контрастують із брудними інтригами Ругонів. Для Золя ці двоє — втілення «великих дітей, що жадали любові й свободи»: вони несуть червоний прапор не заради вигоди, а за переконанням. Але на площі з'явилися солдати. Під час сутички М'єтта була смертельно поранена — куля влучила їй у груди. Сільвер тримав її, благаючи триматися, але дівчина померла у його руках, притулившись востаннє до коханого.

Коли повстання було придушене, П'єр Ругон вийшов із укриття і вдерся до міської ради, де пиячив Антуан Маккар. Зв'язавши брата, П'єр інсценував «звільнення міста» і перетворився на місцевого героя. Сільвера стратили — на тих самих плитах, де він проводив час із М'єттою. А Ругони тієї ж ночі святкували за десертом, сміялися і вітали «новонароджену Імперію». Державний переворот, що обернувся трагедією для повстанців, став початком кар'єри Ругонів.