Короткий переказ - ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО - ПОЛЬ ВЕРЛЕН - 11 КЛАС
Із збірки «Колишнє й недавнє»:
Колишнє
Найперше — музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
що плине, млистий і легкий,
а не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
які б в рядку без вад бриніли,
бо наймиліший спів — сп’янілий:
він невиразне й точне сплів,
в нім — любий погляд з-під вуалю,
в нім — золоте тремтіння дня
й зірок осіння метушня
на небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон,
не барву — барви нам ворожі:
відтінок лиш єднати може
сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті,
той ум жорстокий, ниций сміх,
часник із кухонь тих брудних —
від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути
та ще як слід приборкай рими:
коли не стежити за ними,
далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
скував за шаг цей скарб, що так
під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
щоб душу поривав — шукати
нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура,
де чари діє вітерець,
де пахне м’ята і чебрець...
А решта все — література.
Переклад Г. Кочура