Короткий переказ - ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО - ПОЛЬ ВЕРЛЕН - 11 КЛАС

Із збірки «Колишнє й недавнє»:

Колишнє

Найперше — музика у слові!

Бери ж із розмірів такий,

що плине, млистий і легкий,

а не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,

які б в рядку без вад бриніли,

бо наймиліший спів — сп’‎янілий:

він невиразне й точне сплів,

в нім — любий погляд з-під вуалю,

в нім — золоте тремтіння дня

й зірок осіння метушня

на небі, скутому печаллю.

Люби відтінок і півтон,

не барву — барви нам ворожі:

відтінок лиш єднати може

сурму і флейту, мрію й сон.

Винищуй дотепи гризькі ті,

той ум жорстокий, ниций сміх,

часник із кухонь тих брудних —

від нього плач в очах блакиті.

Хребет риториці скрути

та ще як слід приборкай рими:

коли не стежити за ними,

далеко можуть завести.

Хто риму вигадав зрадливу?

Дикун чи то глухий хлопчак

скував за шаг цей скарб, що так

під терпугом бряжчить фальшиво?

Так музики ж всякчас і знов!

Щоб вірш твій завше був крилатий,

щоб душу поривав — шукати

нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,

де чари діє вітерець,

де пахне м’‎ята і чебрець...

А решта все — література.

Переклад Г. Кочура