Короткий переказ - ПРО ЦАРІВНУ МІСЯЦІВНУ - ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА - 11 КЛАС

Прийшла в кузню Місяцівна

в серпанковім покривалі,

хлопчик дивиться на неї —

краса очі пориває.

Переклад М. Лукаша

Має білими руками,

аж малому серце в’‎яне,

вислоняє, грішна й чиста,

тугі перса олив’‎яні.

«Тікай, тікай, Місяцівно,

бо як вернуться цигани,

накують із твого серця

намиста й перснів багато».

«Дай я, хлоню, потанцюю,

бо як вернуться чхавале,

ти з закритими очима

лежатимеш на ковадлі».

«Тікай, тікай, Місяцівно.

Чуєш, тупотять бахмати? »

«Ну-бо, хлоню, не топчися

по білі моїй крохмальній ».

Битим шляхом скаче вершник,

мов у бубон в шлях бабаха,

а вже в кузні малий хлопчик

склепив віченьки бідаха.

Гаєм їхали цигани,

мусянджовії примари.

Очі мружили набакир,

рівно голови тримали.

А в тім гаю пугач пуга,

пугач пуга тоскно й жаско...

пливе небом Місяцівна,

за руку держить хлоп’‎ятко.

В кузні туж, у кузні лемент,

плачуть, голосять цигани,

а царівну Місяцівну

повивають хмари, хмари.

Переклад М. Лукаша