Короткий переказ - ГАЗЕЛА1 ПРО ТЕМНУ СМЕРТЬ - ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА - 11 КЛАС

Хотів би я заснути, як засинають яблука,

і спати десь далеко від цвинтарного гамору.

Хотів би я заснути, як та мала дитина,

що в чистім морі мріє собі розкраять серце.

Ви тільки не кажіть мені, що мертві не кривавляться,

бо рот гниє, а все водиці просить.

Навіщо мені знати, як їх мордують трави

і місяць із гадючим ротом, що порається перед світом.

1 Газела — від газель (віршова форма ліричної поезії у народів Сходу).

Хотів би я заснуть на час,

на час, на хвильку, на століття,

хай знають тільки всі, що я не вмер,

що є в моїх устах ще стійло золоте,

що я — маленький приятель провесняного леготу

і велетенська тінь од власних сліз.

Покрий мене над ранок покривалом,

хай пригорщами сипле на тіло мурашву;

змочи мені взуття твердючою водою,

хай клешні скорпіонячі по ній дрібочуть поковзом.

Бо хочу я заснути, як засинають яблука,

навчитися плачу, що від землі очистить,

бо хочу бути разом з дитиною сумною,

що в чистім морі мріє собі розкраять серце.

Переклад М. Лукаша