Короткий переказ - ОРДЕН ВАГАНТІВ1 - З ЛІРИКИ ВАГАНТІВ - 8 КЛАС

1

Коли спір почується:

«Йдіть у світ безкраїй!»,

То ченці збираються,

Клірик2 поспішає,

І левіт3 про Біблію

Тут же забуває —

В орден4 всі вливаються,

Що життя спасає.

2

Наш статут наказує:

Зважте все старанно!

У житті поводьтеся

Тільки бездоганно!

Вам не личить знатися

З кліриком захланним,

Що ні з ким не ділиться,

Що з нутром поганим.

3

Милосердя любимо

І добра дорогу;

1 Ваганти — від лат. vagantes — бродячі люди, здатні до віршування та виконання пісень чи, рідше, прозаїчних творів.

2 Клірик — служитель культури якої-небудь церкви.

3 Левіт — старозавітний священик.

4 Орден — організація, об’‎єднання людей з певним статусом.

Обіцяєм кожному

Нашу допомогу.

Приймемо багатого

І людину вбогу,

Ту, котру побожнії

Гонять од порога.

4

В ордені вагантському

Ми ченцеві раді,

Щедрому пресвітеру1

І його відраді,

Вчителям і клірикам,

Школярів громаді,

А найбільш — студентові

В гарному наряді.

5

Шваби, сакси, мейсенці2,

Наші друзі славні,

Що до нас зібралися

З міст і глухомані,

Постанови слухайте

Наші бездоганні:

«Згиньте люди скнаристі,

Скупарі захланні!»

6

В орден ми приймаємо

Чесних і лукавих,

Дужих, сили сповнених,

Немічних, кульгавих,

Виснажених старістю,

Молодих і жвавих,

1 Пресвітер — священик.

2 Шваби — німці, які населяли герцогство Швабія (одна із давніх назв Німеччини).

Сакси — група давніх германських племен, які населяли Південно- Західну Європу і Британію.

Мейсенці — одне із германських племен, жителі Мейсена.

До Венери1 жадібних

I до неї млявих.

7

Миролюбних, лагідних,

Буйних, інтриганських,

З Швабії, з Італії

Та з країн слов’‎янських,

І маленьких карликів,

І людей гігантських,

Тихих, скромних вдачею

І бундючно-панських.

8

Орден відкриває нам

Істину єдину:

Тут ми щастя знайдемо

Й радісну годину.

Нам миліше в ордені

Їсти буженину,

Ніж ячмінне вариво

Та суху скорину.

9

Орден наш родиною

Слушно звати стану:

Ми ж бо всіх приймаємо —

З будь-якого стану.

Ще раз проголосимо

Твердо, без обману —

Всіх у нас стрічаємо,

Як рідню кохану!

10

Тут нам заборонено

Прокидаться зранку:

Всяка нечисть юрбами

Бродить до світанку

1 Венера — римська богиня кохання і вроди.

І облудні видива

Шле нам без устанку —

Дурень хай зістрибує

З ліжка до сніданку!

11

Тут нам заборонено

Утреню1 служити —

Вставши, краще в затінку

Снідання спожити.

Вина ми смакуємо

І курчаток ситних,

Одного лиш лячно нам —

Не програти б свити!

12

Мати дві одежини

В ордені негоже:

Хто тут одягається,

Мов якийсь вельможа,

Мусить щось програти нам —

Це підтвердить кожен.

Зайвого ж позбутися

Гра всім допоможе.

13

Хто бажає йти до нас,

Хай собі затямить:

Дорожиш сорочкою —

Жертвуй-но штанами!

І не мрій про чоботи,

Тішся постолами,

Бо тебе відлучимо,

Як не згоден з нами!

14

Поки не наївся всмак,

Не виходь із хати:

1 Утреня — ранкове богослужіння в церкві.

Вміє найскупішого

Бідний упрохати;

Може й мідячок не раз

Добрий приріст дати —

З ним гравець удачливий

Виграє дукати1.

15

Хай не дмуть в обличчя нам

Грізні вітровії,

Слізьми хай не миється

Бідний в безнадії

І про кращу доленьку

Не втрачає мрії,

Бо, бува, за лихом йдуть

Радісні події.

16

Всім, кого зустрінете,

Треба пояснити,

Чом гріхи ви мусите

Піснею хулити:

«Щоб нечесних гудити,

Чесних похвалити,

Чесно від цапів овець

Чесних відділити».

Переклад М. Борецького