«Потік свідомості» в літературі новітньої доби

«Потік свідомості» в художній літературі є екстремальною формою внутрішнього монологу, яка (часто за допомогою прийому монтажу) імітує безпосередню передачу хаотичного процесу внутрішнього мовлення людини. Термін належить американському філософу Вільяму Джеймсу, який вважав, що свідомість — це потік, річка, в котрій думки, переживання, асоціації, спогади постійно перебивають одне одного і «неологічно», спонтанно перетинаються. "Потік свідомості" - література XX ст., переважно модерністського спрямування, яка безпосередньо відтворила душевне життя, переживання, асоціації; засіб зображення психіки людини безпосередньо, "зсередини", як складного та плинного процесу. Школа "потоку свідомості" сформувалася на початку XX ст. Її представники (Дж. Джойс, Марсель Пруст, Вірджинія Вулф, Гертруда Стайн) використали "потік свідомості" насамперед як "техніку", спосіб розповіді, який полягав у тому, щоб показати психічний процес детально, з точнішою фіксацією думок, почуттів, підсвідомих поривань, у вигляді "потоку", "ріки".

"Потік свідомості" - це художній засіб зображення внутрішнього світу людини, що полягав у безпосередньому відтворенні "зсередини" плину її роздумів, переживань, настроїв як складного психологічного свідомо-підсвідомого процесу, своєрідний спосіб фіксації та вираження найприхованіших складників цього процесу. "Потік свідомості" нерідко називали розширеним внутрішнім монологом, доведеним до абсурду.

Для нього характерні риси: Підкреслена увага до духовного життя особистості. Спонтанність виникнення думок та образів. Відсутність чіткої послідовності. Поєднання свідомого та несвідомого, раціонального та чуттєвого. Підвищена емоційність.Зменшення ролі автора на користь "я" героя. Безперервність процесу внутрішньої діяльності особистості. Глибокий психологізм.

Стилістично "потік свідомості" виявився у синтаксичній невпорядкованості мовлення, використанні невласне прямої мови, оповідної манери, ремінісценсій, ліричних відступів.

Зміст - Духовне життя особистості

Герой - Людина, яка живе напруженим внутрішнім життям, схильна до роздумів, медитації тощо.

Сюжет - Плин думок, настроїв, вражень, почуттів героя, відсутність чіткої послідовності, спонтанність виникнення образів та асоціацій.

Композиція - Поєднання різноманітних композицій, свідомого і несвідомого, раціонального і чуттєвого в єдиному потоці.

Художній Час - Час "життя душі" героя; минуле, теперішнє, майбутнє; бажане і уявне; згадуване та омріяне тощо.

Художній Простір Не обмежується реальним простором, вміщує не тільки дійсне, а й вигадане, згадуване, можливе.

Стиль Невпорядкованість мовлення, невласне пряма мова оповіді, стилістична неординарність тощо.

Саме Джойс у романі «Улісс» уперше відобразив «потік свідомості» як поєднання свідомого і несвідомого. Дія роману відбувається упродовж одного дня, але завдяки новим художнім прийомам стала віддзеркаленням вічної «одіссеї» людського духу. Джойс довів, що у людській свідомості уживаються вічне і миттєве, драматичне і комічне, а підсвідоме людини відкриває справжній всесвіт почуттів, прагнень, бажань, скутих свідомістю.