Постмодернізм як літературне явище. Філософсько-естетичні течії постмодернізму

Закінчення II світової війни ознаменувало важливий поворот у світосприйнятті західної цивілізації. Війна була не тільки зіткненням держав, а й зіткненням ідей, кожна з яких обіцяла зробити світ ідеальним, а натомість принесла ріки крові. Звідси — відчуття кризи ідеї, тобто зневіра у можливість будь-якої ідеї зробити світ кращим. Виникла також і криза ідеї мистецтва. З іншого боку, кількість літературних творів досягла такої кількості, що склалося враження, ніби все вже написано, кожен текст містить посилання на попередні тексти, тобто є метатекстом.

На початку 1980х років у зарубіжній теорії літератури і мистецтва виникло поняття постмодернізму. Цим терміном починали позначати явища культури останніх десятиліть, які прийшли на зміну модернізму (постмодернізм і означає «все, що після модернізму»). Дата виникнення постмодернізму залишається дискусійною.

Одні дослідники вважають початком постмодернізму роман Джойса «Поминки по Фіннегану» (1939), другі — попередній його роман «Улісс», треті — американську «нову поезію» 40—50х років, четверті — що постмодернізм — це не «фіксоване хронологічне явище», а деякий духовний стан, а «у будьякій епосі є власний постмодернізм» (У. Еко), п’яті взагалі висловлюються про постмодернізм як про «одну з інтелектуальних фікцій нашого часу» (Ю. Андрухович). Але більшість науковців вважає, що перехід від модернізму до постмодернізму випав на середину 1950х років. У 60—70і роки постмодернізм охоплює різні національні літератури, а у 80і він став домінуючим напрямом сучасної літератури і культури.

Провідними ознаками постмодерністської літератури є іронія, «цитатне мислення», інтертекстуальність, пастіш, колаж, принцип гри. У постмодернізмі панує тотальна іронія, загальне осміяння і глузування. Численні постмодерністські художні твори характеризуються свідомою настановою на іронічне співставлення різних жанрів, стилів, художніх течій.

Твір постмодернізму — це завжди висміювання попередніх і неприйнятних форм естетичного досвіду: реалізму, модернізму, масової культури.

Одним з головних принципів постмодернізму є цитата, а для представників цього напряму притаманне цитатне мислення. Ознакою постмодерністської літератури є так званий пастіш. Він є специфічним варіантом пародії, яка у постмодернізмі змінює свої функції. Від пародії пастіш відрізняється тим, що тепер нема що пародіювати, немає серйозного об’єкта, який можна піддати висміюванню. Пастіш розуміють також як самопародіювання.

Серед інших характеристик постмодернізму — невизначеність, деканонізація, карнавалізація, театральність, гібридизація жанрів, співтворчість читача, насиченість культурними реаліями, «розчинення характеру» (повна деструкція персонажа як психологічно й соціально детермінованого характеру), ставлення до літератури як до «першої реальності».