Поетичне новаторство Бодлера. «Квіти зла»

Поетична програма Бодлера — програма богемності (середовище людей, дотичних до мистецтва, які набувають форми виклику суспільству — алкоголь, розпуста, злочинне). Уява — спосіб реалізації принципу «мистецтва заради мистецтва», за допомогою уяви можна спинити наближення цивілізації до старості.

«Квіти зла» (1857р.) — 6 циклів, 127 віршів. Збірка є закликом зламати всі правила, вимогою до оригінальності, присутня ненависть до буржуазного задоволеного життя. Буденне диво — вади сус-ва і злочини, бруд і потворність, вуличний натовп, імморалізм (душа як епіцентр зла, яка паралельно молиться до Бога).

1 розділ. Сплін та ідеал (теми: хвороба віку, зло — буденна дійсність, краса недотична до гуманності, її зміст бридкий: зображ. матеріальне (хвороби), моральне (садизм), тілесне (втома, старіння), метафізичне (сплін в душі)).

2 розділ. Картини Парижа (теми: місто як запущеність і бруд, краса повії, крик лебедя на сухому озері).

3 розділ. Вино (теми: суцільне забуття, сп’яніння, мрія, примирення з долею).

4 розділ. Квіти зла (теми: абсолютизація сексуальності навколо 3Dжінки (демон, дитина, спокусниця), чим підкреслюється деструктивність, жорстокість, страх).

5 розділ. Бунт.

6 розділ. Смерть.

Висновок: диявол світу — нудьга, розщеплення. Центральний образ — образ фланера (житель великого міста, що вештається без жодної мети). Діє принцип відповідностей: усе в світі взаємозалежне і пов’язане, дзеркальне, тому запах, звук, форма, смак перегукуються.