Зав’язка. У маленькому містечку штату Огайо панує класична сувора зима. Світ закований у кригу, бурульки висять на дахах, а мешканці живуть у закритому, холодному просторі. Це опис «старої Землі», де панує спокій і передбачуваність природних циклів, які здаються непорушними.
Розвиток дії. Раптом через місто проходить хвиля аномальної спеки. Це не поступове потепління, а різкий удар гарячого повітря, ніби відчинили двері велетенської печі. Сніг розчиняється на очах, перетворюючись на воду, а паморозь на шибах миттєво зникає. У повітрі стоїть запах розпеченого заліза та літніх запахів, що прийшли нізвідки.
Кульмінація. Жителі містечка виходять на ганки, приголомшені зміною реальності. Вони скидають теплий одяг — шуби, рукавиці та шарфи, — дивуючись короткочасному диву. Люди дають цьому явищу назву «Ракетне літо», розуміючи, що причиною спеки є не сонце, а розпечені двигуни ракети на космодромі. Це момент найвищого контрасту між природним холодом і людським вогнем.
Розв’язка. Розділ завершується не описом польоту, а констатацією того, що ракета стала господарем пір року. Зима відступила перед технікою, і хоча це «літо» штучне та коротке, воно ознаменувало початок кінця Землі як замкненого дому. Людство готове до першої експедиції, а старий січневий Огайо назавжди втратив свою непорушну тишу.
