Зав’язка. На свято Вознесіння біля Чорної брами у Дрездені студент Ансельм через свою незграбність перекидає кошик старої торговки з яблуками та пиріжками. Розлючена відьма вигукує пророцтво: «Скоро в пляшці згорбиш спину!». Рятуючись від сорому, Ансельм сідає під бузиновим кущем, де вперше чує кришталевий дзвін і бачить трьох змійок, що стає точкою розриву з його звичайним життям.
Розвиток дії. Ансельм починає працювати в архіваріуса Ліндгорста, копіюючи магічні сувої арабською та коптською мовами. Коли він вірить у Серпентину, робота йде легко, а літери оживають. Водночас Вероніка за допомогою відьми виливає чарівне дзеркало, щоб приворожити Ансельма. Під впливом чарів та міщанського оточення юнак починає вважати магію хворобою і погоджується на земне майбутнє з Веронікою.
Кульмінація. Втративши віру в диво, Ансельм під час роботи в бібліотеці ставить величезну кляксу на оригінал манускрипту. Прокляття відьми справджується: він миттєво опиняється ув’язненим у скляній пляшці на полиці. Поруч він бачить інших студентів у пляшках, але вони не відчувають неволі, бо вважають, що п'ють вино на гулянні. Це демонструє стан духовної смерті, де людина навіть не помічає обмеженості свого існування.
Розв’язка. У бібліотеці спалахує магічна битва: Ліндгорст у формі вогняної Саламандри перемагає відьму, яка перетворюється на потворний гнилий буряк. Каяття Ансельма розбиває скло пляшки. Він отримує Золотий горнець, із якого розквітає вогняна лілія, і переноситься до Атлантиди. Вероніка ж виходить заміж за радника Гербранда, знаходячи свій спокій у матеріальному світі Дрездена.
