Зав’язка. У збіднілому волинському селі Лозищі мешканці виживають лише завдяки важкій праці, але зберігають гідність нащадків козаків. Катерина отримує від чоловіка Осипа, що вже обжився в Америці, «тикет» на проїзд. Її брат Матвій Дишло та товариш Іван Дима вирішують супроводжувати її. Щоб зібрати кошти, вони продають майно і вирушають у путь, тримаючи в руках палиці з рідної верболозу — це їхній останній матеріальний зв’язок із батьківщиною.
Розвиток дії. Шлях через Європу до Гамбурга стає для селян першим зіткненням із чужим світом. У порту через хаос і мовний бар’єр стається трагедія: Катерину пускають на борт, а чоловіків через плутанину з документами відштовхують. Сестра відпливає сама, а Матвій та Іван залишаються «німими» на березі. Згодом вони все ж потрапляють на корабель. Океан змінює Матвія: під час плавання помирає пасажир, і герой бере під опіку його доньку Анну. Це пробуджує в ньому почуття відповідальності, яке допомагає не впасти у відчай.
Кульмінація. Прибуття до Нью-Йорка стає моментом найвищого психологічного напруження. Велич Статуї Свободи та гуркіт мегаполіса здаються Матвієві ворожими силами. Не знаючи жодного слова англійською, сильні чоловіки стають об'єктами маніпуляцій. У центрі міста Матвій потрапляє у вир мітингу та сутички з поліцією; його намагання захиститися сприймаються як агресія дикуна. Він відчуває повний крах своєї ідентичності — він не може нічого пояснити, він «без язика».
Розв’язка. Героїв підбирає спритний агент містер Борк, який бачить у них джерело заробітку. Матвій з часом знаходить сестру та Осипа, але розуміє, що життя назавжди змінилося. В епілозі твору ми бачимо Матвія через кілька років: він навчився виживати, але залишився самотнім у своїй «без’язикості». Його розрада — маленька Анна, яка вже вільно розмовляє англійською. Твір завершується філософським висновком про те, що еміграція — це не лише пошук хліба, а й болюча втрата рідного слова, без якого людина ніколи не почуватиметься вільною.
