Зав’язка. 1819 рік. Вісімнадцятирічна Жанна повертається з монастиря до замку Тополі. Вона марить «великим коханням», яке уявляє за книжками. Знайомство з вродливим сусідом Жюльєном здається їй втіленням мрії. Весілля та подорож на Корсику стають вершиною її щастя, хоча вже там Жанна помічає перші тривожні сигнали: скупість чоловіка та його байдужість до її почуттів.
Розвиток дії. Повернувшись до Нормандії, Жюльєн встановлює в домі режим жорсткої економії. Жахлива правда відкривається взимку: покоївка Розалія народжує дитину від Жюльєна. Жанна в розпачі вибігає вночі на сніг до урвища, маючи намір вчинити самогубство, але жах зупиняє її. Жюльєн же не зупиняється і заводить роман із сусідкою Жильбертою де Фурвіль. Жанна знаходить старі листи своєї померлої матері (баронеси Аделаїди) і дізнається, що та теж мала коханця. Це вбиває останню віру Жанни в святість родини.
Кульмінація. Під впливом фанатичного абата Тольбіака обманутий граф де Фурвіль дізнається про зраду дружини з Жюльєном. Він вистежує коханців у пастушому фургоні на краю прірви і з шаленою силою зіштовхує його вниз. Обидва гинуть. Жанна, яка на той час була вагітна вдруге, переживає нервовий шок і народжує мертву дівчинку. Тепер увесь її світ зосереджений на синові Полі.
Розв’язка. Поль виростає, тікає з дому, марнує гроші на коханок і борги. Жанна змушена продати Тополі і переїхати в скромний будинок. Вона залишається зовсім одна, поки до неї не повертається постаріла, але заможна Розалія. Вона бере управління справами на себе. Зрештою приходить лист від Поля: його співмешканка померла, залишивши маленьку доньку. Розалія привозить немовля до Жанни. Тримаючи онуку на руках, Жанна відчуває, що життя триває, попри всі катастрофи.
