Оцінюємо швидко. Різні види контролю із зарубіжної літератури в 9 класі - Руденко В.І. 2020

Розділ 2. Герої вічності — герої часу: Михайло Лермонтов
Частина третя. Взаємодія романтизму і реалізму

«Лови помилку» Михайло Юрійович Лермонтов

1. На заході Лермонтова називають «російським Байроном»

2. Народився Лермонтов у Петербурзі.

3. Дитячі роки провів у маєтку дядька в селі Тархани Пензенської губернії.

4. Після смерті матері вихованням Михайла займався батько.

5. Лермонтов навчався у благородному пансіоні при Петербурзькому університеті.

6. Дізнавшись про смерть О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтов пише вірш «Поет».

7. Цей лермонтовський вірш приніс першу славу поету.

8. Романс «На дорогу йду я в самотині» зазвучав на українській завдяки перекладу М.Рильського

9. М. Ю. Лермонтов загинув на Кавказі від ворожої кулі.

10. М. Ю. Лермонтов помер у 36 років

11. М. Ю. Лермонтова порівнюють з А. Чеховим.

12. Пушкін називав М. Ю. Лермонтова «демоном російської літератури».

Відповіді. Михайло Юрійович Лермонтов. 1. Гейне. 2. Москві. 3. У бабусі. 4. Бабуся Єлизавета Олексіївна Арсеньєва. 5. При Московському університеті. 6. «Смерть Поета». 7. Призвів до першого кавказького заслання. 8. І. Франка. 9. на дуелі з Мартиновим. 10. У 27 років. 11. Із О. С. Пушкіним. 12. Ф. М. Достоєвський.

Михайло Юрійович Лермонтов.

Опитувальник

1. Ф.Достоєвський назвав Лермонтова .... російської поезії (Пушкін — сонце, а Лермонтов — демон)

2. Скільки років було Лермонтову, коли загинув Пушкін? (22).

3. Поетичний бунт — 22-річний корнет написав вірш ...( «Смерть поета»)

4. Корнет — це ... (У царській армії — перший офіцерський чин у кавалерії, що відповідав підпоручикові в піхоті, а також особа, що мала такий чин; хорунжий ..)

5. Народився Лермонтов в (Москві)

6. Мати Лермонтова померла, коли йому виповнилося (2,5 років), а круглим сиротою залишився в... (батько помер, коли сину вже було 17)

7. Дома навчався до … (13 років)

8. Після навчання в Московському університетському благородному пансіоні поступив до ... (Московського університету)

9. Як Московський університет, так і Петербурзьке військове (юнкерське ) училище не закінчив через... (конфлікт з викладачами та з начальством)

10. Який знаменитий вірш вже в ранній ліриці передає бунтівний характер поета? («Парус»)

11. На заході Лермонтова називають («російським...Гейне)

12. Вільний переклад якого вірша Гейне зробив Лермонтов («На півночі кедр одинокий...» — «Сосна»)

13. У Гейне темою його вірша є розлука двох закоханих, а у Лермонтова? (трагічна самотність, яку не можна подолати) самотність є скрізь, навіть у природі...

14. У якому вірші, за влучним зауваженням В.Белінського, «все лермонтовське» (На дорогу йду я в самотині...)

15. Найвдалішим українським перекладом цього вірша визнано версію (М.Рильського)

16. Хто написав музику до романсу «На дорогу йду я в самотині...» (сам Лермонтов, а за іншою версією композитор і співачка Єлизавета Шашина)

17. Вільно й природно цей романс зазвучав українською мовою завдяки перекладу ... (І.Франка)

18. Про що може «гомоніти» зоря з зорею? Чому саме до зіркових, а не до людських розмов прислухається ліричний герой?

19. Чи притаманні ліриці Лермонтова мотиви «світової скорботи»?

Літературний диктант.

Життєвий і творчий шлях Михайла Юрійовича Лермонтова.

1. В якому місті і коли народився М.Ю.Лермонтов? (3 жовтня 1814 року в м. Москві ).

2. Що ви знаєте про батьків письменника? (батько Юрій Петрович — відставний піхотний капітан із збіднілої дворянської сім’ї; мати — Марія Михайлівна, уроджена Арсеньєва (з роду Столипіних)).

3. В якому селі пройшли дитячі роки Лермонтова? (у селі Тархани Пензенської губернії).

4. Хто займався вихованням Лермонтова? (бабуся, оскільки мама померла у 1817 році, а батька поруч не було).

5. Яку освіту він отримав? (прекрасну домашню, із 1828 по 1830 рік навчався у Московському благородному пансіоні, у 1830 році вступає до Московського університету, але у 1832 році залишає його).

6. В якому навчальному закладі навчався ще Лермонтов? (два роки навчався в Школі гвардійських підпрапорщиків і кавалерійських юнкерів).

7. В якому році Лермонтов отримав підвищення по службі? (у 1834 році після закінчення Школи отримує підвищення з юнкерів у корнети лейб-гвардії Гусарського полку).

8. Спостереження за життям світського товариства у Петербурзі лягли в основу драми («Маскарад»(1835)).

9. Що трапилось з Лермонтовим третього березня 1837 р.? (поет був заарештований у справі «про недозволені вірші»).

10. На честь 25-річчя Бородінської битви поет переробляє вірш «Поле Бородіно»( в поему «Бородіно», яка була опублікована у 1837 році в журналі «Сучасник»).

11. В його творчості відбились (кавказькі теми і образи. Зокрема у 1838 році вийшов у світ роман «Герой нашого часу»).

12. Чому М.Мартинов визиває Лермонтова на дуель? (на одному з вечорів старих приятелів зі школи юнкерів у Пятигорську в будинку, де зібралась молодь, Лермонтов образив його черговим жартом. Поета убили 15 липня 1841 року).

Лірика Лермонтова

1. Поетичні рядки:

Тихо. Бога слухає пустиня.

І зоря з зорею гомонить — узято з вірша...

(«На дорогу я йду в самотині»).

2. Поетичні рядки:

О, як же хочу я спинить веселість їх

І в вічі кинуть їм залізо слів моїх,

Облите злістю й гіркотою! — звернені до... (юрби).

3. Поетичні рядки:

Предивная пальма на скелі

Сумна, в самотині росте — узяті з перекладу переспіву М. Лермонтова... («Із Ґете»).

4. Душа ліричного героя у вірші «Ні, я не Байрон, я другий...» порівнюється з... (океаном).

5. У фіналі вірша «На дорогу йду я в самотині...» йдеться про дерево... (дуб).

6. Основна тема переспіву М. Лермонтова «Із Ґете» — це.... (пошук гармонії у світі).

7. За жанром вірш М. Лермонтова «І нудно, і сумно — і нікому руку подать...» є... (ліричною сповіддю).

8. Ліричний герой вірша «І нудно, і сумно...» (гостро відчуває свою самотність у світі).

9. У переспіві М. Лермонтова «Із Ґете» відтворено драму... (вічної самотності).

10. Провідна ідея вірша «Ні, я не Байрон, я другий»... (обраність поета, його велика місія).

11. Образ дороги у вірші «На дорогу йду я в самотині...» символізує... (життєвий шлях М. Лермонтова).

12. Кинджал в однойменному вірші М. Ю. Лермонтова є символом... (твердої позиції поета).

Аналіз поезії «На дорогу йду я в самотині...» М. Ю. Лермонтова

- Якою тут зображено природу? (Нічний пейзаж: тиша, прекрасні та безкраї небеса.)

- Яким є настрій ліричного героя, душевний стан? (Він досить сумний, його «серце з болю завмирає», переживає розчарування, самотність, конфлікт зі світом; однак він здатний до самозаглиблення, аналізування дійсності.)

- Чим викликаний біль героя? (Він прагне волі та спокою, але їх немає в реальному житті.)

- У якій строфі вірша виражені мрії ліричного героя? (У 5 строфі).

- Про що мріє ліричний герой? Процитуйте. («Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене / Про кохання ніжний спів лунав, / Наді мною темний дуб зелений / Щоб схилявся й листям розмовляв» .)

- Яким є філософський зміст вірша? (Ліричний герой, як мандрівник у таїнах усесвіту, прагне гармонії духовного і природного життя, високого ідеалу повноти буття.)

- Чого прагне герой? (Він прагне пристрасного кохання, повнокровного життя.)

- У чому полягає конфлікт героя з навколишньою дійсністю? (Герой розуміє примарність і фальшивість пристрастей, кохання та самого життя, що не має духовного змісту, мети.)

1. Яким є зачин вірша? («Выхожу один я на дорогу...») Яке емоційне тло створює такий зачин?

2. Доведіть, що природа, зображена поетом у першій і другій строфі, сповнена гармонії. Які уособлення передають картину величного спокою, піднесеної краси та гармонії природи? («Пустиня внемлет богу», «звезда с звездою говорит», «спит земля»)

3. Доведіть, що перший і четвертий рядки першої строфи побудовані на основі контрасту (антитези). (Ліричний герой самотній, а в природі гармонія: «звезда с звездою говорит». Герой і природа далекі один від одного).

4. Доведіть, що у другій строфі світ природи різко протиставлений внутрішньому світу людини. (Земля спить, а ліричний герой переживає душевні муки). Які засоби використовує автор, щоб передати збентеженість героя, його відчай? (Риторичні запитальні речення)

5. Що означає поява мотиву сну у третій строфі? (Герой прагне наблизитися до стану природи, він шукає душевної гармонії і спокою, хоче побороти дисонанси і зло світу).

Що вважає герой вищою цінністю? (Кохання).

Словникова робота. Літературознавча робота

Розшифруйте символіку поезії «На дорогу йду я в самотині...».

Крем'яна путь — шлях мандрівника у пустелі; місце зустрічі зі Всесвітом.

І зоря з зорею гомонить — символ високого ідеалу, духовного змісту, гармонії.

В промінні голубім — світло ідеалу, надає земному пейзажу космічної широти.

Я жадаю волі та спокою — ремінісценції з вірша О. С. Пушкіна «Час, милий друже, час...». Для Лермонтова, як і для Пушкіна, свобода і спокій асоціюються з гармонією духовного і природного життя.

Темний дуб зелений — символ вічності, що втілює думку про вічний зв'язок людини з Космосом.

- У чому полягає автобіографічність цього вірша? (Вірш написано у 1840 році. Це був період складних стосунків Лермонтова із вищим світом, дуель).

«Сосна»

Рік написання — 1841 (пізній період творчості, а опубліковане в журналі в 1842 г. в «Отечественных записках».

Жанр — елегія.

Рід — філософська лірика; Елегія — ліричний вірш задумливого, сумного характеру)

Тема: трагічна самотність, яку не можна подолати. Трагічна роз’єднаність людей, туга за духовним спілкуванням. Мрії про споріднену душу.

- Пригадайте, вільним перекладом якого твору є вірш «Сосна» (Г.Гейне «На півночі кедр одинокий..»).

- Які думки й почуття викликає у вас ця поезія? (сум)

- Чи вдалося автору передати атмосферу самотності? (Дерева ростуть в різних кінцях світу, сосна — на голій вершині, пальма — на скелі горючій (під жагучим сонцем)

- У творі сосна «стоїть в самотині на голій вершині», а прекрасна пальма «на скелі самотньо росте». Яку думку намагався передати поет за допомогою символічних образів самотніх дерев? (Уся образна система твору ілюструє думку про нездоланність самотності при загальній спорідненості долі.)

- Що спільного в долі двох дерев, що ростуть у різних кінцях світу? Що їх поєднує? (самотність)

- Що можна сказати про палітру художника, яким кольорам віддає він надає перевагу? (холодним сірим тонам).

Композиція — опис «дремлющей сосны» і розповідь про її сон. Формально вірш ділиться на два катрена.

Віршовий розмір — чотиристопний амфібрахій — трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U—U)., римування перехресне АВАВ і кільцеве АВВА.

Метафори — сосна дрімає, куняє, «... сосна и дремлет, качаясь, и снегом сыпучим одета», «и снится ей», «грустна... пальма растет».

Епітети — «сосна одинока», сніги пухкі, предивна пальма, «голая вершина», «пустиня далекая», «прекрасная пальма».

Порівняння — як ризою вкрита, «одета, как ризой».Риза — верхнє вбрання священика під час богослужіння; парадний одяг царів; оздоблення на іконах.

Антитеза — північ, сніг — південь, далека пустеля

Вчитель. Ви вже порівнювали український переклад твору Г. Гейне і вільний російський переклад Лермонтова. Тому не будемо називати художні засоби, а робимо висновок: Мотиви свободи і трагічної самотності в поезії Лермонтова втілено так сильно і в такій загостреній формі, як ні в кого з інших російських поетів.

І нудно, і сумно...

Автор: М. Лермонтов

Рік: 1840

Літературний рід: лірика

Жанр: елегія

Провідний мотив: мотив самотності, світової скорботи.

Віршовий розмір: амфібрахій

Римування: перехресне

Художні засоби в елегії «І нудно, і сумно...»:

епітети («найкращі хвилини», «солодких недуг»);

риторичні питання («Чи варто даремно і вічно бажать?»);

риторичні оклики («І нудно, і сумно!»);

антоніми («і радість, і мука»).

У елегії ліричний герой страждає: він втратив віру в життя, його вже не приваблюють власні бажання, не розраджує кохання. Ліричний герой — песиміст, якого розчарувала невлаштованість життя. Важливо, що його зневіра викликана не відмовою від ідеалів та високих поривань, а втомою (він втомився їх шукати).

В. Белінський назвав елегію «І нудно, і сумно...» «реквіємом».

- Які важливі речі втратили свою цінність для ліричного героя? Які філософські роздуми про сенс людського буття виникають у нього? (Поет розуміє, що бажання, кохання, пристрасть і саме життя — це тільки мить, яка швидко минає).

- Які почуття викликала у вас ця поезія? (сум)

- Жанр твору. (Елегія — ліричний вірш задумливого, сумного характеру)

- Провідний мотив: самотність, «світова скорбота».

- Який настрій створює поезія? (Елегія просякнута настроями світової скорботи, ліричний герой страждає, бо зневірився в житті.)

- Хто є головним героєм цього вірша? (Ліричний герой).

- Яким постає перед нами ліричний герой? (Він постає як людина з «оголеною душею»).

- Що він відчуває? (Ліричний герой відчуває недосконалість світу, самотність, марність, величезне розчарування).

- Схарактеризуйте душевний стан ліричного героя. (Героя охопив песимізм, депресія).

- Чого прагне герой? ( Він прагне пристрасного кохання, повнокровного життя).

- Чи має ліричний герой співрозмовника? Кому він розповідає про свій біль і сум? (Ліричний герой самотній («некому руку подать»). Вірш можна вважати внутрішнім монологом та сповіддю ліричного героя).

- Тема — сповідь ліричного героя, самотнього, збентеженого

- Ідея — зображення ліричного героя, який гостро відчуває самотність, сподівається на краще майбутнє.

- У чому особливість побудови поезії? (Вірш побудований у формі внутрішнього монологу героя.) Вірш побудований у формі запитань і відповідей— це своєрідна сповідь-діалог ліричного героя, неспокійного та самотнього.

- Яку дисгармонію у світовідчутті переживає ліричний герой? (Протиріччя між романтичними піднесеними ідеальними вимогами до життя і реальними проявами життя. В ліричному герої живуть дві людини: одна ідеаліст, інша скептик). У чому намагається знайти опору ліричний герой твору? Якого висновку він доходить?(Ліричний герой безуспішно намагається знайти опору в бажаннях, коханні, пристрастях, але послідовно відмовляється від них, а в фіналі відкидає саме життя. Він доходить висновку, що все безслідно минає або не має цінності.)

Цей лермонтовський вірш дуже вдало переклав українською мовою М. Терещенко. Перекладачеві вдалося зберегти весь зміст твору, його образну структуру й дуже точно відтворити стилістику Лермонтова.

- Як художньо-зображувальні засоби та поетичний синтаксис допомагають передати напружений внутрішній світ поета? (Вірш побудований у формі запитань і відповідей. У творі використані речення з риторичними запитаннями, окличні, неповні. Також використаний прийом антитези: радість — мука, життя — жарт...). епітети («найкращі хвилини», «солодких недуг»); риторичні питання («Чи варто даремно і вічно бажать?»); риторичні оклики («І нудно, і сумно!»); антоніми («і радість, і мука»).

Для чого автор активно використовує риторичні питання і оклики? Назвіть їх. (Риторичні питання та оклики передають схвильованість, набайдужість, щирість ліричного героя, який розмірковує про сенс життя. Йому боляче від того, що реальне життя таке далеке від його ідеальних уявлень).

Визначте віршований розмір та спосіб римування (амфібрахій u’_u; перехресна рима (абаб)

Словникова робота (запис у зошити)

Оксюморон, або оксиморон (нісенітниця), — це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу.

Наприклад: «На нашій — не своїй землі»

Оксюморон у поезії «І нудно, і сумно» : вогонь їх солодких недуг.)

Завдання. Індивідуальне завдання. Скласти інформаційне гроно до образу ліричного героя. (збентежений, депресія, розчарування, самотність, песимізм, конфлікт зі світом, розуміє фальшивість пристрастей і кохання)

- У творчості якого поета є подібні мотиви? (Байрона. Конфлікт героя зі світом, мотиви суму і трагізму, розчарування.)

- У чому полягає автобіографічність цього вірша? (Твір написано 1840 р. у період складних стосунків Лермонтова зі світським товариством.)

Тести.

Лірика.

1. Укажіть тему вірша «І нудно і сумно...».

А Тема кохання; Б тема самотності; В патріотична тема; Г тема ролі поезії.

Відповідь: Б.

2. Переспівом твору якого поета є вірш «Сосна»?

А Дж. Байрона;Б Ф. Шиллера; В Г. Гейне; Г О. С. Пушкіна.

Відповідь: В.

3. До якої тематичної групи лірики належить вірш «Сосна» М.Ю. Лермонтова?

А Громадянська лірика; Б любовна лірика; В роздуми про поета і призначення поезії; Г філософська лірика.

Відповідь: Г.

4. Чого жадає ліричний герой вірша «На дорогу йду я в самотині...»?

А Кохання; Б волі та спокою; В залишити батьківщину; Г подвигу в ім’я коханої.

Відповідь: Б.

5. Схожість долі Лермонтова і Пушкіна в тому, що:

А обидва виховувались бабусею; Б обидва були офіцерами; В обидва загинули на дуелі.

6. В ліриці Лермонтова звучить:

А мотив захоплення життям; Б мотив туги, суму, самотності; В спокій, гармонія людини з природою.

7. Поезія Лермонтова містить ознаки:

А романтизму; Б реалізму; В романтизму і реалізму.

8. Що поет у своєму вірші називає «Такая пустая и глупая шутка»?

А поезію; Б кохання; В життя.

9. Що прагне знайти ліричний герой вірша «Выхожу один я на дорогу...»?

А кохання; Б спокій; В друзів.

10. Прочитайте уривок із вірша «На дорогу йду я в самотині...» та виконайте завдання 10,11.

Небеса прекрасні та безкраї!

Спить земля в промінні голубім...

Чом же серце з боллю завмирає?

Жду чого? Жалію я за чим?

11. Випишіть з уривка художні засоби, назвіть їх.

Відповідь: епітети — «прекрасні», «безкраї», «голубім», метафори — «спить земля», «серце з боллю завмирає»; риторичні запитання — «Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим?».

12. Схарактеризуйте передані в уривку почуття ліричного героя.

Відповідь: в уривку передано захоплення красою природи, її величчю і водночас розпач, подив.

13. У ліриці Лермонтова найпомітнішим є мотив:

А історичний; Б фантастично-романтичний; В фольклорний; Г світової скорботи.

Літературний диктант. Лірика М.Ю.Лермонтова

1. Хто був улюбленим поетом Лермонтова? (Дж.Байрон).

2. Яка тема вірша «Парус» Лермонтова? (тема самотності й журби).

3 .З якого вірша ці рядки?

Буяє вітер, хвиля грає,

Скрипучу щоглу порива.

Та гей! Він щастя не шукає

І не від щастя відплива!

(«Парус» ,написаний 1832 року).

4. Який провідний мотив лірики Лермонтова? (мотив самотності, на яку приречена людина).

5. На півночі дикій стоїть одиноко

На голій вершині сосна

Дрімає, гойдаючись, і в сніг сипучий

Одягнена, наче в ризи, вона.

(Це рядки із вірша «:Сосна», написаного у 1841 році).

6. Небеса прекрасні та безкраї!

Спить земля в промінні голубім...

Чом же серце з болю завмирає?

Жду чого? Жалію я за чим?

(Це рядки із вірша «На дорогу йду я в самотині»)

7. Ліричний герой відчуває себе безмежно самотнім не тільки серед людей, (але й і у всесвіті).

8. Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене

Про кохання ніжний спів лунав.

Наді мною темний дуб зелений,

Щоб схилявся й листям розмовляв.

В цьому вірші у поета з’являється бажання(«волі і спокою»).

9. І нудно і сумно,і нікому руку подать

В годину нестерпної скрути.

Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?...

А роки минають ,і їх не вернути!

(Це рядки із вірша «І нудно,і сумно»).

10. Пейзажна лірика наповнена (барвистістю, емоційною насиченістю, динамікою, музикою).

11. На дорогу йду я в самотині;

Крем’яна в тумані путь блищить;

Тихо. Бога слухає пустиня,

І зоря з зорею гомонить.

Знайдіть слова образів-символів в цих рядках. (Це слова: в самотині, тихо, пустиня, зоря, Бог).

12. Чи прагне в своїй ліриці Лермонтов автобіографічності? (не прагне до автобіографічності. Так у вірші «На дорогу йду я в самотині» героя вірша стомила нерівна життєва боротьба зі світом ницої буденності).

«Герой нашого часу»

1. Роман «Герой нашого часу» був написаний протягом ... (1838 — 1839 рр.).

2. Роман опубліковано у ...1840 р. (1838 року 24-річний Лермонтов розпочав роботу над романом «Герой нашого часу», спираючись на свої кавказькі враження. У березні 1839 р. у «Вітчизняних записках» вийшла друком перша частина твору — повість «Бела». Там же в листопаді 1839-го з'явилась повість «Фаталіст», а на початку 1840-го — «Ламань». журнальний анонс завершувався обіцянкою: «Це буде новий, прекрасний подарунок російській літературі». 1840-го роман було видано окремою книжкою, у якій вперше з'явилися частини «Княжна Мері» й «Максим Максимович».)

3. На героя якого вивченого твору (або героїв яких творів) схожий Печорін? Чим саме? З чим і з ким пов’язано ім’я Печоріна? (З Онєгіним, назви річок у Росії — Онєга і Печора) Відомий критик сказав про Печоріна: «Це Онєгін нашого часу, герой нашого часу. Несхожість між ними значно менша за відстань між Онєгою та Печорою». О. І. Герцен назвав Печоріна молодшим братом Онєгіна.

4. Які світоглядні проблеми доби романтизму загосторилися у творчості Лермонтова як представника останнього покоління романтиків? (Дві проблеми — призначення і розуміння Навіщо я жив? З якою метою народився?)

5. Жанр роману «Герой нашого часу»... (соціальний. морально-психологічний). Дослідники відносять твір Лермонтова до жанру філософсько-психологічного роману. Спробуйте самостійно сформулювати визначення поняття «філософсько-психологічний роман». Запишіть його. (Філософсько-психологічний роман — великий епічний твір, у якому увага до внутрішнього світу особистості поєднується зі спробами розв'язати складні філософські проблеми (сенсу життя, призначення людини, добра і зла тощо).

6. Які ознаки жанру філософсько-психологічного роману має твір Лермонтова? Запишіть їх. (Пояснення вчителя. «Герой нашого часу» — психологічний роман, тому що предметом зображення в ньому є внутрішній світ Печоріна. Для розкриття психології героя Лермонтов використовує різні художні прийоми: портрет, опис учинків, зображення взаємин з іншими людьми, щоденникові записи героя, психологічний пейзаж, коли душевний стан героя зображується через його сприйняття навколишнього світу. Філософський зміст роману — це передусім розкриття питань людського існування: що таке людина, від чого залежить її життя, в чому його мета, чи можливе в ньому щастя. «Герой нашого часу» став першим у російській літературі філософсько-психологічним романом. Його автор шукав власний шлях, спираючись на досвід О. С. Пушкіна і західноєвропейські літературні традиції)

7. Твір Лермонтова вважають не тільки першим російським філософсько-психологічним романом, а й першим реалістичним романом у прозі. Проте в ньому ще відчутно вплив романтизму. Які ознаки романтизму в романі «Герой нашого часу» ви можете назвати? (Увага до внутрішнього життя людини, загадковість героя (читач нічого не знає про його минуле), винятковість його натури і багатьох життєвих ситуацій, екзотичне місце дії твору (Кавказ).)

8. Назвіть ознаки реалістичного твору, властиві роману «Герой нашого часу. (Пояснення вчителя. «Герой нашого часу» — реалістичний у своїй основі твір. Реалістичні тенденції в романі пов’язані з об’єктивністю авторської позиції стосовно героя: автор віддалений від свого персонажа. У передмові до твору Лермонтов підкреслює відстань між собою і героєм: «...інші дуже тонко помічали, що автор намалював свій портрет і портрети своїх знайомих... Старий і нікчемний жарт!» Реалізм роману полягає також у розкритті найважливіших проблем сучасності, створенні образу «героя часу» — типового представника доби, «зайвої людини», у прагненні автора з психологічною точністю пояснити особливості характеру героя, пов’язавши їх з умовами навколишнього життя. Відносини особистості і суспільства відтворено в романі в усій їхній складності та суперечливості)

9. Основна тема роману «Герой нашого часу»... (доля покоління після розгрому декабристів).

10. Улюблений прийом поеми й роману доби романтизму — це творення ...(«героїв часу»)

11. Що означає бути типовим героєм свого часу? (Здібна, неординарна особистість його виявляється в розумі, сильній пристрасті, волі. Його характер та поведінка відзначаються суперечливістю: у ньому борються розум і почуття, співчуття та байдужість або навіть жорстокість. І це типовий герой свого часу. Герой не так відзеркадює дійсність, як сам її формує. Персонаж ніби списаний з натури і стає предметом наслідування, але герой цей егоїстичний, холодний, безсилий щось змінити, бо свої вади вважає хворобою)

12. Про яку «хворобу» йдеться? (Розчарований у житті герой страждає, бо «зайвий» у житті. Сплін, нудьга, хандра)

13. Яким був час? Історична основа роману. Молодість М. Лермонтова припала на досить сумні часи історії російської імперії. 14 грудня 1825 року на Сенатській площі в Петербурзі відбулося повстання декабристів, яке закінчилося поразкою. Організаторів повстання було повішено, учасників відправлено на двадцятип'ятирічне ув'язнення до Сибіру. Покоління Лермонтова, на відміну від покоління Пушкіна, зростало в атмосфері утисків. Полководці потрібні були для придушення народу, судді — для звершення несправедливого суду, поети — для уславлення царя. Загострювалась атмосфера страху, підозри, безнадії. У юності поета не було світла і віри. Він виріс у духовній пустелі й весь час намагався вирватися з неї. У вірші «Монолог» є такі рядки:

Таке похмуре в нас життя.

Й така коротка

Його одноманітна течія...

Й задуха нам на батьківщині,

І тяжко серцю й дух сумує...

Не знаючи ані любові, ані товариства,

Посеред бур порожніх мліє юність наша,

І швидко її злоби трута помрачає,

І гірка охололого життя нам чаша;

І душу вже ніщо на звеселяє.

Переклад Олександра Ласкавцева

Складно повірити, що авторові поезії виповнилося лише 15 років. Але це не був звичайний юнацький песимізм. Лермонтов ще не міг пояснити, але вже починав розуміти, що людина, яка не має можливості діяти, не може бути щасливою. За 10 років після «Монологу» він напише роман «Герой нашого часу», у якому пояснить психологію свого покоління і покаже ту безвихідь, на яку приречені його однолітки. Реакційна критика протиставила Печоріну образ Максима Максимовича. Симпатії царя Миколи І були на боці Максима Максимовича, який покірно зносив тягар військової служби на Кавказі.

14. «Як ви вважаєте, чому роман називається «Герой нашого часу»? (Автор стверджує, що люди, подібні до Печоріна, дедалі частіше траплялися в суспільстві, і їх поява свідчила про хворобу суспільства, бо, шукаючи засіб від нудьги, вони руйнують не тільки своє, а й чуже життя.)

15. Пригадайте, яких героїв літератури називають «зайвими людьми».

16. Лермонтов майстерно використав одну з найважливіших особливостей епічних творів — наявність у них не тільки сюжету, а й ...(фабули)

17 .Чому сюжет роману побудовано всупереч фабулі?(щоб сконцентрувати увагу не на подіях, а на особисості головного героя)

18. Що таке фабула? (Описані у творі події, розміщені в хронологічній послідовності)

19. Що таке сюжет? (Послідовність подій у творі, динаміка почуттів та думки)

20. Сюжет і фабула у романі збігається? (Ні)

21. Чому в творі порушено хронологічну послідовність подій? Із якою метою Лермонтов побудував композицію саме так? (Композиція роману допомагає поступово розкривати образ головного героя. Неоднозначність характеру Печоріна показано за допомогою: 1) дослідження його взаємин із оточенням, за якими спостерігають сторонні люди; 2) самоаналізу героя, який розмірковує над своїм життєвим шляхом, причинами невдач та розчарувань.)

22. Складання таблиці «Хронологічна послідовність подій у романі (фабула) та авторське розміщення розділів (сюжет)

23. Назвіть особливості сюжету твору. (Сюжет роману фрагментарний. Кожна частина твору є цілком самостійною.)

24. Що об’єднує всі частини твору? (Частини твору об’єднує образ Печоріна і авторський задум — намалювати портрет, що відображатиме вади покоління.)

25. Чи можна в загальному сюжеті роману виділити експозицію, зав’язку, кульмінацію та розв’язку? (У творі немає експозиції: читач нічого не знає про життя Печоріна до його приїзду на Кавказ, про його родину, виховання, освіту, не знає, чому герой опинився на Кавказі. Немає в сюжеті й зав'язки — обставин приїзду Печоріна на Кавказ. Саму дію представлено як низку епізодів із життя головного героя, описаних у п’яти повістях. Тому в романі п’ять кульмінацій. У творі є розв’язка: це вміщене в передмові до «Журналу Печоріна» повідомлення про те, що головний герой, повертаючись із Персії, помер. Таким чином, загальна сюжетна лінія роману представлена тільки кульмінаціями і розв’язкою.)

26. Система оповідачів у творі. Визначення поняття «оповідач». (Оповідач — особа, від якої ведеться розповідь у творі. Оповідач — такий самий вигаданий образ, як і інші герої, тому його не можна плутати з автором — реальною людиною, яка написала твір. В романі — поєднання об’єктивної (від третьої особи) і суб’єктивної (від першої особи) оповіді.

27. Виконання завдань (робота в парах)

1. Складіть таблицю.

Хронологічне і фактичне розташування розділів роману М.Ю. Лермонтова «герой нашого часу»

Хронологічне розташування розділів Фактичне розташування розділів

Порівняйте:

Система оповідачів у романі М.Ю. Лермонтова «Герой нашого часу»

Назва розділу Оповідач

У трьох перших частинах оповідає Максим Максимович і автор, у трьох останніх — сам Печорін

28. Зміст роману дозволяє відновити історію життя героя. Хронологічно події розвиваються так. Печорін за якусь провину (можливо — за дуель) висланий із Петербурга на Кавказ. Дорогою до місця служби він затримався в Тамані, де випадково зустрівся з контрабандистами. Після якоїсь військової експедиції, де його, можливо, було поранено, Печоріну дозволено лікуватися мінеральними водами в П'ятигорську. Тут відбувається його дуель із Грушницьким. Через неї Печоріна висилають до віддаленої фортеці під командування Максима Максимовича. Виїхавши на два тижні до козачої станиці, він переживає історію з Вуличем, а після повернення викрадає Белу. Згодом героя переводять до Грузії, звідки він повертається до Петербурга (можливо, пішовши у відставку). П'ять років потому, дорогою до Персії, він зустрічається у Владикавказі з Максимом Максимовичем і його випадковим попутником-офіцером — автором цих нотаток. На зворотному шляху з Персії Печорін помирає, а його щоденник публікує попутник Максима Максимовича.

29.Ознаки романтизму й реалізму в романі М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу»

30. Ознаки новаторства й традиції М. Ю. Лермонтова в жанрі роману

31. Які морально-етичні проблеми розв'язує автор у своєму романі? (Добра і зла, кохання і дружби, смерті і релігії, призначення людини і свободи волі тощо.)

32. У чому полягає психологізм твору? (Лермонтов зосереджує увагу на особистості героя, його душевних переживаннях. Перед читачем постає ніби оголена душа Печоріна. Роман — це історія його душі.)

33. Як відомо, Лермонтов кілька разів змінював композицію. Як ви вважаєте, із якою метою? (Для повноти розкриття головної проблеми — душевних пошуків головного героя.)

34. Чому автор не дотримується хронології у розташуванні глав? (У романі є елементи різних жанрів: нотаток, щоденника, світської повісті, нарису тощо. Крім того, автор прагнув заінтригувати читача, здійснити мандрівку у психологію героя, занурити читача у глибини внутрішнього світу персонажа)

35. Чи можна визначити, від чийого імені ведеться оповідь у романі? (У романі кілька оповідачів, у кожній главі — свій.)

36. План до повісті «Бела»

1. Нудьга Печоріна.

2. Калим за Белу.

3. Ангел, посланий героєві долею.

4. Помилка героя.

5. Розчарування.

6. Підступність Казбича.

7. Смерть княжни.

8. Від'їзд до Грузії.

Робота з текстом повісті «Бела»

- Як ви розумієте слова Максима Максимовича: «Є люди, з якими неодмінно слід погоджуватися»? (Слова Максима Максимовича характеризують Печоріна як сильну особистість, що міг підкорити своїй волі всіх.)

- Де і як познайомилися Печорін і Бела? (На весіллі її старшої сестри.)

- Як ви вважаєте, чим приваблювала Бела Печоріна? (Своєю гордістю й непокірністю.)

- Чому Печорін викрадає Белу і добивається її кохання? (Сподівається, що кохання до неї зробить його щасливим, з’явиться сенс життя.)

- Як ставився Максим Максимович до історії з Белою? (Він вважав, що Белу слід повернути батькові, хоча й дуже прив’язався до дівчини, поважав її за гордість та витримку.)

- Чим закінчилася історія Печоріна і Бели? (Кохання дівчини йому набридло.)

- Як ви вважаєте, чи переживав смерть Бели Печорін? Доведіть свою думку. (В останні хвилини життя Бели він став «блідий, як полотно». А потім «довго був нездоровим, схуд, бідолаха...» Він відчував свій гріх перед нею, але намагався всі свої почуття приховати глибоко в душі.)

- Чим пояснити його дивний сміх, що так налякав Максима Максимовича? (Можливо, це був своєрідний нервовий зрив. Читач бачить учинок Печоріна очима Максима Максимовича, але не знає причин цих учинків.)

План до повісті «Максим Максимович»

1. Оповідач зустрічає у Владикавказі Максима Максимовича.

2. Печорін приїжджає, але не поспішає зустрітися зі штабс-капітаном.

3. Опис зовнішності Печоріна.

4. Холодна зустріч давніх знайомих.

5. Максим Максимович віддає папери Печоріна, який поїхав до Персії, оповідачеві.

Літературний диктант «Тамань»

1) У нього було біляве волосся та чорні очі, очі, які не сміялися, коли він сміявся. Чий це портрет? (Печоріна.)

2) Які папери, залишив Максиму Максимовичу Печорін? (Свій щоденник.)

3) Чому автор вирішив видати нотатки Печоріна? (Тому що, повертаючись із Персії, Печорін помер.)

4) Чому Ундина вирішила втопити Печоріна? (Боялася, що він розкриє їхню таємницю коменданту міста.)

5) Печорін зайшов до хати, де мав жити. Що йому здалося дурним знаком? (На стінах не було жодної ікони.)

6) Ким були Янко, Ундина? (Контрабандистами.)

7) Що вразило Печоріна, коли він почув розмову Ундини зі сліпим? (Сліпий з ним розмовляв українською мовою, а з Ундиною — російською.)

8) Що в образі Ундини вразило Печоріна? (Її правильний ніс.)

9) Як Печорін вибрався на берег? (Гріб половиною старого весла.)

10) Чим закінчилася боротьба Печоріна і Ундини в човні? (Печорін скинув дівчину у воду.)

11) Як Янко віддячив сліпому за допомогу? (Він дав йому монету на пряник.)

12) Чому Печоріну стало сумно, коли він побачив, як сліпий плакав? (Він пошкодував, що вдерся до кола чесних контрабандистів.)

1. Робота з текстом розділу «Княжна Мері»

2. Евристична бесіда

- Що нового дізнається про Печоріна читач? (Печорін отримує призначення на військову службу у П’ятигорськ.)

- Що, можливо, дивує читача з перших сторінок повісті? (Те, що головний герой милується весняним пейзажем.)

- Кого Печорін зустрічає на водах? (Свого давнього знайомого Грушницького.)

- Як ви гадаєте, чи зрадів Печорін такій зустрічі? (Навряд, адже він сприймає Грушницького досить іронічно. «Я також його не люблю»)

- Ким, на думку Печоріна, стають люди, подібні до Грушницького? (Або врівноваженими поміщиками, або п’яницями, або і тим, і іншим.)

- Яку новину повідомляє Грушницький Печорину про жіноче товариство? (З Москви приїхала на води княгиня Ліговська з дочкою Мері)

- Чому Печорін не спішив знайомитися з Ліговськими, коли познайомився? (Чекав нагоди, спостерігав як Грушницький домагається прихильності Мері. Коли минув майже тиждень, Віра запропонувала познайомити з Ліговськими (родичами її чоловіка), бо тільки так вони зможуть бачитись. )

- Як Печоріну вдалося здобути прихильність Ліговських? (Захистився на балу за Мері, коли до неї пристав із запрошенням на танець п’яний пан)

- Як ставиться Печорін до Грушницького? (Постійно над ним глузує)

- Чому вирішив закохати в себе княжну Мері? (частково від нудьги, частково, щоб насолити Грушницькому)

- Як Віра ставиться до Печоріна, що говорить про свої почуття? (Просто кохає, «я твоя рабиня, я ніколи не вміла тобі суперечити»

- Чому вони не можуть бути разом?(Віра одружена)

- Яким постає в розділі лікар Вернер? (І скептиком, і матеріалістом, і поетом; мріє про мільйони, але не поспішає їх заробляти.)

- Чим приваблює Григорія Олександровича лікар Вернер? Чому вони потоваришували? Чи є у них щось спільне? (Приваблює те, що Вернер «вивчав усі живі струни людського серця», а Печорін цікавлять «слабкі струни людей», але друзями вони не були, оскільки головний герой не здатен на справжню дружбу.)

- Що передбачає доктор Вернер? (доктор Вернером в силу проникливості побачив, що може статися в майбутньому між Печоріним і Грушницьким. Тобто як фаталіст передбачив смерть одного з друзів.)

- Чи можна провести паралель між Тетяною Ларіною та княжною Мері? (Так. Героїні кохають своїх обранців, але не дуже розуміють їхню справжню сутність.)

«Княжна Мері»

1. «Он хорошо сложен, смугл и черноволос; ему на вид можно дать 25 лет, хотя ему едва ли 21 год». Про кого ці слова? (Про Грушницького).

2. Якими словами визначив Печорін свої стосунки з Грушницьким? («Я відчуваю, що ми коли-небудь з ним зіткнемося на вузькій дорозі, і одному з нас не пощастить».)

3. «У нее такие бархатные глаза — именно бархатные... Я люблю эти глаза без блеска...» Чиї це очі? (Княжни Мері.)

4. «Человек замечательный по многим причинам. Он скептик и матерьялист, как все почти медики, а вместе с этим поэт...». Що це за людина? (Лікар Вернер.)

5. Зустрічі з ким Печорін був дійсно радий? (З Вірою.)

6. «Я бы тебя должна ненавидеть. С тех пор как мы знаем друг друга, ты ничего мне не дал, кроме страданий». Хто і про кого сказав ці слова? (Віра про Печоріна.)

7. Який випадок допоміг Печоріну привернути увагу княжни Мері? (Коли Печорін врятував її від залицянь п’яного пана.)

8. Все місто почало говорити про те, що Печорін одружується з княжною Мері. Хто пустив ці плітки? (Грушницький. )

9. Чому Грушницький та інші офіцери вирішили провчити Печоріна? (Бо кожний розумів, що Печорін розумніший від них. )

10. В чому полягав жарт офіцерів? (Грушницький викличе Печоріна на дуель, але пістолети будуть без куль. )

11. Чим закінчився цей жарт? (Печорін підслухав розмову офіцерів, на дуелі розкрив їх обман і вбив Грушницького. )

12. Чому Печорін проплакав всю ніч, коли не наздогнав Віру? (Він зрозумів безкорисність свого життя.)

Образ Печоріна

Розкажіть про духовний шлях Печоріна, його погляди на себе, на життя.

1. У зв’язку з чим Печорін сказав про себе: «Я ніби матрос, який народився й виріс на палубі розбійницького брига: його душа зжилася з бурями і битвами, і, викинутий на берег, він тужить і нудьгує, хоч би як манив його тінистий гайок, хоч би як світило йому мирне сонце»? Чи допомагає вам така характеристика краще зрозуміти героя? Чи виправдовує його вчинки? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Чи згодні ви з думкою про Печоріна, яку висловила Віра: «...у твоїй природі є щось особливе, тобі одному властиве, щось горде і таємниче; у твоєму голосі, хоч би що ти говорив, є влада непереможна; ніхто не вміє так постійно хотіти, щоб його любили; ні в кому зло не буває таким привабливим, нічий погляд не обіцяє стільки блаженства, ніхто не вміє краще користуватися своїми перевагами,— і ніхто не може бути таким істинно нещасливим, як ти, тому що ніхто стільки не намагається запевнити себе в іншому»? Як у романі відображено згадані Вірою якості та прагнення героя?

3. Позитивні й негативні риси характеру Печоріна в романі М.Ю. Лермонтова виявляються насамперед у взаєминах з іншими персонажами: випадковими знайомими, товаришами по службі, друзями, ворогами і коханими жінками. Проаналізуємо, яким постає герой у взаємодії з оточенням, яку роль відіграють у творі другорядні персонажі, а саме.. (Максим Максимич? доктор Вернер? Грушницький — пародійний двійник Печоріна. Жіночі образи — Бела, дівчина-ундина, Мері, Віра)

4. Печорін у взаєминах із другорядними персонажами роману. Ім'я персонажа Риси характеру Печоріна, що розкрилися у взаєминах із персонажем

5. Двійники Печоріна. Принцип подвійності допомагає розкрити складність і суперечливість героя, побачити протилежні підходи до розв'язання якоїсь складної життєвої або філософської проблеми. Частковими двійниками Печоріна є Вернер, Вулич, Казбич, Янко; двійником-антиподом, двійником-пародією — Грушницький. Те, що в Печоріні є трагічним,— у Грушницькому виглядає смішно. Печорін — сучасний демон, Грушницький уявляє себе демоном, дізнавшись про його існування з романтичних поем і повістей. Печорін перебуває у постійному конфлікті із суспільством і з самим собою, страждає від цього розладу. Грушницький гармонійно співіснує з навколишнім вульгарним суспільством, він надзвичайно самовдоволений і лише носить маску страждання й розчарованості. Печорін відчуває в душі величезні сили, яким не знаходить застосування; Грушницький мізерний, як дріб'язковий світ довкола нього. Водночас Грушницький — дзеркало, у якому Печорін бачить свої негативні риси: егоїзм, самозамилування, відсутність простоти. У певному сенсі дуель із Грушницьким — спроба вбити в собі дрібний, вульгарний бік власної натури.

6. «У мене нещасливий характер: чи виховання зробило мене таким, чи Бог мене так створив, не знаю, знаю лише те, що коли я є призвідником нещастя інших, то й сам не менш нещасний...» — говорить головний герой роману М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу» Печорін. Чи може людина виправдовувати свої недобрі вчинки «нещасливим» характером, обставинами, долею? Над цими питаннями ми поміркуємо, ознайомившись із наступними розділами-повістями роману «Герой нашого часу».

7. Впишить способи, якими герой намагався подолати свою нудьгу.

Служив у армії

Бував на світських вечірках і на балах

Закохувався

Мандрував

Намагався читати, навчатися

Вів щоденник

Брав участь у дуелях

Закохував у себе заради розваги

Висновок. Всі ці намагання не давали результату, і герой відчував дедалі глибшу нудьгу. Душевна черствість, байдужість, невміння цінувати дружбу й кохання роблять образ головного героя малопривабливим. Але така оцінка Печоріна була б однозначною, якби не нотки суму та безнадії в його образі нотки суму, безнадії. Саме ці риси нагадують нам іншого героя — Євгенія Онєгіна.

Схарактеризуйте Печоріна. Порівняйте вашу характеристику з власною оцінкою героєм самого себе (монолог Печоріна з частини «Княжна Мері»). (Печорін здобув блискучу освіту, він розумний, начитаний, здібний, сміливий, спостережливий, вишуканій, дотепний, вольовий і діяльний, але разом з тим аристократично зверхній, егоїстичний, цинічний, страждає від нездатності знайти гідне застосування своєму розуму. Адже всіх, з ким він спілкується в житті, він робить нещасними.)

Визначте головну рису характеру Печоріна, пов’язану з головною проблемою його життя. (Його головна риса — інтелектуальний скептицизм. Печорін не сприймає у готовому вигляді ніяких моральних істин, духовних цінностей, усе піддає сумніву. Разом із тим і самого себе Печорін не вважає мірилом усіх цінностей. Він не має готових рецептів «єдино правильної» поведінки, тому й сумнівається у власних вчинках і думках. Саме тому він постійно їх аналізує (тому він і веде свій щоденник), і в цьому самоаналізі виявляється його прагнення до самопізнання, намагання зрозуміти людей та соціальні й етичні норми, що нав’язує людині суспільство. Більш того, цей персонаж підноситься до усвідомлення філософського сенсу життя, суті призначення людини, дивовижного поєднання в ній добра і зла, свободи і необхідності.)

До якого висновку стосовно образу Печоріна, на вашу думку, підводить читача Михайло Юрійович Лермонтов? (Лермонтов постійно підводить читача до думки: Печорін не навчився визначати для себе високу, шляхетну мету. А це робить його в житті «зайвою» людиною.)

Перегляд фрагмент з фільму «Герой нашого часу (1966). Монолог Печоріна. («Зачем я жил?» Частина «Максим Максимович»)

- Спираючись на текст роману та відповідний епізод із серіалу «Герой нашого часу» (частина «Максим Максимович»), зробіть висновок, що саме робить Печоріна трагічною особистістю? Через які два головних випробування проводить автор свого героя, перевіряючи цінність його людських якостей? (З волі автора Печорін проходить випробування дружбою і коханням й жодного з них не витримує. Його душевна глухота робить героя цинічним і аморальним. Влада над почуттями жінок дає йому більше задоволення, ніж щире кохання. Зверхній і цинічний він і в стосунках з Максимом Максимовичем та лікарем Вернером. Він вважає, що плебеї не можуть зрозуміти його «високої» аристократичної душі. Душевна глухота робить Печоріна причиною страждань і катастроф багатьох людей і його самого. Трагедія Печоріна в тому, що як мисляча людина він прагне зрозуміти себе й від того страждає. Така життєва позиція Печоріна призводить до того, що внутрішньо благородна і моральна людина сприймається оточенням негативно. Трагічна доля людини, позбавленої можливості застосувати свою кипучу енергію в сучасному йому суспільстві й тому змушеної витрачати її на дрібниці, відтворена Лермонтовим у всій складності й суперечливості, з великою реалістичною переконливістю. Трагічна приреченість героя бути заручником історичних обставин, у яких їй доводиться існувати, споріднює образ Печоріна з пушкінським Онєгіним. Печорін — це тип «зайвої людини», яка не може змиритися з аморальними законами сучасного їй суспільства і, можливо, саме через це гине передчасно.)

- Яку роль в романі відіграє образ Максима Максимовича? (Цей персонаж роману є художнім антиподом печорінського цинізму, егоїзму та душевної закритості. Як представник народу (тип «маленької людини»), Максим Максимович є носієм справжньої людяності, доброти та щиросердності. Він сміливий офіцер, досвідчений командир і разом з тим проста людина, життєва філософія якої спирається на природні моральні засади людського взаєморозуміння, дружби, взаємоповаги, почуття людської гідності. Цей образ стоїть в ряду образів простої людини з народу, що був започаткований Пушкіним у повісті «Станційний доглядач» (Самсон Вирін, тип «маленької людини»), дещо наївний і простодушний, але в цілому високоморальний, генетично пов’язаний з менталітетом нації.

- У чому полягають причини трагічної самотності Печоріна? Чому він стає руйнівником і власного життя, й життя тих людей, з якими його зводить доля? Наведіть приклади з тексту. (Печорін наділений дивовижною харизмою, силою характеру, в душі його «сили безмежні» (В. Белінський). Але на його совісті багато зла. Із небаченою постійністю, здебільшого сам того не бажаючи, Печорін приносить оточуючим страждання. Жадоба дії, інтерес до життя, безстрашність і рішучість штовхають його на пошуки небезпечних пригод в «Тамані», які мало не призвели до загибелі самого героя та зруйнували життя «мирних контрабандистів». Невдачі зазнає і його спроба бути щасливим із Белою. У кожному його вчинку виявляються неординарність, сила характеру Печоріна, він жадібно шукає, де б прикласти свої незвичайні здібності, свої «невичерпні душевні сили» (В. Белінський), але історичні обставини й психологічні особливості його характеру прирікають Печоріна на трагічну самотність. Наділений гострим аналітичним розумом, Печорін сам приходить до розуміння суперечності «між глибиною натури та нікчемністю дій» (В. Белінський), яка не дозволяє йому поставити достойну мету й досягти її здійснення.)

- Більшість авторів перевіряють цінність своїх персонажів здатністю любити. Чи пройшов цей тест Печорін? (Занадто аналітичний розум і занадто холодне серце роблять Печоріна цинічним, нездатним кохати по-справжньому не тільки жінку, а й в загалі любити людей чи батьківщину, чи будь-що. Егоцентризм Печоріна доходить до того, що, за великим рахунком, він втрачає здатність любити й самого себе. Йому залишається постійне копання в самому собі, постійний сумнів, постійне розчарування. Любов Печоріна трагічна для нього й згубна для тих, хто любить його. Гине Бела, страждає Мері, нещасна Віра, незаслужено ображений Максим Максимович. А історія з Грушницьким — ілюстрація того, що дивовижні здібності й сили Печоріна витрачаються на марне — на дріб’язкові речі не варті героя. Втручання Печоріна в життя горян губить Белу та її батька, перетворює Азамата на бездомного абрека, позбавляє Казбича його улюбленого коня й руйнує його надію на особисте щастя. Він стає причиною руйнації хисткого світу контрабандистів з Тамані, на дуелі вбиває Грушницького, підштовхує до трагічної загибелі Вулича.)

- Що ж зробило Печоріна «сокирою в руках долі»? (Сам герой намагається знайти відповідь на це запитання, аналізуючи свої вчинки, своє ставлення до людей. Вірогідно, причина трагізму Печоріна здебільшого криється в системі його поглядів, з якою читач знайомиться у його щоденнику. Він не вірить в дружбу, тому що «з двох друзів завжди один раб іншого». За його визначенням, щастя — це «насичена гордість». Ця хибна думка штовхає до шаленої гонитви за «приманками пристрастей», що, за великим рахунком, і є сенсом життя для Печоріна. Герой пише в своєму щоденнику, що дивиться на страждання й радості людей як на їжу, яка підтримує його сили, що є свідченням його необмеженого егоїзму й цинізму, байдужості до людей, й все це виявляє себе у його поведінці та вчинках. І в цьому його величезна провина й перед тими, кому він чинив зло й приносив страждання, й перед самим собою за бездарно прожите життя, що обірвалося в самому розквіті.)

Поясніть головну причину песимізму Печоріна. (Песимістичний світогляд не дозволяє Печоріну ставити високі цілі, його цікавить тільки власний внутрішній світ. У його щоденниковій сповіді немає й натяку на зацікавлення проблемами батьківщини, народу, політичними проблемами сучасності. Така аполітичність й відсутність активної громадянської позиції пов ’язані з російською дійсністю 30-х років XIX століття, коли були вбиті надії на демократичні перетворення в країні, коли молода дворянська інтелігенція не бачила можливості застосування своїх сил й розпорошувала своє життя. На відміну від Пушкіна, який писав свій роман «Євгеній Онєгін» у 1823 - 1831 роках, роман Лермонтова з’явився у 1840 році: десять років політичної реакції змінили світогляд цілого покоління. Обдарованість Печоріна, його витончений аналітичний розум підносять його над людьми й призводять до індивідуалізму, змушують замкнутися в колі власних переживань, розриваючи його зв'язок з суспільством і людством в цілому.)

Інтерактивна вправа «Сенкан»

Печорін.

Самотній, зайвий.

Кохає, страждає, маніпулює.

Душа його зіпсована суспільством.

Егоїст

1. «Кола Вена»

Літературний диктант

1. Хто такий Печорін? (Армійський офіцер, який служить на Кавказі.)

2. Хто щиро переймався долею Печоріна? (Максим Максимович.)

3. Чому Печорін розлюбив Белу? (Через свою нудьгу.)

4. Що сталося із черкеською княжною Белою? (Її викрав Казбич і зарізав.)

5. Хто з героїв, на вашу думку, кохав по-справжньому: Бела чи Печорін? Аргументуйте свою думку. (Бела кохала по-справжньому, Печорін і сам не знав, чи мав якісь почуття до дівчини.)

6. У чому полягає трагедія Печоріна? (У тому, що він не здатен глибоко відчувати.)

7. Як ви вважаєте, чи розуміє Печорін причину своєї трагедії? (Він усвідомлює, що спричиняє нещастя інших. Але поки що не знає, чому так поводиться.)

- Від чого страждає Печорін? (Від нудьги, душевної спустошеності, розчарування.)

- Про що він мріє? (Мандрувати: поїхати до Америки, Аравії, Індії.)

- Що трапилося з Печоріним у Тамані? (Ледь не загинув, намагаючись дізнатися таємницю контрабандистів; зруйнував із нудьги життя кількох людей.)

- Чому оповідач вирішив опублікувати «журнал Печоріна»? (Дійшла звістка про загибель Печоріна.)

- Через що Грушницький викликав Печоріна на дуель? (Печорін викрив його таємницю і залицявся до Мері — дівчини, яку той кохав.)

8. Чому Печорін відмовив Мері, коли вона зізналася в коханні до нього? (Не любив її, дражнив Грушницького.)

9. Які почуття мав Печорін до Віри? (Це його давнє кохання.)

10. Що хотів перевірити Вулич, граючи в «російську рулетку»? (Чи існує доля, фатум.)

11. Який героїчний учинок здійснив Печорін, осмислено й виправдано ризикуючи життям? (Обеззброїв небезпечного злочинця-козака.)

12. Тамань — це... (невелике місто).

13. Печорін у главі «Максим Максимович» постає ... (зрілою людиною, розчарованою в усьому).

14. Молодь називала Мефістофелем... (Вернера).

15. Фаталістом є людина, яка вірить... (що її доля визначена наперед).

16. Одежа Грушницького, яка свідчить про його марнославство, — це... (солдатська шинель).

17. М. Ю. Лермонтов змальовує образи горців... (об'єктивно, відзначає позитивні й негативні риси).

18. Печорін добивався кохання Мері, щоб ... (насолодитися владою над юною душею).

19. Автор до Печоріна ставився... (критично, але із розумінням).

20. Характер Печоріна зображено... (об'єктивно і суб'єктивно).

Тести

1 . Де вперше зустрілися оповідач і Максим Максимич (роман «Герой нашого часу»)?

А Поблизу гори Машук;

Б у рибальському селищі на березі Чорного моря;

В поблизу лікувальних джерел у П’ятигорську;

Г під Койшаурською горою.

Відповідь: Г.

2. Яким розділом відкривається «Журнал Печоріна» (роман «Герой нашого часу»)?

А «Княжна Мері»;

Б « Бела «;

В «Тамань»;

Г «Фаталіст».

Відповідь: В.

3. У яких містах відбуваються події, описані в розділі «Княжна Мері» («Герой нашого часу»)?

А У Тамані та Ялті;

Б у Тифлісі та П’ятигорську;

В у Тамані й Катеринодарі;

Г у П’ятигорську і Кисловодську.

Відповідь: Г.

4. Ознаки яких літературних напрямів поєднуються в романі «Герой нашого часу»?

А Романтизму і реалізму;

Б класицизму і реалізму;

В класицизму і романтизму;

Г реалізму і сентименталізму.

Відповідь: А.

5. До якого різновиду роману належить твір «Герой нашого часу»?

А Філософсько-психологічного;

Б історичного;

В побутового;

Г соціального.

Відповідь: А.

6. Від кого оповідач у романі «Герой нашого часу» дізнається історію Печоріна і Бели?

А Від самого Печоріна;

Б від Максима Максимича;

В від Азамата;

Г від Казбича.

Відповідь: Б.

7. Хто з персонажів твору «Герой нашого часу» є пародійним двійником Печоріна?

А Вернер;

Б Вулич;

В Грушницький;

Г Максим Максимич.

Відповідь: В.

8. Що означає слово «фаталіст»?

А Людина, яка вірить у дива;

Б прихильник монархії;

В людина, яка вірить у долю, приреченість;

Г самовпевнена, самозакохана людина.

Відповідь: В.

9. Хто з персонажів є втіленням образу «зайвої людини»?

А Печорін;

Б Грушницький;

В Максим Максимович.

10. Втіленням образу «маленької людини» є:

А Печорін;

Б Грушницький;

В Максим Максимович.

11. По-справжньому Печорін кохав лише:

А Белу;

Б Віру;

В княжну Мері.

12. Чиє життя зруйнував Печорін в повісті «Тамань»?

А рибалок;

Б крадіїв;

В контрабандистів.

13. Трагедія головного героя полягає в тому, що:

А його не розуміють оточуючі;

В він не має шляхетної мети в житті;

Г він розумніший за інших.

14. Роман відтворює:

А хронологічну послідовність подій;

Б події не в хронологічній послідовності;

В не всі події, про деякі доводиться здогадуватись.

15. «Герой нашого часу», за словами Лермонтова, — це...:

А портрет знайомого;

Б жахлива вигадка автора;

В портрет, складений із пороків сучасного йому покоління;

Г спогади з далекого минулого.

16. Печорін із твору Лермонтова «Герой нашого часу» був:

А світським денді;

Б ад’ютантом генерала;

В штабс-капітаном;

Г провінційним поміщиком.

17. Чому Печорін із роману М. Лермонтова «Герой нашого часу» постійно втручався в життя інших людей, часто завдаючи їм шкоди?

А Через свою товариську вдачу

Б через нудьгування;

В бо був дуже цікавим до всього;

Г бо був турботливим, але безталанним.

18. У чому полягає особливість композиції роману М. Лермонтова «Герой нашого часу»? (Невідповідність хронології розгортання подій.)

19. Хто з європейських поетів-романтиків був взірцем для наслідування для О. Пушкіна та М. Лермонтова? (Дж. Байрон.)

20. Установіть відповідність між описами і персонажами роману «Герой нашого часу».

1. ...був малий на зріст, і худий, і слабкий, як дитина; одна нога була в нього коротша за другу, як у Байрона; в порівнянні з тулубом голова його здавалася величезною: він стриг волосся під гребінець...

2. Він був середній на зріст; рівний, тонкий стан його й широкі плечі доводили міцну статуру, здатну переносити всі труднощі кочового життя і зміни клімату, яку не перемогли ні розпуста столичного життя, ні бурі душевні...

3. І справді, вона була гарна: висока, тоненька, очі чорні, як у гірської сарни, так і зазирали нам в душу.

А Печорін

Б Бела

В Віра

Г Вернер

Відповідь: 1Г, 2А, ЗБ.

21 . Установіть відповідність між описами і персонажами роману «Герой нашого часу».

1. ...Пика в нього була достеменно розбійницька: маленький, сухий, широкоплечий. <...>

А вже спритний, спритний був, наче біс! Бешмет завжди порваний, у латках, а зброя у сріблі.

2. 3 виду було йому років п’ятдесят; смаглявий колір обличчя його показував, що воно давно знайоме з закавказьким сонцем, і передчасно посивілі вуса не пасували до його твердої ходи та бадьорого вигляду.

3. У неї такі оксамитові очі — саме оксамитові <...>; нижні й верхні вії такі довгі, що промені сонця не відображаються в її зіницях.

А Казбич

Б Бела

В Максим Максимич

Г Мері

Відповідь: 1А, 2В, 3Г.

22. Цифрами від 1 до 6 позначте хронологічну послідовність частин роману «Герой нашого часу».

А «Бела»

Б «Княжна Мері»

В «Максим Максимич»

Г «Передмова до «Журналу Печоріна»

Д «Тамань»

Е «Фаталіст»

Відповідь: 1Д, 2Б, ЗЕ, 4А, 5В, 6Г.

23. Назвіть провідні теми лірики М.Ю. Лермонтова.

Відповідь: 1) тема самотності: 2) тема ролі поета і призначення поезії; 3) тема батьківщини; 4) тема кохання.

24. Цифрами від 1 до 6 позначте послідовність розміщення розділів у романі «Герой нашого часу».

А «Бела»

Б «Княжна Мері»

В «Максим Максимич»

Г Передмова до «Журналу Печоріна»

Д «Тамань»

Е «Фаталіст»

Відповідь: 1А, 2В, ЗГ. 4Д, 5Б, 6Е.

25. Назвіть ознаки романтизму в романі «Герой нашого часу».

Відповідь: 1) увага до внутрішнього світу особистості, зображення внутрішнього життя; 2) близькість Печоріна до романтичних героїв (він самотній, його не зрозуміє оточення, він протистоїть горянам, контрабандистам, «водяному товариству» ); 3) зображення незвичайних обставин, вибір «екзотичного» місця дії — Кавказу.

26. Прочитайте уривок із роману «Герой нашого часу» і виконайте завдання 7, 8.

Говорить він швидко і мудровано: він із тих людей, які на всі випадки життя мають готові пишні фрази, кого просто прекрасне не зворушує і які поважно драпіруються в незвичайні почуття, піднесені пристрасті та виняткові страждання. <...> У їхній душі часто багато добрих якостей, однак немає й на копійку поезії.

7. Запишіть, про кого йдеться в уривку. Назвіть використані в характеристиці художні засоби.

Відповідь: в уривку йдеться про Грушницького; епітети — «пишні», «піднесені», «виняткові», метафора — «поважно драпіруються в незвичайні почуття», фразеологізм — «немає й на копійку».

8. Стисло схарактеризуйте названого героя.

Відповідь: Грушницький — не дуже розумна, самозакохана й марнославна людина. Щоб привернути до себе увагу, він одягає маску трагічної таємничості. Грушницький не вміє з гідністю приймати поразки, миритися, заради помсти готовий піти на підлість.

Тести за романом М.Лермонтова «Герой нашого часу»

1. Роман «Герой нашого часу» за жанром:

А історичний роман;

Б морально-психологічний роман;

В соціально-психологічний роман, в) поема

2. Автор критично аналізує свій твір у:

А передмові до роману;

Б післямові роману;

В передмові до журналу Печоріна.

3. Головний герой твору близький за своїм характером і складом мислення до:

А «байронічних» мандрівників-вигнанців;

Б галереї вічних образів;

В пушкінських героїв.

4. Кому Печорін сказав слова: «... я хочу, щоб ти була щаслива»:

А Мері;

Б Вірі;

В Белі

5. Хто промовив: «... зневіра: як і всі моди, почавши з вищих шарів суспільства, спустилася до нижчих .»

А Максим Максимович;

Б автор;

В Печорін?

6. Максим Максимович вважав, що Бела «добре зробила, що померла», тому що виживши:

А лишилася б інвалідом;

Б не могла б жити без коханого;

В Була б покинутою Печоріним.

7. Печорін при повторній зустрічі з Максимом Максимовичем їхав у:

А Персію;

Б Петербург;

В Грузію.

8. У Максима Максимовича залишилися від Печоріна:

А книги;

Б блокноти;

В зошити.

9. Максим Максимович — це образ:

А «маленької людини»;

Б зразкового військового підлеглого;

В справжнього друга і товариша.

10. Автор перечитавши записи Печоріна, назвав їх:

А сентиментальними баладами;

Б «історією душі людської»;

В історією людської трагедії.

11. Лермонтов вводить Печоріна в середовище контрабандистів, щоб показати:

А позбавлене мети життя героя;

Б його винахідливість і жагу життя;

В його слабкі сторони.

12. Доктор Вернер потрібен автору для того, щоб:

А доказати, що Печорін не самотній;

Б підкреслити пасивність різночинців того часу;

В показати розчарованість як типове явище, як хворобу віку.

13. Печорін різними способами дратує Грушницького, щоб:

А посміятися з нього;

Б розвіяти в очах Мері романтичний ореол «солдатської шинелі»;

В показати свою зверхність над ним.

14. Грушницький і драгунський капітан змовляються проти Печоріна тому, що:

А хочуть показати свою силу;

Б не можуть вибачити його «вищості»;

В не можуть вибачити залицянь до Мері.

15. Мері покохала Печоріна за:

А могутній характер;

Б гарну зовнішність;

В відвертість і сміливість.

16. Фразу: «Я давно вже живу не серцем, а розумом» Печорін промовив:

А Максиму Максимовичу після смерті Бели;

Б Мері під час прощання;

В Вернеру перед дуеллю з Грушницьким.

17. Перед смертельним поєдинком Печорін пропонував Грушницькому відмовитись від:

А брехні;

Б дуелі;

В Мері.

18. Погоня Печоріна за Вірою нагадувала:

А погоню за втраченим минулим;

Б погоню за втраченою душею;

В втечу від «водяного» суспільства.

19. Роздуми Печоріна: «Навіщо я жив? Для якої мети я родився?» з повісті:

А «Бела»;

Б «Княжна Мері»;

В «Фаталіст».

20. Печорін ганить себе за те, що:

А порушив спокій чесних контрабандистів;

Б розбив життя Мері;

В Не служить високій меті.

21. Фаталіст — це людина яка вірить в:

А долю; Б Бога; В самого себе.

22. Печоріна вабить до діяльності і боротьби його:

А вольова натура;

Б душевні страждання;

В самовпевненість.

23. Головний герой роману розтратив жар своєї душі в:

А коханні;

Б боротьбі з суспільством;

В боротьбі з окремими особами.

24. Образом Печоріна Лермонтов:

А славить сильну і водночас егоїстичну молодь;

Б виносить присуд молодому поколінню 30-х років;

В закликає замислитися читача над смислом і метою життя.

Відповіді: 1 б; 2 а; 3 а; 4 в; 5 б; 6 в; 7 а; 8 в; 9 а; 10 б; 11 а; 12 в; 13 б; 14 б; 15 а; 16 в; 17 а; 18 б; 19 б; 20 в; 21 а; 22 а; 23 в; 24 б.

Літературна гра «Правда — хиба»

Частина ІІ «Княжна Мері»

1. Події ІІ розділу «Княжна Мері» починаються з того, що Печорін приїхав до П’ятигорська...

2. Перша зустріч Печоріна відбулася із Грушницьким, який був поранений кулею в ногу й приїхав до П’ятигорська на води за тиждень раніше.

3. Грушницький — це юнкер, років ледве 21, щохвилинно крутить вуса лівою рукою, бо правою спирається на милицю. Говорить швидко й вишукано. У нього була пристрасть декламувати .

4. Записки із щоденника «Журнал Печоріна» — ІІ розділ «Княжна Мері» починаються 25 червня.

5. Спілкуючись між собою у перший день зустрічі Грушницький і Печорін зустрілися з княгинею Ліговською та її дочкою княжною Мері, яка згодом допомогла Грушницькому підняти склянку з піска, бо хвора нога заважала, а з милицею це зробити не зручно.

6. Печорін із Вірою розстався і вона за цей час вже встигла вийти заміж, хоча кохає до сих пір Печоріна. Зараз хворіє, підозрюють на сухоти. Віра часто буває у будинку Ліговських.

7. На балу у Ліговських Печорін танцював мазурку з княжною, розмовляючи про Грушницького та інші теми...

8. Нарешті княгиня Мері заспівала — голос у неї гарний, але співає вона кепсько.

9. Печорін першим сказав княгині Мені «Я вас кохаю».

10. Випробування на хоробрість полягало у тому, що Грушницький причепиться до якоїсь дурниці й викличе Печоріна на дуель. У пістолетах не буде покладено кулі і стрілятися будуть на шести кроках. Від цього Печорін повинен обов’язково злякатися.

11. Печоріну вдалося зустрітися з Вірою наодинці, коли її чоловік від’їхав. А о другій годині ночі спустився з другого поверху на балкон до княжної, а звідти на траву. Його встигли помітити драгунський капітан та Г рушницький і впізнали.

12. На дуелі Печорін був поранений у руку, а Грушницький загинув. Був постріл. Закривавлений труп Грушницького лежав між розпадинами скель. Упав зі скелі через те, що не визнав свій жарт-обман і не просив пробачення за свій наклеп.

13. Печорін мовив Грушницькому: «Ви — щасливі, вам стріляти першому! Проте пам’ятайте: коли ви мене не вб’єте, то я не схиблю - даю вам слово честі.»

14. У записці Віра писала: «Я не буду звинувачувати тебе — ти повівся зо мною, як повівся б кожен чоловік: ти любив мене як власність, як джерело радощів, тривог і печалей, що змінювалися взаємно, без яких життя нудне і одноманітне.. .Ми розлучаємося навіки; проте ти можеш бути певний, що я ніколи не кохатиму іншого.»

15. З італійської мови «Finita la comedia!» означає «комедія розпочинається», вимовив її лікар , коли «порох легким стовпом ще вився на краю урвища.»

Ключі відповіді:

1 - Правда.

2 - Правда.

3 - Правда.

4 - Хиба, 11 травня.

5 - Правда.

6 - Правда.

7 - Хиба, з княгинею Мері.

8 - Правда.

9 - Хиба, «Я вас не кохаю».

10 - Правда .

11 - Правда.

12 - Хиба, у коліно.

13 - Правда.

14 - Правда.

15 - Хиба, перекладається як «Комедія закінчена!»

«Фаталіст»

1. «Он был храбр, говорил мало, но резко; никому не поверял своих душевньїх и семейньїх тайн; вина почти вовсе не пил, за молодими казачками он никогда не волочился». Хто це? (Поручик Вулич.)

2. Яка пристрасть була у Вулича? (Пристрасть до гри.)

3. Як Вулич запропонував випробувати долю? (Стріляв у себе з пістолета. Осічка.)

4. Що пророкував Печорін Вуличу цього вечора? (Що Вулич сьогодні помре.)

5. Що відбулося, коли Печорін повертався додому? (Він наткнувся на свиню, що розрубав п’яний козак. )

6. Яку новину принесли Печоріну вночі? (Що Вулича вбито. )

7. Як це сталося? (На нього наскочив п’яний козак і розрубав його від плеча до серця. )

8. Які останні слова сказав Вулич, і стосовно кого вони були сказані? («Він правий!» До Печоріна.)

9. Куди прийшов Печорін? (До пустої хати, де закрився п’яний козак.)

10. Що кинулося в очі Печоріна, коли він прийшов до хати? (Обличчя старої, яке виражало безумний відчай. Це була мати вбивці.)

11. Як Печорін вирішив випробувати долю? (Він вирішив роззброїти п’яного козака, скочивши у вікно.)

12. Яка думка Максима Максимовича стосовно передбачення? («Видно, уж так у него на роду бьіло написано».)

Тести до ЗНО (з відповідями).

19 століття. М.Лермонтов

1. Роки життя Михайла Лермонтова

А 1799 - 1837

Б 1788 - 1824

В 1809 - 1852

Г 1814 - 1841

Д 1753 - 1817

2. Улюбленим поетом молодого Лермонтова був

А Шиллер

Б Міцкевич

В Державін

Г Байрон

Д Гете

3. Твори Михайла Лермонтова

А «Смерть поета», «Маскарад», «Бородіно», «Мцирі», «Демон»

Б «Полтава», «Мідний вершник», «Руслан і Людмила»

В «Гяур», «Корсар», «Манфред», «Паломництво Чайльд-Гарольда»

Г «Рукавичка», «Підступність і кохання», «Розбійники», «Марія Стюарт»

Д «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Миргород», «Шинель»

4. Російський імператор Микола І розпорядився перевести Михайла Лермонтова на службу в діючу армію на Кавказ після виходу його твору

А «Маскарад»

Б «Смерть поета»

В «Ні, я не Байрон...»

Г «Герой нашого часу»

Д «І нудно, і сумно. «

5. Доля Михайла Лермонтова схожа на долю

А Джорджа Байрона

Б Генріха Гейне

В Адама Міцкевича

Г Олександра Пушкіна

Д Ернста Теодора Амадея Гофмана

6. На отримання томика віршів Михайла Лермонтова відгукнувся словами «Ти переслав мені в неволю Поета нашого, — на волю мені ти двері одчинив!» український поет

А Іван Котляревський

Б Іван Франко

В Пантелеймон Куліш

Г Павло Чубинський

Д Тарас Шевченко

7. Михайла Лермонтова було покарано першим засланням на Кавказ за

А дуель з де Варрантом

Б образу імператорських доньок

В гнівні, спрямовані проти правлячих кіл царської Росії вірші на смерть Пушкіна «Смерть поета»

Г дуель з Мартиновим Д епіграму на царя

8. Роки становлення Михайла Лермонтова як поета в російській історії були часом

А реакції

Б революції

В патріотичного піднесення

Г відродження

Д романтичних сподівань

9. Михайло Лермонтов загинув

А на дуелі

Б на скачках

В у перестрілці

Г на війні

Д при переправі через бурхливу гірську річку

10. Словами «Менш ніж за якихось п’ять років від смерті Пушкіна російська громадськість вже встигла і радісно привітати пишний схід, і з сумом провести передчасний захід нового сонця своєї поезії» на загибель Лермонтова відгукнувся російський літератор

А Олександр Герцен

Б Віссаріон Белінський

В Микола Гоголь

Г Володимир Одоєвський

Д Євген Баратинський

11. У поезії Лермонтова втілено принципи літературно-художніх напрямів

А романтизму і сентименталізму

Б романтизму і реалізму

В класицизму і романтизму

Г класицизму і реалізму

Д просвітницького класицизму й реалізму

12. Поетичні рядки

Та не тим холодним сном могили.

Я б навік заснути так хотів,

Щоб живі дрімали в серці сили,

Щоб у грудях віддих тріпотів (Пер. М. Рильського) узято з вірша Лермонтова

А «Смерть поета»

Б «На дорогу йду я в самотині»

В «І нудно, і сумно»

Г «Дума» Д «Бородіно»

13. Віршовий розмір вірша «І нудно, і сумно» Михайла Лермонтова

А дактиль

Б хорей

В анапест

Г ямб

Д амфібрахій

14. Вірш Михайла Лермонтова «І нудно, і сумно» пройнятий настроєм

А радості, надії на Душевне відродження

Б самотності, безнадії, пересиченості, спустошеності

В віри в можливість кохання і щастя, оновлення світу

Г ностальгії за батьківщиною

Д суму за втраченими ілюзіями

15. Вірш Михайла Лермонтова «На дорогу йду я в самотині» був написаний

А під час навчання в Петербурзькій юнкерській школі

Б після випадку на імператорському балу

В за кілька днів до дуелі з Мартиновим

Г під час навчання в Московському благородному пансіоні

Д під час дитинства в Тарханах

16. Дорога у вірші «На дорогу йду я в самотині» виступає символом

А людської долі, життєвого шляху

Б людського пориву до пізнання світу і свого місця в ньому

В розлуки з домівкою Г плинності й незворотності часу

Д невідворотної загибелі

17. Чого жадає ліричний герой вірша Лермонтова «На дорогу йду я в самотині»?

А «Я жадаю щастя й веселої дороги»

Б «Я жадаю кохання, просто кохання»

В «Я жадаю світла в душі»

Г «Я жадаю волі та спокою! Я б хотів забутись і заснуть!»

Д «Я жадаю взаєморозуміння»

18. Ліричний герой у вірші Михайла Лермонтова «На дорогу йду я в самотині» хотів би спочити під

А березою

Б сосною

В ялиною

Г дубом

Д калиною

19. Жанр твору «Герой нашого часу» Михайла Лермонтова

А історичний роман

Б соціально-побутовий роман

В соціально-психологічний роман

Г філософський роман

Д роман-щоденник

20. У романі Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» описані

А 20-ті рр. XIX ст.

Б 30-ті рр. XIX ст.

В 40-і рр. XIX ст.

Г 60-ті рр. XIX ст.

Д 10-ті рр. XIX ст.

21 . Провідна тема роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу»

А доля покоління Лермонтова під час реакції

Б біографія Печоріна

В історія кохання головного героя

Г історія кавказької війни

Д історія поневолених горців

22. Основна дія роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» розгортається

А на Кавказі

Б у Криму

В у Персії

Г у Санкт-Петербурзі

Д у Москві

23. Ім’я та по батькові головного героя роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» Печоріна

А Михайло Юрійович

Б Григорій Олександрович

В Григорій Олексійович

Г Максим Максимович

Д Георгій Олегович

24. Слова «його мета — зробитися героєм роману» сказані про

А Печоріна

Б Грушницького

В Максима Максимовича

Г Вернера

Д Казбича

25. Характерними рисами Печоріна є

А наполегливість, упертість, імпульсивність

Б самотність, байдужість, пасивність, егоїзм

В нерішучість, ненадійність, безпринципність, брехливість

Г брутальність, самовпевненість, егоїзм Д пристрасність, щирість, доброта

26. У романі «Герой нашого часу» оповідач уперше дізнається про Печоріна

А від Грушницького

Б від Бели

В від Максима Максимовича

Г з його журналу

Д від Віри

27. Першою частиною журналу Печоріна в романі Лермонтова є повість

А «Бела»

Б «Максим Максимович»

В «Фаталіст»

Г «Княжна Мері»

Д «Тамань»

28. Про марнославство Грушницького свідчить деталь його одягу

А картуз

Б генеральські лампаси

В аксельбанти

Г солдатська шинель

Д чоботи

29. Антиподом головного героя в романі «Герой нашого часу» є

А Максим Максимович

Б Казбич В Вернер

Г Грушницький

Д Вулич

30. Печорін вважає своїм «першим задоволенням»

А щире, пристрасне кохання

Б підкоряти своїй волі все, що його оточує

В безумства під впливом пристрастей

Г сіяти розумне, добре, вічне Д прекрасне в мистецтві

31. Хто з персонажів роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» сказав про Печоріна, що той «грав роль сокири в руках долі»?

А Віра

Б Грушницький

В сам Печорін

Г княжна Мері

Д Максим Максимович

32. Хто з персонажів роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» є героєм свого часу?

А Вернер

Б Грушницький

В Печорін

Г Максим Максимович

Д Казбич

33 . До яких образів світової літератури відносять образ Печоріна?

А до вічних

Б до байронічних

В до інфернальних

Г до куртуазних

Д до гротескних

34. Роман «Герой нашого часу» ідейно співзвучний з віршем Лермонтова

А «На дорогу йду я в самотині»

Б «Смерть поета»

В «Дума»

Г «Поет» Д «Бородіно»

35. У центрі психологічного роману лежить

А опис життя певної історичної особи

Б відтворення в художній формі якоїсь історичної епохи, певного періоду історії

В виклад світоглядної або етичної позиції автора

Г зображення внутрішнього світу героя

Д ідеологізація приватного життя, побуту персонажів

36. Персонажі роману «Герой нашого часу», характеризуючи Печоріна, вживають епітет

А «ледачий»

Б «зайвий»

В «безталанний»

Г «марнославний»

Д «бідолашний»

37. Оповідачем у главі «Бела» є

А автор

Б Максим Максимович

В Казбич

Г Печорін

Д Вернер

38. Насправді у смерті Бели винен

А Казбич

Б Печорін

В Максим Максимович

Г п’яний лікар

Д царат

39. Максим Максимович, герой роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу», — це образ

А зайвої людини

Б маленької людини

В природної людини

Г нової людини

Д сердитої людини

40. У главі «Тамань» роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» описано побут

А солдатів

Б горців

В митників

Г контрабандистів

Д козаків

41 . Пародією на «байронічного героя» є образ

А Грушницького

Б Вулича

В Вернера

Г Печоріна

Д Казбича

42. Роман Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» — це роман

А романтичний

Б сатиричний

В реалістичний

Г фантастичний

Д просвітницький

43. Жанрова специфіка роману Лермонтова «Герой нашого часу»

А інтелектуальний роман

Б філософський роман

В побутовий роман

Г соціально-психологічний роман

Д морально-психологічний роман

44. Розташуйте частини роману «Герой нашого часу» Михайла Лермонтова у тій послідовності, у якій вони містяться в романі.

А «Тамань»

Б «Княжна Мері»

В «Максим Максимович»

Г «Бела»

Ключ: 1Г 2В ЗА 4Б

Прийом «Штрихи»

(Штрихи до правил, штрихи до думок, штрихи, що дозволяють перевірити словарний запас школярів, їх уміння бачити і застосовувати частини мови, складати тематичні складні (красиві!) речення).

Штрихи пишуться за наступними правилами:

1-й рядок. 1 іменник.

2-й рядок. 2 прикметники.

3-й рядок. 3 дієприкметники.

4-й рядок. 4 дієслова.

5-й рядок. 5 прислівників (чи дієприслівників)

6-й рядок. Складносурядне або складнопідрядне речення по темі.

Наприклад:

Самотність.

Безнадійна, тужлива

Болюча, всеохоплююча, стражденна.

Печалить, мучить, хвилює, розбурхує

Розчаровуючи, надихаючи, перевтілюючи, бунтуючи, обіцяючи.

Трагічна самотність, яку не можна подолати, переповнює поета, тому що він відчуває себе зайвим у цьому світі, де немає спокою і волі.

Словниковий куб

Метод для проведення словникової роботи як випереджуюче індивідуальне або групове завдання для кращого розуміння нових слів, понять у шести площинах:

1) значення слова;

2) походження;

3) спільнокореневі слова;

4) сполучення зі словом;

5) синоніми, антоніми, омоніми;

6) афоризми або прислів’я зі словом.

Наприклад:

1) лексичне значення слова самотній — 1. Бути наодинці, без нікого (про людину); сам. Людина, що не має родини або не живе в родині. 3. Який не має друзів, близьких, однодумців; чужий у певному середовищі.

2) Походження слова або речення зі словом — поглянув на безмежний простір моря й збагнув, який він тепер самотній

3) Спільнокореневі слова: самітний, самісінький, сам, самотина

4) Сполучення слів: трагічна самотність, самотній страждалець, болюча самотність, блаженна самотність.

5) Синоніми: одинокий, самітний, сиротливий, індивідуальний, окремий. Антоніми: компанійський, товариський

6) Афоризми або прислів’я з даним словом.

- Мені потрібна самотність для творчості. Сенека

- Самотність — це стан, про який нікому розповісти. Фаїна Георгіївна Раневська

- Коли я зрозумів, що не знайду людини, схожу на мене, я просто перестав заводити дружбу з людьми. Курт Кобейн

- Є лише одне страждання — бути самотнім. Габріель Марсель

- Я багато часу повинен бути один. Все, що я зробив, тільки плід самотності. Франц Кафка «Щоденники»

- Дурний шукає, як подолати самотність, мудрий — знаходить, як насолодитися нею ... Михайло Мамчич

Прислів’я:

Без роду й племені.

Людина без братів і сестер — самотнє дерево

Людина без сім’ї, що дерево без плодів.