Оцінюємо швидко. Різні види контролю із зарубіжної літератури в 9 класі - Руденко В.І. 2020

Ода «До радості»
Розділ 3. «Радість, гарна іскро Божа!»: Фрідріх Шиллер
Частина перша. Просвітництво

Аналіз оди «До радості»

Ода «До радості» — ода, написана Фрідріхом Шиллером для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.

Рік і місце написання — 1785. Лейпциг.

Історія написання. 17 квітня 1785 р. Шиллер прибув до Лейпцига, де його зустріли драматург Фердинанд Губер, художниця Дора Шток та її молодша сестра Мінна. То були друзі Кьорнера — найактивніші члени гуртка прихильників шиллерівського таланту. Усі троє випромінювали молодість і щастя: невдовзі Мінна і Кьорнер збиралися одружитися, а Губер мав заручитися з Дорою. Лейпцизька атмосфера кохання й радості, особливо відчутна на контрасті з життєвими труднощами Шиллера, захопила поета. Саме під її впливом і було написано оду «До радості», задуману насамперед як гімн молодості. Утім, мине п’ятнадцять років і Шиллер у листі до Кьорнера зауважить, що ця поезія «далека від реальності» й розповідає про те, що «можливо для нас, але не для всього світу».

Тема — заклик в пісні людям об’єднатися.

Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.

Рід лірика суспільно-філософська, в якій звучить критика вад суспільства, засудження деспотизму, несправедливості, лицемірства.

Настрій. Твір сповнений оптимізму, віри в перемогу добра і людяності в усьому світі. Жанрові особливості..—ода, але поет оспівує не історичну подію чи конкретну визначну особу, а майбутнє — нове людство, яке житиме за законами розуму, правди, добра і краси. Композиція — твір побудовано як діалог ліричного героя і хору.

Образи: ліричний герой, Бог, Радість. Ліричний герой утілює просвітницькі ідеї автора, необхідність духовного єднання людей різних країн та національностей. Це єднання і є «нова радість», рушійна сила Всесвіту.

Бог трактується Шиллером у дусі Просвітництва як утілення розуму, Природи, правди і добра. Він потребує не рабської покори, а руху вперед, внутрішнього самовдосконалення. Людство має виконувати Божі заповіді, стати єдиною родиною, жити в мирі, щоб прийти до високої мети. Образ Радості — щастя людини, оптимізм, віра у світло розуму. Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших. Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?

Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!

Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро; Судить бог, як ми самі.

Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.

Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!

Антитеза «І черв’як утіху знає і небесний херувим».

Популярність твору. Подальша доля оди «До радості». У 1823 році Бетховен написав до оди музику. У 1972 році ода стала гімном Ради Європи, а в 1993 році — гімном ЄС. Вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні. 30 березня 2014 року на 40-й день із дня смерті героїв одночасно у 5 містах України (Львів, Київ, Донецьк, Дніпро, Харків) відбувся соціально-культурний флешмоб — «Ода до Радості». Учасники флешмобу прагнули показати, що все, що у нас є — наша свобода, загальнолюдські цінності та безмежна відповідальність перед собою, перед близькими, перед тими, кого вже немає поруч, бо вони віддали життя за Україну. Це була унікальна можливість показати, що наша сила — у єдності!

Дайте визначення поняття «композиція». Композиція — будова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображуваного світу, світоглядною позицією автора, його естетичним ідеалом, а також задумом твору, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.

Подискутуймо! У 1972 р., обираючи оду «До радості» своїм гімном, Рада Європи відмовилася від тексту й залишила тільки музику. Офіційне пояснення було таке: «Аби не піднімати німецьку мову над іншими мовами Європи». Якщо це єдина причина відмови від тексту Шиллера, то чи не краще було б перекласти його всіма мовами Європи? Чи, можливо, були й інші (приховані) причини? Аргументуйте свою думку.

Блок завдань проблемно-пошукового характеру за твором Ф.Шиллера «Ода до радості» (взято з Інтернету, сайт «На урок» Мастяк Т.Ю.)

Прийом «Впізнай твір» (школярі намагаються розпізнати, про який твір йде мова за мінімальною кількістю подій, фактів, другорядних героїв)

Автор цієї книги є представником німецького просвітницького руху.

Саме він стверджував «Треба служити своїм сучасникам, бути тим, чого вони потребують, а не тим, що вони хвалять».

Його дружба з Гете стала «співдружністю рівних» у поезії й драматургії.

Німецький письменник XX ст. Томас Манн назвав цього чудового представника зарубіжної літератури «генієм, який легкими кроками ступає по стежині світла».

Цей видатний твір було написано у Лейпцігу в 1785 році, коли скінчився період безпритульних поневірянь поета, і друзі оселили його в затишній хатині, оточили турботою і ласкою.

На думку автора цього твору — письменника, лише мистецтво може повернути людину до стану первісної гармонії. На думку поета, головним рушієм для зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її чуття прекрасного. Підтвердженням цієї теорії є твір, про який сьогодні йтиме мова.

Цей твір був написаний поетом у 1785 році як твір святкування братерства людей.

У 1823 році Бетховен написав дев’яту симфонію. Для четвертої, фінальної, частини свого музичного шедевру він використав літературний твір світового генія, який уперше в симфонії виконував хор.

Комітет Міністрів Ради Європи проголосив про затвердження четвертої частини бетховенівської девятої симфонії Гімном Європейського Союзу 10 січня 1972 р. у Стразбурзі. Диригент Герберт фон Кароян зробив нове аранжування і темп музики. У 1972 році текст було прибрано, щоб не віддавати переваги будь-якій європейській мові.

Ідеї великого мрійника — автора даного твору — про єднання людей сьогодні звучать з новою силою, вони є бойовим гаслом боротьби за нашу свободу, нашу незалежність.

Із цього твору увійшов до української літературної мови фразеологізм «іскра Божа».

Слова — заповіт цього генія «Тільки на різних шляхах правду знайдете ви» — залишається естетичним дороговказом для сучасних митців.

Прийом «Я—реклама» (завдання: створити рекламний ролик за твором)

Ти живеш у правовій державі? Ти пропагуєш європейські цінності? Ти хочеш вільно мандрувати країнами світу?

Так. Тому що ти — сучасна молода й енергійна людина. А чи відомо тобі про Європейський союз?

Звісно. І також всім нам відомо про гімн Європейського союзу. Але чи знаєш ти про літературний твір, який став гімном Євросоюзу?

Щоб довідатися про просвітницьку ідею об’єднання людства, щоб зрозуміти цінності, що об’єднують, щоб насолодитися геніальним витвором літератури, потрібно прочитати твір німецького поета — просвітника Ф. Шиллера «Ода до радості»!

Прийом «Літературний аукціон» (вправи з теорії літератури)

На кольоровому папері написані слова для розпродажу.

Літературний рід — узагальнююче поняття, один з головних елементів систематизації літературного матеріалу. Поділяється на три групи — епос (епіка), лірика, драма. Просвітництво — інтелектуальний і духовний рух кінця XVII — початку XIX ст. у Європі та Північній Америці. Він виявився природним продовженням гуманізму Відродження та раціоналізму початку Нового часу, які заклали основи просвітницького світогляду: відмову від релігійного світорозуміння та звернення до розуму як до єдиного критерію пізнання людини й суспільства.

Ліричний герой — суб'єкт висловлювання у ліричному творі, свого роду персонаж лірики. «Ліричний герой» — це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Деякі дослідники розрізняють поняття ліричний герой та поняття ліричне «Я» поета.

Жанр твору — це зразок, за яким будується текст будь-якого літературного твору. Жанр являє собою сукупність певних ознак, які дозволяють віднести літературний твір до роду епосу, лірики чи драми.

Тема твору — це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв'язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення.

Ідея — основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору.

Різновид лірики — це типи літературних творів, які притаманні ліриці. Цей рід літератури охоплює безліч віршованих жанрів, наприклад: балада, гімн, сонет, ода, дума, елегія, романс, газель, пісня, вірш.

Ода — урочистий твір уславлення, писаний на честь якоїсь видатної особи чи події, виражаються почуття поваги, захоплення.

Художні засоби виразності — прийоми та засоби, які автор художнього твору використовує, оповідаючи історію.

Юдоля (застар.) — долина; у наш час використовують як поетичний та релігійний символ, що означає труднощі життєвого шляху людини.

Хоругва — прапор.

Херувим — янгол.

Учні за вибором «викуповують» терміни, поняття, даючи їм визначення.

Прийом «Крісло автора»

Завдання: учитель поступається місцем педагога у класі на користь учня, який іде ознайомити учнів із цікавими фактами життя та творчості письменника чи поета.

Шиллер — німецький поет, драматург, теоретик мистецтва, історик. Військовий лікар, професор історії в Єні.

У дитинстві Фрідріх багато хворів, тільки до підліткового віку він зміцнів. Грамоті навчався з шести років. Першим його учителем був пастор.

У дитинстві Фрідріх наслідував своїх духовних наставників, які навчали його в латинській школі у Людвігсбурзі, надаючи своїм розмовам елемент пафосності. Таке враження на 7-річного хлопчика справив театр, куди його водили за старанність у навчанні. Юний Фрідріх, ставши на стілець і одягнувши чорний фартух на зразок пасторської мантії, з серйозним виглядом читав проповідь з уявної кафедри. Улюбленим його заняттям також було грати в театр: з паперу він вирізав персонажів, сестра розфарбовувала фігури і на саморобній сцені з товаришами вони влаштовували драматичні дійства.

Одягався і тримався він як можна більш просто; відмітними його рисами були скромність, простота, відсутність будь-якої химерності.

Шиллер ненавидів павуків і дуже любив ліловий колір та лілії.

У старших класах Фрідріх подавав великі надії. У 14 років його віддали у військову академію, де почав вивчати право, хоча з дитинства мріяв стати священиком.

Шиллер змушений був переховуватися під прізвищем «доктор Ріттер», живучи в маєтку своєї старої знайомої Генрієти фон Вальцоген в Бауербасі. Тут він написав «Підступність і кохання», історичну драму «Дон Карлос» і закінчив «Змова Фієско в Генуї».

У 1783-му Шиллер закохався в дочку господині садиби Шарлоту фон Вальцоген, але мати не дала згоду на шлюб, оскільки Шиллер був безсрібником.

У 1790-му він оженився на Шарлоті фон Ленгефельд, вона народила йому четверо дітей: Карла Людвіга Фрідріха Шиллера, Ернста Фрідріха Вільгельма Шиллера, Кароліну Луїзу Фрідеріку Шиллер, Емілію Генрієтту Луїзу Шиллер.

У 1788-му Шиллер став екстраординарним професором історії та філософії Йенського університету.

Виділити художні засоби виразності у творі.

Метафори — Радість в келихах шумує, розцвітає братня згода Під благим твоїм крилом;

звертання — Вічний Отче доброти, Дай нам ласки й охорони!; Радість, гарна іскро божа!;

епітети — пресвітлий дивний храм;солодкії щедроти ;веселий круг.

окличні речення — Знищим книги борговії!, Помирімося усі!, Всепрощення ворогам!;

антитеза — І черв’як утіху знає, І небесний херувим»; Шана й слава чесним, мужнім, Згуба підлим брехунам!

Словниковий куб

Метод для проведення словникової роботи як випереджуюче індивідуальне або групове завдання для кращого розуміння нових слів, понять у шести площинах:

1) значення слова;

2) походження;

3) спільнокореневі слова;

4) сполучення зі словом;

5) синоніми, антоніми, омоніми;

6) афоризми або прислів’я зі словом.

Наприклад:

1) Лексичне значення слова. Радість — почуття задоволення, втіха, приємність.

2) Походження слова. Радість — це слово праслов’янське, воно зберігається зараз у східнослов’янських та західнослов’янських мовах. Наука свідчить, що спочатку у слова «радість» був префікс сь, який колись, вірогідно, мав значення 2хороший, гарний», і корінь - рад - , той самий, що в словах рада, радіти, радісний.

3) Спільнокореневі слова: радісний, радіти.

4) Сполучення слів: радіти щастю, душею радіти,відчувати велику радість, душа серце радується (співає); пити радість; нести радість.

5) Синоніми, антоніми, омоніми: веселий, радісний, життєрадісний, превеселий,зраділий,утішливий, відрадний, благовісний; сумний, невеселий, понурий, зажурений.

6) Афоризми або прислів’я з даним словом.

Радість любові вимірюється ціною, якою вона придбана. Сенека.

У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і є на що сподіватися. Віктор Франкл.

Радість не в тому, що твоя робота має успіх, радість — коли працюєш. Джек Лондон «Мартін Іден».

Досяг вершини той, хто знає, чому радіти. Сенека

Радість виникає в процесі, а не в результаті. Джеймс Дін.

Знайти привід для радості значно складніше, ніж для смутку. Люди дуже люблять себе і тому страждають. З кінофільму «Хто увійде в останній вагон».

Треба завжди бути радісним. Якщо радість закінчується, шукай, в чому помилився.

Лев Толстой

Головний секрет збереження веселості полягає в тому, щоб не дозволяти дрібницям тривожити нас і разом з тим цінувати ті маленькі радощі, які випадають на нашу долю. Семюел Смайлс.

Найменшу радість життя доводиться завойовувати. Шарлотта Бронте «Шерлі»

Радість — це не просто усмішка на обличчі. Радість — це віра в краще тоді, коли краще бачиться гіршим ... ЕльчинСафарлі «Кохання з дна Босфору»

Найбільш яскраві спалахи радості у нас зазвичай виникають від несподіваної іскри. Семюел Джонсон

Радість починається тієї миті, коли ти перестаєш шукати свого власного щастя, для того щоб давати його іншим. М.Куаст

Радість необхідна для творчості. Едвард Еріг

Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших. В.Сухомлинський

Прислів'я:

Радий би не плакати, так сльози самі ллються.

Радість прямить, журба корчить.

Від радості кучері в'ються, у сумі січуться.

Мудреця ні горе, ні радість не збентежать.

В один день по дві радості не живе.

Не видав горя, не дізнаєшся і радості.

Зустрів з радістю, а проводив із жалістю.

Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.

Злий плаче від заздрості, а добрий — від радості.

Обіцянка цяцянка, — а дурному радість.

Прийом «Штрихи»

(Штрихи до правил, штрихи до думок, штрихи, що дозволяють перевірити словарний запас школярів, їх уміння бачити і застосовувати частини мови, складати тематичні складні (красиві!) речення).

Штрихи пишуться за наступними правилами:

1-й рядок. 1 іменник.

2-й рядок. 2 прикметники.

3-й рядок. 3 дієприкметники.

4-й рядок. 4 дієслова.

5-й рядок. 5 прислівників (чи дієприслівників)

6-й рядок. Складносурядне або складнопідрядне речення по темі.

Наприклад:

Радість.

П'янка, весела, щира.

Чарівлива, всеохоплююча, дурманна.

Радують, розкривають, хвилюють, розбурхують Зачаровуючи, надихаючи, перевтілюючи, граючи, обіцяючи.

Всеохоплююча радість переповнює людей, тому що вони мріють про розуміння і повагу між людьми, та є закликом до створення великого європейського братства.

Тести. Життя і творчість Шиллера. Ода «До радості»

1. Шиллер народився у містечку...

а) Вюртемберг; б) Марбах; в) Франкфурт; г) Страсбург.

2. Шиллер народився в...

а) 1789 р.; б) 1759 р.; в) 1862 р.; г) 1914 р.

3. Батько Шиллера працював...

а) секретарем герцога; б) міністром права; в) полковим фельдшером; г) пекарем.

4. Юний Шиллер мріяв стати...

а) письменником або священиком; б) священиком або лікарем; в) лікарем або юристом; г) юристом або вчителем.

5. До військової школи (Карлешуле) Шиллер втупив, бо...

а) там була висока стипендія; б) закохався в доньку директора школи; в) його примусив герцог Вюртембергу; г) туди вступив його друг.

6. Сучасник Шиллера «елітну» військову школу назвав...

а) розплідником рабів; б) садом мистецтва; в) школою для обраних; г) місцем, де народжується наука.

7. Після закінчення Карлешуле Шиллер працював...

а) писарем при школі; б) полковим лікарем; в) священиком; г) офіцером.

8. Перша драма, що була написана Шиллером, — це..

а) «Фауст»; б) «Вільгельм Телль»; в) «Розбійники»; г) «Підступність і кохання».

9. У 1782 р. Шиллер покинув Вюртембург...

а) таємно; б) на вимогу герцога; в) бо його запросив Гете; г) бо одружився.

10. П’єса Шиллера, що у 1784 р. була поставлена на сцені Мангейма й зажила неабиякого успіху, — це...

а) «Змова Фієско в Генуї»; б) «Вільгельм Телль»; в) «Розбійники»; г) «Підступність і кохання».

11. «Освічений монарх», який призначив Шиллера почесним Веймарським радником, — це...

а) драматург Губер; б) філософ Гердер; в) Гете друг Шиллера; г) герцог Карл Август.

12. Виплутатися з фінансових труднощів у 1795 р. Шиллеру допоміг...

а) драматург Губер; б) філософ Гердер; в) Гете — друг Шиллера; г) герцог Карл Август. 13. Ода «До радості» була задумана як...

а) пісня про кохання; б) символ дружби до Гете; в) гімн молодості; г) посвята герцогу. 14. Автором музики оди «До радості» став...

а) Моцарт; б) Шуберт; в) Леонтович; г) Бетховен.

15. Основана ідея оди «До радості», що близька нинішнім європейця, — це...

а) об’єднання людства під прапорами свободи, рівності й братерства; б) поширення духу радості; в) заклик до вміння насолоджуватися життям; г) оспівування кохання й краси природи.

16. Шиллер у листі до знайомого про свою оду «До радості» через п'ятнадцять років після її створення написав так:...

а) «ода —найкращий твір, написаний мною»; б) «ця поезія «далека від реальності»; в) «я дописав ще дві строфи цього твору»; г) «я хочу відмовитися від цього твору»

17. Композиція ліричного твору відрізняється від композиції епічного твору тим, що...

а) композиція епічного твору має епілог, зав'язку, розвиток подій, розв'язку, а в ліричному творі ці компоненти композиції відсутні; б) композиція ліричного твору має епілог, зав'язку, розвиток подій, розв'язку, а в епічному творі ці компоненти композиції відсутні; в) для епічного твору характерна наявність автора, а в ліричному творі автор здебільшого невідомий; г) для ліричного твору характерна наявність автора, а в епічному творі автор здебільшого невідомий.

18. Найкращим другом Шиллера серед відомих поетів-сучасників був...

а) Гоголь; б) Гете; в) Гейне; г) Бетховен.

19. Причина смерті Шиллера...

а) хвороба (сухоти); б) його вбито на дуелі; в) потрапив під машину; г) учинив самогубство.

20. Рік смерті Шиллера...

а) 1799 р.; б) 1825 р.; в) 1899 р.; г) 1805 р.

21. Поета поховано поруч із...

а) Гоголем; б) Гейне; в) Гете; г) Бетховеном