Федір Достоєвський 1812 - 1881

Роман-трагедія «Злочин і кара»

У центрі сюжету - історія вбивства студентом Раскольниковим старої лихварки Альони Іванівни та її сестри Лизавети, історія морального каяття злочинця. Злочин, скоєний Раскольниковим, не має нічого спільного з тими протиправними діями, які диктуються традиційними негативними стимулами - ревнощами, бажанням помститися, зажерливістю, марнославством, ненавистю. Раскольников зіткнувся не з окремою людиною- антагоністом - він протиставив себе усталеному світопорядку, який категорично не сприймав. Такий конфлікт нагадує «фатальні» зіткнення ідей і їхніх прихильників в античній трагедії. Достоєвський переніс типово трагедійний конфлікт в епічний твір, що й визначило в романі домінуючу роль напружених ідеологічних, морально-філософських суперечок і дискусій.

Nota bene. Російський письменник і філософ В’яч. Іванов назвав «Злочин і кару» «романом-трагедією». І не лише тому, що філософській романній оповіді притаманний високий трагедійний пафос, а й з огляду на особливості композиційної та сюжетної будови. Дія в «романі-трагедії» розгортається за законами драматичного мистецтва. Трагедійний конфлікт стягує всі сюжетні перипетії в тугий вузол. Час подій украй сконцентрований, згущений. Звідси «швидкий літопис», динамізм зображення подій, несподівані повороти «сценічної» дії, величезна кількість монологів і діалогів, переважання патетичного начала, властивого драмі, над спокійною об’єктивністю епосу.

Майстерність сюжетотворення в «Злочині і карі» так само, як і в інших романах Достоєвського, доведена до досконалості. У творі, «переповненому» великими, суттєво важливими й дрібними, нібито незначними подіями, численними описами, замальовками побуту, звичаїв, не можна усунути жодної деталі. Усі «подробиці» підпорядковані загальному задуму, усі вони мають на меті розкрити особистість героя. Кожна окрема сюжетна перипетія - це складне оповідання, усі сюжетні колізії в цілому групуються ніби в акти драми, вони «є залізними ланками логічного ланцюга, на якому висить, мов якесь планетне тіло, основна подія, мета всього оповідання...» (В’яч. Іванов).

Посилання на схожі матеріали:

• Особливості жанру і стилю роману «Злочин і кара» — Підручник
• «Тут книжні мрії, тут теоретично подразнене серце...» роман «Злочин і кара» — Підручник
• Творча історія — Підручник
• Злочин і кара — Переказ
• Злочин і кара — Скорочений твір
• Тонкощі аналізу реалістичного роману, використовуючи як приклади твори Ф. Достоєвського «Злочин і кара» та Л. Толстого «Анна Кареніна» — Шкільний твір
• Урок № 55. Роман «Злочин і кара» Ф. М. Достоєвського як утілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Сюжет роману, зумовлений рухом свідомості головного героя — Розробки уроків
• Твір на тему: Лужин і Свидригайлов - породження капіталізму (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара») — Шкільний твір
• Твір на тему: Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Достоєвського «Злочин і кара» — Шкільний твір
• Розкрийте роль Ф. Достоєвського у становленні жанру роману, гуманістичний пафос його творів. Доведіть, що роман Злочин і кара є втіленням нового, поліфонічного типу художнього мислення — Теорія літератури
• Злочин і кара в літературній рецепції М.В. Гоголя (за повістю Тарас Бульба) — Шкільний твір
• Федір Достоєвський «Злочин і кара» - XIX СТОЛІТТЯ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО