ПРОПОВІДНИК ДУХОВНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ - Лев Толстой 1828 – 1910

Л. Толстой - автор всесвітньовідомих творів, які порушують гострі моральні проблеми. У повістях, романах, релігійно-філософських трактатах, «народних оповіданнях», драмах - в усьому, що вийшло з-під пера видатного письменника-мислителя, переважає пафос духовних шукань.

Уже за життя Толстого мільйони людей у багатьох країнах світу визнали його своїм духовним учителем. Філософсько-практичне вчення письменника - «толстовство», незважаючи на неоднозначність оцінок, знайшло прихильників серед представників різних поколінь, професій, віросповідань, національностей. Філософія «відходу від злих справ», ідеали «ненасилля», «всепрощення» забезпечили Толстому і його вченню якнайширшу популярність, але неоціненний внесок російського письменника до скарбниці світової літератури визначається насамперед неперевершеним естетичним рівнем його художніх творів, які знаменували новий етап у художньому розвитку людства.

«Коли в літературі є Толстой, легко і приємно бути літератором... Толстой стоїть міцно, авторитет у нього величезний», - писав А. Чехов. «Часто спадає на думку: все нічого, все ще просто і не страшно порівняно, доки живий Лев Миколайович Толстой. Адже геній одним буттям своїм немовби вказує, що є якісь тверді підвалини: наче на плечах своїх тримає і радістю своєю поїть і живить всю країну і свій народ», - зазначав О. Блок.

Творчим завоюванням видатного російського письменника стали нові способи змалювання внутрішнього світу людини. Метод психологічного аналізу - «діалектика душі» - демонструє новаторську сутність реалізму Толстого. У жодного з його попередників і сучасників у Росії і на Заході ідея становлення, розвитку, руху, постійної еволюції особистості не набула такого повного художнього втілення. Про «шекспірівський» психологізм російського генія із захопленням відгукувався Г. Флобер.

Титанічну постать Толстого-художника вважали орієнтиром у своєму творчому житті російські й українські письменники: А. Чехов, В. Короленко, Максим Горький, О. Купрін, М. Шолохов, І. Франко, Панас Мирний, О. Кобилянська, М. Коцюбинський. Традиції Толстого успадкували Гарді, Голсуорсі, Г. і Т. Манни, Прус, Ожешко, Сенкевич, Роллан, Драйзер, Т. Вулф, Фолкнер. Філософські й етичні ідеї Толстого надихали великого діяча Індії Махатму Ганді. Французький прозаїк Ф. Моріак, порушуючи проблему засвоєння творчого досвіду письменників-класиків, писав про недосяжний художній рівень толстовських творів, якого, на його думку, світова література XX ст. не змогла перевершити: «Перечитуючи «Війну і мир», я відчуваю, що передімною не пройдений нами етап, а втрачений нами секрет».