Тематика і жанр твору - Відкрита книга РОМАН «АННА КАРЕНІНА» - Лев Толстой 1828 – 1910

Світова література (академічний рівень, профільний рівень) 10 клас - Наливайко Д.С. - Генеза 2010

Тематика і жанр твору - Відкрита книга РОМАН «АННА КАРЕНІНА» - Лев Толстой 1828 – 1910

Без роману «Анна Кареніна» неможливо уявити світову соціально-психологічну прозу другої половини XIX ст. «Я вважаю цей твір вельми високим і просто немовби таким, що робить епоху в романі», - наголошував М. Лєсков, відзначаючи новаторську сутність твору, який проклав нові шляхи в мистецтві слова й у розвитку романістики.


Тематика і жанр твору


Толстой мав намір написати історичну повість про часи Петра І, але досить несподівано облишив цей задум і звернувся до проблем сучасності. Криза сімейних відносин, характерна для Росії 1860-1870-х років, сприймалася як один з найочевидніших симптомів морального занепаду, зневіри й знак неминучих змін у моральному, економічному та суспільному житті країни. Саме в цей період у російській літературі з’‎являються повісті й романи, в яких так чи інакше йдеться про розпад усталених сімейних зв’‎язків. Драматичне відлуння у потрактуванні цієї проблеми відчувається в «Урвищі» Гончарова, «Панах Головльових» Салтикова-Щедріна, «Підлітку», «Братах Карамазових» Достоєвського.

Nota bene. Крім загальної причини, звернутися до цієї теми Толстого спонукали й власні, глибоко особисті й творчі, міркування, що входили до кола типових для нього етико-філософських роздумів про «належне» й «суще». Вдумливе читання «Думок» Паскаля, «Досвідів» Монтеня, «Характерів» Лабрюйєра привело письменника до полеміки про «пристрасті тіла», їхню егоїстичну сутність та альтруїстичні «пристрасті душі». Толстой писав: «Прагнення душі - добро інших», і тому ці прагнення несуть в собі виправдання. Тема родинного життя завжди привертала увагу митця, переконаного в тому, що сім’‎я раніше за інші суспільні інститути реагує на настрої епохи і яскравіше їх втілює, оскільки є найприродні- шою формою об’‎єднання людей і водночас найорганічнішим середовищем для вияву «пристрастей» і характерів.

В «Анні Кареніній» змальовано різні варіанти сімейних стосунків, переважно кризових. «Усі щасливі сім’‎ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’‎я є нещасною по-своєму» - початок роману, перша фраза першого тому (у творі їх вісім), яка потім «оживає» в численних сюжетних ситуаціях. У романі зображено сімейну драму Анни Кареніної та її чоловіка, сановного чиновника Олексія Олександровича; складні взаємини Анни з молодим графом Вронським; родину Облонських, що фактично розпалася, хоча зовні й була збережена; життя деградуючих сімейств вищого світу. Щасливими можна назвати подружжя Кіті та Левіна, проте спокою й умиротворення немає і в цій сім’‎ї. До речі, про ідеальний взірець - благополучну селянську родину Парменових - у творі сказано вкрай стисло. За словами сучасного дослідника, «Анна Кареніна» - це роман про «всесвітнє розлучення», загальний розпад особистих і суспільних зв’‎язків.

Утім, обмежувати проблематику роману змалюванням кризових родинних обставин аж ніяк не варто. Твір Толстого вражає широтою соціального й культурного тла, великою кількістю тонких філософських умовиводів. «Роман широкого вільного подиху», яким, за визначенням автора, є «Анна Кареніна», орієнтований на енциклопедичне охоплення різних явищ: соціальних, релігійних, моральних.

Подробиці. На відміну від «Війни і миру», в «Анні Кареніній» немає переломних для нації подій, відсутні образи історичних осіб, але жива дійсність - повсякденна й прозаїчна - відображена письменником під знаком історії. Історичне життя Росії 70-х років XIX ст. вторгається в долю героїв, прозирає в численних розмовах, роздумах персонажів, у бесідах Костянтина Левіна з братом Миколою, селянами, предводителем дворянства. Духовний рівень цього історичного періоду представлено в романі Толстого надзвичайно повно. Тут сперечаються з приводу філософії Канта, Гегеля, Шопенгауера, говорять про музику Вагнера та історичну школу в живописі, згадують Тинторетто, Рафаеля й Мікеланджело, звертаються до імен Платона, Шекспіра, Гете, висловлюють думки щодо наукових відкриттів Дарвіна, Сеченова, розмірковують про французький експериментальний роман Золя.

Своєрідними прикметами часу в романі виступають і реалії дійсності: голод у Поволжі, війна в Сербії, бурхливе будування залізниць, укладання концесій, руйнування селянської громади, релігійний скептицизм, а в моральному плані те, що Толстой назвав «втратою краси» в житті, втратою орієнтира в питаннях «добра» і «зла». А. Чехов зазначив, що в романі Толстого хоча й не вирішено жодного питання (оскільки це і не входить до завдань художника), але (і це головне), «усі питання порушені» і порушені «правильно». У цьому розумінні «Анну Кареніну» можна розглядати як соціально-психологічний, «суспільний» (за термінологією Салтикова- Щедріна) роман, який принципово відрізняється від «любовно-сімейного» роману в його західноєвропейському варіанті.

Отже, обмежувати зміст твору темою розриву Анни з родиною, її трагічним коханням і самогубством неправомірно, але не можна обминути й того факту, що роман названо ім’‎ям героїні. Це свідчить про певну поетику сюжетотворення, де всі лінії оповіді стягнуті до єдиного центру - образу головної дійової особи, через яку найбільшою мірою розкривається авторська ідея.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.