Філософія історії - Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ «ВІЙНА І МИР» - Лев Толстой 1828 – 1910

Багато з розділів «Війни і миру» присвячені викладу філософії історії Толстого, хоча більш справедливим було б весь роман назвати розгорнутим філософським міркуванням письменника про закономірності людської історії та універсальні закони буття. Історичний процес розглядається автором роману-епопеї як процес життя, його стихійний, не підвладний волі конкретних людей розвиток. Однак у чому ж причина історичних подій, «руху» історії? Письменник пов’‎язує питання про хід історичного процесу з проблемою свободи і необхідності. За Толстим, офіційна наука не пояснила багатьох «парадоксів» історії (хрестові походи, Варфоломіївська ніч, Французька революція), оскільки не брала до уваги зв’‎язок, який існує між відносною свободою людини й зумовленою необхідністю історичного процесу. Людина є вільною (і навіть особисто відповідальною) у виборі вчинку, але водночас залежною від численних причин і подій. «Складання множини воль і свідомостей», сукупні дії людей виступають як рушійна сила історичного процесу, який сам є вираженням ідеї «необхідності», «визначеності», «зумовленості». Такий історичний фаталізм Толстого містив очевидне применшення ролі особистості в історії, але разом з тим «загострено» виражав думку про «соборну» єдність народу як головну рушійну силу. Ці теоретичні положення відбилися у змалюванні війни й висвітленні дій Кутузова й Наполеона в романі.

Подробиці. Філософським змістом наповнено багато символічних образів роману «Війна і мир». Так, з толстовською ідеєю вічного розвитку пов’‎язане видіння «живого глобуса», що примарився П’‎єру Безухову уві сні під час перебування в полоні. Поверхня кулі складалася з щільно стулених між собою крапель. Щохвилини краплі росли, зливалися, стискалися, зникали й знову з’‎являлися на поверхні. У цій метафорі «плинності», «загальної єдності» просвічує також філософська ідея «єднання» людей як головної мети історичного процесу. Толстой виокремлює три форми «єднання»: сім’‎я, народ, людство.