«Супротивна людському розуму і всій людській природі подія...» - Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ «ВІЙНА І МИР» - Лев Толстой 1828 – 1910

Світова література (академічний рівень, профільний рівень) 10 клас - Наливайко Д.С. - Генеза 2010

«Супротивна людському розуму і всій людській природі подія...» - Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ «ВІЙНА І МИР» - Лев Толстой 1828 – 1910

«Я не знаю жодного, хто писав би про війну краще від Толстого», - сказав Е. Хемінгуей.

Концепцію історії, проблему війни і миру розглянуто Толстим у найширшому філософському діапазоні. Мир і війна ототожнюються письменником з антитезою «життя і смерть». Краса життя, повнота людських відчуттів, чарівність радості буття - мажорна нота, яка постійно звучить у романі й щоразу вступає в протиборство з тривожною, лиховісною мелодією, що уособлює ворожу навалу, руйнує гармонію життя, зазіхає на священне право людини на мир і щастя.

Толстого як мислителя завжди приваблювала ідея «вічного миру». Авторська думка про можливість «вічного миру» відчувається вже в перших розділах твору. Ця ідея вразила П’‎єра Безухова в міркуваннях абата Моріо. «Вічний мир можливий...» - поки що невпевнено говорить П’‎єр Андрію Болконському на вечорі в салоні Шерер. Теорія містичного й неминучого виникнення війн була глибоко чужою Толстому. Письменник переконливо викриває антигуманний характер війни як такої. Ось авторська «передмова» до подій 1812 р.: «12 червня сили Західної Європи перейшли кордони Росії, і почалася війна, тобто здійснилася супротивна людському розуму і всій людській природі подія». Нещадними є слова Андрія Болконського, заперечення ним тези про війну як азартну гру: «Війна не люб’‎язність, а найгидкіша справа в житті, і треба розуміти це, а не гратись у війну».

Підґрунтя «Війни і миру», центральний «нерв» сюжету - військово- історичні події 1805, 1807, 1812 рр. У творі описано три головних військово-історичних епізоди, пов’‎язаних з цими датами: бій під Шенграбеном, Аустерліцька битва, Бородінський бій. Епізодам з історії, міркуванням автора на історичні теми присвячено сто вісімдесят шість з трьохсот тридцяти трьох розділів книги. До роману-епопеї входить понад сто масових і майже п’‎ятдесят «солдатських» епізодів. «Я прагнув писати історію народу...» - пояснював Толстой. «Війна і мир» є не лише геніальним відтворенням картин російської історії, своєрідною «воїнською повістю» Нового часу, а й схвильованою розповіддю про випробування людини, нації на моральну стійкість, на життєздатність.

Зв’‎язок, «зчеплення» (характерне слово Толстого; його повторює П’‎єр Безухов) приватного й суспільного життя персонажів є важливою особливістю роману-епопеї. На дорогах історії перетинаються шляхи толстовських героїв. Вітчизняна війна 1812 р. визначила знаменні повороти в житті П’‎єра Безухова, Андрія Болконського, Наташі Ростової... Великі й малі історичні події в романі відтворюються через сприйняття головних героїв, проходять через їхні душі й серця.

Подробиці. Такий принцип зображення історичної дійсності був важливим досягненням Толстого-художника. «Кожний історичний факт необхідно пояснювати через людину», - записав Толстой у щоденнику. Ще в ранніх «Севастопольських оповіданнях» письменник відмовився від зображення війни в псевдоромантичному дусі як події «з музикою і барабанним боєм, з майоріючими знаменами і гарцюючими генералами» і показав обличчя війни «в крові, у стражданнях, у смерті». Воістину трагедійними є картини загибелі сотень людей у воєнних сутичках, під час пожежі в Смоленську, у Москві, страждання полонених, горе мирних жителів. Читацьке почуття ненависті до війни посилюється й тим, що у війні гине один з улюблених героїв Толстого - Андрій Болконський.

Кульмінація всього твору - Бородінський бій - визначальний момент у житті народу й головних героїв роману Андрія Болконського, П’‎єра Безухова, Наташі Ростової, усієї її родини.

Толстой змалював зростання патріотичного піднесення перед Бородінською битвою і ту «теплоту патріотизму», яку відчував П’‎єр Безухов у кожному російському солдатові перед боєм. Моральна поразка передує політичному краху наполеонівської армії. Цю обставину оповідач постійно підкреслює: «Моральна сила французької атакуючої армії була вичерпана... Французька навала, немов розлючений звір, який був смертельно поранений у своїм розгоні, відчувала свою загибель... Прямим наслідком Бородінської битви було безпричинна втеча Наполеона з Москви, повернення старою Смоленською дорогою, загибель п’‎ятсоттисячної навали і погибель наполеонівської Франції, на яку вперше під Бородіном була піднята рука сильнішого за духом противника».






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.