«Людська комедія» – енциклопедія життя Франції першої половини - «ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ»: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ - ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850)

Оноре де Бальзак остаточно утвердив естетичні принципи реалізму. Якщо Стендаль дія життя Франції змалював суспільні прошарки й картини пропершої половини вінційного та столичного життя як щаблі для XIX ст, сходження головного героя суспільною драбиною, то Бальзак прагнув зобразити життя сучасної йому Франції якомога ширше. У межах одного великого роману такий задум утілити було неможливо. Реалістичне зображення безлічі характерів вимагало філософського осмислення, кінцевого обґрунтування єдиною «системою». Тому письменник і створив «Людську комедію», про жанр якої сперечаються й досі: чи це цикл романів, повістей і новел, чи епопея.

Письменника хвилювала проблема вибору шкали життєвих цінностей, життєвого шляху в суспільстві, де керують зиск і егоїзм. Так, життя в цьому суспільстві перетворює щирість почуттів, відкритість душі й серця на цинізм і практицизм, а добрі поривання сприймаються Люсьєном Шардоном, героєм роману «Втрачені ілюзії», лише як омана. Оноре де Бальзак показує згубну владу грошей, яка спотворює стосунки навіть між найближчими людьми. Батько Горіо зосередився на здобуванні грошей — запоруки щастя його доньок. Його любов егоїстична, тому наслідок закономірний — доньки Анастазі й Дельфіна теж обрали гроші сенсом свого життя, а куплені розваги розоряють і доводять до загибелі

Е. Мане. Музика в саду Тюїльрі. 1862 р.

їхнього батька. У гонитві за золотом деградує татусь Гобсек, опускається до рівня продажного писаки Люсьєн Шардон, утрачає чистоту душі Ежен де Растіньяк. Люди слабкі, тому Бальзак співчуває їм, засуджуючи дійсність, вовчі закони нового суспільства. Недаремно ж сам письменник називав себе «доктором соціальних наук».

«Привітайте мене. Адже щойно з’‎ясувалося, що я — геній» — так, за спогадами сестри Бальзака, Лори Сюрвіль, письменник сповістив про виникнення нового задуму, аналогів якому тоді ще не було у світовій літературі. Так почав складатися цикл, який у 1842 р. отримав назву «Людська комедія».