Волт Вітмен (1819-1892)

Збірка «Листя трави»

Вітмен трансценденталізм

На світогляд і творчість Волта Вітмена і трансценденталізм справив значний вплив (від латин, transcendens — той, що виходить за межі) — філософсько-літературна течія в США в 1830-1860 pp., основними ідеями якої були соціальна рівність, рівність людей перед Богом, їхнє духовне самовдосконалення, близькість до первісної природи, інтуїтивне осмислення якої веде до абсолюту («наддуші») і морального очищення (насамперед від «вульгарно-матеріальних» інтересів).

Трансценденталізм був реакцією проти раціоналізму XVIII ст. і втіленням загальної гуманістичної тенденції розвитку думки XIX ст. Основою цього руху була віра в єдність світу й Бога. Душа кожного індивіда вважалася тотожною всьому світу і являла його в мініатюрі.

В есе «Про довіру до себе» Р. У. Емерсон висловив головні ідеї: необхідність нового національного бачення світу, використання людиною особистого досвіду, поняття космічної наддуші. Усі ці ідеї були викладені в його першому трактаті «Природа» (1836), що вважається маніфестом трансценденталізму й починається так: «Наше століття звернене до минулого. Воно будує склепи своїм предкам. Воно пише біографії, історії, критичні статті. Минулі покоління споглядали Бога й Природу; вони дивилися в очі одне одному. Ми ж дивимося на все їхнім поглядом. Чому ми нездатні насолоджуватися нашим споконвічним зв’язком із Всесвітом? Чому ми не можемо мати поезію інтуїтивну, поезію внутрішнього бачення, а задовольняємося поезією традиційною? Де та релігія, що стала б для нас одкровенням, а не тільки історією релігій?.. Так давайте ж займемося нашою власною роботою, нашими власними законами, нашим власним служінням Богові».

Найзначущішими для В. Вітмена були трансценденталістські ідеї «довіри до себе», духовної незалежності, божественності людського «я», природної рівності людей, а також пантеїстичного сприйняття. З цієї точки зору потрібно сприймати, наприклад, вірш «Погляд», де поет сприймає природу (зорі) не як «формули та цифри», а як частину Всесвіту, до якого причетний і він сам:

Коли я слухав ученого астронома,

Коли переді мною вишикували

стовпчиками формули й цифри,

Коли мені показували графіки

й карти, щось додаючи, ділячи й вимірюючи,

Коли я сидів в аудиторії, слухав лекцію

астронома й оплески,

Дивовижно швидко мені стало нудно і зле аж так,

Що я мусив підвестися й вислизнути, і блукав сам

Серед таємничої вологої ночі, час від часу

Позираючи в цілковитій тиші на зорі.

Переклад М. Стріхи

Посилання на схожі матеріали:

• До вивчення уривків зі збірки Листя трави — Підручник
• «Листя трави» творча історія, сенс заголовка — Підручник
• До вивчення уривків зі збірки Листя трави — Підручник
• Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави» Волт Вітмен — Шкільний твір
• Рецензія на «Листя трави» Волта Вітмена — Рецензія
• Формування нової чуттєвості у збірці «Листя трави» Уїтмена — Стаття
• Зі збірки ЛИСТЯ ТРАВИ - Волт Вітмен - Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму (XIX ст.) - Хрестоматія 10 клас — Хрестоматія
• Волі Вітмен «Листя трави» - XIX СТОЛІТТЯ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО
• В. Вітмен. Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. «Пісня про себе» — програмовий твір поета. Звернення до вільного вірша (верлібру) — Розробки уроків