Оригінальна і література в сучасному світі - Вступ

Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - Н. М. Кадоб’янська - Сиция 2018

Оригінальна і література в сучасному світі - Вступ

Опрацювавши вступну статтю підручника, ви дізнаєтеся:

— про особливості читання у XXI столітті;

— з якою метою перекладачі перекладають твори художньої літератури;

— для чого кожній країні потрібен діалог культур.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

1. Поміркуйте, що вам дає читання художньої літератури.

2. Розкажіть, як ви обираєте художні твори для читання.

3. Прокоментуйте, за якими ознаками ви визначаєте, що читаєте художній твір у перекладі.

4. Пригадайте, якими електронними мережевими бібліотеками ви користувалися. Чим вони для вас зручні?

Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст.

Кожна людина у своєму житті так чи інакше впливає на світ і суспільство. Світ, у свою чергу, відповідає людям тим самим. Яскравим прикладом такого взаємного впливу є художня література, яка завжди відігравала і продовжує відігравати безперечно важливу роль у житті людей різних часів.

Читач в епоху цифрових технологій

У XXI столітті традиції читання художньої літератури суттєво змінюються. За даними соціологічних досліджень, у ваших однолітків читання посідає 4 6 місце. Причина очевидна і зрозуміла: на ринку інформаційних послуг у книжки з’явилися досить потужні конкуренти — телебачення, комп’ютер, планшет, смартфон тощо. Але книжка не втратила своїх позицій.

Вибір книги. Значно легше вибрати книгу в Інтернеті, ніж довго ходити по книгарнях у пошуках потрібного видання. Окрім цього, є можливість одразу дізнатися відгуки про твір. Але якщо ви справжній книголюб, тоді Інтернет-магазини — не для вас.

Обмін книгами. Електронні книги дають змогу обмінюватися файлами, навіть якщо між вами тисячі кілометрів. Але цей обмін не створить такого тісного зв’язку між читачами, як обмін друкованими книгами.

Усамітнення. Якщо електронна книга дає можливість дізнатися, хто одночасно з вами читає ту саму книгу й поспілкуватися, обмінятися думками та враженнями, то друковане видання створює момент усамітнення з книгою і насолоди безвідривним читанням.

У світі створено багато електронних бібліотек. Найстаріша з них - універсальна електронна бібліотека, заснована у 1971 році Майклом Хартом — американским автором, винахідником електронних книг і засновником проекту «Гутенберг», завдяки якому електронні книги стали вільно доступними через Інтернет. Більшість перших матеріалів він надрукував і розмістив особисто.

Електронна книга, еКнига — версія книги в електронному (цифровому) вигляді. Такі книжки можна читати за допомогою комп'ютерів, мобільних телефонів чи спеціалізованих пристроїв.

Проект «Гутенберг»(Project Gutenberg) — це громадська (добровільна) ініціатива з оцифрування, архівування і поширення культурних творів. Ставить за мету надавати максимально вільний і довготривалий доступ до колекції електронних текстів, використовує відкриті формати даних, які можна завантажувати на комп'ютери різних типів. На серпень 2010 р. бібліотека містила понад 40 000 книжок у вільному доступі, крім того аудіокниги, відео- та аудіофайли тощо. Статистику колекції можна побачити на головній сторінці офіційного сайту. Проект «Гутенберг» має в багатьох країнах світу філії, які є незалежними організаціями і поділяють ті самі ідеали, дає змогу партнерам використовувати бренд Project Gutenberg.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Йоганн Гутенберг, ім’ям якого було названо першу електронну бібліотеку, — винахідник друкарства у XV ст. Відкритий ним спосіб друкарства рухливими літерами поширився усім світом та здійснив величезний вплив не лише на європейську культуру, а й на всесвітню історію. До того часу книги переписувалися в монастирях, множилися вкрай повільно. Ченці ще довгий час відмовлялися вірити, що книжки можна друкувати за допомогою винаходу Гутенберга, не вдаючись до чаклунства.

Оригінальна література — література кожного окремого народу, власна, незапозичена літературна творчість, створена рідною мовою.

Існує вислів «галактика Гутенберга», що означає — ера друкованої літератури. На зміну галактиці Гутенберга приходить Інтернет- галактика — ера електронної літератури.

Україна і світ

Для того, щоб піднімати престиж читання художньої літератури, у багатьох країнах світу приймаються національні та регіональні програми: «Культурний рюкзак» у Норвегії, «Велике читання» у США тощо. Розроблено такі проекти і в Україні.

Заходи для підняття престижу читання в Україні:

• акція «Відомі українці читають дітям»;

• фестиваль дитячого читання «Книгоманія»;

• Всеукраїнський конкурс «Кращий читач року» тощо.

Перекладна література як важливий складник вітчизняної культури й чинник формування української нації

До певного часу літературний процес у кожній країні мав суто національний характер. Так розвивалася оригінальна література.

Оригінальна література в Україні виникла за часів Київської Русі й була започаткована літописами — до такого висновку спонукають ті літературні пам’ятки, що збереглися дотепер.

Із розвитком економічних та культурних зв’язків із багатьох національних і місцевих літератур утворюється одна всесвітня література. Так вважав великий німецький просвітник, письменник, поет і драматург Иоганн Вольфганг Гете, який запропонував термін світова (всесвітня) література. На його думку, літератури окремих націй розвиваються незалежно одна від одної, а вступаючи у взаємодію, утворюють світову літературу, водночас зберігаючи своєрідність та унікальність. Така взаємодія стала можливою завдяки художньому перекладу.

Активний переклад з іноземної мови на рідну — це не показник слабкості національної культури, а, навпаки, свідчення її бурхливого зростання і значних суспільних змін. Культура, що осмислює інонаціональну літературу, швидко засвоює і передає новий досвід. Історія української літератури має такий давній досвід, наприклад, переклади творів переважно з грецької мови в княжі часи і переклад творів з латини за часів Козаччини.

Літопис Саміила Величка

«Літопис Самійла Величка» — наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII-XVIІІ ст., який разом з «Літописом Самовидця», «Літописом Григорія Грабянки» й «Історією Русів» творить комплекс козацької історіографії. «Літопис Самовидця» — козацький літопис староукраїнською мовою, одне з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII ст., зокрема періоду Хмельниччини й Руїни в Україні. Написаний очевидцем подій, вихідцем із старшини Війська Запорозького.

Художній переклад — це переклад творів художньої літератури з однієї мови на іншу, у якому зберігаються форма, зміст та естетичні характеристики оригіналу тексту.

Оскільки знання іноземних мов і в давні часи, і нині не можна назвати масовим, перекладачі виступають посередниками між народами, які спілкуються в найрізноманітніших сферах життя.

Діалог культур — комунікація між культурами різних часів і народів, взаєморозуміння й обмін досвідом. Діалог культур не призводить до зникнення однієї з них, оскільки кожна культура має свою унікальну специфіку. Діалог культур можливий тільки на основі єдиних цінностей — толерантності, поваги, усвідомлення значущості кожної.

2008 рік в Україні було оголошено роком міжкультурного діалогу. Але ще до того в українських перекладах численними тиражами виходили твори відомих і популярних зарубіжних авторів. Не менш важливо, що активно перекладалися і перекладаються різними мовами твори українських митців Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Тараса Прохаська, Олександра Ірванця та інших.

Художній переклад — це справжнє мистецтво. Тому перекладач — це той самий автор, адже він практично заново створює твір для читача вже іншою мовою.

Кожен письменник спирається на традиції як найближчих, так і віддалених попередників, учасників літературного процесу вітчизняної та зарубіжних літератур, певною мірою використовуючи весь досвід художнього розвитку людства. Так відбувається діалог літератур і культур.

Діалог культур — це не просто використання досвіду інших країн, це спілкування народів з різними поглядами на життя, цінностями та різними мовами, спілкування зі спробою зрозуміти «чуже» порівняно зі «своїм». Такий діалог поступово вчить поважати думку інших людей, толерантно ставитися до різних традицій і звичаїв, а також глибше пізнати сутність «іншого» і встановити дружні стосунки, що взаємозбагачують усіх одночасно, розкривають внутрішній творчий потенціал.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Показовими для розуміння діалогу культур є художній фільм «Труднощі перекладу» (або «Втрачено при перекладі») режисерки та сценаристки Софії Коппола (США, 2003 р.), що розповідає про одночасну зустріч і «незустріч» культур Японії та Заходу, кінематографічні шедеври японського сценариста, кінорежисера і продюсера Акіри Куросави та присвячене проблемам Заходу і Сходу есе японського письменника Акутаґави Рюноске.

Україна і світ

Думку про те, що не буває абсолютно «самобутніх» культур, поділяли й українські діячі різних часів. Дослідник мистецтва і театру Дмитро Антонович, письменник Євген Маланюк, літературознавець Іван Дзюба, історик Петро Толочко та багато інших були переконані, що ізольована культура не може довго існувати, їй нізвідки брати сили і натхнення. Тому зовнішні впливи не тільки не послаблюють, а зміцнюють національну культуру, збагачують її духовний потенціал, спонукають до переробки чужоземних традицій, до активного творчого пошуку та вироблення власних культурних і письменницьких орієнтирів.

Українська культура завжди збагачувалася завдяки античним, візантійським, болгарським, скандинавським, іранським, китайським, індійським та іншим імпульсам, не механічно їх наслідуючи, а творчо переосмислюючи чуже, пристосовуючи його до національної самобутності. Приклад діалогу в архітектурі — Собор Святої Софії Київської (шедевр візантійського стилю на київському ґрунті XI ст.) є неточною копією Константинопольської Софії.

Уміння вести діалог — чудова здатність людини, тому що тільки у спілкуванні вона вчиться знаходити спільну мову з іншими, розуміти їх, оцінювати себе, удосконалюватися. Це стосується й діалогу, у який вступають читачі, осмислюючи твори мистецтва слова. Такий діалог відбувається між декількома «співрозмовниками»: автор — перекладач твір — читач — епоха — світогляд часу — культура — мистецтво.

ЗАВАНТАЖТЕ ІНФОРМАЦІЮ

Автор — людина, яка своєю творчою працею створила художній твір.

Читач — той, хто читає художні твори і так пізнає світ і себе в цьому світі, до кого звернені твори мистецтва слова.

Художній переклад — переклад творів художньої літератури з однієї мови на іншу. Це засіб спілкування між різними народами та потужне джерело розвитку суспільства і збагачення національної мови, літератури, культури.

Діалог культур — критичне осмислення «чужого», комунікація між культурами різних часів і народів, взаєморозуміння та обмін досвідом. Діалог культур можливий тільки на основі єдиних цінностей — толерантності, поваги, усвідомлення значущості кожної.

Уміння вести діалог — важлива здатність людини, тому що тільки у спілкуванні вона знаходить спільну мову з іншими, вчиться розуміти їх, оцінювати себе, вдосконалюватися.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Уявіть, що Ви виступаєте на літературній конференції з доповіддю на тему: «Місце і роль художньої літератури в житті людини і людства». Складіть розгорнутий план своєї доповіді.

2. Оцініть позицію щодо читання у XXI столітті Джейсона Меркоскі. Визначте, які його думки ви поділяєте, а які — ні. Обґрунтуйте свої міркування.

3. Схарактеризуйте себе як читача.

4. Окресліть, що означає для вас читання художньої літератури.

5. Поміркуйте, чи вступаєте ви в діалог з автором, коли читаєте художній твір. У чому він полягає?

6. Пригадайте, які особливості художнього перекладу ви помічали тоді, коли читали художні твори іншої національної літератури. Чим вони вам запам’яталися?

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про Український клуб любителів електронних книг. З’ясуйте, чим вона для вас корисна.

2. Ознайомтеся з електронними сайтами українських бібліотек. З’ясуйте, чим вони можуть вам прислужитися у навчанні й читанні художньої літератури.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

• Об’єднайтеся у групи і підготуйте крос- сенс на тему: «Читання у XXI столітті».

Алгоритм створення кроссенса:

1. Осмисліть тему.

2. Виділіть 9 важливих складових теми.

3. Доберіть відповідну картинку для відображення кожної складової теми.

4. Визначте центральний елемент теми, відповідну картинку розташуйте в центрі — № 5.

5. Установіть асоціативний зв’язок між усіма елементами. Визначте послідовність розташування картинок навколо центральної.

Картинки розташовують так, щоб кожна з них була пов’язана з попередньою і наступною, а центральна об’єднувала відразу декілька.

Розгадати кроссенс — означає знайти асоціативний зв’язок між сусідніми картинками.

Розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки. Традиційно встановлюють зв’язки по периметру між прямокутниками з 6 картинок: 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8, 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 та 4-5 («хрест»).

Кроссенс — асоціативна головоломка нового покоління.

Слово «кроссенс» означає «перетин значень» за аналогією зі словом «кросворд», яке означає «перетин слів». Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок.

Назаренко Т. В. Кроссенс «Мігель де Сервантес Сааведра. «Дон Кіхот».






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.