Образ Гамлета - Відродження в Англії. Шекспір. «Гамлет» - Золоті сторінки далеких епох

Гамлет. один із найцікавіших і найскладніших образів світової літератури — є й одним із найулюбленіших її героїв. Навіть більше - завдяки Шекспірові Гамлет сприймається не як персонаж старовинної трагедії, а як жива людина, добре знайома численним читачам і глядачам. Та насправді зрозуміти цього близького багатьом героя не так просто. У ньому, як і в усій п’єсі, є немало прихованого, загадкового, незрозумілого. Недаремно так по-різному його сприймають: для одних Гамлет - людина слабкодуха, яка весь час поринає в сумніви, вагається замість того, щоб діяти; для інших — втілення мужності й шляхетності, борець за добро і честь. Причина цього — одвічна для людини ситуація вибору, у якій герой Шекспіра перебуває упродовж усієї сценічної дії.

Нерішучість героя спантеличує багатьох.

До чого ставити нерозв’язні питання, якщо під рукою є шпага? Та людина не знає, звідки приходять видіння, ким вони послані: світлими або темними силами. Раптом за тінню батька ховається якийсь морок, що хоче викрасти душу?

Сава Бродський. Ілюстрація до трагедії «Гамлет». 1980 р.

Питання, які мучать принца, занадто складні, майже за межею розуміння людини, тож оточення схильне бачити в героєві божевільного. Гамлет радо погоджується на цю роль, оскільки говорити правду — це привілей юродивих і філософів.

Якби Гамлет переслідував особисті цілі, він розправився б із Клавдієм і повернув собі престол. Але він мислитель і гуманіст, стурбований загальним благом, і відчуває себе відповідальним за всіх. Це завдання непосильне навіть для наймогутнішої людини, і тому Гамлет відступає перед ним, занурюючись у роздуми і глибину свого відчаю.

Та під машкарою скептицизму й песимізму данського принца ховається чуйне гаряче серце. Як засвідчує його ставлення до Гораціо, Гамлет здатний до вірної дружби; він по-справжньому любив Офелію, і розпач, з яким він кидається на її труну, глибоко щирий; у його ставленні до матері відчутні риси зворушливої синової ніжності; він делікатний з Лаертом, у якого щиро просить вибачення; останні слова його — вітання Фортінбрасу, якому він заповідає престол заради блага своєї батьківщини. Піклуючись про своє добре ім’я, Гамлет перед смертю доручає Гораціо повідати всім правду про нього.

Саме завдяки цьому, висловлюючи виняткової глибини думки, Гамлет постає у трагедії не філософським символом, не гаслом ідей самого Шекспіра або його епохи, а конкретною особою, слова якої, виражаючи її особисті переживання, набувають через це особливої переконливості.

Шекспірівський Гамлет уособлює вічний пошук істини, він намагається осмислити світ і себе у світі. Це перший такого типу герой у світовій літературі.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

Якщо маєте змогу, прочитайте монолог Гамлета в оригіналі. Прочитайте переклад, здійснений Григорієм Кочуром.

* * *

То be, or not to be, that is the question:

Whether ‘tis nobler in the mind to suffer

The slings and arrows of outrageous fortune,

Or to take arms against a sea of troubles,

And by opposing, end them? To die: to sleep;

No more; and by a sleep to say we end

The heart-ache and the thousand natural shocks

That flesh is heir to, ’tis a consummation

Devoutly to be wish’d. To die, to sleep;

To sleep: perchance to dream: ay, there’s the rub;

For in that sleep of death what dreams may come

When we have shuffled off this mortal coil,

Must give us pause: there’s the respect

That makes calamity of so long life;

For who would bear the whips and scorns of time,

The oppressor’s wrong, the proud man’s contumely,

The pangs of despised love, the law’s delay,

The insolence of office and the spurns

That patient merit of the unworthy takes,

When he himself might his quietus make

With a bare bodkin? who would fardels bear,

To grunt and sweat under a weary life,

But that the dread of something after death,

The undiscover’d country from whose bourn

No traveller returns, puzzles the will

And makes us rather bear those ills we have

Than fly to others that we know not of?

Thus conscience does make cowards of us all;

And thus the native hue of resolution

Is sickbed o’er with the pale cast of thought,

And enterprises of great pith and moment

With this regard their currents turn awry,

And lose the name of action. — Soft you now!

The fair Ophelia! Nymph, in thy orisons

Be all my sins remember’d.

***

Бути чи не бути — ось питання.

В чім більше гідності: терпіти мовчки

Важкі удари навісної долі

Чи стати збройно проти моря мук

І край покласти їм борнею?

Вмерти — заснуть, не більш.

І знати, що скінчиться

Сердечний біль і тисячі турбот,

Які судились тілу. Цей кінець

Жаданий був би кожному. Померти —

Заснути. Може, й бачити сновиддя?

У цьому й перепона. Що приснитись

Нам може у смертельнім сні, коли

Вантаж земної суєти ми скинем?

Оце єдине спонукає зносить

Усі нещастя довгого життя;

Інакше — хто ж би стерпів глум часу,

Ярмо гнобителів, пиху зухвальців,

Зневажену любов, суди неправі,

Нахабство влади, причіпки й знущання,

Що гідний зазнає від недостойних, —

Хто б це терпів, коли удар кинджала

Усе кінчає? Хто б це став потіти,

Вгинаючись під тягарем життєвим,

Якби не страх перед незнаним чимось

У тій незвіданій країні, звідки

Ще не вертався жоден подорожній?

Миритись легше нам з відомим лихом,

Аніж до невідомого спішити;

Так роздум робить боягузів з нас,

Рішучості природжений рум’янець

Блідою барвою вкриває думка,

І збочує величний намір кожен,

Імення вчинку тратячи. Та досить!

Офеліє! В своїй молитві, німфо,

Згадай мої гріхи.

Переклад Григорія Конура

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Розкажіть про сюжет трагедії «Гамлет». Чи є він оригінальним у світовій літературі, чи має певну літературну історію?

2. Порівняйте, чим п’єса «Гамлет» Шекспіра схожа на давньогрецьку трагедію.

3. Пригадайте, яка сцена в трагедії справила на вас найбільше враження. Чому?

4. Проаналізуйте, хто і з яких причин загинув у трагедії Шекспіра «Гамлет». На вашу думку, загибель героїв випадкова чи закономірна?

5. Схарактеризуйте образ Гамлета в різних діях трагедії: до зустрічі із Привидом; після вистави мандрівних акторів; після смерті Офелії. Як показано розвиток характеру героя у монологах і діалогах?

6. Перечитайте монолог Гамлета на початку дії III, сцена 1. Чи схожий цей Гамлет на Гамлета з І дії? Доберіть аргументи й підготуйтеся до дискусії.

7. Обміркуйте, яку роль у трагедії відіграють випадковості.

8. Перечитайте монолог Гамлета «Бути чи не бути». З’ясуйте роль цього епізоду в п’єсі.

9. Назвіть основні риси трагедії «Гамлет». Проілюструйте їх прикладами з тексту.

10. Знайдіть у тексті трагедії вислови, які стали крилатими. Поясніть, як ви їх розумієте.

11. Розгляньте ілюстрації до «Гамлета» Шекспіра. Чи такими ви собі уявляли героїв трагедії? Складіть словесні портрети дійових осіб «Гамлета».

12. Поміркуйте, чому трагедія «Гамлет» змушує читачів і глядачів чотири століття поспіль співчувати данському принцу.

13. Вивчіть напам’ять монолог Гамлета.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

1. Об’єднайтеся в пари й розкрийте багатогранність шекспірівських характерів у творі (по одному персонажу кожній парі). Відповідь проілюструйте цитатами з тексту.

2. Об’єднайтеся у групи й підготуйте повідомлення з презентацією:

• Історія створення трагедії Гамлет.

• Фільмографія трагедії Шекспіра «Гамлет».

• Ілюстратори трагедії «Гамлет».

• «Гамлет» Шекспіра і музика.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

• Знайдіть в Інтернеті й прослухайте монолог Гамлета «Бути чи не бути» («То be or not to be») у виконанні головних героїв різних екранізацій трагедії. Який артист справив на вас найбільше враження? Відповідь обґрунтуйте.

ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ТРАГЕДІЇ ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА «ГАМЛЕТ»