Сприйняття та Інтерпретації трагедії «Гамлет» у наступні епохи - Відродження в Англії. Шекспір. «Гамлет» - Золоті сторінки далеких епох

«Гамлет» — найважча для тлумачення з усіх трагедій Шекспіра внаслідок надзвичайної складності її задуму. Жоден твір світової літератури не викликав такої кількості суперечливих пояснень. Гамлет присягається віддати все життя справі помсти за батька — і замість цього впродовж чотирьох дій роздумує, докоряє собі й іншим, філософствує, не роблячи нічого рішучого доти, доки в кінці п’ятої дії вбиває, нарешті, лиходія суто імпульсивно, коли дізнається, що той отруїв його самого. Що ж є причиною такої пасивності данського принца? Іноді її вбачають у природній м’якості Гамлета, у його надмірному «інтелектуалізмі», що гальмує здатність до дії, у його християнській схильності до прощення. Ці пояснення суперечать вказівкам, що знаходимо в тексті трагедії. Гамлет за вдачею своєю зовсім не безвольний і не пасивний: він сміливо кидається вслід за привидом батька, думаючи, що це Клавдій; без вагань убиває Полонія, який сховався за килимом; виявляє надзвичайну винахідливість і мужність під час плавання до Англії. Річ не стільки в натурі Гамлета, скільки в тому особливому становищі, у якому він опинився. Особистість Гамлета втілює ситуацію, що є типовою для людини взагалі: пошук сенсу людського буття та визначення зі своїми морально-етичними нормами.

До трагедії Шекспіра звертався Гете, який трактував образ Гамлета як своєрідного Фауста, бачив у ньому душу чисту й шляхетну. Особливого значення набув створений Шекспіром образ у митців-романтиків. Саме вони розкрили його «вічність» та універсальність. Гамлет у їхньому тлумаченні — чи не перший романтичний герой, який болісно переживає недосконалість світу.

Інтерпретації образу Гамлета російськими поетами «Срібної доби» (початку XX ст.) — це продовження традицій романтиків (насамперед це Олександр Блок, Анна Ахматова, Борис Пастернак).

Мало місце нове прочитання трагедії в Англії. У гамлетизмі англійському на першому місці були намагання відшукати відповідь на питання про те, як досягти гармонії в собі та в бутті.

Україна і світ

Творчість Шекспіра залишила помітний слід в українській літературі. Шекспір був улюбленим поетом Тараса Шевченка. Відлуння його творів можна знайти в Івана Франка, Лесі Українки, Максима Рильського та інших митців. Над трактуванням образу Гамлета як українського варіанту гамлетизму свого часу замислювались Іван Франко, Дмитро Донцов, Євген Маланюк, Максим Рильський.

Перші переклади Шекспіра з’явилися в Україні з XIX ст. Драматичні твори поета перекладали Іван Франко, Юрій Федькович, Максим Рильський, Іван Кочерга, Юрій Клен та інші. Зокрема, трагедію «Гамлет» перекладено вісім разів.

Перші переклади «Гамлета» українською мовою належать до 60-х років XIX століття. 1865 року у львівському журналі «Нива» опубліковано переклад першої дії трагедії, зроблений П. Свєнціцьким. У 70-х роках XIX ст. «Гамлета» переклав Михайло Старицький, замінивши п’ятистопний ямб оригіналу на хорей, переклад вийшов друком у 1882 році, Юрій Федькович переклав п’єсу з німецького перекладу в 1872 році (видано у 1902 р.).

Українською мовою трагедію переклали Михайло Старицький, Юрій Федькович, Пантелеймон Куліш, Юрій Клен, Леонід Гребінка, Михайло Рудницький, Ігор Костецький, Григорій Кочур, Юрій Андрухович.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

За радянської доби українські інтерпретації образу Гамлета — це насамперед віддзеркалення колізій української дійсності, а вже потім — переосмислення власне образу героя Шекспіра. Тому дехто «вбивав Гамлета в собі» (як поети Павло Тичина, Микола Бажан) відповідно до вимог влади, а дехто відмовлявся бути флейтою тоталітарного режиму, що призводило до арештів, заслань або загибелі (Євген Плужник, Микола Зеров, Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний, Микола Куліш та, на жаль, багато представників українського відродження першої третини XX ст., що увійшло до історії з красномовним епітетом «розстріляне»).

«Гамлет» Шекспіра в театрі та кіно

Роль Гамлета є однією з найбажаніших і найбільш виграшних ролей у світовому театрі. Якщо актора запитати про те, яку роль він мріє зіграти, то він обов’язково скаже вам — Гамлета.

Перерахувати всіх зіркових виконавців ролі данського принца різних часів і країн просто неможливо. У цьому довжелезному списку є імена зірок Лоуренса Олив’є, Пола Скофілда, Жана Луї Трентіньяна, Володимира Висоцького, Річарда Бартона, Іннокентія Смоктуновського, Кевіна Клайна, Кіану Рівза, Девіда Теннанта, Джуда Лоу, Ітана Хоука, Кеннет Брана, Бенедикта Камбербетча та багатьох-багатьох інших.

Різноманітні постановки «Гамлета» йдуть на сценах світу й України: традиційні й сучасні, сповнені трагізму й філософських роздумів та веселі й жартівливі, музикальні й навіть лялькові.

«Гамлета» екранізовано понад 90 разів (від 1907 р.). Різні актори різних країн приміряли на себе трагічну долю данського принца. Обрати кращу екранізацію важко, комусь сподобається красивий романтичний фільм Франко Джефіреллі з Мелом Гібсоном у головній ролі. Когось вразить сучасне прочитання трагедії й Гамлет у футболці — Девід Теннант. А комусь захочеться побачити у ролі Гамлета Арнольда Шварценеггера.

Ось уже чотириста років людство вглядається у сцени шекспірових шедеврів і впізнає в них себе. Твори Шекспіра не перестають приваблювати й дивувати майстерністю та глибиною, актуальністю і свіжістю думки, масштабністю поетичного мислення. Для широкого загалу читачів і театральних діячів у країнах Європи і США Шекспір став культовою фігурою ще на початку XIX століття. Показові в цьому плані слова великого Й. В. Гете: «Шекспір — і кінця йому немає».

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Поясніть, чому Гамлет — «вічний образ» світової літератури.

2. Розкрийте, у чому своєрідність трагедії «Гамлет».

3. Дослідіть особливості сприйняття трагедії Шекспіра в різні епохи.

4. Проаналізуйте, чому роль Гамлета в усі часи залишається найбажанішою для будь-якого актора.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

1. Об’єднайтеся в пари й підготуйте повідомлення з презентацією на одну з тем:

• Історія українських перекладів Шекспіра.

• Трагедія «Гамлет» на українській сцені.

• Трагедія «Гамлет» на світовій сцені.

2. Об’єднайтеся у групи й перегляньте одну з кіноверсій трагедії «Гамлет». Враженнями поділіться з однокласниками.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

• Відвідайте театр або знайдіть в Інтернеті й перегляньте одну з вистав за трагедією «Гамлет». Напишіть рецензію на виставу і розмістіть у соціальних мережах.

ЗАВАНТАЖТЕ ІНФОРМАЦІЮ

«Одіссея» (грец. Оδνσσεια) — епічна поема Гомера (закінчена пізніше «Іліади», приблизно 7 ст. до н. е.), що описує поневіряння та повернення на батьківщину героя Троянської війни, царя Ітаки Одіссея. Вдома на Одіссея чекали його вірна дружина Пенелопа з сином Телемахом. «Одіссея» не є безпосереднім продовженням «Іліади», тут переважає матеріал побутовий та казковий.

«Божественна комедія» (італ. La Divina Commedia) — шедевр світової літератури, філософсько-фантастична поема Данте Аліг’єрі, написана в XIV ст. тосканським діалектом. У трьох частинах («Пекло», «Чистилище», «Рай») Данте описує свою мандрівку до Бога, слідуючи спочатку за Вергілієм, а потім його супроводжує Беатріче. «Божественна комедія» є енциклопедією знань Середньовіччя, й водночас у ній втілилося нове, ренесансне світорозуміння великого флорентійського поета.

«Гамлет» — трагедія Вільяма Шекспіра (написана в 1599-1601 рр.). У п’єсі, дія якої відбувається в Данії, розповідається, як принц Гамлет здійснює помсту своєму дядькові королю Клавдію, убивці попереднього короля, Гамлетового батька, та нового чоловіка Гамлетової матері, королеви Гертруди. Серед тем трагедії також божевілля (удаване й справжнє), зрада, помста і моральне падіння.

Ключові поняття теми:

міф, епічна поема, вічний образ, трагедія.