Специфіка перexоду від романтизму до реалізму - Проза й поезія ХІХ ст.

Як ви вже знаєте, на початку XIX століття в Європі сформувався романтизм — ідейний рух у літературі й мистецтві, для якого характерний особливий інтерес до неординарної особистості, буремного героя, що протиставляє навколишній дійсності себе, світ своєї душі. Водночас поряд із романтизмом виникає інший літературний напрям — реалізм.

Романтизм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. Реалізм — художній напрям, що домінував у літературі й мистецтві з середини XIX ст.

КУЛЬТУРА ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТ.
Доба	XIX століття
Представники	література: • Німеччина — Генріх Гейне, Ернст Теодор Амадей Гофман, Якоб та Вільгельм Грімм; • Франція — Стендаль, Густав Флобер; • Росія — Федір Тютчев, Афанасій Фет; • США — Волт Вітмен; музика: Ріхард Вагнер, Нікколо Паганіні, Фредерік Шопен, Ференц Піст, Гектор Берліоз; живопис: Федір Бруні, Теодор Жеріко, Ежен Делакруа, Іван Айвазовский, Вільям Тернер; скульптура: Франсуа Рюд
Особливості	• у надрах романтизму розвивається реалізм; • романтичні «два світи»: ідеальний світ, якого гідна людина, і реальний, у якому вона насправді живе; • тісне переплетення трагічного й героїчного; • увага до внутрішнього світу людини, поглиблений психологізм, культ почуттів;
	• принципово новий тип героя — надзвичайний, бунтівник, самотній, з трагічною долею; • провідні мотиви — самотність, світова скорбота (національна туга) та романтичний бунт, нескореність, трагічний розлад із життям, насмішка над невідповідністю мрії та реальності, захоплення стихією природи, потяг до далекого від сучасної цивілізації укладу життя; • звернення до історичного минулого, фольклору, екзотики
Основні жанри	ліричний вірш, пісня, літературна балада, поема, історичний роман, історична драма, казка

Світоглядно-естетичні засади романтичного мистецтва мали певні внутрішні суперечності.

Прагнення проаналізувати суспільні порядки, удосконалити світ, зробити його людянішим передбачає не стільки заглибленість у фантастичний, ідеальний світ мрії, скільки реалістичне осмислення дійсності з метою віднайти практичні шляхи її удосконалення.

У центрі художнього зображення письменників-романтиків надзвичайний герой у надзвичайних обставинах. Його ще називають романтичним героєм.

Романтичною журбою або світовим смутком називають відображене в художніх творах романтиків гостре невдоволення навколишнім світом і тугу за життям згідно з духовним ідеалом.

Надзвичайні обставини, у яких діє такий надзвичайний герой, — це найчастіше ситуації, пов’язані із загрозою для його життя, це вороже або напіввороже людське оточення, яке не розуміє героя, протистоїть йому, намагається пригнітити його волю, обмежити його свободу. Найчастіше в конфлікті з цим зовнішнім ворожим середовищем герой гине.

Поступово у творах багатьох романтиків виникали елементи нового реалістичного світовідчуття, дехто з видатних митців-романтиків переходив на позиції реалістичного методу зображення дійсності.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Уперше демократичні цінності були сформульовані у Декларації прав людини і громадянина 1789 р. у Франції часів Великої французької революції.

У 2003 році Декларацію внесено до Міжнародного реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

Пам’ять світу — це документальна спадщина (документована колективна пам’ять народів світу), яка являє собою значну частину світового культурного надбання. Завдяки їй можна прослідкувати еволюцію думки, відкриттів та досягнень суспільства. Мова йде про спадщину минулого для нинішнього та майбутнього світового співтовариства.

Романтизм як напрям втрачає свої позиції наприкінці XIX ст., коли перестали творити найпотужніші його представники, але романтизм як універсальний світогляд залишився і посів дуже важливе місце в контексті розвитку подальших напрямів кінця XIX — початку XX ст. (символізм, імпресіонізм, неоромантизм), займав він почесне місце і поруч із модернізмом XX ст.

Погляд на реалізм поступово почав складатися як на такий напрям художньої культури, що об’єктивно відображає дійсність та із соціально-історичних позицій осмислює людські характери та умови життя. Одне з провідних завдань реалізму — виявити типовий взаємозв’язок характерів і життєвих обставин. У реалістичних творах поведінка образів-персонажів завжди зумовлена конкретними умовами, тобто соціально зумовлена. Герої реалістичних творів діяли в реальних типових обставинах.

Представників обох літературних напрямів об’єднувала спільна тематика (ще до виникнення реалізму романтики відчули ворожість дійсності людині), спільна філософська проблематика, спільні художні засоби (реалісти використовували прийоми романтичної літератури).

Хоча історія реалізму як художнього методу розпочалася ще за доби Відродження, відсутність чіткої естетичної програми тривалий час не давала йому змоги оформитися в окремий напрям культурного життя.

Не випадково існують терміни реалізм Античності, ренесансний реалізм., просвітницький реалізм, і, нарешті, реалізм XIX століття.

Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 р. (відчуваються запозичення оформлення десяти заповідей)

ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) — скорочено Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури — міжнародна організація майже 200 держав, яка сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам'яток культури тощо.

Емблема ЮНЕСКО

Славетний німецький романтик Генріх Гейне, звертаючись до реальних соціальних проблем, започаткував реалізм у німецькій поезії. Символ романтизму, англієць лорд Байрон прагнув зобразити, як середовище, суспільство формує людину, що стало в майбутньому центральною темою реалістичної прози.

Принцип поділу авторів та їхніх творів на романтичні й реалістичні певною мірою умовний. Можна сказати, що романтизм і реалізм є не просто двома періодами в історії літератури, а вічними способами зображення світу й людини, причому найбільших художніх вершин досягають саме ті автори, у творчості яких поєднано романтизм і реалізм. Такі твори вирізняються деякою нерозгаданістю й глибиною.

У широкому розумінні реалізм (лат. realis — дійсний) у мистецтві — це відображення правди життя, що втілена художніми засобами.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Прокоментуйте, як розширилося ваше розуміння термінів романтизм і реалізм.

2. Розкажіть, як ви розумієте причини взаємодії цих літературних напрямів.

3. Поміркуйте, які демократичні цінності, сформульовані за доби романтизму, залишилися актуальними для сучасного світу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

• Об’єднайтеся в пари і складіть кластер на тему «Література пізнього романтизму та переходу до реалізму XIX ст.» (див. с. 41). Підготуйтеся до його презентації в класі.