Сюжет і будова «Одіссеї» - Стародавня Греція. Гомер. «Одіссея» - Золоті сторінки далеких епох

Поема «Одіссея» складається з 12 110 віршів і розподілена на 24 частини. її дія зосереджена навколо одного героя та однієї теми. Цим героєм є Одіссей (син Лаерта, чоловік Пенелопи, батько Телемаха), що воював 10 років під стінами Трої та уславився подвигами й мудрістю. Темою ж «Одіссеї» є мандри хитромудрого Одіссея під час повернення додому, на острів Ітака, та поновлення себе в правах царя острова і господаря свого дому.

Цікаво, що як і в «Іліаді», в «Одіссеї» зображені фрагменти подій «десятих років»: десятого року Троянської війни і десятого року шляху Одіссея додому (цифра «10» у міфології вважається сакральною).

Герберт Джеймс Дрейпер. Одіссей і сирени. 1909 р.

Дія поеми висвітлює останні 40 днів із 10-річного плавання Одіссея, а повна картина всіх негараздів і страждань, що випали на його долю, подається у вигляді розповіді самого Одіссея на бенкеті в царя Алкіноя.

В «Одіссеї», на відміну від «Іліади», широко використовуються пригодницькі, казкові, фантастичні елементи. Одіссей розповідає про морські пригоди, про зустріч із кіклопом Поліфемом, про лютих потвор Сциллу і Харибду, про солодкозвучних сирен, що заманюють мандрівників своїм співом.

В «Одіссеї» майже немає описів бойових дій (за винятком хіба що фінальних сцен побиття наречених Пенелопи і спогадів про бої самого Одіссея). Зате в другій поемі Гомера зросла роль авантюрно-чарівного та побутового елементу, зображення всіляких чудовиськ, фантастичних істот і пригод, а також побуту Еллади. Тому вона часто визначається не як героїчний, а як побутово-чарівний (фантастичний) епос.

Патетичного звучання поемі надає поетичний розмір. «Одіссею» (як і «Іліаду») написано гекзаметром (грецьк. «шестимірник»): кожний рядок складається з шести повторюваних поєднань складів: довгий — короткий — короткий.

Як і «Іліада», «Одіссея» починається заспівом.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

ЗАСПІВ (пісня 1, вірші 1-21)

Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго

Світом блукав, священну столицю троян зруйнувавши,

Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив,

В морі ж багато біди і тілом зазнав, і душею,

Щоб і себе врятувать, і друзів додому вернути.

Та не вберіг він свого товариства, хоч як того прагнув.

Марно загинули всі через власне зухвальство безтямне -

З’їли, безумні, волів вони Гелія Гіперіона, —

Дещо, богине, і нам розкажи про них, Зевсова доню.

Інші, кому пощастило уникнуть загибелі злої,

Дома були вже, війни й небезпеки на морі позбувшись.

Тільки його, що так прагнув отчизни своєї й дружини,

Німфа Каліпсо, владарка, тримала, з богинь найясніша,

В гроті глибокім, бажаючи мати його чоловіком.

В круговороті часу, коли рік надійшов відповідний

І ухвалили боги повернутись йому до Ітаки,

Навіть і там, серед близьких і рідних, не міг він уникнуть

Скрути тяжкої. Тоді всі боги йому співчували,

Крім Посейдона, — гнівом його Одіссей богорівний

Гнаний весь час був, аж поки рідного краю дістався.

Переклад Бориса Тена

ЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Поясніть, як формулює своє завдання поет у заспіві до «Одіссеї».

2. Знайдіть у тексті зачину поеми, до кого звертається Гомер за натхненням.

3. Простежте, про кого йдеться у заспіві до «Одіссеї».

4. Дослідіть, якими епітетами характеризує автор Одіссея.

5. Поясніть, яку функцію виконує заспів у поемі.

6. Проаналізуйте останні рядки заспіву. Про що вони свідчать?