Модернізм як літературно-мистецький напрям - Перехід модернізму

Розчарування в життєвій дійсності та художньому реалістичному способі її відтворення спричинило зацікавлення новітніми філософськими теоріями та появу нових художніх напрямів, які отримали назви декадентських, авангардистських та модерністських. Французьке слово декаданс означає занепад, модерн — сучасний, найновіший, а авангард — передовий загін. Цими термінами почали позначати якісно нові явища в літературному процесі, пов’язані із занепадом і кризою суспільної думки й культури.

Модернізм виник у Франції наприкінці XIX ст. (Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо) і поширився в Європі. Модерністи вважали, що не треба шукати у творі мистецтва якоїсь логіки, раціональної думки, тому мистецтво модернізму було переважно ірраціональним.

Модернізм — це не тільки революція в царині художньої форми, а й соціальне бунтарство, бо мистецтво модернізму виступало проти жорстокої соціальної дійсності та абсурдності світу, обстоювало право людини бути вільною особистістю. Крайні, радикальні модерністські течії отримали назву авангардизм.

Протестуючи проти застарілих ідей та форм, модерністи шукали нових шляхів і засобів художнього відображення дійсності, знаходили нові художні форми, прагнули докорінного оновлення літератури. З цього погляду модернізм став справжньою художньою революцією.

Протестуючи проти реалізму, модернізм не відкинув усіх його досягнень, а навіть використовував їх, розвивав та збагачував у своїх пошуках нових шляхів у мистецтві.

Теорія літератури

Ранній модернізм — умовна назва ранніх модерністських течій, що виникли в останній третині XIX ст. і передували остаточному формуванню модернізму як нового культурного напряму. Ранній модернізм уперше відмовляється від зображення «життя у формах життя». Головною у творчості письменників стала естетична проблематика, а художній твір усвідомлювався як вияв творчої свободи митця. Ранній модернізм поривав із традиціями реалізму й натуралізму XIX ст., а романтизм не відкидав, а використовував його художню систему. Зачинателями раннього модернізму були, як правило, пізні романтики, або «неоромантики» (Шарль Бодлер, Леся Українка та інші).

Неоромантизм — стильова течія модернізму, визначальною рисою якої є подолання розриву між ідеалом і дійсністю, характерне для романтизму, завдяки могутній силі особистості, здатної перетворити бажане на дійсне.

Від романтизму ранні модерністи перейняли несприйняття недосконалої дійсності, протиставлення бездуховній реальності сили духу й мистецтва, поетику контрасту й антитези.

Зрілий модернізм склався в 10-ті роки XX ст.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

На відміну від реалістів, які завжди прагнули дати логічне пояснення подій з точки зору соціально-духовної еволюції, модерністи нічого не пояснюють — вони лише фіксують зрушення в суб’єктивному й об’єктивному світі за допомогою знаків, символів, натяків. Модерністи починають творити нову реальність, що існує лише в душі та ідеях, але має свої закони, які треба усвідомити. Фактично модернізм засвідчив духовне пробудження особистості, що зацікавилася сама собою й почала блукання в лабіринтах своїх внутрішніх проблем і протиріч.

Декаданс дослідники вважають перехідним етапом у літературі між романтизмом і модернізмом. Декаданс скоріше специфічний умонастрій кінця століття, ніж художня система, він так і не склався в єдину течію.

Рамон Касас. Юна декадентка. 1899 р.

Постав декаданс у другій половині XIX ст. у Франції, проте складно знайти чистий декаданс, швидше можна побачити окремі його елементи у творчості конкретних письменників (наприклад, естетизація потворного в Шарля Бодлера, естетизм Оскара Вайльда, меланхолійні настрої Поля Верлена, підкреслений індивідуалізм Августа Стріндберга, аморалізм у Володимира Винниченка тощо).

Мистецтво декадансу знайшло адекватні форми для відображення духовного напруження епохи і дало яскраві зразки дійсно художніх творів. Декаданс у літературі ґрунтується на поєднанні різних напрямів, течій, стилів. Наприклад, від романтизму він бере неприйняття суспільства, розчарування в дійсності, прагнення втекти від недосконалого життя у світ краси і прекрасної ілюзії. Одним із провідних мотивів декадентських творів є утвердження ролі мистецтва, його переваги над реальністю.

Модернізм як художній напрям був внутрішньо неоднорідним поєднанням художніх явищ, які ґрунтувалися на спільних світоглядних, філософських і художніх засадах. Наприкінці XIX ст. виникли течії раннього модернізму: імпресіонізм, символізм та естетизм.

Теорія літератури

Імпресіонізм (від фр. «враження») постав у другій половині XIX ст. і розквітнув у XX ст. Він виник як реакція на салонне мистецтво та натуралізм спершу в живописі (Клод Моне, Едуард Мане, Огюст Ренуар, Едгар Дега та ін.), звідки поширився на інші мистецтва (Огюст Роден у скульптурі, Моріс Равель, Клод Дебюссі, Ігор Стравинський у музиці). Основоположниками імпресіонізму в літературі стали прозаїки брати Гонкури та поет Поль Верлен.

Протестуючи проти надмірної залежності від реального життя, проти копіювання дійсності, імпресіоністи описували власні мінливі враження зорові її чуттєві, а також їхні відтінки. Уявлення та асоціа ції імпресіоністів часто були фантастичними і завжди суб’єктивними. Художній твір імпресіоніста це не об’єктивна картина світу, а система складних суб’єктивних вражень про нього, яскраво забарвлена творчою індивідуальністю митця. Особливо вразливі імпресіоністи до чуттєвої краси світу; вони чудово відтворювали природу, її красу, розмаїтість і мінливість життя, єдність природи з людською душею.

Естетизм — збірна назва літературно-мистецьких течій, представники яких обстоювали естетичні особливості мистецтва (красу). З естетизмом ви ознайомилися, коли вивчали творчість Оскара Вайльда.

Клод Моне. Враження. Схід сонця. 1873 р.

У сфері поезії імпресіонізм зімкнувся з символізмом.

Символізм (гр. symbolon — знак, символ, ознака) — найвизначніша серед декадентських течій кінця XIX — початку XX с.т. Символісти використовували символ як засіб вираження незбагненної суті життєвих явищ та особистих уявлень, творчих прозрінь, ірраціональних осяянь митця. Вони вважали образи-символи найдосконалішим утіленням таємничої та ірраціональної суті людської душі, відтворювали з їхньою допомогою величний поступ невідворотної долі, зображали метафізичний світ «інобуття», натякали на містичну сутність життєвих явищ.

Символісти надавали великого значення внутрішньому звучанню,

мелодиці й ритму слів, милозвучності та мелодійності мови, грі розмаїтих асоціацій. Започаткували символізм французькі поети Поль Верлен, Стефан Малларме, Артюр Рембо. «Завоювавши» поетичну Францію, символізм швидко розповсюдився в усій Європі, а також поширився на інші види мистецтва — живопис, музику, театр.

Великий вплив на формування модернізму мали філософські теорії Фрідріха Ніцше, Анрі Бергсона, Зигмунда Фрейда.

Україна і світ

В українській літературі з кінця XIX ст. у творчості Івана Франка та нової хвилі молодих письменників зароджувалися ті риси, які провіщали художнє оновлення літератури XX ст. Неоромантизм яскраво виявився в ліриці та драматичних творах Лесі Українки, прозі Ольги Кобилянської, Миколи Хвильового, Олександра Довженка, Юрія Яновського, поезії Олександра Олеся, Євгена Плужника, Богдана-Ігоря Антонича.

Елементи і впливи символізму помітні у творчості Миколи Вороного, Миколи Філянського, Грицька Чупринки, у драматичних творах Олександра Олеся, у поезії галицької «Молодої Музи», Василя Пачовського, Петра Карманського. Вершинним виявом українського символізму стала своєрідна й унікальна збірка Павла Тичини «Сонячні кларнети» (1918).

Впливами символізму позначена також рання театральна творчість Леся Курбаса і його Молодого Театру в 1917-1919 роках.

Поетика імпресіонізму відбилася у творчості Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, частково Ольги Кобилянської, а також Миколи Хвильового, Євгена Плужника та інших.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Прокоментуйте, як ви розумієте термін модернізм.

2. Розкажіть, як ви розумієте причини виникнення модернізму.

3. Схарактеризуйте загальні риси модернізму.

4. Розкрийте, які філософські теорії мали вплив на формування модернізму.

5. Поміркуйте, чим різняться течії раннього модернізму.

6. Визначте, що насамперед відрізняє модернізм від реалізму. Відповідь аргументуйте.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся в пари й підготуйте повідомлення з презентацією на тему:

• Імпресіонізм у живописі.

• Імпресіонізм у музиці.

• Символізм у живописі.

• Символізм у музиці.