Шарль Бодлер (1821-1867) - Шарль Бодлер. «Квіти зла» - Перехід модернізму

Шарль Бодлер стояв біля витоків французького модернізму. Сам поет вважав себе пізнім романтиком, а історія літератури визнала його предтечею модерністського світосприйняття і митцем, у творах якого відображені декадентські погляди й настрої кінця XIX ст.

Шарль П’єр Бодлер народився 9 квітня 1821 року в Парижі. Його батько, Франсуа Бодлер, походив із селян, але в епоху Наполеона став сенатором.

Франсуа Бодлер був художником і з раннього дитинства прищеплював синові любов до мистецтва. Та коли хлопчикові було шість років, тато помер. У душі Шарля назавжди залишилося тепле почуття до батька, що майже межувало з поклонінням. Матір Бодлера знову вийшла заміж. Шарль безмежно любив матір, однак її нове заміжжя сприйняв як зраду.

Дитинство й юність Шарля Бодлера минули в самотності. Коли йому виповнилося 11 років, родина перебралася до Ліона. Шарля віддали в інтернат при ліонському Королівському коледжі.

Після повернення сім’ї до Парижа в 1836 році Бодлер продовжив освіту в Ліцеї Людовика Великого; він знову жив у пансіоні, суворий режим якого вітчим вважав необхідним для виховання непокірного пасинка. У 1837 році Бодлер написав свій перший вірш «Несумісність» («Incompatibilite»). У 1839-му його виключили з Ліцею, але того ж самого року він склав іспити на бакалавра.

Шарль Бодлер

Сучасники розповідали, що Бальзак і Бодлер випадково наскочили один на одного під час прогулянки, і це комічне зіткнення, що викликало в обох сміх, послужило приводом до знайомства. Півгодини по тому вони вже прогулювалися набережною Сени й розмовляли про все, що спадало на думку.

Шарль Бодлер нарешті відчув себе вільним. Якийсь час він слухав лекції з права в Сорбонні, та вони його не дуже зацікавили. Бодлер відмовився продовжувати навчання і вирішив стати поетом. Юнак заприятелював із молодими літераторами.

Бодлер не уникав сумнівних знайомств, сам обрав богемний спосіб життя. Налякана поведінкою Шарля, родина вирішила відіслати його в далеку морську мандрівку до Індії. Шарль, який сприйняв подорож

як покарання, витримав п’ять місяців на борту корабля і відмовився пливти далі. У вересні він перервав плавання і якийсь час жив на острові Маврикій в Індійському океані, а потім повернувся до Франції.

У лютому 1843 року Бодлер знову опинився в Парижі. По досягненню повноліття він отримав батьківський спадок і почав витрачати гроші швидко та безоглядно — на розваги, гулянки, на імідж денді.

З 1843 року Бодлер почав працювати в літературних журналах, передусім як автор оглядів і рецензій про культурне життя Парижа. Він познайомився з видатними письменниками Франції: крім Оноре де Бальзака, з Жераром де Нервалем, Теофілем Готьє, Віктором Гюґо та іншими. У цей час він написав також кілька віршів, які вніс пізніше до складу своєї збірки.

Хоча елегантна зовнішність і манери Шарля Бодлера справляли враження на жінок, та він не намагався завести серйозні стосунки. 1844 року він познайомився з 24-річною Жанною Дюваль, статисткою одного з маленьких паризьких театрів, мулаткою з карими очима й розкішним кучерявим волоссям. Його привабили екзотична зовнішність Жанни та зневага, з якою вона ставилася до чоловіків. Зв’язок Бодлера з Жанною Дюваль, яка не відзначалася ні особливою красою, ні розумом, ні талантом, тривав 20 років. Саме з цією жінкою пов’язана велика кількість віршів у збірці «Квіти зла».

Богемний спосіб життя, стосунки з Жанною і пристрасть до колекціонування живопису втягнули Бодлера у величезні витрати. За два роки він витратив майже половину успадкованих грошей. На вимогу рідних його було визнано людиною неблагонадійною, яка потребує опіки й нагляду. Бодлер гостро переживав таке приниження, навіть здійснив спробу самогубства.

У 1845 році відбувся літературний дебют Шарля Бодлера: у журналі «Художник» було опубліковано сонет «Дамі креолці», написаний ще в період його перебування на Маврикії. Також він заявив про себе як про тонкого знавця живопису, написавши есе про художній салон 1845 року. Відтоді Бодлер став одним з головних літературних і художніх критиків свого часу.

Ліцей Людовика Великого

Подорож відобразилася в тематиці багатьох віршів поета. Покоління читачів слідом за ним вдихають екзотичні аромати, що сповнюють його вірші, й милуються не менш екзотичними острів'янками.

Денді (англ. dandy) — соціально-культурний тип XIX ст.: чоловік, який підкреслено стежить за естетикою зовнішнього вигляду й поведінки, вишуканістю мовлення. Дендизм — це своєрідна спроба людини перетворити своє життя на твір мистецтва.

Едуард Мане. Портрет Жанни Дюваль. 1862 р.

Бодлер вступив у «Товариство літераторів». А наступного року опублікував у «Бюлетені», який видавало «Товариство», свою першу поему в прозі «Фанфарло». Крім письменників, до кола знайомих і друзів Бодлера тепер входять видатні художники Делакруа, Курбе, Дом’є, Мане, відомий фотограф Надар і майбутній видавець його поетичних збірників Пуле-Малассі.

Любовний цикл до Аполлонії Сабатье вважають найбільш піднесеним гімном коханню у французькій поезії XIX століття.

Під час Лютневої революції 1848 року Шарль Бодлер боровся на барикадах проти королівських військ. У дні державного перевороту Наполеона III (грудень 1851 р.) брав участь у вуличних боях.

Героїчний час революції минув, і Бодлер побачив у буржуазності гірший із можливих шляхів розвитку людства. Погляди митця на світ змінилися: якщо раніше він вважав, що добро і зло збалансовані в ньому, то тепер зло видалося йому всесильним. Інакшою бачив він і людину, у якій живуть два прагнення: одне спрямоване до Бога (духовність, внутрішнє самовдосконалення), друге — до сатани (тваринні інстинкти, насолода від власного падіння). Ось звідки розлад із дійсністю, протест, сарказм у його творах.

25 червня 1857 року видавець Пуле-Малассі випустив поетичну збірку Шарля Бодлера « Квіти зла» («Fleursdu Маl»), яка викликала гучний скандал. За рішенням влади тираж було арештовано. 21 серпня 1857 року «за образу суспільної моралі» Бодлера було засуджено трибуналом департаменту Сена до штрафу й до заборони шести найбільш «аморальних» поезій. Це позначилося не тільки на матеріальному становищі поета, на той час і без того скрутному, а й на художній цілісності книги.

Після суду поет продовжив роботу над книгою, додав нові поезії й розділи. 1861 року вийшло друге видання «Квітів зла», останнє за життя поета, до складу якого було включено тридцять п’ять нових віршів. Спроба здійснити третє видання «Квітів зла» наштовхнулася на відмову головних видавничих будинків Парижа.

Еміль Дерой. Шарль Бодлер. 1844 р.

Апполонія Сабатьє і Бодлер (читає). Фрагмент картини Густава Курбе «Майстерня художника». 1848 р.

Є у збірці «Квіти зла» цикл віршів, присвячений красуні Аполлонії Сабатьє, хазяйці найвідомішого в Парижі літературного салону. Бодлер надсилав їх в анонімних листах, не наважуючись освідчитися завжди оточеній залицяльниками Аполлонії. І тільки коли вийшла друком збірка, вона впізнала звернені до неї вірші.

Шарль Бодлер. 1855 р.

У 1850-ті роки Бодлер відкрив для себе Едгара По, талант якого вважав спорідненим за духом. Він перекладав вірші та прозу американського митця, написав два літературно-біографічні нариси.

Після 1862 року на повний голос «заговорила» давня хвороба — Бодлера мучив головний біль, жар, безсоння, але він не здавався.

У Бодлера стався серцевий напад, і 31 серпня 1867 року поет помер у Парижі на руках матері.

Поховали Шарля Бодлера на цвинтарі Монпарнас у Парижі. В останню путь його проводжала лише невелика група друзів (Поль Верлен, Теодор де Банвіль та ін.).

У 1868 році видавничий дім Леві, який придбав у Пуле-Малассі права на публікацію творів Бодлера, випустив третє видання «Квітів зла», доповнене останніми віршами Бодлера, та збірник статей про мистецтво «Естетичні цікавинки». 1869 року вийшла збірка літературних есе «Романтичне мистецтво» та збірка поезій у прозі «Паризький сплін». Пізніше було видано виконані Бодлером переклади творів Едгара По.

Творчість Шарля Бодлера — складне явище, вона належить до епохи пізнього романтизму та раннього модернізму. Його поезія справила істотний вплив на символістів Поля Верлена, Артюра Рембо, Стефана Малларме, модерніста Марселя Пруста та ін. Своїм учителем його називали Поль Елюар і Райнер Марія Рільке.

Україна і світ

Про Шарля Бодлера писали Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник.

Українською мовою твори Шарля Бодлера переклали Павло Грабовський, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Євген Маланюк, Дмитро Павличко, Іван Драч та багато інших.

Українські видання Шарля Бодлера:

• Щурат В. Поезія XIX століття, Львів, 1903; «Зоря», [перекл. Павла Грабовського].

• Шарль Бодлер, Поезії, переклад Дмитра Павличка та Михайла Москаленка, вид. «Дніпро», 1989 р.

• Шарль Бодлер. Паризький сплін. Вальтер Беньямін. Есе. — Київ: Комубук, 2017 р.

Збірку поезій Шарля Бодлера «Квіти зла» було реабілітовано у Франції тільки 31 травня 1949 року: палата Касаційного суду скасувала вирок трибуналу департаменту Сена від 21 серпня 1857 року.

Останнє фото Бодлера. 1866 р.

НОВАТОРСТВО ШАРЛЯ БОДЛЕРА

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Визначте основні риси вдачі й творчості Шарля Бодлера.

2. Розкажіть, коли Шарль Бодлер увійшов у літературне життя Парижа.

3. Поміркуйте, чому більшість сучасників не сприйняли поетичну творчість Бодлера.

4. Пригадайте, творчість якого американського письменника популяризував Бодлер у Франції. Поясніть чому.

5. Проаналізуйте схему «Новаторство Шарля Бодлера». Оцініть, наскільки вона допомогла вам систематизувати матеріал.

6. Проаналізуйте, чому Бодлера називають предтечею модернізму.