Зображення в «Одіссеї» життя давніх греків - Стародавня Греція. Гомер. «Одіссея» - Золоті сторінки далеких епох

Коли читаєш античні твори, здається, що давні греки жили в напівреальному — напіввигаданому світі, постійно відчували присутність богів. Уявлення жителів давньої Еллади про навколишній світ та подробиці повсякденного життя давніх греків яскраво втілилися в гомерівській поемі «Одіссея». Дія «Одіссеї» розгортається як у казкових краях велетнів і чудовиськ, так і на реальному, до деталей описаному острові Ітака, де на Одіссея чекали його вірна дружина Пенелопа та син Телемах, який був ще немовлям, коли батько вирушив походом на Трою.

Ми бачимо, що давні греки були сміливими мореплавцями, чудовими корабелами. На суші вони дбайливо плекали виноградну лозу, займалися виноробством. Уміли давні греки вирощувати й хліб. Були вони дбайливими скотарями, розводили кіз, овець, із молока яких виготовляли чудовий сир. Із глини робили посуд, зі шкіри тварин — різні побутові речі.

Давні греки обожнювали сили природи, а найвищим своїм обов’язком вважали вшанування богів. Протягом усієї подорожі Одіссея боги так чи інакше втручаються в долю героя.

Двадцять років чекала Пенелопа на Одіссея, не маючи від нього жодної звістки. Багаті та родовиті юнаки переконували її в смерті чоловіка і вимагали, щоб вона обрала когось із них і вийшла заміж. Пенелопа пообіцяла, що назве ім’я свого обранця, коли витче покривало на гробницю свекра.

Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. Проте служниця викрила хитрощі господині, й Пенелопа змушена була закінчити роботу.

Тоді цариця сказала, що вийде заміж за того, хто переможе всіх, стріляючи з Одіссеєвого лука. Та ніхто не зміг навіть натягнути тятиви цього лука. Саме тоді й з’явився перевдягнений Одіссей, про повернення якого на Ітаку ще ніхто не знав, крім Телемаха й вірного раба. Одіссей натягнув тятиву, влучив у ціль, а потім із допомогою сина й раба перебив усіх залицяльників Пенелопи.

У переносному значенні Пенелопа — вірна й віддана дружина.

Звідси вислів «праця Пенелопи» — нескінченна робота, яка не посувається вперед,

Джон Вільям Вотерхаус. Пенелопа, яка чекає на Одіссея. 1890 р.