«Голосівки» - Поль Верлен (1844-1896) - Поезія французького символізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму - Перехід модернізму

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

У сонеті «Голосівки» Артюр Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на зорових враженнях, вільній асоціації між звуком і кольором. Сонет побудовано як низку довільних асоціацій ліричного героя між голосними звуками й зоровими образами. Кольорово-звукові асоціації співвідносяться між собою за принципом контрасту: чорний — білий (смерть — життя), червоний — зелений (пристрасть — мудрий спокій).

Проте поет у всьому бачить зв’язок, одне віддзеркалює й підкреслює друге: потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове.

Як і більшість віршів Рембо, «Голосівки» мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О).

А дехто вважав, що поет просто описав свою різнокольорову дитячу абетку.

Карикатура на «Голосівки» Рембо в паризькому журналі. 1888 р.

Клод Моне. Венеція. Сутінки. 1893 р.

Рембо використовує форму сонета, який традиційно складається з тези, антитези та їхнього синтезу, тобто в самій його будові закладене протиріччя. Це дає змогу розглядати «Голосівки» як зразок символістського пошуку «відповідностей» між різними началами життя, як панорамну картину Всесвіту.

Одним із перших заговорив про колір музики і про звучання кольору поет Шарль Бодлер у славнозвісному сонеті «Відповідності». Підхопивши бодлерівську ідею загальних «відповідностей» у храмі природи, Рембо вписав її у свою концепцію «яснобачення». Це дало йому змогу побачити природу і світобудову позбавленими об’єктивних закономірностей, причиново-наслідкових зв’язків. Звук, ізольований від смислового контексту, набуває в нього функцію «навіювання», прямого впливу на почуття, «сугестивності», за допомогою чого й виявляється «невідоме». Подібну літературну техніку провіщав принцип Верлена «найперше — музика у слові» (який, безсумнівно, прямо вплинув на Рембо), але верленівський імпресіонізм зберігав як образ даної душі, так і конкретний природний образ, а у Рембо все просте й відчутне стає непізнаванним.

«Голосівки» вражають своєю динамікою, розмаїттям образів і почуттів, змінами інтонацій, що допомагає авторові відкрити багатогранний світ людських відчуттів, вражень, асоціацій. Експерименти Артюра Рембо продовжили наступні покоління символістів, шукаючи таємничий зміст у царині звуків і дивовижних образів.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

Якщо маєте змогу, ознайомтеся з оригіналом поезії. Прочитайте переклад вірша. Поясніть, чи вдалося перекладачеві відтворити настрій оригіналу.

Voyelles

A noir, Е blanc, І rouge, U vert, О bleu: voyelles,

Je dirai quelque jour vos naissances latentes:

A, noir corset velu des mouches eclatentes

Qui bombinent autour des puanteurs cruelles.

Golfes d’ombre: E, candeurs des vapeurs et des tentes.

Lances des glaciers fiers, rois blancs, frissons d’ombelles;

I, pourpres, sang craché, rire des lèvres belles

Dans la colère ou les ivresses pénitentes:

U, cycles, vibrements divins des mers virides.

Paix des pâtis semés d'animaux, paix des rides

Que l’alchimie imprime aux grands fronts studieux:

О, supremes Clairon plein des strideurs etranges.

Silences traverses des Mondes et des Anges;

— О TOmega, rayon violet de Ses Yeux!

Голосівки

А чорне, біле E, червоне І, зелене

У, синє О, — про вас я нині б розповів:

А — чорний мух корсет, довкола смітників

Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;

Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,

Ранкових випарів тремтіння незбагненне;

І - пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,

Сп’яніле каяття або нестримний гнів;

У — жмури на морях божественно-глибокі,

І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій -

Печать присвячених алхімії ночей;

О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,

Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,

Омега, блиск його фіалкових Очей.

Переклад Григорія Кочура

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Доведіть, що вірш Рембо «Голосівки» — сонет.

2. Дослідіть, чим сонет Рембо відрізняється від усіх інших творів подібного жанру.

3. Розкрийте, у чому полягає новизна твору.

4. Простежте за плином асоціацій ліричного героя. У чому їхня особливість?

5. Поясніть, яку сонеті «Голосівки» поєднано риси імпресіонізму й символізму.

6. Поміркуйте, чому Артюра Рембо вважають символом поетичного авангарду.

7. Розгляньте картину художника-імпресіоніста Клода Моне «Венеція. Сутінки». Що об’єднує цю картину й сонет Рембо?

8. Запропонуйте власну ілюстрацію до сонету «Голосівки».