«Моя циганерія» - Поль Верлен (1844-1896) - Поезія французького символізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму - Перехід модернізму

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Настроєм сп’янілої насолоди мистецтвом та анархічного бунту проти дійсності просякнуті рядки сонета Рембо «Моя циганерія». Цей імпресіоністичний твір відзначається поєднанням сонетної форми та «земного» сюжету, сповненого анархічного виклику, характерним для сонетів Артюра Рембо. Слово «циганерія» в перекладі означає «богема», людина богеми. «Моя циганерія» — справжній гімн богемі, гімн людині, яка відірвалась від суспільства й залишилася наодинці з небом і зорями.

Ліричний герой вірша — поет. Він вільний мандрівник, його не бентежать голод і холод, бо в нього є найвище щастя для поета — творити, злившись із прекрасною природою.

У перекладі Василя Стуса ліричний герой Рембо — «типовий представник» паризької богеми — більше нагадує українського бурсака. Стус свідомо орієнтується на українську національну традицію. Водночас переклад Стуса передає головне в поезії Рембо: поєднання класичної форми сонета зі зниженою лексикою та образу вірного служителя Музи («ленника») — з лахміттям волоцюги, для якого має значення тільки свобода й поетичне натхнення.

Загальний тон «Моєї циганерїї» доволі оптимістичний, на відміну від інших поезій Рембо, де протистояння ліричного героя з дійсністю набуває драматичного, а подекуди й трагічного характеру.

Ван Гог. Зоряна ніч. 1889 р.

Фертиком іти — мати хвацький, франтуватий вигляд.

Ленник— васал, підданий.

Напарити — писати потай. Копати — бити ногою.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

Моя циганерія

Руками по кишенях обмацуючи діри

І ліктями світивши, я фертиком ішов,

Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний,

Ото собі розкішну вигадував любов!

Штани нінащо стерті? Та по коліно море!

Адже котигорошку лиш рими в голові.

Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,

А під Чумацьким Возом — бенкети дарові.

Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,

Роса на мене впала, а я собі хмелію,

Бо вересневий вечір— немов вино густе.

І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.

Мов струни ліри — тіні (їх копаю, як м’ячик).

Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!

Переклад Василя Стуса Моя богема

В кишені руки вклав, ішов собі бульваром,

Одягнений в самий лиш спогад про пальто,

Та вірний був тобі, о Музо, як ніхто,

І повний — о-ля-ля! палким кохання жаром!

Хлопчак замріяний, я рими добирав,

А з дірки у штанах світило голе тіло,

І небо зоряне тихенько шелестіло —

Ген на Ведмедиці у корчмі я бував.

В осінні вечори сидів я край дороги,

Прислухавшись до зір, і крапельки вологи

На чолі відчував, немов хмільне пиття;

Між тіней-привидів складав я вірші щирі,

Коліном в груди вперсь і грав, немов на лірі,

На гумі, видертій з розбитого взуття.

Переклад Юрія Покальчука

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Поясніть, як ви зрозуміли зміст сонета.

2. Який його настрій?

3. Простежте, як змальовані в сонеті картини природи.

4. Наведіть приклади художніх засобів, які застосовує поет.

5. Поміркуйте, що об’єднує ліричного героя твору «Моя циганерія» з його автором.

6. Порівняйте переклади Василя Стуса та Юрія Покальчука. Що їх об’єднує й чим вони різняться?

7. Запропонуйте музичний супровід до сонета «Моя циганерія».

8. Розгляньте картину художника-постімпресіоніста Ван Гога «Зоряна ніч». Що спільного в зображеному на картині із сонетом Рембо?

Коротке і яскраве життя Артюра Рембо, його творча спадщина стали темою дискусій як сучасників, так і наступників поета. В історії світової літератури він залишиться юним поетом, генієм, вільним від побуту й суспільства, відданим тільки мистецтву, палко закоханим у Музу, задерикуватим і відчайдушним. Не дивно, що впродовж усього XX століття молоді поети подібної вдачі наслідували образ, створений Рембо,— образ людини «богеми».

ЗАВАНТАЖТЕ ІНФОРМАЦІЮ

Шарль Бодлер — французький поет, якого вважають попередником модернізму, автор єдиної поетичної збірки «Квіти зла», до якої він включив усі свої найкращі твори. Тема вірша «Альбатрос», у якому алегоричний образ альбатроса є символом поета, — місце поета та його призначення у світі. У вірші «Відповідності» йдеться про те, що чуттєві речі є символами прихованої реальності і тому можуть існувати відповідності між її вираженнями в запахах, кольорах і звуках.

Поль Верлен — французький поет-новатор, котрий утвердив у поезії імпресіонізм і водночас був майстром символізму. У програмному вірші «Поетичне мистецтво» виклав свої погляди на мистецтво поезії та протиставив музичність вірша визначеності його змісту, оголосив війну обмежувальним розмірам і римам. На думку Верлена, головне в поезії — краса, легкість, безпосередність, вона має литись, як чарівна пісня, навіювати, захоплювати, кликати в незвідане. Вірш «Осіння пісня» — поетичний шедевр, славнозвісний «пейзаж душі», у якому яскраво втілено особливості лірики поета.

Артюр Рембо — французький поет, ім’я якого стало символом революції в поезії і світового поетичного авангарду. У сонеті «Голосівки» пропонує новий принцип формування образу, який будується на зорових враженнях, вільній асоціації між звуком і кольором. Імпресіоністичний сонет «Моя циганерія» — справжній гімн богемі, гімн вільному мандрівнику-поету, його не бентежать голод і холод, бо в нього є найвище щастя — творити, злившись із прекрасною природою.

Ключові слова:

декадентство, модернізм, символізм, імпресіонізм, авангард, сугестія, поетична революція.