Символіка образів - Моріс Метерлінк. «Синій птах» - Драматургія на межі ХІХ - ХХ ст.

Метерлінк широко використовує казкові образи, вони стають символічними виразниками авторської концепції. Образи хлопчика Тільтіля і дівчинки Мітіль символізують дитинство. Дитинство завжди було символом чистих надій, звернених у майбутнє. Ця думка підтверджується картиною у Царстві Майбутнього. За твором діти шукають Синього птаха, та насправді вони шукають смисл життя, шукають істину, яка допоможе стати щасливими. їх супроводжують не лише ті, хто завжди перебуває поруч (Хліб, Цукор, Молоко, Вода і Вогонь, Кішка і Собака), а й Світло, яке витлумачує незрозумілі речі, застерігає, убезпечує, веде правильною дорогою незрячих.

Подорожуючи до Країни Спогадів, Палацу Ночі, Лісу, Саду Блаженств, на Цвинтар, у Царство Майбутнього, діти зустрічаються з алегоричними героями. Кожен із них наділений власним смислом, несе свою частину загальнолюдської моралі. Зустрічі з цими дійовими особами стають етапами морального виховання і зростання дітей.

Ніч і Час, Блаженства і Радощі, Привиди і Хвороби «вчать» Тільтіля і Мітіль, хто словесно, хто — своїм мовчазним прикладом, хто — ставлячи дітей у складні ситуації, з яких можна винести життєвий урок.

Дітям зустрічається найважливіший герой у вигляді бородатого старого з косою і пісковим годинником на ім’я Час, який символізує те, якими діти були і якими стануть. Значення Часу неоднозначне. Умовно він поєднує минуле, теперішнє і майбутнє. У символічному значенні час дії казки має ще один найважливіший вимір — це пора дитинства.

Подорожуючи в різних часових вимірах, діти відкривають найвищу істину — «мертвих немає», сонце й життя сильніші за смерть. Заперечення смерті як єдиного сенсу, єдиної мети і правди існування — підсумок цієї п’єси, оскільки після довгих пошуків діти знаходять Синього птаха у себе вдома.

Горлиця не вмирає, не змінює свого кольору, як це сталося з іншими синіми птахами, — але й вона вилітає з рук дітей. Символ Синього птаха багатозначний, він відкритий для численних тлумачень. Цей птах — образ польоту, висоти й недосяжності, але також і образ буденний, звичайний. Це — синій птах, його синява хоч і неземна, казкова, бездонна, а все-таки підказана блакиттю рідного неба, що височить над усіма людьми.