Ромен Гарі (1914-1980) - Ромен Гарі. «Повітряні змії» - Сучасна література в юнацькому читанні

Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - Н. М. Кадоб’янська - Сиция 2018

Ромен Гарі (1914-1980) - Ромен Гарі. «Повітряні змії» - Сучасна література в юнацькому читанні

Ромен Гарі (справжнє ім’я Роман Лейбович Кацев) — французький письменник єврейського походження. Його псевдонім складається із трансформованого у французьке справжнього імені Ромен та дієслова наказового способу «гарі». За однією з версій він народився в Росії, за іншою — в Литві. Батьком Гарі нібито був знаменитий актор російського німого кіно, відомий підкорювач дамських сердець Іван Мозжухін. Мати Гарі, Ніна Борисовська, була акторкою московського Французького театру.

У 1921 році Гарі з матір’ю переїхав до Польщі, потім — до Ніцци. Роман закінчив колеж і став військовим льотчиком. Коли Франція капітулювала, 26-річний Гарі опинився в лавах руху «Бойова Франція», яке очолював Шарль де Голль. За бойові заслуги він отримав орден Почесного легіону і звання майора ВПС — небувале для емігранта. Свій перший роман «Європейське виховання» (1945) він написав у перервах між боями.

Важкою трагедією в житті Гарі стала смерть матері. Усю війну він отримував від неї листи, вірив, що вона жива. А по поверненні з’ясував, що вона давно померла, а листи написала заздалегідь і попросила сусідку їх відсилати, аби син не хвилювався. Історію своїх взаємин із матір’ю Гарі описав в одній з кращих своїх книжок - «Обіцяння на світанку» (1960), яка стала гімном синівської любові письменника.

Гарі зробив прекрасну дипломатичну кар’єру. Він працював послом Франції на Балканах, у Туреччині, Північній Америці, Мексиці та США, був прес-аташе у представництві Франції в Організації Об’єднаних Націй, що в Нью-Йорку, і жив у Голлівуді. Ромен Гарі був природженим дипломатом розумний, дотепний, майстер перемовин і дискусій. Ці риси зробили його популярним серед журналістів і колег.

Шарль де Голль — французький політичний, воєнний і державний діяч, генерал, засновник і перший президент (1 959-1969) П'ятої республіки. Очолював рух Опору у часи Другої світової війни. Французи досі ним захоплюються і називають людиною з великим розумом і серцем.

Прес-аташе — співробітник дипломатичного представництва, який відповідає за пресу та інформацію.

Працюючи у Болівії, Ромен Гарі дізнався про присудження йому Гонкурівської премії за роман «Коріння небес» (1956). Тепер до письменника прийшло справжнє визнання! Гарі був щасливий і уславлений, його переслідували журналісти, він роздавав інтерв’ю, газети рясніли схвальними рецензіями, публіка із захопленням читала його роман. Навіть виникла ідея екранізувати книжку.

У середині 70-х років Ромен Гарі почав втрачати увагу французьких критиків, «модні» журнали писали, ніби він утратив письменницький хист. Спочатку Гарі не реагував, а потім вирішив довести свій талант. Він написав книжку «Голубчику» (1974) і в останній момент вирішив випустити її під новим псевдонімом Еміль Ажар. Це був черговий тріумф Гарі, але письменник зберігав таємницю, бо завжди любив розіграші й містифікації. Надалі романіст продовжував писати під двома псевдонімами.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Під псевдонімом «Ажар» письменник випустив новий роман «Життя попереду» (1975), у якому хлопчик Мохамед (Момо) розповідає про своє дитинство в передмісті Парижа, де мешкають переважно «не французи»: араби, кольорові та євреї. Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Твір висунули на Гонкурівську премію, яку присудили одноголосно. Подробиці містифікації розкрилися лише після смерті Гарі, коли знайшли його есе «Життя і смерть Еміля Ажара» (1981).

За життя письменник написав понад тридцять романів, більшість із яких популярні й сьогодні.

Україна і світ

Українською мовою романи Ромена Гарі «Обіцяння на світанку» та «Життя попереду» переклала Марина Марченко. Її переклади стали лауреатами премії імені Григорія Сковороди (рубрика — художня література) у 2009 та 2011 роках, яку присуджує Посольство Франції в Україні. Роман «Коріння небес» у 2012 році переклав українською Леонід Кононович.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.