До вивчення повісті-казки КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР - Ернст Теодор Ямадей Гофман Ernst Theodor Аmadeus Нoffmann (1776-1822) - Від романтизму до реалізму

Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік

До вивчення повісті-казки КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР - Ернст Теодор Ямадей Гофман Ernst Theodor Аmadeus Нoffmann (1776-1822) - Від романтизму до реалізму

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Яким уперше перед читачем постає крихітка Цахес? За допомогою яких художніх засобів його зображає автор? Підтвердьте відповідь текстом.

2. Розкажіть, які зміни і через що відбуваються із цим персонажем.

Схему створено на основі ілюстрацій Дениса Гордєєва

3. Схарактеризуйте князівство, яким править Пафнутій. Дайте оцінку його правлінню.

4. Яке враження справили на вас заходи щодо запровадження освіти, запропоновані міністром Андресом? Як вони характеризують самого міністра, а також князя Пафнутія, який прийняв його пропозиції?

5. Чи можна вже за першим розділом твору зрозуміти, що події відбуваються у двох світах — реальному та фантастичному? Доведіть свою думку.

6. Знайдіть опис Бальтазара (розділ другий). Чим він виділявся з-поміж інших студентів? Чи можна стверджувати, що в портреті юнака відчувається авторське ставлення до нього? Аргументуючи відповідь, використовуйте цитати з твору.

7. Чому Бальтазар, на відміну від усіх, не захоплювався лекціями професора Моша Терпіна? А яке враження Мош Терпін справив на вас? Чи хотіли б ви навчатися в такого професора?

8. Розкажіть про першу зустріч Бальтазара та його друга Фабіана із Цинобером. Яке враження на них справив карлик?

9. Як Цинобера сприйняли мешканці Керепеса? Наведіть приклади з тексту.

10. Схарактеризуйте Цинобера (за розділами 2-5). Завдяки чому читач пізнає його характер?

11. Хто з персонажів виявився жертвою підступності потворного карлика?

12. Яку роль у творі виконує епізод про стрічку ордена Зелено-плямистого тигра? Чи можна сказати, що ця історія є яскравим зразком гофманівської іронії? Доведіть свою думку.

13. Завдяки чому і Бальтазар з Фабіаном, і читачі переконуються в тому, що Проспер Альпанус — таки не звичайнісінький лікар, а чарівник?

14. Які за що Проспер Альпанус покарав Фабіана? Чи вважаєте ви його покарання справедливим?

15. Яку роль у розвитку подій казки мала зустріч Проспера Альпануса з панною Рожою-Гожою?

16. Чи погоджуєтесь ви з тим, що медичний висновок про смерть Цинобера є гротескним (див. статтю про гротеск у рубриці «До таємниць мистецтва слова»)?

17. Які інші ситуації, описані в казці, ви могли б назвати гротескними? У зображенні яких персонажів автор вдається до гротеску?

18. Розкажіть, у чому полягала таємниця Цинобера і як вдалося його позбавити чар.

19. Поміркуйте, чому саме Бальтазар із самого початку бачив фізичну й духовну потворність Цинобера. Чому саме йому вдалося врятувати князівство від зловісного карлика?

20. Заповніть у зошиті таку таблицю.

ДВОСВІТТЯ КАЗКИ-ПОВІСТІ «КРИХІТКА ЦАХЕС»

Два плани розгортання дії твору

реальний

фантастичний

   

Дві групи персонажів

філістери

ентузіасти

   

21. Що, на ваш погляд, символізують три вогнисто-червоні волоски на голові Цахеса?

22. Розгляньте схему «Основні персонажі твору», подану на попередній сторінці. Чому в центрі розміщені фігури Цахеса та Бальтазара? Визначте, яку роль у сюжеті твору відіграв кожен із названих персонажів.

23. Зверніть увагу, як завершення казки тлумачать літературознавці (див. уривок зі статті Кіри Шахової в рубриці «У творчій майстерні письменника» на с. 100). А як ви сприймаєте фінал історії про крихітку Цахеса?

24. Розгляньте ілюстрацію Дениса Гордеева до твору. Кого з персонажів ви впізнали? Що, на ваш погляд, прагнув увиразнити художнику цьому малюнку?

Ілюстрація Дениса Гордєєва до «Крихітки Цахеса...»

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Повість-казку «Крихітка Цахес...» ми маємо можливість прочитати українською мовою завдяки Сидору САКИДОНУ (1896-1974) — відомому перекладачу, у творчому арсеналі якого переклади з польської, чеської, сербської, німецької, словацької, македонської, болгарської та французької мов. Узагалі ж є відомості, що він досконало володів тринадцятьма мовами. Сидір Сакидон перекладав твори братів Ґрімм, Карела Чапека, Браніслава Нушича, Йоганна Вольфґанґа Ґете,

Альберта Шаміссо, Ромена Роллана та інших авторів. Народився він 26 травня 1896 року в селі Перевали Володимир-Волинського повіту Волинської губернії в хліборобській родині. Пройшов горнило Першої світової війни, згодом вступив до Київського інституту народної освіти, потім учителював. Про його життєвий і творчий шлях відомо дуже мало — видно, далося взнаки те, що письменнику, як і багатьом українським патріотам, навісили образ ворога народу. Однак достеменно відомо, що його вважають визнаним майстром прозового перекладу. Отже, життєвий і творчий шлях Сидора Сакидона — одна з незвіданих ще сторінок української перекладацької школи, яка чекає на копітких дослідників.

До таємниць мистецтва слова

ПОНЯТТЯ ПРО ГРОТЕСК І СОЦІАЛЬНУ САТИРУ

38 класу ви вже знаєте про такі різновиди комічного в літературі, як сатира, гумор, іронія, сарказм. Так, розглядаючи комедію «Міщанин- шляхтич», ми відзначали її сатиричне спрямування проти журденів, які рабськи наслідували аристократію, будь-якими, часто до смішного безглуздими, шляхами прагнули потрапити у вище коло. Пригадаймо, що сатирою називають різке висміювання недосконалості світу, людських вад. На відміну від гумору, який асоціюється з доброзичливою усмішкою, жартом, для сатири характерне гнівне засудження того, проти чого (або кого) її застосовують. Сатиру, спрямовану на викриття негативних явищ у житті суспільства, взаєминах людей, називають соціальною.

Особливим видом комічного в літературі є гротеск (від фр. grotesque — «химерний, незвичайний», італ. grotta— «грот, підземелля» ) — це художній засіб, який поєднує у фантастичній формі жахливе і смішне, потворне й високе та розкриває алогізм життєвих явищ.

Виникнення самого поняття пов’‎язують з археологічними розкопками, проведеними в Римі в XV-XVI ст. Славетний італійський художник Рафаель Санті та його учні знайшли в підземних гротах химерні настінні малюнки з поєднанням фантастичних рослинних і тваринних форм. Цей живопис назвали гротеском, надалі ж термін почали використовувати і в літературі.

Для гротеску характерне поєднання в одному предметі або явищі несумісних, різко контрастних якостей (комічного і трагічного, реального й фантастичного, світлого і зловісного). Так, «Гофман гротескно зображає малюка Цахеса на прізвисько Цинобер, наділеного рідкісною потворністю, оскільки той, за його словами, зовні «нагадує редьку». Проте потворність сама по собі не є достатнім елементом гротеску, бо мусить взаємодіяти з контрастними, протилежними якостями та значеннями. Так, потворність Цинобра поєднується з бурхливим схваленням філістерами його гаданих «талантів» і навіть із закоханістю в нього миловидної Кандіди»1.

1 Ш а л а г і н о в Б. Романтичний словник: До історії понять і термінів раннього німецького романтизму. — К., 2010.

Отже, від гумору та іронії гротеск відрізняється тим, що смішне й забавне в ньому невіддільне від страшного, зловісного. Це завжди згущення фарб, тяжіння до особливих, часто карикатурних форм. Гротеск широко використовується в сатиричних цілях.

?

1. Пригадайте, що ви знаєте про такі різновиди комічного, як гумор, іронія, сарказм.

2. Чим сатира відрізняється від гумору?

3. Продовжте речення: «Соціальна сатира — це ...».

4. Поясніть, що таке гротеск.

У творчій майстерні письменнику

ПРО ПЕРСОНАЖІВ, ПРОБЛЕМАТИКУ І ПОЕТИКУ ПОВІСТІ-КАЗКИ «КРИХІТКА ЦАХЕС»

«...всі персонажі (хіба крім зловісного головного) змальовані прозаїком із сміхом, легкою чи досить в ідливою іронією, не виключаючи закоханого романтика-поета Бальтазара чи легковажної та веселої його нареченої Кандіди. Та й ті, кому за їх казковою функцією — творити дива, втручатися у земне життя, рятувати чи карати — фея Розабельверде і могутній маг і чарівник Проспер Альпанус, — наділені наближеними до людських почуттями, поведінкою, вчинками (як античні боги в Івана Котляревського). Вони не всесильні, роблять помилки, конкурують, сваряться або розігрують одне одного, зовсім як звичайні обивателі.

Центральна метафора твору — три золоті волоски, що їх через жалість фея Роза Бельверде подарувала страшненькій потворі, «головастику» з павучими ніжками Цахесу. Доба переможного молодого капіталізму, в яку жив письменник, зробила для суспільства і для літератури дуже важливою проблему влади грошей, панування золота. Золоті волоски наділили Малюка всемогутністю. Він не тільки став першою особою в князівстві Керепес, впливовішою за самого князя Барзануфа, але й набув хист здаватися не тим, чим він є, а втіленням всіх талантів, красенем і розумником.

Гофман зі своєю інтуїцією зробив із побаченого в сучасному йому житті точні прогнози й на майбутнє. Не випадково Малюк Цахес став одним з великих художніх узагальнень, містким символом, а його ім’‎я — прозивним. У казці є багато інших гротескних фігур і сатиричних оцінок різних сторін сучасного Гофману суспільства. Це і постать Моша Терпіна — псевдовченого, уособлення безплідної схоластичної науки. І князь країни Керепес Барзануф — продовжувач справи свого попередника Пафнуціуса Великого, який твердою рукою вводив серед підданих просвіту і викорінював забобони, виганяючи з країни фей та чаклунів, тобто фантазію і поезію. Завершення чарівної історії літературознавці тлумачать по-різному. Одні вважають його песимістичним, бо поет Бальтазар — борець проти огидного «імітатора» Цахеса — після ганебної загибелі карли в нічному горщику і свого одруження з красунею Кандідою одержує в подарунок дім, сад і чудову кухню, яка сама варить і де ніщо не підгоряє, — тобто ідеальне міщанське існування. А це ж для романтика сумний фінал.

Інші, навпаки, вважають, що автор нагороджує героя після всіх незугарностей і катаклізмів свободою від матеріальних турбот і нормальним щасливим існуванням, як це часто буває в завершеннях фольклорних казок. Можливість розмаїтих багатозначних тлумачень — одна з невичерпних можливостей, що її дарує нам іронічна проза Гофмана, його капріччо».

Зі статті Кіри Шахової «Ернст Теодор Амадей Гофман» // Гофман Е. Т.А. Малюк Цахес. Твори. — Харків: Фоліо, 2012.

Заглиблюючись у царину гуманітарних наук

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ ГОФМАНА

У повісті-казці «Крихітка Цахес...» відображено специфіку стилю Гофмана. Так, характерною особливістю його творів є двосвіття. І тут перед читачем постає реально-побутовий світ з його особливостями та проблемами і романтично-фантастичний, у якому живуть феї і чарівники та відбуваються всілякі дива. Ці два світи немов взаємопроникають один в одний, фантастичне часто переплітається з реальним. Так, події повісті відбуваються у фантастичному князівстві Керепес, водночас автор дає читачеві яскраві ознаки німецької дійсності. Це і німецькі імена деяких персонажів, і назви страв (лейпцизькі жайворонки, рейнське вино), і згадки про німецьких діячів мистецтва та науки (Фуке, Кранаха Лукаса-старшого та інших). Письменник невипадково уточнює, що сюртук Бальтазара «пошитий майже на давньонімецький зразок», а Кандіда виходить йому назустріч «одягнена в давньонімецький дівочий убір» (тут і далі твір цитується в перекладі Сидора Сакидона). Фантастичне постійно немов вторгається в реальний світ (феї і чаклуни п’‎ють каву, у цілком реального Фабіана раптом коротшають рукава сюртука, а ректор, побачивши свого студента в новому одязі, подарованому магом, по-фантастичному швидко змінює свою негативну думку про нього). Отже, читач одночасно перебуває і в тодішній німецькій реальності, й у фантастичній країні. «Фантастика буденності і буденність найхимернішої фантастики» — так влучно назвала цю особливість гофманівської поетики відома українська літературознавиця Кіра Шахова1.

Як ви пам’‎ятаєте, Гофман поділяв усіх своїх персонажів на дві нерівні частини, що ми можемо спостерігати і на прикладі «Крихітки Цахеса». Потворному і жорстокому світу Цахеса, який будь-що прагне до необмеженої влади, збагачення та здобуття всіляких нагород, автор протиставляє прекрасний світ мистецтва і любові, втіленням якого є Бальтазар. Цей поділ персонажів — також частина гофманівської концепції двосвіття. Крім того, для творчості Гофмана характерні так звані герої-двійники, тобто такі, сутність яких начебто роздвоюється. Таким є і крихітка Цахес. З одного боку, він видає себе за привабливого й всесильного (таким і постає в очах мешканців Керепеса, але ж це під дією чар), а з іншого — це маленьке страховисько, нікчемна істота, яка тільки присвоює результати праці інших і без трьох подарованих феєю волосин не являє собою анічогісінько.

1 Ш а х о в а К. Ернст Теодор Амадей Гофман // Гофман Е. Т. А. Малюк Цахес. Твори. — Харків, 2012.

Повість «Крихітка Цахес» невипадково називають майстерною сатирою на філістерське суспільство. Адже казка пронизана різким висміюванням порядків, які в ньому панують. Із цією метою Гофман звертається до різноманітних художніх засобів: гротеску, сатиричної фантастики, гіперболи, карикатури, іронії, контрасту. Пригадайте, як карикатурно виглядає образ професора Моша Терпіна, який є представником тих псевдовчених, що перетворюють науку на суто бюрократичну справу: «Найперше він зажив великої слави тоді, коли йому після багатьох фізичних дослідів пощастило довести, що темрява настає, головним чином, через брак світла».

Однак найефективнішим художнім засобом у творах Гофмана є гротеск. Особливо яскраво це виражено в повісті-казці «Крихітка Цахес...», яка « повністю складається з образів-гротесків, гротескних ситуацій і вся є узагальненим гротескним образом німецької дійсності. Гротеск не є карликове князівство Керепес, в якому розігрується дія, гротескні князі Пафнутій і Барсануф, їхній двір і бюрократія, гротескна політика Просвіти, яка була запроваджена князівським декретом...»1 Пригадаймо, які пропозиції подає князю Пафнутію щойно призначений міністр Андрес щодо запровадження освіти: «Перш ніж розпочнемо Освіту, себто перше ніж вирубаємо навколишні ліси, зробимо ріку судноплавною, розведемо картоплю, направимо школи, понасаджуємо тополі та акації, навчимо молодь співати на два голоси вранішніх та вечірніх пісень, прокладемо шосе і накажемо прищепити віспу, треба буде вигнати з країни всіх людей небезпечних настроїв, що самі не слухаються розуму та й інших з глузду зводять». Усі до смішного безглузді й водночас до страшного жорстокі міркування одразу видають в особистості Андреса яскравого представника філістерів, готових з усього мати зиск.

Казка пройнята глибокою символікою, що характерно для всіх творів Гофмана. Наприклад, надзвичайно символічною є навіжена думка міністра про калічення крилатих коней. Вони асоціюються в уяві читача з Пегасом — символом поетичного натхнення. Обрізати крила цим чарівним створінням — це знищити їхню сутність, поставити їх у стайні — означає повністю позбавити сенсу існування. «Одомашнити й перетворити на корисних тварин» — звучить як страшний вирок світу фантазії і мрії, який уособлюють ці невинні істоти, але водночас це і вирок сміхотворній дурості таких горе-правителів, як Андрес. Глибоко символічною є остаточна перемога Бальтазара над Цахесом. Як зазначає український літературознавець А. Шамрай, це насамперед символ тієї естетичної необхідності, що визначає неминучі перемоги творчої думки над інертною вульгарністю, мертвою автоматичністю філістерського буття. Розмірковуючи над іншими символами твору, пам’‎ятайте, що «романтичному символу притаманні недомовленість, загадковість і багатозначність»1.

1 Н а л и в а й к о Д. Е. Т. А. Гофман // Наливайко Д., Шахова К. Зарубіжна література XIX ст. Доба романтизму. — Тернопіль, 2001.

❖ А чи погоджуєтесь ви з таким трактуванням символіки, що розглядається?

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Літературну спадщину Гофмана високо цінував Іван Франко. У листі від 5 квітня 1892 року він писав Михайлові Драгоманову про вплив німецького романтика на власну казкарську творчість: «...перший попхнув мене до сього жанру німець Гэфман, котрого казки найбільше ПІДХОДЯТЬ іменно до такого роду, як моя «Без праці»». Микола Бажан присвятив великому романтику поему «Гофманова ніч». Серед найвідоміших перекладачів творів Гофмана — Сидір Сакидон та Євген Попович. Останнім часом у репертуарах багатьох театрів країни йде п’‎єса Ярослава Стельмаха, написана за мотивами повісті «Крихітка Цахес».

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Глибина психологічної обсервації2Гофмана межує з ясновидінням....

Іван Франко, український письменник, перекладач, громадський і культурний діяч

«Крихітка Цахес» має бути прочитаний як танок гротескних, пістрявих маріонеток, як прониклива і зла сатира, як гра між дійсністю і мрією.

Фріц Мартіні, німецький літературознавець

Цахеси народжуються, цахеси живуть і процвітають, ніби говорить Гофман своєю казкою, лише завдяки нікчемності і вульгарності середовища, що їх породило. Це і є запорукою того, що їх панування короткочасне, бо хіба може довго панувати над людьми той, хто є продуктом їхньої омани й помилок? Саме цими міркуваннями й обумовлюється світлий кінець казки: Цинобра може і не бути, якщо тільки будуть змінені суспільні умови, що служать живильним середовищем для цахесів.

Агапій Шамрай, український літературознавець

Вплив Гофмана, його імпульси тією чи іншою мірою проявилися у творчості таких видатних і різних письменників, як Едгар По і Бодлер, Бальзак і Діккенс, Гоголь і Достоєвський. Нова хвиля інтересу до Гофмана і його впливу піднялася наприкінці XIX і в першій половині XX сторіччя, теж захопивши, поміж інших, таких видатних і різних письменників, як О. Уайльд і Г. Манн, Ф. Кафка й М. Булгаков.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

1 Ш а л а г і н о в Б. Романтичний словник: До історії понять і термінів раннього німецького романтизму. — К., 2010.

2 Обсервація — книжн. спостереження, обстеження, вивчення.

СВІТ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

В Інтернеті можна знайти чимало цікавих матеріалів, які свідчать про невмирущий інтерес до особистості й творчості Гофмана. Так тим, хто хоче краще пізнати світ письменника, у пригоді стане німецький портал ETA Hoffmann (http://etahoffmann.staatsbibliothek-berlin.de/suche/), який містить багату базу оцифрованих джерел. У 2012 році пошуковий портал Google відзначив 120-річчя балету «Лускунчик» святковим логотипом-дудлом на головній сторінці свого пошукача (роздивіться, кого й що зображено на ньому). А на відеохостингу YouTube можна знайти цікаві буктрейлери, присвячені твору «Крихітка Цахес», зокрема і створені українськими школярами. Зверніть увагу, наприклад, на розміщений за такою адресою: https://www.youtube.com/watch?v=hJSQGjcBKbs Можливо, повість Гофмана й ці творчі роботи надихнуть і вас на створення буктрейлера або дудла?

Підсумовуємо вивчене

Як ви розумієте слова сучасного українського письменника Валерія Шевчука, обрані епіграфом до статті про Гофмана?

Підготуйте художню розповідь або презентацію на тему «Гофман — великий мрійник, який умів у найбуденнішому побачити фантастичне».

Установіть відповідність між іменами персонажів та їхнім описом:

Цахес

«обличчя в нього було спокійне, навіть добродушне, тільки як придивитись до нього пильно, зблизька, то часом здавалося, ніби з нього, мов із скляного футляра, виглядає ще одне маленьке личко»

Бальтазар

«підпершись паличкою, сп’‎явся навшпиньки і з гордим виглядом сприймав хвалу, що сипалась на нього з усіх боків»

Проспер

Альпанус

«він усім своїм серцем і зовнішнім виглядом — ходою, поставою і поважним обличчям — наче справді належить до любих

старожитніх часів»

4. Гротеском називають:

А різке висміювання недосконалості світу, людських вад

Б художній засіб, в основі якого — добродушна усмішка, жарт

В художній засіб, який поєднує у фантастичній формі жахливе і смішне, потворне й високе та розкриває алогізм життєвих явищ 1

5. Чи можна твір Гофмана про крихітку Цахеса назвати гротескним? Аргументуйте свою думку.

6. Чи згодні ви з тим, що в повісті-казці «Крихітка Цахес» добре відчутна присутність самого автора? Обґрунтуйте відповідь.

7. Доведіть, що названий твір пронизано романтичною символікою.

8. Складіть план порівняльної характеристики Цахеса та Бальтазара.

9. Визначте основні проблеми, порушені автором у прочитаній повісті.

10. На конкретних прикладах розкрийте основні особливості художнього світу Гофмана.

11. Поясніть, чому повість «Крихітка Цахес» називають майстерною сатирою на філістерське суспільство.

12. Розгляньте уважно розміщені в підручнику й електронному додатку репродукції ілюстрацій до твору. Яка з них вам видається найцікавішою? Чим саме?

13. Чи згодні ви з такими думками Агапія Шамрая та Кіри Шахової?

• «Цахеси народжуються, цахеси живуть і процвітають лише завдяки нікчемності і вульгарності середовища, що їх породило».

• «Гэфман із своєю інтуїцією зробив із побаченого в сучасному йому житті точні прогнози й на майбутнє».

Аргументуйте свою відповідь.

14. Видатний фізик Альберт Ейнштейн якось зазначив: «Логіка може привести Вас від пункту А до пункту Б, а уява куди завгодно». Уявіть, що у вас є можливість зустрітися з одним із персонажів твору Гофмана. З ким і про що ви хотіли б поспілкуватися? Чому саме із цим персонажем?

15. Які емоції викликало у вас читання та обмірковування твору Гофмана?

16. Продовжте одне з таких речень: «Особисто для мене цей твір виявився ...»; «Ця повість стимулювала мене замислитися над ...».

17. Напишіть твір-роздум на одну з тем:

• «Два світи у гофманівській повісті-казці «Крихітка Цахес»»;

• «Моя зустріч із персонажем твору Гофмана»;

•«Символіка образу крихітки Цахеса»;

• «Чому саме Бальтазар рятує світ від цахесів?»;

• «Його величність Гротеск: між жахом і сміхом».

18. Розгляньте й проаналізуйте підсумковий плакат до теми1, поданий на попередній сторінці. Поміркуйте, які аспекти життя і творчості Гофмана він увиразнює. Розшифруйте символіку таких зображень: панорама у відкритому вікні, картина, розміщена праворуч від нього, обкладинка книжки, афіша вистави. Кого із зображених персонажів ви віднесли б до філістерів, а кого — до ентузіастів? Які деталі плаката нагадують про універсальність таланту Гофмана? Як стосуються творчості письменника крилатий кінь і метелики2? Чи відображено в плакаті основні особливості художнього світу автора «Крихітки Цахеса...»?

19. Створіть на вибір: дудл, інфографіку, присвячені Гофману, буктрейлер або кроссенс за твором «Крихітка Цахес».

1 Плакат створено на основі ілюстрації Ніки Гольц.

2 Метелик — у європейському мистецтві символ душі, безсмертя й відродження, здатності до перетворення, оскільки небесне крилате створіння з’‎являється на світ з гусені. У германо-скандинавській міфології ельфи, духи повітря, зображались у вигляді гарних маленьких чоловічків із крилами метеликів; у західноєвропейській традиції часто з крилами метеликів зображають і добрих фей.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.