До вивчення поеми МЕРТВІ ДУШІ - Микола Васильович Гоголь Николай Васильевич Гоголь (1809-1852) - Від романтизму до реалізму

Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік

До вивчення поеми МЕРТВІ ДУШІ - Микола Васильович Гоголь Николай Васильевич Гоголь (1809-1852) - Від романтизму до реалізму

У творчій майстерні письменнику

ПРО ІСТОРІЮ СТВОРЕННЯ ПОЕМИ «МЕРТВІ ДУШІ»

Роботу над поемою «Мертві душі» Микола Гоголь вважав головною справою життя.

Відомо, що сюжет для нового твору Гоголю підказав Олександр Пушкін. Ще перебуваючи в південному засланні, Олександр Сергійович почув історію про пригоди якогось авантюриста, який скуповував у поміщиків мертвих селян, щоб потім закласти їх як живих в опікунську раду й отримати за це «кругленьку суму». Треба підкреслити, що такі історії були досить поширеним явищем того часу.

Коли перші розділи свого нового твору Микола Гоголь прочитав Пушкіну, той спохмурнів і вимовив: «Боже, яка сумна наша Росія!».

За задумом письменника, поема «Мертві душі», за аналогією з «Божественною комедією» Данте, має складатися з трьох томів: першого тому — своєрідного «Пекла», в якому письменник прагнув відобразити сучасне йому суспільство; другого тому («Чистилище»), покликаного показати шляхи оновлення життя суспільства, і третього («Рай») — метою якого було зазирнути в майбутнє. Від тому до тому читачі мали бачити, як перетворюється, очищується країна і врешті-решт у третій книжці морально досконалою й духовно багатою постає перед усім людством.

У січні 1842 року рукопис першого тому нового твору М. Гоголя був відправлений до Петербурга. Уже на початку березня твір був дозволений до друку, але цензурою було змінено назву на «Пригоди Чичикова, або Мертві душі» й вилучено «Повість про капітана Копєйкіна». Письменникові довелося погодитися із цими змінами, і в травні 1842 року вийшов у світ перший том поеми «Мертві душі».

Поява «Мертвих душ» викликала небувале пожвавлення в читацьких колах і критиці. Сам М. Гоголь так пояснював причини такої пильної уваги до свого твору: ««Мертві душі» не тому так налякали Росію і зчинили такий галас всередині її, що вони розкрили якісь рани або внутрішні хвороби, і не тому також, щоб представити приголомшливі картини торжествуючого зла і страждаючої невинності. Зовсім ні. Герої мої зовсім не злодії; додай я тільки одну добру рису будь-кому з них, читач помирився б з ними усіма. Але вульгарність усього разом злякала читачів. Злякало їх те, що один за одним слідують у мене герої один вульгарніший за іншого, що немає жодного втішного явища, що ніде навіть і перепочити або перевести дух бідному читачеві, і що після прочитання всієї книги здається, наче точно вийшов з якогось задушливого льоху на Божий світ. Мені б швидше пробачили, якби я виставив картинних нелюдів; але вульгарності не пробачили мені».

Письменник був переконаний, що хоч якою морально низькою й порочною була б людина, вона здатна до духовного відродження. Тому відповідно до свого задуму Микола Гоголь у своєму творі прагнув показати дії Росії, спрямовані на відродження й порятунок, що і мало б стати прикладом для інших країн. Але дійсність руйнувала плани письменника. М. Гоголь, як письменник-реаліст, ніяк не міг створити «позитивних» героїв, що воскресли для нового життя. Тому і не міг бути здійснений авторський задум. Майже десятилітня праця Гоголя над продовженням поеми так і не була завершена.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

Розділи перший, другий і третій

1. Розкажіть, що ви дізналися про головного герою твору.

2. Якою була мета приїзду Чичикова до губернського міста NN?

3. Знайдіть у тексті й зачитайте портретний опис Чичикова. Як ви вважаєте, чому письменник наділяє героя зовнішністю, яка не запам’‎ятовується? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Простежте за текстом, за допомогою яких художніх деталей автор передає атмосферу життя у провінційному містечку.

5. Яке враження в Чичикова склалося про губернських чиновників? Чому герою вдалося так швидко завоювати довіру в них? Свою відповідь підтвердьте цитатами з тексту.

6. Розкажіть, хто такий Манілов. Яке враження він на вас справив? Чому?

7. Як автор характеризує Манілова? Яка риса характеру є домінантною в цього персонажа? Свою відповідь аргументуйте прикладами з тексту.

8. Знайдіть у тексті й зачитайте опис інтер’‎єру в домі Манілова. Простежте, які деталі допомагають розкрити характер цього персонажа.

9. Виразно зачитайте, як Манілов відреагував на пропозицію Чичикова продати «мертві душі». Як характеризує ця сцена Манілова? Аргументуйте свою відповідь.

10. Поясніть, що таке «маніловщина». Чи існує вона в сучасному житті?

11. За допомогою яких художніх засобів автор розкриває образ Коробочки? Підкріпіть свою відповідь цитатами з тексту.

12. Знайдіть у тексті й зачитайте характеристику, яку дає автор Коробочці. Яка риса характеру жінки найбільше виокремлюється автором?

13. В особах зачитайте діалог Коробочки й Чичикова про купівлю-продаж «мертвих душ». Простежте, як характеризує героїв їхнє мовлення.

14. Подумайте, чи можна назвати цей образ типовим. Чому? Поясніть свою відповідь.

15. Який художній засіб підсилює авторське узагальнення? Підтвердьте свою відповідь текстом.

Розділи четвертий, п’‎ятий і шостий

1. Розкажіть, хто такий Ноздрьов. Яке враження на вас справив цей персонаж?

2. Простежте за текстом, як автор характеризує Ноздрьова. Яку рису в його характері він вважає домінантною? Як ви дійшли такого висновку?

3. Проаналізуйте манеру мовлення цього персонажа.

4. Який висновок про Ноздрьова-хазяїна можна зробити? Свою відповідь підкріпіть прикладами з тексту.

5. Зачитайте, як реагує поміщик на пропозицію Чичикова продати «мертві душі». За допомогою яких художніх засобів створюється комічна ситуація? Як характеризує Ноздрьова ця сцена?

6. Яку рису в характері Собакевича автор підкреслює особливо? Чому він порівнює персонажа з ведмедем?

7. Зачитайте опис зовнішності Собакевича. Простежте, які порівняння використовує автор.

8. Як характеризує Собакевича опис його садиби, а також інтер’‎єру його кімнати? Які художні деталі допомагають розкрити характер персонажа?

9. Які риси характеру Собакевича розкриває сцена торгу? Аргументуйте свою відповідь прикладами з тексту.

10. Доведіть або спростуйте, що з кожним наступним розділом автор підсилює ступінь духовного омертвіння своїх персонажів.

11. Знайдіть у тексті опис помешкання Плюшкіна. Яке враження справило на вас прочитане?

12. Що розказує автор про минуле свого персонажа? Які причини такого переродження Плюшкіна? Підтвердьте свою відповідь текстом.

13. Проаналізуйте, яку роль у розкритті характеру Плюшкіна виконують портрет та інтер’‎єр. Простежте, які художні деталі увиразнюють характер персонажа.

14. Як розкривається характер персонажа в епізоді купівлі-продажу «мертвих душ»?

15. Поміркуйте, чому Плюшкін представлений останнім у галереї поміщиків.

16. Уважно прочитайте і прокоментуйте ліричний відступ автора наприкінці розділу.

Розділи дев’‎ятий, десятий та одинадцятий

1. Розкажіть, що ми дізнаємося про героїв твору із цих розділів.

2. Які сатиричні прийоми використовує М. Гоголь, змальовуючи звичаї губернського міста? Унаочніть свою відповідь конкретними прикладами.

3. Простежте за текстом, яку реакцію в чиновників міста викликала інформація про купівлю-продаж «мертвих душ».

4. Що нового з прочитаного дізналися чиновники міста та читачі твору про головного героя? Проаналізуйте, хто і як характеризує Чичикова.

5. Розкажіть, які плітки про Чичикова поширювалися серед чиновників міста.

6. На кого з представників влади міста плітки й думки про Чичикова вплинули найбільше? Як ви гадаєте, чому? Свою відповідь підтвердьте текстом.

7. Яку роль у поемі виконує «Повість про капітана Копєйкіна»? Хто й чому розповідає цю історію?

8. З’‎ясуйте композиційну роль «Повісті про капітана Копєйкіна» у творі.

9. Розкажіть, чому Чичиков вирішує залишити місто. Які події вплинули на це рішення?

10. Розкажіть, що ми дізнаємося про головного героя з останнього розділу.

11. Як автор називає Чичикова? А ви погоджуєтеся з такою оцінкою? Поясніть свою відповідь.

12. Простежте за текстом, як формувався характер головного персонажа.

13. Знайдіть у тексті й зачитайте, яку пораду отримав Павлуша від батька. Розкажіть, як герой скористався цією порадою.

14. Обґрунтуйте, чому Чичиков вирішив скуповувати «мертві душі». Висловте своє ставлення до цього персонажа.

15. Уважно роздивіться та прокоментуйте інформаційний плакат*1, присвячений Чичикову, поданий на попередній сторінці. Підготуйте свій постер або мотиватор на тему «Чичиковщина».

16. Виразно прочитайте ліричний відступ автора наприкінці твору. Розкажіть, як ви його розумієте.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Перекладати твори М. Гоголя почали ще за життя письменника. В історію українського перекладознавства увійшли переклади творів М. Гоголя, зроблені в різні часи Іваном Франком, Михайлом Кропивницьким, Миколою Садовським, Остапом Вишнею, Антіном Хуторяном, Василем Шкляром та іншими.

Існує декілька перекладів українською поеми «Мертві душі». Перший переклад першого тому «Мертвих душ» українською мовою був здійснений І. Я. Франком у 1882 році. Як зазначають дослідники, переклад І. Франка зберігає дух оригіналу, його афористичність і народний характер.

Один із найвдаліших перекладів «Мертвих душ» здійснив український письменник Григорій Косинка (1899-1934). Але привертає увагу той факт, що 1934 року, коли книжка з перекладом Г. Косинки вийшла друком у м. Харкові, імені перекладача в цьому виданні не згадувалося. Річ утім, що 1934 року Григорія Косинку було заарештовано й розстріляно.

1952 року, до 100-річчя від дня смерті письменника, з’‎явився переклад поеми Миколи Гоголя за редакцією Івана Сенченка (1901-1975), українського письменника, літературного критика, перекладача.

У творчій майстерні письменнику

ПРО ЖАНРОВУ СВОЄРІДНІСТЬ «МЕРТВИХ ДУШ»

На початковому етапі роботи Гоголь назвав свій новий твір романом. Характерне зауваження Гоголя в листі до Пушкіна: «Сюжет розтягнувся на довжелезний роман». Слово «роман» з’‎являється ще кілька разів у листах письменника. Водночас починає вживатися й інше слово — «поема». Проте Гоголю все ще не зрозуміло, в яку жанрову форму виллється його художній задум... Однак згодом Гоголь дедалі більше переконувався, що його новий твір — поема. Але поема не в традиційному, а в якомусь особливому значенні слова.

Готуючи «Мертві душі» до видання, Гоголь намалював обкладинку для своєї майбутньої книжки. Слово «поема» було виділено найбільшими літерами й облямовано головами двох богатирів. Це був наче підзаголовок, що мав на меті допомогти читачеві правильно зрозуміти справжній характер твору, його ліричну основу. Весь малюнок знаменитої обкладинки — бричка Чичикова, пляшки, келихи, танцююча пара й химерні візерунки навколо зі зловісними черепами, — весь цей малюнок був зроблений чорним на світло-жовтому. І лише слово «Поема» намальовано було білим на чорному.

1 В інформаційному плакаті використано репродукцію портрета Чичикова, виконану Петром Боклевським (1895).

Бричка Чичикова (ілюстрація Олексія Лаптєва)

Титульний аркуш першого видання поеми «Мертві душі»

Обкладинка добре розкривала основну думку Гоголя. Чорній силі «мертвих душ» протистояв світлий, життєствердний початок — мрія про щасливу Русь і вільну людину. Така поетична тема «Мертвих душ». Вона була для письменника найзаповітнішою, їй віддав він всю ліричну силу свого таланту, бо з нею була пов’‎язана мрія про позитивного героя. Ця тема й містила в собі «живу душу» великої поеми.

За Семеном Машинським, дослідником творчості Гоголя

Дo таємниць мистецтва слова

ПОНЯТТЯ ПРО САТИРУ І САРКАЗМ

Відповідно до задуму поеми М. В. Гоголь вирішив показати всьому світові «сміх і незримі, невідомі йому сльози». Але часом сміх М. Гоголя стає викривальним. Так, нещадно письменник зображає чиновників міста NN. Розкриваючи хабарництво й казнокрадство, скупість й убогість інтересів своїх героїв, автор використовує сатиру та сарказм.

Різновид комічного зображення, що нещадно висміює недосконалість світу, людські вади, називається сатирою (від лат. — «суміш, усяка всячина»).

Серед характерних ознак сатири — свідоме загострення життєвих проблем, сміливе порушення пропорцій у зображенні, спрямованість на суспільно значущі явища. Сатиричний образ може бути навмисно спотворений, представлений у перебільшено-смішний формі. Предмет зображення в сатирі свідомо недосконалий, потворний, постає в комічному вигляді. Тому сатиру в літературі часто порівнюють з карикатурою в живопису, адже помічається не те, що очевидне, а характерне перебільшується, щоб бути видимим.

На відміну від іншого різновиду комічного — гумору, сатира не залишає надії на виправлення вад, які критикуються.

Сарказм (від гр. — «знущання») — один із різновидів сатиричного викриття, їдка, уїдлива насмішка з відверто викривальним, сатиричним змістом.

Сарказм має негативне забарвлення і вказує на вади людини, предмета або явища. Як і сатира, сарказм містить у собі боротьбу з ворожими явищами дійсності через осміяння її. Однозначність, жорсткість і різкість викриття — відмінна риса сарказму.

?

1. Розкрийте поняття сатири. Поясніть, чим сатира відрізняється від інших різновидів комічного.

2. Обґрунтуйте, що таке сарказм.

3. Наведіть приклади сатири й сарказму у творі «Мертві душі».

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Гоголь — це синтез двох культур. І цим він унікальний. Можливо, тільки в античності геній міг так об’‎єднати в собі різні дві стихії...

Олесь Гончар, український письменник

Гоголь продовжив розвиток естетичних ідей, що були властиві українській художній думці. Тут маємо справу з тенденцією активного входження українського матеріалу в російську літературу: і естетичних, і інтелектуальних, і ментальних форм.

Павло Михед, український літературознавець

... важливо зазначити, що, пишучи про Україну для російського читача і досягши успіху в Росії, Микола Гоголь відкрив канал інформації та знань про Україну та її культуру для решти світу. Ще 1860 року англійські читачі могли читати про героїзм українських козаків, про українські звичаї. І хоча багато хто помилково сприймав ці твори за російські, а самого Гоголя за росіянина, це не змінює факту, що письменник таки був українцем, писав про Україну і є одним із найбільш знаних письменників-українців, класиком світової літератури, що ним Україна може пишатися.

Олекса Семенченко, український і британський журналіст і письменник

Пам’‎ятники Миколі Гоголю можна побачити на вулицях багатьох міст і селищ не тільки України, а й інших країн. Але перший у світі пам’‎ятник письменнику з’‎явився в Ніжині ще 1881 року. Існує легенда, що автор пам’‎ятника — знаменитий скульптор Пармен Забіла — у складках плаща Гоголя «сховав» власний профіль, залишивши автограф таким незвичайним чином.

Взагалі Ніжин Чернігівської області можна назвати містом М. В. Гоголя. Місцеві жителі пам’‎ятають і шанують великого письменника. Іменем Гоголя в Ніжині названі центральна вулиця, парк, бібліотека, школа й університет (колишня Гімназія вищих наук князя Безбородька), в якому діє музей письменника, а на корпусі будівлі встановлено меморіальну дошку.

Пам’‎ятник Гоголю в Ніжині (відкрито у вересні 1881)

Мистецькі передзвони

«Мертві душі» М. Гоголя ілюструвалися багатьма видатними художниками1. Так, уже класичними стали роботи Олександра Агіна (1817-1875), гравіровані Єфстафієм Бернардським. Цими художниками були створені «Сто малюнків до поеми М. В. Гоголя «Мертві душі»», які виходили в 1848-1847 роках зошитами по чотири гравюри на дереві в кожній.

Серію ілюстрацій до роману підготував і Петро Боклевський (1816- 1897). Художником були виконані 23 акварельні портрети гоголівських героїв. Кольорові й чорно-білі акварелі до роману створив і Петро Соколов (1821-1899). Тема «Мертвих душ» знайшла своє втілення й у творчості відомого російсько-французького художника-авангардиста Марка Шагала (1887-1985). У 1923-1925 роках побачила світ серія офортів, присвячених поемі М. Гоголя.

2017 року вже вдесяте в Україні пройшов відомий мульти культурний фестиваль сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST, який, завдяки зусиллям передусім його автора, режисера Владислава Троїцького, та всіх його учасників, за ці роки став справжнім обличчям України, як відомий кінофестиваль у Каннах — обличчям Франції. Організатори фестивалю обстоюють ідею не провінційного, етнографічного Гоголя, а, насамперед, космічного, містичного, філософського.

Цей щорічна міжнародна подія об’‎єднує в інтерактивному просторі різні види мистецтва — музику, танець, театр, сценографію, живопис, дизайн, кіно та інші.

1 Ілюстрації до поеми Миколи Гоголя «Мертві душі» подані в електронному додатку до підручника.

Світ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

Мабуть, багато хто з вас, якщо не є фаном, то безперечно знає популярний український рок-гурт «Океан Ельзи» та її фронтмена Святослава Вакарчука. 1 квітня 2015 року у своєму Твіттері Вакарчук зробив такий запис: «Сьогодні народився один з моїх улюблених письменників — Микола Гоголь. Наша гордість!». Виявляється, що відомий музикант так любить творчість Миколи Гоголя, що перечитував його твори багато разів, розпочинаючи від «Диканьки» та «Миргорода» й завершуючи листами.

Підсумовуємо вивчене

1. Прокоментуйте висловлювання українського філософа Мирослава Поповича: «Якщо вже можна говорити про геніальних письменників, то до геніїв одним із перших належить Гоголь».

2. Використовуючи матеріали підручника та інші джерела, підготуйте запитання до літературної вікторини на тему «Микола Гоголь у житті та творчості».

3. Поясніть сенс назви твору «Мертві душі».

4. Розкрийте історію створення поеми «Мертві душі».

5. Розкажіть, хто з героїв твору запам’‎ятався вам найбільше й чому?

6. Проаналізуйте образ автора у творі.

7. Сучасний український письменник і журналіст Антон Фрідлянд називає «Мертві душі» Гоголя книжкою на все життя й пояснює це так: «Це цілий всесвіт, населений образами, великими у своїй вульгарності й такими реальними, що здається, ніби не Гоголь їх вигадав, а вони народили Гоголя. У цій книжці зустрінуться всі градації гумору — від ледь помітної іронії до отруйного сарказму, а також філософія, психологізм, побутописання, світські хроніки, кулінарні замітки, фантастичні історії — чого в ній тільки немає!». А ви можете погодитися з такою думкою? Підтвердьте чи спростуйте її.

8. У класі проведіть дискусію на тему «Чи потрібно поему М. Гоголя «Мертві душі» включати до сучасної шкільної програми?».

9. Розкрийте значення ліричних відступів у творі.

10. Проаналізуйте особливості жанру та композиції твору М. Гоголя.

11. Хто з героїв М. Гоголя справив на вас найбільше враження й чому? Чи доводилося вам зустрічатися з персонажами поеми в реальному житті? Якщо так, розкажіть про це у класі.

12. Обґрунтуйте, що таке «чичиковщина». Чи можна назвати Чичикова антигероем? Поясніть свою думку.

13. Уважно ознайомтеся й підтвердьте чи спростуйте думки, представлені в рубриці «Зі скарбниці літературно-критичної думки».

14. Самостійно знайдіть і подивіться художній фільм режисера А. Сейтаблаєва «Кіборги. Герої не вмирають» (2017). Прокоментуйте суперечку головних героїв «Серпеня» і «Мажора» щодо Миколи Гоголя. Позиція кого із персонажів вам ближче і чому? Поясніть свою відповідь.

15. За прочитаним твором підготуйте інформаційний пост для однієї із соціальних мереж, або матеріал для літературного сайту, або замітку для читацького блогу з поясненням, чому варто чи не варто прочитати поему М. Гоголя «Мертві душі».






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.