До вивчення уривків зі збірки ЛИСТЯ ТРАВИ - Волт Вітмен Walter Whitman (1819-1892) - Від романтизму до реалізму

У творчій майстерні письменнику

ПРО ЗБІРКУ «ЛИСТЯ ТРАВИ»

Цікаво, що головну книгу свого життя, яка побачила світ 1855 року в Нью-Йорку, Вітмен виготовив самотужки у друкарні, де він тоді працював. Поет видав її невеликим накладом за власний кошт, йому навіть довелося продати будинок, аби розрахуватися за витрати. Ця книжка складалась із передмови і 12 поем — без назв, без рим і звичного поділу на строфи. Протягом життя американський бард дев’‎ять разів перевидавав «Листя трави», доповнюючи збірку новими текстами та змінюючи композицію. Останній варіант містив понад 400 творів.

¹ ОЧИТОК — трав’‎яниста рослина, друга назва — заяча капуста.

Що ж саме являла собою ця книжка? У ній «відлунюють ідеї та поди епохи аболіціонізму (боротьби проти рабства), Громадянської війни між Північчю і Півднем. Вітмен славив красу та велич людини і природи, оспівав людей праці, виступив на захист знедолених і пригноблених. Вплив утопічних ідей і романтичних традицій поєднався у його творчості з реалістичною силою зображення життя й почуттів простого американця. Захоплення безмежними просторами і можливостями Америки тісно переплелось у поезії Вітмена з критикою і протестом проти насильства та расизму»¹.

Всесвіт, який постає зі сторінок збірки, являє собою не хаотичне утворення, а космос у значенні, близькому до розуміння цього поняття греками: природний світ як впорядковане гармонійне ціле. Здавалося б, звичайні речі та події, пов’‎язані з будівництвом нової країни, стали предметом захоплення Вітмена. Невипадково багато його творів тяжіють до пісенної форми й мають у назві слово «пісня» («Пісня про сокиру», «Пісня радості», «Пісня битого шляху» та інші). У них звучать голоси різних людей, які немов зливаються в один-єдиний багатоголосий спів усієї Америки:

Чую — співає Америка, різні пісні я чую,

Співають робітники, кожен співає свою гучну і радісну пісню,

Тесля співає, вимірюючи дошку чи брус,

Каменяр співає, готуючись до роботи чи закінчуючи роботу...

Кожен співає своє, те, що йому або їй тільки належиться,

Вдень — що належиться дневі, а надвечір міцні,

здружені хлопці гуртом

Співають на повен голос гучних, мелодійних пісень.

Переклад з англійської Леся Герасимчука

Центральне місце у збірці займає поема «Пісня про себе» («Song of Myself»), у якій з найбільшою повнотою розкривається сутність вітменівського ліричного героя, його світогляд і найяскравіше виражається поетове бачення свого головного завдання — якомога повніше виразити себе. У центрі поеми, яків багатьох інших творах збірки, — сам Волт Вітмен як конкретна людина, яка розповідає про себе:

Себе я прославляю, себе я оспівую,

І те, що приймаю я, приймете й ви,

Бо кожен атом, котрий належить мені, так само належить вам.

Переклад з англійської Леся Герасимчука

Водночас, розповідаючи про свої інтереси й переживання, він позиціонує себе співцем не лише окремої особистості, а й багатьох людей, думки та почуття яких представляє. Так, поет стверджує:

Я — зі старих і молодих, настільки з дурних, як і з мудрих складений,

Байдужий до інших, завжди уважний до інших,

¹ Михальська Н. Вітмен Волт // Зарубіжні письменники. — Тернопіль, 2006.

Материнство в мені та батьківство, дитина я і дорослий,

Я з грубого матеріалу і з матеріалу тонкого,

Один із народу, що складається з багатьох народів¹, у мені —

з них найменший, так само, як і найбільший,

І південець я, і північанин...

Переклад з англійської Леся Герасимчука

Зі сторінок «Листя трави» постає вся багатолика Америка з її преріями, лісами й ріками, з людьми, які представляють найрізноманітніші регіони, професії, вікові категорії, соціальні стани, раси та національні культури. Вітмен мріяв, щоб кожному, незалежно від раси, етнічної належності й соціального становища, жилося затишно в цій новонародженій державі. І щоб кожен відчував себе господарем у власній країні. Невипадково одним із центральних образів поезії Вітмена є Демократія:

Я називаю пароль одвічний, я знак даю: Демократія,

Клянусь, я не прийму нічого, що порівну всім не припало б!

Переклад з англійської Леся Герасимчука Поняття демократії Вітмен пов’‎язує з мрією про ідеальний суспільний устрій, у якому немає місця класовій нерівності, експлуатації та бідності.

❖ Чому ж автор назвав свою збірку саме так— «Листя трави»? Із чим він пов’‎язує траву як художній образ? Можливо, у вас уже є якісь припущення? Тоді поділіться своєю гіпотезою з однокласниками. А перевірити її ви зможете, прочитавши твори Вітмена й подальші матеріали підручника.

З ПОЕМИ «ПІСНЯ ПРО СЕБЕ»

6.

Спитала дитина: «Що таке трава?» — і повні пригорщі мені простягла.

Що відповісти дитині? Не більше за неї я знаю, що таке трава,

Може, це вдачі моєї прапор, із зеленої — барви надії — тканини зітканий.

А може, це хустинка від Бога,

Запашна, умисно нам зронена у подарунок, на згадку,

Десь у куточку й вензель власника, — щоб помітили ми, звернули увагу,

запитали — чия?

А може, трава — така ж дитина, зрощене зелене немовля.

А може, це ієрогліф такий самий,

Що означає: «Росту, де багато землі й де мало,

Між чорними та білими людьми;

Хай то буде канадець, вірджинець, конгресмен чи афроамериканець, —

всім даю я одне і однаково всіх приймаю».

А тепер вона ніби схожа на гарне, непідстрижене волосся могил.

Я буду ніжний з тобою, траво вруниста,

Може, ти ростеш із грудей юнаків,

Може, я полюбив би їх, якби знав раніше,

Може, ти проросла зі старих чи з немовляти, що недовго

було біля материнського лона,

Може, ти і є материнське лоно.

¹ Мається на увазі американський народ, який утворено з представників різних народів.

Надто темна трава ця, щоб рости з сивини старих матерів,

Вона темніша за безбарвні бороди стариків,

Затемна, щоб рости з блідо-рожевих піднебінь.

О, я чую нарешті мову стількох язичків,

І відчуваю, що недарма вони проросли з піднебінь.

Шкода, що не можу я тлумачити натяки на юнаків і юнок умерлих,

І натяки на дідусів і бабусь, і немовлят, що недовго були

біля материнського лона.

Що ж, по-вашому, сталося з юнаками й старими?

Що, по-вашому, сталося з жінками й дітьми?

Вони живі й десь їм незле ведеться,

Найменший пагінчик свідчить, що смерті нема насправді,

Бо, якщо вона й з’‎являлась, то вела за собою життя, — смерть не чигає

в кінці шляху, щоб життя зупинити,

Смерть-бо гине при появі життя.

Усе рине вперед і вшир, ніщо не щезає,

І смерть — це не те, що гадають, — це краще.

Переклад з англійської Леся Герасимчука

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Яке враження справив на вас цей уривок з «Пісні про себе»? Чи видалось вам щось дивним, незвичним, незрозумілим або несподіваним?

2. Якими думками й настроями пронизано цей твір?

3. Використовуючи знання з історії США, проаналізуйте, як розкривається символіка образу трави в кожному з пояснень ліричного героя.

4. Якими художніми засобами користується автор, щоб наголосити на важливості образу трави?

5. Чому образ трави асоціюється саме з американським народом?

6. Спробуйте встановити зв’‎язок між образом трави й філософією трансценденталізму, яку сповідував Вітмен.

7. Своєю поезією автор немов запрошує нас погратися в пошуки філософських значень слова трава. А як би ви відповіли на запитання «Що таке трава?». Пофантазуйте на цю тему.

8. Якщо ви вивчаєте англійську мову, прочитайте твір в оригіналі (див. електронний додаток) і порівняйте його з перекладом. (Скористайтеся пам’‎яткою «Як порівнювати оригінал і переклад», розміщеною на форзаці). Чи вдалось перекладачеві зберегти символіку, закладену в оригіналі? Обґрунтуйте свою думку.

9. Прослухайте виконання цього уривка в оригіналі відомим американським читцем Девідом Алленом (https://www.youtube.com/watch?v=pvgimKssw). Поділіться вашими враженнями від почутого.

10. Доведіть, що цей уривок написано верлібром (див. матеріали рубрики «До таємниць мистецтва слова», подані на с. 155-156).

11. Підготуйте виразне читання оригіналу або перекладу шостої частини «Поеми про себе».

Заглиблюючись у карину гуманітарних наук

«ЩО TAKE ТРАВА?», або ЗАГАДКОВИЙ ОБРАЗ ТРАВИ

У світовій літературі трапляється чимало національно забарвлених флористичних образів: сакура, бамбук, хризантема — у японців, калина, верба, мак — в українців тощо. Цікаво, що найпоширенішими є образи дерев і квітів. Чому ж у поезії Вітмена з’‎являється образ трави і що саме він може символізувати?

Аналізуючи пояснення ліричного героя, важливо звернути увагу на різноманітні значення образу трави, які перегукуються з фактами американської історії. То що ж таке трава?

Можливо, Вітмен підказує нам, що трава — це:

символ оптимізму, надії («вдачі моєї прапор, із зеленої — барви надії— зітканий» (тут і далі переклад Леся Герасимчука) — саме з такими почуттями їхали до Америки переселенці;

символ подарованої Богом нової батьківщини («хустинка від Бога, запашна, умисно нам зронена у подарунок...») — для багатьох переселенців Америка стала другою батьківщиною;

символ молодості, зародження життя («дитина, зрощене зелене немовля») — американський народ є порівняно новим культурним утворенням;

символ демократичної рівності людей незалежно від національної та расової належності, соціального становища («ієрогліф такий самий, що означає: «Росту, де багато землі й де мало, між чорними та білими людьми; хай то буде канадець, вірджинець, конгресмен чи афроамериканець, — всім даю я одне і однаково всіх приймаю»») — американське суспільство з початку свого існування будувалося за принципами мультикультуралізму та демократії; символ невмирущості життя («Найменший пагінчик свідчить, що смерті нема насправді, бо, якщо вона й з ’‎являлась, то вела за собою життя, — смерть не чигає в кінці шляху, щоб життя зупинити, Смерть-бо гине при появі життя»).

❖ А як думаєте ви? Чи погоджуєтесь із таким тлумаченням символіки образу трави? Обґрунтуйте свою думку.

Отже, проаналізувавши багатогранні прояви символіки образу трави, можна помітити, що всі вони об’‎єднані одним загальним символом — образом молодого американського народу, у лавах якого й зображає себе Вітмен. Саме трава, у якої немає ані розлогого коріння, ані пишної крони, але є листя, асоціюється зі швидкими темпами освоєння континенту переселенцями. Саме листочки трави, які пробивають землю кожної весни, є символом незмінного круговороту життя та вічного оновлення.

Цікаво, що існують різні версії пояснення назви збірки. Як зазначає український перекладач творів Вітмена Лесь Герасимчук, окремі вигадливі біографи й тлумачі поета пов’‎язують назву книжки «Leaves of Grass» із роками, коли Вітмен працював друкарем-складальником¹. Вони вважають, що leaves — то аркуші, a grass — професійною говіркою друкарів означало учень складальника. Одна з версій дає і таке тлумачення: «Leaves of Grass» — це гра слів, де слово «leaves» означає «сторінки» віршів Вітмена, a «grass» — образно позначає його спостереження над життям. Отже, виходить: сторінки спостережень над життям. Мабуть, сам Вітмен невипадково заклав у назву свого творіння несподіваність і багатозначність — напевно, він хотів, щоб читач, розгадуючи її, віднаходив усе нові й нові смисли. Адже поет, запрошуючи кожного, хто відкриє його книжку, до співтворчості, зазначав: «Читач повинен брати на себе частину роботи — тією ж мірою, як я виконую свою. У книжці «Листя трави» я прагну не так утвердити чи розвинути ту чи іншу тему, як ввести тебе, читачу, в атмосферу цієї теми, цієї думки, щоб звідси ти уже сам рушив у свій політ». Отже, вирушаймо далі в політ, у який запрошує Волт Вітмен!

Джен Беттон. Волт Вітмен: Листя трави

¹ Герасимчук Лесь. «З боротьби я книжку свою зробив...» // Портал «Український центр».

О CAPTAIN!

MY CAPTAIN!

О Captain! my Captain! our fearful trip is done,

The ship has weather’‎d every rack, the prize we sought is won,

The port is near, the bells I hear, the people all exulting,

While follow eyes the steady keel, the vessel grim and daring;

But О heart! heart! heart!

О the bleeding drops of red,

Where on the deck my Captain lies,

Fallen cold and dead.

О Captain! my Captain! rise up and hear the bells;

Rise up—for you the flag is flung—for you the bugle trills,

For you bouquets and ribbon’‎d wreaths—for you the shores a—crowding,

For you they call, the swaying mass, their eager faces turning;

Here Captain! dear father!

This arm beneath your head!

It is some dream that on the deck,

You’‎ve fallen cold and dead.

My Captain does not answer, his lips are pale and still,

My father does not feel my arm, he has no pulse nor will,

The ship is anchor’‎d safe and sound, its voyage closed and done,

From fearful trip the victor ship comes in with object won;

Exult О shores, and ring О bells!

But I with mournful tread,

Walk the deck my Captain lies,

Fallen cold and dead.

О КАШТАНЕ!

О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь!

Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть.

Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять,

І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний.

Але... О серце! Серце! Серце!

О кров червона! Кров!

Де батько впав на палубі,

Упав і захолов!

О капітане! Батьку! Встань і кругом подивись!

Для тебе дзвони й горни звучать, для тебе стяги звились,

Для тебе квіти, й вінки в стрічках, і натовп на узбережжі,

Тебе, колишучись, кличе він, тебе побачить жадає!

О, зляж мені на руку!

Який це сон зборов Тебе, о батьку мій, що враз

Ти впав і захолов?

Мій капітан безмовний, уста німі, похололі,

Не чує він моєї руки, лежить без пульсу, без волі.

В порту безпечно стоїть корабель після тяжкої дороги.

Скінчив наш бриг шалений біг, добився перемоги!

Дзвоніть, радійте, береги!

А я в жалобі знов

Піду туди, де батько мій

Упав і захолов.

Переклад з англійської Василя Мисика

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Яке враження справив на вас цей вірш? Яким настроєм його пронизано?

2. Пригадайте факти з історії Громадянської війни в США і, спираючись на них, розшифруйте значення таких художніх символів: корабель, капітан, бурі, тяжка дорога, люди на берегу.

3. Визначте ідею вірша.

4. Простежте, за допомогою яких риторичних прийомів поет передає трагізм ситуації.

5. Прослухайте мелодекламацію оригіналу вірша і/або його перекладу за таким посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xoWiDtlfSdg Проаналізуйте виконавську майстерність читця. Чи вдалось йому передати настрій оригіналу? Чи відповідає цьому завданню музичне оформлення читання? Якщо бажаєте, порівняйте обидва виконання.

6. Поміркуйте, про який приз ідеться в оригіналі, й чому перекладач саме так відтворює цей уривок. Прочитайте в електронному додатку інші переклади вірша. Який із них видається вам ближчим до першоджерела? Обґрунтуйте свою думку.

7. Підготуйте виразне читання оригіналу або перекладу вірша.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Збірка Волта Вітмена справила величезний вплив на розвиток української літератури. Одним із перших вітчизняних письменників, які звернулися до творчості американського барда, був Іван Франко. Вірші та поеми Вітмена в різні роки перекладали Василь Мисик, Віталій Коротич, Лесь Герасимчук, Максим Стріха та інші. Значну роль спадщина великого американця відіграла у формуванні Павла Тичини, особливо це позначилось на циклі віршів «В космічному оркестрі», в одному з них є такі рядки:

Людськість промовляє

трьома розтрубами фанфар:

Шевченко — Вітмен — Верхарн...

Вплив Вітмена також добре відчутний у творчості Богдана-Ігоря Антонина, для якого основною темою теж є «людина і Всесвіт». Як і американський класик, Антонич утверджував ідею невичерпного круговороту життя, його одвічного оновлення. Одним зі своїх учителів вважали Вітмена українські футуристи 20-30-х років, зокрема найяскравіший їх представник Михайль Семенко. А сучасний поет Іван Драч написав цілий цикл «Вітменіана», навіяний збіркою «Листя трави».

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Один із перекладів вірша Вітмена «О капітане!» належить лауреату премії ім. М. Рильського Василю МИСИКУ (1907— 1983). Як зазначає сучасний вітчизняний перекладач і перекладознавець Максим Стріха, доля цього визначного українського перекладача варта похмурого пригодницького роману, який багатьом здався б неймовірним. Василь Мисик яскраво дебютував спочатку з оригінальними творами (1920-і роки), потім з перекладами (на межі 1920-1930-х років)¹. У житті молодого завзятого письменника все складалось начебто добре. Однак у 1934 році сталася драматична несподіванка — Мисика помилково заарештували замість іншого письменника — Василя Минка, якого не виявилося вдома. Служителі влади не хотіли повертатися з порожніми руками й вирішили замість підозрюваного схопити зовсім не причетну людину зі схожими координатами. Дивом поет не потрапив до списку 28 розстріляних. Як пишуть біографи, відіграло роль те, що він не визнав своєї провини. Однак Мисика все одно було засуджено на п’‎ять років за вигаданою «побутовою» статтею. Це лише одна зі сторінок життєпису славетного перекладача, яка багато що говорить про його долю. А попереду ще були Друга світова війна, полон, німецький концтабір, участь у підпіллі, випадковий порятунок від розстрілу гітлерівцями й переслідування радянською владою.

Незважаючи на це все, Василю Мисику вдалося подарувати українським читачам численні майстерні переклади, більшість із яких увійшли до книжки із символічним заголовком — «Захід і Схід» (1990). Адже письменник перекладав як твори європейських авторів (Бернса, Шекспіра, Байрона, Шеллі, Лонгфелло, Вітмена, Ґете та інших), так і представників Сходу (Сааді, Рудакі, Гафіза, Хайяма та інших). Причому навіть з персько-таджицької мови Василь Мисик завжди перекладав з оригіналів, а не зі зроблених кимось підрядників.

У творчій майстерні письменника

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ БОЛТА ВІТМЕНА

Вітмен перевернув світ поезії з ніг на голову. Вітмен здійснив справжню революцію в поезії. Поезія Вітмена — це несподіванка, яка мала ефект вибуху. Творчість Вітмена — це бунт проти справжньої поезії. Цими та подібними фразами рясніє критична література про американського поета. Чим же він настільки приголомшив читацьку публіку?

Збірка «Листя трави» створена на засаді нових поетичних принципів. Насамперед слід відзначити, що Вітмен заговорив до свого читача доволі грубою, на перший погляд, зовсім не поетичною мовою. Якщо раніше шанувальники поезії звикли чути ритмічно організовані рядки, написані одним із відомих віршованих розмірів, то твори Вітмена були зовсім іншими. У його поетичній системі не знайшлось місця ані старій звичній римі, ані розміру, ані чітко визначеному ритму. Вітмен, нехтуючи чітким чергуванням наголошених і ненаголошених складів, використав вільний вірш, що підпорядковувався лише ритмічному диханню оратора, який звертається до великої аудиторії. Свою ідею він пояснював так: «Я зберігаю ритм, але не зовнішній, розмірений: короткий склад, довгий склад, схожий на ходу кульгавого каліки. Морські хвилі не набігають на берег точно по хвилинах, і вітер не розхитує верхівки сосен із судомною регулярністю, однак і в шумі води, і в диханні вітру є свій прекрасний ритм...».

¹ Стріха Максим. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. — К., 2006.

Кожен рядок його поезії — це чітко сформульована й завершена думка. У своїх текстах Вітмен досить часто використовує питальні та окличні конструкції, повтори. Отже, поет удався до риторичних прийомів, розрахованих на зацікавлення і пробудження до дій широких мас.

Однією з найхарактерніших особливостей Вітменового стилю є велике перелічування предметів, явищ, осіб, географічних назв і подій, що утворює своєрідний каталог:

Я до всіх рас і каст належу, до всіх рангів і релігій,

Я фермер, механік, митець, джентльмен, моряк, квакер,

В’‎язень, закоханий, скандаліст, адвокат, лікар, священик.

(«Пісня про себе», переклад з англійської Леся Герасимчука)

Звідси і назва такого прийому — каталогізація. Навіщо поет вдається до каталогізації? Насамперед з метою викликати в читача враження всеосяжності картини Всесвіту, грандіозності масштабів буття й можливостей людини, радості життя в його найрізноманітніших проявах.

Перших читачів шокував і різностильовий словниковий склад «Листя трави». Якщо поети-романтики послуговувались вишуканою мовою художнього стилю, якою писали Байрон і Шеллі, то Вітмен використовує слова і вислови, належні до різних стилів. Поряд із манірними іноземними запозиченнями та філософськими термінами він уживає і жаргонну лексику, і діалектизми, і навіть просторіччя. Так поет намагався поєднати у своїй творчості реалістичне начало (поетична мова — відображення життя таким, яким воно є) з романтичним світобаченням.

Незвичним для сучасників було і те, що в поемах, які входять до збірки, повністю відсутній сюжет. Читацькій увазі Вітмен пропонує не ланцюг подій, а монологи, вигуки, монтаж образів, видінь, вражень.

Вітмена також називають засновником урбаністичної традиції в американській поезії, адже він першим наперекір смакам тогочасної публіки описав місто з його домнами, верстатами, фабричними трубами та поїздами. Читачі, звиклі до поезії, яка зображає ідилічні пейзажі, оспівує жіночу красу, були шоковані гучноголосими картинами життя промислового міста, що поставали зі сторінок вітменівських творів:

«Ра-зом!» — кричать вантажники, розвантажуючи кораблі

Біля пристані, приспів матросів, що піднімають якір,

Бамкання пожежного дзвону, крик «горить!», водній веремії

Зливаються гуркіт помп і пожежних візків

із попереджувальними дзвінками та сигнальними вогнями.

(«Пісня про себе», переклад з англійської Леся Герасимчука)

До таємниць мистецтва слова

ПРО ВЕРЛІБР

Поетичну форму, до якої найчастіше вдавався Волт Вітмен, називають верлібром.

Верлібр (від фр. vers libre — вільний вірш), або вільний вірш, — це вірш, який не має рими та поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною інтонацією.

Як бачимо за визначенням, верлібр немов перебуває на межі між віршем і прозою, оскільки в ньому не зберігаються ознаки, характерні для традиційної віршованої мови: рима та розмір. Однак вірш ділиться на окремі рядки, наприкінці кожного з них відчутна пауза, а головне — такий поетичний твір виявляє певну ритміку. Цікаво, що вільний вірш був відомий ще до Вітмена — він бере свій початок у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи зрідка римованої народної поезії). У художній літературі верлібр набуває розвитку в епоху Середньовіччя (насамперед у літургійній поезії), у творчості німецьких передромантиків і французьких символістів. Однак не можна сказати, що верлібр у XIX столітті вже був традиційною формою поезії. Саме Волта Вітмена вважають першим видатним творцем шедеврів верлібру.

В українській літературі до верлібру зверталися Іван Франко, Михайль Семенко, Іван Драч, Василь Стус, Василь Голобородько й багато інших поетів.

?

1. Поясніть, що таке верлібр. Чому говорять, що він немов перебуває на межі між віршами і прозою?

2. Яке зображення ви запропонували б як символ верлібру?

3. Доведіть, що «Листя трави» написано верлібром.

4. Хто з українських письменників писав верлібром?

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Осягаючи Вітмена, американці осягають себе.

Айвен Маркі, американський літературознавець

Він відкриває значні теми. Він — передвісник нової ери. Як особистість він є предтечею всього нетрадиційного. Він — стимул для героїчної та духовної еволюції людини, і, якщо він залишиться не поміченим Поезією, його гідно оцінить Філософія...

Оскар Уайльд, англійський письменник

Поети стверджують народи своїм словом і складають для них бойові гімни та колискові пісні. Вітмен був не тільки речником Америки. Він був її дзеркалом, у якому відбилися всі складні й суперечливі шляхи його країни. Це був поет справді національний.

Віталій Коротич, український поет і перекладач

В історії світової поезії є декілька книжок, які змінили весь напрям її розвитку, відкрили абсолютно нові виражальні засоби, навчили людей говорити про речі, які доти лишалися поза обговоренням. До таких книжок належить і «Листя трави».

Максим Стріха, український фізик, письменник і перекладач

СВІТ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

Найбагатшим Інтернет-ресурсом, який запрошує нас помандрувати світом Волта Вітмена, є веб-сайт університету штату Айова з назвою «WhitmanWeb» (https://iwp.uiowa.edu/whitmanweb/en/the-walt- whitman-archive). Особливий інтерес становить розміщений на сайті архів Волта Вітмена (http://whitmanarchive.org) — це електронний інструмент дослідження та навчання, легко доступний для всіх, хто цікавиться особистістю й творчістю поета. Архів спирається на бібліотечні ресурси не лише США, а й інших країн. У ньому представлено велику колекцію творів і листів Вітмена, біографічних матеріалів, аудіозаписів, портретів та літературно-критичних праць. Це найповніше зібрання творів Вітмена та про Вітмена. Ідея проекту полягає в тому, щоб читачі різних країн, спілкуючись один з одним, відшукували численні смисли творів американського барда.

Підсумовуємо вивчене

1. Уявіть себе журналістом, ЯКИЙ пише нарис про Вітмена. Яку назву й чому саме таку ви обрали б для своєї публікації?

2. Як ви думаєте, що мав на увазі Вітмен, говорячи про збірку «Листя трави»: «Ця книга належить не мені лише, але також і тобі, — вона належить кожному, хто захоче назвати її своєю»?

3. Яким ви уявляєте ліричного героя творів Вітмена?

4. Проаналізуйте повноту і правильність такого запису: «Новаторство Вітмена полягає в розвитку верлібру, безсюжетності поем, використанні прийому каталогізації».

5. Пригадайте, хто ще з поетів і з якою метою використовував прийом каталогізації.

6. Продовжте речення: «Верлібр — це ...».

7. Перекладачами творів Вітмена є

А Лесь Герасимчук і Максим Стріха

Б Василь Мисик, Віталій Коротич, Лесь Герасимчук, Максим Стріха

В Лесь Герасимчук, Василь Мисик і Максим Стріха

8. У світовій літературі існують різні переклади назви збірки В. Вітмена: «Листя трави», «Стебла трави», «Пагінці трави». Який із перекладів найкраще відповідає художній концепції поета? Обґрунтуйте свою думку.

9. Знайдіть і прочитайте вірш І. Драча «Що таке трава?». Порівняйте з ним шосту частину поеми «Пісня про себе» . Завдяки чому в цій поезії, на вашу думку, відчутний вплив твору Вітмена?

10. Чи можна вірш «О капітане!» назвати художньою сторінкою з велично-трагічної історії США? Обґрунтуйте свою думку.

11. Поясніть, чому Вітмена називають дзеркалом Америки, а його збірку «Листя трави» — революційною книгою.

12. Підготуйте повідомлення на тему «Вплив Вітмена на українську літературу».

13. Як ви думаєте, які факти з української історії заслуговують на те, аби увійти до українського варіанта «Пісні про себе»? Який флористичний символ ви поклали б в основу такого твору? Чому?

14. Якщо у вас виникне таке бажання, спробуйте написати «Пісню про себе» (віршами або прозою).

15. Розглянувши інформаційний плакат, поданий на наступній сторінці, пригадайте найцікавіші факти з життєпису поета. Який зв’‎язок існує між статуєю Свободи і творчістю Вітмена? Які асоціації у вас викликає французьке «vers libre»? Обкладинки яких книжок і чому розміщено на плакаті? Поясніть, чому одна з них займає центральне місце. Про що нагадує зображення каталогу? Яке значення для розуміння задуму автора «Листя трави» має запитання, наведене мовою оригіналу? Чому воно подано тим самим кольором, що і слово трансценденталізм?

16. Якби у вас була можливість зустрітися з Вітменом, що хотіли б сказати йому? Можливо, про щось би спитали?

17. Яка із цитат письменника припала вам до душі? Чим саме?

18. Зробіть на вибір дудл, буктрейлер, мотиватор або постер, присвячений Волту Вітмену, головне завдання якого — зацікавити творчістю поета.

ПІДСУМУЄМО ВИВЧЕНЕ В РОЗДІЛІ

1. Обґрунтуйте, чому цей розділ має таку назву.

2. Розкрийте гуманістичні цінності доби романтизму.

3. Зробіть узагальнення про шляхи розвитку романтизму в літературі Європи і США.

4. Розкажіть про особливості романтизму Німеччини.

5. Поясніть, чому Гофмана називають найяскравішим представником гротескної течії в романтизмі.

6. Розкрийте особливості сюжету й композиції повісті «Крихітка Цахес...».

7. Чи могли б ви назвати повість-казку «Крихітка Цахес...» яскравим зразком романтичного твору? Обґрунтуйте своє твердження.

8. Що нового про Миколу Гоголя ви дізналися зі сторінок цього розділу?

9. Розкрийте особливості жанру «Мертвих душ» М. Гоголя.

10. Доведіть або спростуйте думку про актуальність твору «Мертві душі» у сучасному світі.

11. Підготуйте повідомлення на тему «Ф. І. Тютчев — поет-філософ і тонкий лірик».

12. Прокоментуйте думку літературного критика і мистецтвознавця Якима Волинського про те, що «Тютчев — поет нічних одкровень, небесних і душевних безодень. Він ніби шепочеться з тінями ночі, ловить їх невиразне життя і передає їх без усяких символів, без усякої романтики, тихими, тендітними словами».

13. Доведіть, що лірика А. Фета — це поезія «чистого мистецтва».

14. Порівняйте лірику Ф. Тютчева та А. Фета за такою схемою:

15. Об’‎єднайтеся у групи та виконайте одне із завдань: укладіть збірку віршів Ф. Тютчева та А. Фета, прокоментуйте свій вибір; виконайте ілюстрації до віршів Ф. Тютчева та А. Фета; підготуйте мультимедійну презентацію (відео- ряд) із музичним супроводом за одним із віршів Ф. Тютчева або А. Фета.

16. Разом із учителем підготуйте сценарій літературно-музичного вечора, присвяченого поезії Тютчева та Фета. Проведіть цей захід у класі.

17. Виразно прочитайте рядки з творів Ф. Тютчева, які вам найбільше подобаються.

18. Розкрийте особливості розвитку романтизму в США.

19. Поясніть, у чому полягає новаторство Волта Вітмена.

20. Складіть асоціативне гроно до словосполучення «Листя трави».

21. Усно доповніть таке речення: «Твір Вітмена ... називають реквіємом, тому що...».

22. Підготуйте повідомлення про одного із перекладачів (на ваш вибір), завдяки праці якого ви читали твори із цього розділу.

23. Прокоментуйте епіграфи до цього розділу.

24. Який із наведених у цьому розділі творів справив на вас особливе враження і чому?