Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік
ПРО РОЛЬ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
До таємниць мистецтва слова
Вивчаючи твори зарубіжної літератури завдяки перекладам таких українських майстрів слова, як Іван Франко, Олена Пчілка, Борис Тен, Григорій Кочур, Микола Бажай, Дмитро Паламарчук, Максим Рильський, Микола Лукаш і багатьох інших, ви, напевно, переконалися, що значення художнього перекладу для розвитку людства важко переоцінити.
Художній переклад має високе призначення: він сприяє діалогу культур різних народів. Неперевершений теоретик і практик українського перекладу Максим Рильський підкреслював, що «обмін перекладами художніх творів становить одну з найпотужніших підойм у справі взаємоознайомлення народів, у справі їх культурного збагачення, у справі дружби народів».
❖ Художній переклад завжди відігравав важливу роль у збагаченні рідної мови, оскільки робота над перекладом сприяє виявленню всіх можливостей рідної мови, використанню всіх її «скарбів». Так, справжній майстер художнього перекладу Микола Зеров визначав перекладацтво як одне з «найрезультативніших, найоптимальніших шляхів збагачення українського слова здобутками світової класики».
❖ Художній переклад збагачує національну літературу, оскільки завдяки перекладу освоюються нові жанри, теми, сюжети. Тому майстерні художні переклади є складовою національного письменства. Відомий вітчизняний поет і перекладач Дмитро Павличко наголошував, що переклад — це «необхідна умова повнокровного життя кожної літератури. Чим ширші перекладацькі можливості й чим вищий рівень інтерпретаційного мистецтва тієї чи іншої словесності, тим потужніша її оригінальна продукція».
❖ Художній переклад здійснює діалог у часі. Завдяки майстерним перекладам у нас є можливість подолати відстані між історичними епохами. Відзначаючи роль художнього перекладу, славетний Іван Франко наголошував, що це «золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями».
❖ Для України художній переклад завжди був важливим чинником утвердження національної культури, формування національної свідомості українців. Українська дослідниця Роксоляна Зорівчак зазначає: «Художній переклад став потрібним для усвідомлення нації і ворожим для режиму самим фактом своєї наявності. Він відіграв значну роль в історії національного опору та національного відродження».
За різних часів перекладацька діяльність в Україні здійснювалася в надзвичайно складних умовах. І цьому приклади — долі багатьох українських майстрів художньої перекладу, які почасти ціною власного життя і спокою відкривали читачеві світ іншої літератури. Перекладач, науковець Максим Стріха наголошує: «Подвижне ставлення до перекладацтва було властиве переважній більшості українських письменників минулого. Вони були просвітниками свого народу, борцями за його кращу долю, і своїм знаряддям, поряд з оригінальною творчістю, часто обирали переклад — що був для них водночас ефективним засобом підвищити власну майстерність, збагатити образотворчі та загалом виразові засоби українського художнього мовлення».