PRO ЕТ CONTRA - Федір Михайлович Достоєвський Фёдор Михайлович Достоевский (1821-1881) - Золоте століття роману

Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік

PRO ЕТ CONTRA - Федір Михайлович Достоєвський Фёдор Михайлович Достоевский (1821-1881) - Золоте століття роману

Людина є таємниця. Її треба розгадати, і якщо будеш її розгадувати все життя, то не кажи, що втратив час. Я займаюсь цією таємницею, бо хочу бути людиною.

Федір Достоєвський

PRO ЕТ CONTRA

Дискусії навколо імені цього письменника не вщухають... Своїх читачів він вражає майстерністю заглиблення в найпотаємніші куточки людської душі, але деякі його погляди викликають просто обурення. Його художніми творами зачитуються в усьому світі, вони входять у різноманітні топ-списки текстів, без яких не можна уявити сучасну освічену людину, і водночас його імперські й антисемітські висловлювання нещадно критикуються в сучасному цивілізованому світі й озвучуються думки про заборону його творчості у школі.

Сучасники письменника називали його пророком, здатним «зазирнути в майбутнє», його твори й сьогодні вважають «екологічним попередженням людству». Один з найвідоміших у світі фізиків Альберт Ейнштейн говорив: «Якщо ви запитаєте, хто викликає зараз у мене найбільший інтерес, то я відповім: Достоєвський!.. Достоєвський дає мені більше, ніж будь-який науковий мислитель...». Відомий філософ і психолог Фрідріх Ніцше визнавав, що Достоєвський був єдиним автором, який став частково і його вчителем, а інший, не менш відомий, психолог Зігмунд Фрейд навіть порівнював російського письменника із самим Шекспіром...

Отож, з’‎ясуємо разом: який він насправді — Федір Михайлович Достоєвський — і чи варто читати його твори...

Федір Михайлович по лінії батька належав до старовинного дворянського роду Ртищевих. Прізвище Достоєвських бере свій початок в Україні, мальовничому Поділлі: одному з пращурів цього роду за доблесне служіння батьківщині було подаровано село Достоєво в Подільській губернії (територія теперішньої Білорусі), яке за тих часів належало Російській

імперії. Дід Ф. Достоєвського по лінії батька був українським священиком у селі Війтівці поблизу Немирова (нині Вінницька область України).

Сам же майбутній письменник Федір Достоєвський народився в Москві 30 жовтня (11 листопада) 1821 року. На жаль, хвороби, злидні, смерті стали першими враженнями маленького Федора, під впливом яких і формувався його незвичний погляд на навколишній світ. Напевно, саме тому поняття «бідний» у його творах набуває філософського значення, виявляючи «хвороби» всього сучасного йому суспільства.

І хоча сім’‎я Достоєвських жила небагато, батьки робили все можливе, щоб усі восьмеро дітей здобули пристойну освіту. Тому інтерес до читання й радість пізнання нового майбутній письменник відчув ще в ранньому дитинстві. Сімейні читання й вечори історії, які влаштовував батько, заняття в одному з приватних московських пансіонів - усе це сприяло ґрунтовній підготовці дітей до вступу у вищі навчальні заклади.

1837 року Федір Достоєвський успішно вступає до одного з найкращих навчальних закладів тогочасної Росії — військового інженерного училища. Але це був вибір його батька, а не самого Федора. Військове життя повністю суперечило його інтересам. Тішили лише книжки, за якими хлопець проводив більшу частину вільного часу. У 17 років Достоєвський вже добре знав твори Гомера, Мігеля де Сервантеса, Вільяма Шекспіра, Олександра Пушкіна, якого майже всього читав напам’‎ять. «Його начитаність дивувала мене», — згадував товариш по навчанню Дмитро Григорович. В училищі оформилися й перші літературні задуми майбутнього письменника.

1843 року, після закінчення навчання, перед Достоєвським відкривалася перспектива блискучої військової кар’‎єри, однак він обрав інший шлях. 1844 року Федір Михайлович приймає рішення про звільнення зі служби, вирішивши повністю присвятити себе літературній творчості. Він береться за художні переклади. Так, у 1844 році з’‎являється перша друкована праця Достоєвського — переклад роману Бальзака «Євгенія Гранде». Але переклади не зовсім відповідали його головній меті — стати письменником.

Він увійшов у літературу, написавши роман «Бідні люди». Публікація роману в січні 1846 року принесла йому миттєву славу. Тема «маленької людини» в його романі набула нового звучання: письменник показує, що «зло світу» існує не стільки в соціальній нерівності, скільки в самій людині, в її гордині й пихатості.

Так, уже в першому романі Ф. М. Достоєвського виявилися найважливіші риси творчої манери письменника: зосередженість на внутрішньому світі героя, його душевних суперечностях.

Тема непередбачуваності людської природи знайшла своє втілення і в наступних творах: «Двійник», «Білі ночі», «Хазяйка».

1847 року відбулася подія, яка суттєво вплинула на подальші події життя й творчості письменника. Ф. М. Достоєвський знайомиться з Михайлом Буташевичем-Петрашевським, затятим прихильником революційних рухів, пристрасним шанувальником ідей французьких соціалістів-утопістів. Письменник починає відвідувати щотижневі збори гуртка «петрашевців», на яких розглядалися важливі проблеми політичного життя країни (скасування кріпосного права, реформа суду й цензури), зачитувалася заборонена література. Ф. Достоєвський стає активним учасником цієї групи. Однак згодом владі стало відомо про існування гуртка, і 23 квітня 1849 року багато хто з «петрашевців» був заарештований, серед них і Ф. Достоєвський. Разом з іншими він був засуджений до смертної кари. Але в сам момент страти, коли приречені вже стояли на ешафоті під прицілом солдатів, смертну кару за наказом царя Миколи І було замінено на чотири роки каторжних робіт і подальшу службу рядовим у Сибіру. Усе життя « пронеслося раптом у голові, як у калейдоскопі, швидко, як блискавка... Навіщо така наруга? Ні, з людиною не можна так чинити», — згадував Федір Михайлович ці хвилини свого життя. Душевний стан людини, яка переконана, що через кілька хвилин вона помре, через 18 років письменник майстерно покаже в романі «Ідіот».

Наступні роки, проведені на каторзі, а згодом і на службі, сильно вплинули на світогляд письменника, стали справжньою школою пізнання психології людської поведінки. Пережиті душевні й фізичні потрясіння сприяли ясному розумінню того, що зло не можна побороти, якщо людина сама не зможе знайти і зберегти в собі людину. Складна гама почуттів — від відчаю до віри — згодом знайшла своє відображення в трагічній сповіді — книзі «Записки з Мертвого дому» (1860-1862), що вразила читачів мужністю та силою духу її автора.

1861 року виходить новий роман Ф. М. Достоєвського «Принижені і знедолені», сама назва якого сприймалася критикою як символ усієї творчості письменника.

З кінця 60-х років Ф. М. Достоєвський видає нові романи. Це «Злочин і кара» (1866), «Ідіот» (1868), «Біси» (1870-1871), «Підліток» (1874- 1875) та останній роман, у якому підбиває своєрідний підсумок творчої діяльності, — «Брати Карамазови» (1879-1880).

Письменник був, як завжди, повний нових творчих планів, коли 28 січня (9 лютого) 1881 року його життя раптово обірвалося...

Своїм нащадкам Федір Достоєвський, на жаль, залишив не тільки свої твори, які розкривають читачу насамперед психологію людини, а й роздуми й вислови, що містять вочевидь неприпустимий зміст. Так, у своїх публіцистичних працях, публічних промовах і приватних бесідах письменник не приховував своєї нелюбові до «інородців» і неправославних вірян; він уважав Російську імперію найвеличнішою державою у світі, а існування інших слов’‎янських культур — перешкодою на шляху її процвітання.

Але хоч який супротив викликали б у нас ці або інші думки, будь- якого письменника насамперед ми оцінюємо через його твори. І Федір Михайлович Достоєвський не є винятком. Сподіваємося, що вам вдасться зрозуміти, чому навіть у нашому такому інформаційно насиченому XXI столітті він залишається тим російським письменником, твори якого читають в усьому світі найбільше.

?

1. Розкажіть, що вам відомо про Ф. М. Достоєвського.

2. Які події життя і творчості письменника справили на вас особливе враження й чому?

3. Обґрунтуйте, як роки, проведені на каторзі, вплинули на світогляд письменника.

4. Прокоментуйте хмару слів «Ф. Достоєвський». Запропонуйте свій варіант хмари.

5. Напишіть есей «Слово про Ф. М. Достоєвського».

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В Україні інтерес до творчості Достоєвського виник ще за життя письменника. Так, Іван Франко не раз згадував Достоєвського у своїх статтях, називав його (поряд з Л. Толстим) найгеніальнішим російським письменником, відзначивши, що саме «в глибині та тонкості психологічного аналізу, в тій несхибній яснозорості у сфері найтемніших глибин людської душі лежить безсмертна вартість тих письменників». Інші видатні представники української літератури, зокрема Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, також високо цінували талант Федора Михайловича й неодноразово відзначали його безсумнівний вплив на розвиток рідної літератури.

Відомий український письменник уже зовсім іншого покоління Олесь Гончар зазначав, що творчість Достоєвського закликає людину до найсуворішої моральної відповідальності, до глибокого самопізнання.







Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.