БУДІВНИЧИЙ КРАСИ ЗІ ЗЛА - Шарль П'єр Бодлер Charles Baudelaire (1821-1867) - Початок епохи -ізмів у літературі

Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік

БУДІВНИЧИЙ КРАСИ ЗІ ЗЛА - Шарль П'єр Бодлер Charles Baudelaire (1821-1867) - Початок епохи -ізмів у літературі

Він жив між злом з любов’‎ю до добра.

Костянтин Бальмонт,

російський поет і перекладач

БУДІВНИЧИЙ «КРАСИ ЗІ ЗЛА»

Як тільки не характеризували Шарля Бодлера його сучасники: «найважливіший французький поет свого часу», «король поетів», «апостол сучасності» й навіть «геній». Водночас інші стверджували: «амораліст», «богохульник», «антихрист», а то і просто «божевільний»...

Спробуймо розібратися, що ж спричинило такі різні характеристики... 9 квітня 1821 року в Парижі з’‎явився на світ Шарль П’‎єр Бодлер, майбутній відомий французький поет. На момент народження його батьку, Франсуа Бодлеру, було 62 роки, а його матері, Кароліні Аршанбо-Дефаї, виповнилося 27. Батько поета був художником, він зумів з раннього дитинства прищепити синові любов до мистецтва. Вони разом відвідували музеї та галереї, Франсуа Бодлер знайомив Шарля з друзями-художниками, брав його до своєї майстерні.

Але щасливі спогади дитинства поета швидко обриваються, оскільки ледь йому минуло шість років, він зустрівся із суворою реальністю: помирає його улюблений батько, і через рік мати знову виходить заміж. Другий шлюб матері порушив душевну рівновагу Шарля, він вважав це зрадою, а його стосунки з вітчимом, генералом Оліком, не склалися. Тому не дивно, що все майбутнє життя Шарль Бодлер намагався втекти від реальності, щоб жити у світі своїх фантазій.

У віці 11 років Шарль Бодлер разом з родиною переїхав до міста Ліона, де він навчався в Королівському колежі. Слід зазначити, що, хоча вчився Шарль нерівно, дивуючи вчителів то своєю старанністю, то ліни- вістю, саме тут виявився потяг Бодлера до літератури, зокрема до поезії. Але й саме тут, живучи в пансіоні при колежі, він особливо страждав від ревнощів до матері й образи. «Зовсім ще дитиною, — писав Бодлер згодом, — я мав в своєму серці два суперечливих почуття: жах життя і захоплення життям ».

Автопортрет Бодлера

1836 року сім’‎я повернулася до Парижа, і Шарль продовжив навчання у ліцеї Людо- віка Великого, в якому панувала сувора дисципліна, необхідна, на думку вітчима, для виховання характеру хлопця. 1837 року Бодлер написав свій перший вірш «Несумісність». Навчання його цікавило дедалі менше, натомість богемне паризьке життя вабило сильніше.

А 1841 року він закінчив навчання і, отримавши ступінь бакалавра, шокував батьків заявою про те, що хоче присвятити своє життя літературі, стати «творцем». Це був справжній акт протесту та звільнення.

Щоб «врятувати» сина від згубного впливу паризького життя, батьки вирішили взяти ситуацію у свої руки й відправили його на два роки мандрувати Індією. Проте плавання тривало всього два місяці, оскільки корабель потрапив у шторм, допливши лише до острова Маврикій. І хоча поет умовив капітана відправити його назад до Франції, ця коротка подорож мала певний вплив на його творчість. У майбутніх творах поета знайдуть відображення й екзотика Сходу, і побачені морські пейзажі.

1842 року Шарль Бодлер досяг повноліття й отримав право на володіння своєю частиною батьківської спадщини. 75 тисяч франків дали змогу молодій людині вести безтурботне життя. Поета поглинає світ, він ні в чому собі не відмовляє й витрачає великі кошти на купівлю картин. Проте, коли лише за два роки половину спадщини було витрачено, мати Шарля через суд встановлює опіку над рештою грошей. Від цього моменту тільки вона зможе розпоряджатися його спадком, самому ж Бодлеру, за рішенням суду, відводиться лише щомісячна символічна сума на дрібні витрати. Це рішення болісно вплинуло на Бодлера. Через приниження, яке він відчув, 1845 року поет навіть намагається вкоротити собі віку. Будь-які стосунки з вітчимом він повністю припиняє.

Але 1845 року відбулася й дуже важлива позитивна подія в його житті: виходять у світ перші публікації Бодлера-поета і Бодлера-критика. У журналі «Художник» з’‎являється його сонет «Дамі креолці», написаний ще на Маврикії.

А з виходом есе «Салон 1845 року», присвяченого найвідомішій художній виставці — Паризькому салону, Бодлер виявляє себе як тонкого знавця живопису і стає одним із головних літературних і художніх критиків свого часу.

Революційні події Франції 1848 року, безумовно, не могли пройти повз поета: протести були суголосні його бунтівному характеру. Тому не дивно, що Бодлер бере активну участь у боротьбі на барикадах. Сам поет згадував про це так: «Моє сп’‎яніння в 1848 р. Якої природи було це сп’‎яніння? Жага помсти. Природне задоволення від руйнування». Його відчуття змінилися лише 1851 року, після державного перевороту, що призвів до ліквідації республіканської форми правління й поновлення імперії у країні.

У цей період поет занотовує в щоденнику: «У кожній людині є два одночасні прагнення, одне спрямоване до Бога, одне до Сатани. Поклик Бога, або духовність, — це прагнення внутрішнього піднесення, поклик Сатани, або тваринність, — це насолода від власного падіння». Його настрої та думки знаходять своє відображення у віршах і критичних роботах.

Бодлер переживає гостру духовну кризу. «Від цього духу активності, який штовхає мене то до доброго, то до злого, не залишилося нічого, крім апатії, похмурості, нудьги», — зазначає він.

У творах, написаних у 1852-1856 роках, поет доводить, що завдання мистецтва — перемагати зло, яке панує у світі. «Зло творять без докладання зусиль, природно, закономірно; тоді як добро завжди є плодом певного вміння», — пише Бодлер в есеї «Художник сучасного життя». Його естетичною програмою стає «вибудовування краси зі зла».

Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю,

Красо, чудовисько велике, як удав,

Якщо Безмежність ти показуєш безкраю,

Яку я так любив, дарма що не спізнав.

(вірш «Маска», переклад із французької Всеволода Ткаченка)

Естетичні й світоглядні позиції поета своє найяскравіше втілення знайшли в головному його творі — книжці «Квіти зла». Видана 1857 року, вона ввібрала твори, написані в період з 1840 по 1857 рік. Так, у вірші «Гімн красі» поет проголошує:

Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні,

В твоєму погляді — покара і вина,

Безумні злочини й діяння благородні;

Захмелюєш серця, подібно до вина.

Переклад із французької Дмитра Павличка

Збірка поета, за свідченнями сучасників, стала справжньою «динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство». Проти Бодлера, як і за півроку до того проти Флобера, було порушено судову справу. Його звинуватили в зайвій відвертості й аморальності. Проте резонанс навколо збірки був такий великий, що Бодлер одразу став відомим. 1861 року вийшло друге видання збірки. Проте спроби здійснити третє видання книжки були невдалими: через суспільний резонанс видавництва відмовляли у публікації.

Шарля Бодлера не стало 31 серпня 1867 року, але ще 82 роки після того його засуджені твори залишалися забороненими у Франції...

Він умів перетворювати страждання на мистецтво... Якось він зазначив, що «один з чудових привілеїв Мистецтва полягає в тому, що жахливе може стати прекрасним, що римований біль може наповнювати спокійною радістю». Цього принципу він дотримувався все своє життя... Переконатися в цьому ви зможете, відкривши для себе поезію Шарля Бодлера.

?

1. Поясніть, чому стаття має таку назву.

2. Розкрийте, як ви розумієте епіграф, обраний до статті про поета.

3. У чому полягає своєрідність естетичних поглядів Шарля Бодлера?

4. Підготуйте повідомлення про життя й творчість поета.

У творчій майстерні письменнику

ПРО ЗБІРКУ «КВІТИ ЗЛА»

Замисел збірки «Квіти зла» виник у поета ще в середині 1840-х років. У листі до нотаріуса за рік до смерті Бодлер написав: «...у цю жорстоку книжку я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, усю свою віру (вивернуту]), усю свою ненависть». У листі до матері поет так пояснював свій задум: «Ви знаєте, що я завжди вважав, що література і мистецтво йдуть своєю дорогою, маючи інші, ніж мораль, цілі, і що краса задуму і стилю цілком задовольняє мене сама по собі. Але ця книжка, назва якої «Квіти зла», досить красномовно сповнена, як Ви побачите, холодної і похмурої краси. Написана вона з люттю і терпінням».

Поет присвятив «Квіти зла» своєму вчителю і другу Теофілю Готьє: «Бездоганному поетові, досконалому чудотворцеві французької літератури, моєму дорогому і шановному вчителеві і другові Теофілю Готьє з найглибшою відданістю присвячую ці хворобливі квіти. Ш. Б.».

Проте одразу після того як збірка була видана 1857 року, навколо неї розгорівся справжній скандал. Проти видавця й автора було розпочато карну справу за блюзнірство і непристойність. Поета звинувачували за нехтування законів суспільної моралі.

20 серпня 1857 року відбулося засідання суду. У своїй промові прокурор зазначив: «...хворобливе прагнення зображати все, описувати все, розповідати про все так, неначе поняття суспільної моралі відсутнє взагалі й цієї моралі ніколи не існувало». Суддя прийняв рішення, що в образі релігії провина Бодлера не доведена, але своїми віршами він завдав шкоди громадській моралі та доброчесності. Бодлеру присудили 300 франків штрафу й зобов’‎язали вилучити зі збірки шість творів.

1861 року вийшло друге видання збірки, до якого увійшли тридцять нових творів. Також Бодлер змінив зміст книжки, розподіливши його на шість розділів. У такий спосіб книга стала своєрідною автобіографією поета.

Збірка має посвяту, вступ і складається із шести циклів, об’‎єднаних за проблемно-тематичним принципом («Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть») і є справжньою ліричною драмою, в якій ідеалові протиставлена не сама дійсність, а сплін — важкий хворобливий душевний стан поета, якому притаманні скептицизм, зневіра й туга. Друг поета д’‎Орвіллі сказав про композицію збірки, що це «таємна архітектура, план,розрахований мудрим і вольовим поетом. Це не стільки вірші, скільки поетичне творіння найсуворішої єдності. З погляду мистецтва та естетичного враження вони програли б, якби не були прочитані в тій послідовності, як їх розташував автор».

Найбільший розділ збірки — «Сплін та ідеал». В однойменному вірші, який відкриває цей розділ, Бодлер пояснює, що сплін — це «найзлі- ше Страховидло», яке «ні повзати не вміє, ні ревти», це «хандра, що бачить плахи й страти». Навіть у віршах, де поет справді милується красою пейзажу, він не може позбутися відчуття «темного змісту речей» — «широкого і чорного небуття». Ліричний герой збірки наче зазирає в таємничу безодню людської душі.

Вилучені судом твори зі збірки «Квіти зла» були опубліковані в Бельгії 1866 року, у Франції вони побачили світ лише 1949 року.

ВІДПОВІДНОСТІ

Природа — храм живий, де зронюють колони

Бентежні стогони і неясні слова.

Там символів ліси густі, немов трава,

Крізь них людина йде і в них людина тоне.

Всі барви й кольори, всі аромати й тони

Зливаються в могуть єдиного єства.

Їх зрівноважують співмірність і права,

Взаємного зв’‎язку невидимі закони.

Є свіжі запахи, немов дітей тіла,

Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,

Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,

Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,

Що опановують усі безмежні речі;

В них — захват розуму, в них відчуттям — хвала.

Переклад із французької Дмитра Павличка

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Поділіться своїми враженнями від цього твору.

2. Простежте, як розкриваються у творі стосунки людини і природи.

3. Як ви розумієте назву твору? Про які відповідності йдеться?

4. У яких рядках міститься основний пафос твору? Доведіть свою думку.

5. Прокоментуйте висловлювання дослідника творчості Бодлера Гастона Башляра про те, що «у двох єдностях — темної ночі та ясного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного в темряві ночі і ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі».

6. Проаналізуйте жанрові особливості твору.

7. Поміркуйте, чому цей твір став «маніфестом символізму».

8. У Дмитра Павличка є ще один варіант перекладу початку цього твору:

Природа — храм живий, де символів ліси

Спостерігають нас і наші всі маршрути;

Ми в ньому ходимо, й не раз вдається чути

Підмурків та колон неясні голоси.

Поміркуйте, чому перекладач змінює текст. Який з варіантів, на вашу думку, чіткіше увиразнює взаємозалежність усього у світі? Свою відповідь аргументуйте.

9. Доберіть музичний супровід до твору й підготуйтеся до його мелодекламації у класі.

У творчій майстерні письменнику.

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ ШАРЛЯ БОДЛЕРА

«Квіти зла», безумовно, епохальне явище французької та європейської поезії XIX століття, синтез її здобутків і водночас торування шляхів її подальшого розвитку. [...]

За своїм переважним змістом збірка «Квіти зла» й передусім її центральний цикл «Сплін та ідеал» — це лірична драма, де ідеалові безпосередньо протистоїть не сама дійсність, а «сплін» — важкий, хворобливий душевний стан, породжений цією дійсністю. [...]

Домінантами, які організують образно-поетичну структуру збірки, виступають такі характерні для романтизму засоби, як контраст і символіка. Протилежності доводяться до крайньої різкості, до поляризації, і в цій поляризації набирають остаточної смислової і художньої виразності; водночас при цьому розкривається й унаочнюється їхня глибинна амбівалентна взаємопов’‎язаність. Сам Бодлер писав з цього приводу: «Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює світоч найвищих ідеалів. Квіти чеснот в уяві поета не можуть розквітати без квітів зла, адже й світло тим яскравіше, чим глибші тіні».

Дмитро Наливайко, український літературознавець

АЛЬБАТРОС

Буває, пливучи дорогами морськими,

Аби розвіятись, полюють моряки

На альбатросів тих, що в вишині над ними

Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.

Коли на палубу вже люта сила збила,

Король небес, що знав всі грози без числа.

Волочить важко так свої великі крила,

Мов сніжно-білі два розкинуті весла.

Крилатий мандрівник — який незграбний в рухах,

В польоті буйнокрил — каліка на ногах!

Ще й дражняться — той в дзьоб йому із люльки дмуха,

А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!

Поете! Князю хмар твоя подібна сила,

Між блискавок ти свій у грозовій імлі;

Але під шал образ перешкоджають крила

Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.

Переклад із французької Івана Драча

АЛЬБАТРОС

Синів височини, сріблястих альбатросів,

Що над безкраєм хвиль провадять корабель,

Буває, для забав впіймає гурт матросів

Розважити нудьгу серед морських пустель.

Та лиш поставлять їх на палубі, — ці птиці,

Володарі висот, в ту мить стають без сил:

Незграбно шкутильгать почнуть вони і биться,

Обтяжені з боків кінцями зайвих крил.

Крилаті королі! Які ж ви тут комічні!

Могутні в синяві — каліки ви тепер.

Он з люльки одному пускають дим у вічі,

Он дражнять другого, що зовсім вже завмер.

Поете! Ти також є князем висоти,

І тільки угорі — ти і краса, і сила,

Та на землі, в житті, ходить не вмієш ти,

Бо перешкодою — твої великі крила.

Переклад із французької Євгена Маланюка

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Чи сподобався вам вірш? Поясніть чому.

2. Розкрийте головну тему цього твору.

3. Простежте, в яких образах твору втілюється боротьба добра і зла, прекрасного і потворного.

4. У яких рядках міститься головний пафос цього твору? Зачитайте їх.

5. Знайдіть у тексті й зачитайте опис альбатроса в небі й на палубі. Що символізують ці образи? Поясніть свою думку.

6. Розкрийте символічне значення образів матросів і моря у творі. Аргументуйте свою відповідь.

7. За допомогою конкретних прикладів підтвердіть чи спростуйте думку українського літературознавця про те, що«образ володаря морських просторів, безпорадного й смішного на матроській палубі, переростає в романтичний образ-символ поета і його долі».

8. Ознайомтеся з інформацією, вміщеною в рубриці «У творчій майстерні письменника», й на прикладі вірша «Альбатрос» проаналізуйте особливості поетики Бодлера.

9. Порівняйте представлені переклади твору. Який вам імпонує більше й чому?

10. Проаналізуйте своєрідність кожного з перекладів твору. Спробуйте змоделювати дії перекладача та пояснити їхній вибір художніх засобів у створенні образів.

11. Якщо ви володієте французькою мовою, знайдіть і прочитайте твір в оригіналі. Зіставте його з поданими перекладами. Який переклад, на вашу думку, найбільше наближений до оригіналу? Свою відповідь обґрунтуйте.

12. Проаналізуйте хмару слів. Які слова й чому в ній домінують? Спробуйте створити свою хмару слів на тему вірша «Альбатрос».

13. Підготуйтесь до виразного читання перекладів й оригіналу твору (за умови володіння французькою) у класі.

ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ

Вечірній час прийшов. На кожній стебелині вже квіти куряться, немов кадильний дим; і звуки, й пахощі в повітрі голубім; меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні. Вже квіти куряться, немов кадильний дим; ридає скрипка десь, як серце в самотині; меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні; сумна краса небес в спокої віковім.

Ридає скрипка десь, як серце в самотині, зненавидівши те, що чорним звуть нічим; сумна краса небес в спокої віковім, пірнуло сонце в кров, що застигає в сині... Зненавидівши те, що чорним звуть нічим, шукає серце втіх в минулій світлій днині. Пірнуло сонце в кров, що застигає в сині, а слід горить в мені потиром золотим.

Переклад із французької Михайла Драй-Хмари

ГАРМОНІЯ ВЕЧОРА

Надходить час, коли від тихого тремтіння

Духмяним ладаном димує кожен квіт;

Виводить звук і пах вечірній свій політ;

Меланхолійний вальс і млосне очманіння!

Духмяним ладаном димує кожен квіт.

І скрипки тужний схлип, мов серця голосіння.

Меланхолійний вальс і млосне очманіння!

Величним вівтарем стоїть сумна блакить.

І скрипки тужний схлип, мов серця голосіння,

А серцю вже набрид той нереальний світ!

Величним вівтарем стоїть сумна блакить;

У крові сонячне втопилося проміння.

А серцю вже набрид той нереальний світ,

Воно в минувшині бере своє коріння!

У крові сонячне втопилося проміння...

Мене твій образ, мов потир сяйний, сліпить!

Переклад із французької Всеволода Ткаченка

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Чи сподобався вам вірш? Поясніть свою відповідь.

2. Які почуття навіює вам цей вірш?

3. Розкажіть, які кольори ви «побачили», читаючи цей твір?

4. Проаналізуйте, за допомогою яких образів створюється картина «гармонії вечора».

5. Поміркуйте, яку роль виконують повтори у творі.

6. Простежте, як створюється «музика» цього твору.

7. Порівняйте переклади вірша. Який з них і чому справив на вас більше враження?

8. Підготуйтеся до виразного читання твору.

Дo таємниць мистецтва слова






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.