ВЕЛИКІ ПОЕМИ АНТИЧНОСТІ - Етапи й шедеври Античності - Мандруючи сторінками далеких епох

З вивченого раніше ви вже знаєте, що найбільш ранніми зразками давньогрецького епосу є створені Гомером епічні поеми «Іліада» та «Одіссея». Вони обидві побудовані на троянському циклі міфів, однак у їх основу покладено історичний факт. У XIII ст. до н.е. кілька грецьких племен, об’‎єднавшись, здійснили похід до північно-західних берегів Малої Азії. їхньою метою було завоювання Троянського царства. Облога міста Трої тривала цілих десять років. Останній рік цих подій оспівано в «Іліаді». Головним героєм поеми «Одіссея» є один з учасників облоги Трої, цар Ітаки Одіссей. Кожна поема складається з 24 пісень (за кількістю букв грецького алфавіту). Такий розподіл тексту здійснили не самі оповідачі, а перші грецькі дослідники гомерівського епосу. В обох поемах реальні історичні події переплітаються з міфічними, відповідно серед персонажів діють люди, боги (наприклад, Зевс — верховний бог греків, Афіна — покровителька Одіссея й усіх греків, Афродіта — покровителька троянців) та інші міфологічні істоти.

Широко відома й поема «Енеїда», написана давнім римлянином Вергіліем (70-19 рр. до н.е.). У цьому творі розповідається про подвиги троянського героя Енея — міфологічного засновника Римської держави:

Ратні боріння й героя вславляю, що перший із Трої,

Долею гнаний, прибув до Італії, в землі лавінські.

Переклад з латини Михайла Білика

Першу половину поеми називають наслідуванням «Одіссеї», оскільки вона присвячена мандрам героя. Друга половина є наслідуванням «Іліади» — у ній ідеться про битви. Сама ж поема Вергілія стала джерелом для багатьох нових творів, серед яких найвідоміший — поема «Енеїда», створена класиком української літератури Іваном Котляревським.

Найбільшою епічною поемою Античності є твір Публія Овідія Назона (43 р. до н.е. — 18 р. н.е.) «Метаморфози», в якому автор описав створення та історію світу на основі цілої галереї античних міфів, поєднаних одним спільним мотивом — мотивом перетворення (метаморфоза з грецької означає перетворення).

Епічні поеми Гомера й Вергілія написано гекзаметром (від грец. hex — шість і metron — одиниця вимірювання). Кожний рядок складався із шести поєднань складів, які повторювалися: довгий — короткий — короткий. Шоста стопа зазвичай була двоскладовою: довгий — короткий:

?

1. Що ви знаєте про гомерівську поему «Іліада» з вивченого у 8 класі?

2. Аргументуйте зв’‎язок Вергілієвої «Енеїди» з гомерівським епосом.

3. Прокоментуйте схему «Героїчний епос Античності». Як ви думаєте, чи можна на вітрило корабля додати й твір Овідія «Метаморфози»?

Дo таємниць мистецтва слова

ПРО ДАВНЬОГРЕЦЬКУ ЛІРИКУ

Пригадаймо: термін «лірика» походить від грецького слова «лірикос», що означає «той, який виконується під ліру» або «той, який співається під ліру».

Сучасні науковці лірикою називають рід літератури, в основі якого — почуття, настрої, переживання.

Давні греки позначали цим словом пісні, виконувані під супровід ліри. Однак вони розвивали не лише пісенну лірику, а й декламаційну — тобто таку, яку не співали, а декламували. Пісенну лірику поділяли на хорову та сольну (призначену для виконання однією людиною).

Яскравими представниками сольної лірики є Алкей, Сапфо й Анакреонт.

Декламаційну лірику репрезентує Тіртей, який уславився насамперед патріотичними елегіями, що сприяли перемозі спартанців над ворогами. Зразки декламаційної лірики також належать Архілоху. Він надавав перевагу ямбам — жартівливим віршам, у яких ганьбив своїх ворогів.

?

1. Порівняйте первісне й сучасне значення поняття лірика.

2. Пригадайте, твори яких античних ліриків ви вивчали у 8 класі.