Афанасій Фет 1820-1892 - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст.

Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - О. М. Ніколенко - Грамота 2018 рік

Афанасій Фет 1820-1892 - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст.

Тонкий лірик, романтик та імпресіоніст... Його перо здатне було вловити найтонші нюанси зміни природи й людських почуттів.

М. Цветаєва

Афанасій Фет — один із найяскравіших представників напряму «чистого мистецтва» у російській поезії XIX ст. Його вірші адресовані читачам із витонченим естетичним смаком, прихильникам прекрасного в мистецтві.

Творчий шлях поета охоплює понад півстоліття. Не всі сучасники розуміли його значення, для багатьох тривалий час він був другорядним поетом. Але вірші А. Фета вражають своєю довершеністю.

Таємниця народження вплинула певною мірою на подальшу долю майбутнього поета, який у 14-річному віці дізнався, що справжнім його батьком є не дворянин Афанасій Шеншин, а німецький чиновник Йоган Фьот. Він втратив дворянські привілеї, прізвище, до якого звик, й усе подальше життя вимушений був докладати зусилля, щоб повернути їх.

А. Фет здобув добру освіту. Спочатку навчався в німецькому пансіоні (1835-1837), а потім — на словесному відділенні Московського університету, який закінчив у 1844 р. Рано почав писати й виявляти інтерес до класичної філології.

Літературним дебютом А. Фета була збірка віршів «Ліричний пантеон» (1840). До збірки входили балади й антологічні вірші (подібні за темою та манерою до античних). Саме в ранній період був написаний один із найпопулярніших віршів поета «Я прийшов до тебе, мила...» (1843).

А. Фет вступив на військову службу, почавши її в 1845 р. унтер-офіцером кирасирського полку, який перебував на території Херсонської губернії. У 1860-1870-і роки припинив видання своїх творів, захопився вивченням філософії А. Шопенгауера. 1870-1880-і роки присвячені перекладацькій діяльності. А. Фет переклав «Фауста» Й. В. Ґете, «Енеїду» Вергілія, «Вірші» Катулла та ін.

«Я ПРИЙШОВ ДО ТЕБЕ, МИЛА...» (1843) — зразок ліричного вірша, у якому відображено одвічні теми кохання та природи, що тісно поєднані. Але в цій поезії вони пов’‎язані ще з однією темою, дуже важливою для поета, — темою поетичної творчості. Захоплення природою та почуття кохання надихають поета на творчість, яка має бути вільною імпровізацією. В оригіналі фетівського вірша важливу роль відіграють повтори, натяки, а також майстерність у переданні миттєвих вражень. Бадьорий настрій вірша створює чотиристопний хорей із пірихіями.

В. Борисов-Мусатов. Водойма. 1902 р.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.