Поетичне мистецтво
Поль Верлен 1844-1896
Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці
Найперше — музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів — сп’янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім — любий погляд з-під вуалю,
В нім — золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон,
Не барву — барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті,
Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних —
Від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав — шукати
Нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м’ята і чебрець...
А решта все — література.
(Переклад Григорія Конура)
А. Беклін. Повернення додому. 1887р.
ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Музика — над усі закони!
Бери ж із розмірів такий
Розчинний, плинний і легкий,
Що у повітрі тане й тоне.
Слова ти вивіряй щомить:
Найбільше знаджують серця нам
П’яні пісні, в яких з туманом
Ясна зливається блакить.
То за вуалем погляд милий,
То сонця опівденна гра,
То в час, як літо умира,
Зірок тремтіння злотокриле.
Люби Відтінок і Півтон,
Не Фарби, ні! — вони жахають.
О, лиш відтінки наближають
До флейти — ріг, до мрії — сон.
У насміх не вдавайсь лукавий,
Цурайся Дотепів гризьких,
Бо плачуть небеса від них, —
Лихої кухні то приправи.
Стару риторику розбий!
Гнуздечки не скидай із Рими:
Куди тебе вона вестиме,
Як догляду не буде їй?
О, хто розкаже рим олживість?
Глухе дитя чи негр-пияк
На дикий підробили смак
Брязкальця дутого красивість?
Музики щоразу і знов!
Нехай летить твій спів крилатий
У небесах нових шукати
Нову красу, нову любов.
Нехай, коли душа похмура,
Над нею з вітром лине він,
Де м’ята польова і кмин...
А інше все — література!
(Переклад Максима Рильського)
Обізнаність. 1. Які нові теми й мотиви започаткував у літературі П. Верлен? 2. Що вплинуло на формування поетичного світогляду митця? Читацька діяльність. 3. Доведіть, що в ліриці П. Верлена поєдналися ознаки імпресіонізму та символізму. 4. Чому вірші поета називають «пейзажами душі»? Доведіть. Людські цінності. 5. Яка нова поетика утверджується у вірші «Поетичне мистецтво»? Комунікація. 6. Як ви розумієте висловлювання П. Верлена: «Найперше — музика у слові!», «Щоб вірш твій завше був крилатий, / Щоб душу поривав шукати...»? Сучасні технології. 7. Створіть проект «П. Верлен — виразник порухів людської душі». Творче самовираження. 8. Які враження й асоціації виникли у вас під час читання віршів П. Верлена? Відтворіть їх на обкладинці до збірки поезій митця.
ПІДСУМКИ
✵ У поезії П. Верлена органічно поєднані елементи символізму й імпресіонізму.
✵ Внутрішній світ людини перевищує в ліриці митця за своїм значенням світ зовнішній.
✵ П. Верлен прагнув знищити межі між душею ліричного героя та зовнішнім світом (внутрішній світ наповнюється звуками, фарбами із світу зовнішнього, але вони свідчать про стан його душі; марення, привиди, спогади — усе це наповнює душу ліричного героя; олюднення природи — основний прийом у П. Верлена).
✵ Характерні ознаки індивідуального стилю П. Верлена — акцент на відчуттях, а не на речах, живописність і музичність, органічне поєднання слова, музики, кольорів і звуків.
✵ Ліричний сюжет у творах митця — це рух почуттів і плинність вражень.
✵ У поезії П. Верлена велике значення мають нюанси (відтінки, півтони, асоціації та ін.), які передають невловимі душевні порухи.