До вивчення поеми БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ - Данте Аліґ'єрі Dante Alighieri (1265-1321) - Відродження в Італії - Мандруючи сторінками епохи

Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік

До вивчення поеми БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ - Данте Аліґ'єрі Dante Alighieri (1265-1321) - Відродження в Італії - Мандруючи сторінками епохи

У творчій майстерні письменника

ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ

За усталеними середньовічними канонами Данте назвав свій твір “комедією”. Так тоді називали твори, які мали сумний початок і щасливу кінцівку і які були написані народною мовою, а не латиною. Слово “божественна” до назви пізніше додав Дж. Боккаччо, молодший сучасник і біограф Данте, підкресливши цим виняткові літературні достоїнства твору.

За сучасною жанровою класифікацією Дантова “Божественна комедія” — це поема. Ліричний елемент виражається в розкритті думок і почуттів поета, епічний — у зображенні подій.

СЮЖЕТ ТВОРУ

Сюжетну основу поеми становить розповідь Данте про його уявну подорож трьома частинами потойбічного світу — Пеклом, Чистилищем і Раєм.

Пекло. Поема розпочинається вступною піснею, у якій Данте розповідає, як він заблукав у темному лісі й шукає стежку. Путь йому перетинають дикі звірі: леопард, лев і вовчиця. На порятунок приходить Вергілій — улюблений Дантів поет. За велінням Беатріче він виводить Данте з лісового мороку через потойбічний світ.

У своєму творі Данте скористався біблійною легендою про Сатану, скинутого Богом з небесної висоти. Падаючи, Люцифер застряг у центрі земної кулі, а земля, витиснена з надр, утворила серед океану високу гору — Чистилище. Люцифер пробив у землі глибоку яму, де виникло Пекло. Сюди й спускаються подорожні. Данте зображає пекло у формі лійкоподібної прірви, яка, звужуючись, сягає центра землі. Її схили всередині мають у ступи, що утворюють “дев’ять кіл” Пекла, де Данте розміщує грішників відповідно до християнської моралі: перше коло — нехрещені, друге — порушники шлюбної вірності, третє — черевоугодники, четверте — марнотратці та скнари, п’яте — гнівливі та мляві, шосте — єретики, сьоме — насильники, восьме — ошуканці, дев’яте — зрадники. Напис на брамі Пекла “Лишайте сподівання всі, хто входить” символізує неминучість відповідальності людини за свої дії. Цю ідею поет увиразнює яскравими картинами пекельного світу. Так, у першому колі власне ще немає мук, а чути лише тихий сум й зітхання, бо тут перебувають доброчесні душі всіх нехристиян. Данте зустрічає знаменитих представників Античності — філософів, поетів, учених, героїв і героїнь епічних поем. Це Гомер, Сократ, Юлій Цезар, Птолемей, Орфей, Гектор та ін. Тут же перебуває і сам Вергілій. Данте глибоко шанує їх. На інших пекельних колах поет бачить, як мучаться душі грішників, серед яких він знаходить багато знайомих людей. Одні розпитують про рідну Флоренцію, про друзів і родичів, інші жалібно розповідають свої сумні історії. Одних до гріха призвели злочини чи злі наміри, інших — невгамовні пристрасті й розбещеність, а третіх — кохання. Найстрашнішими є муки тих людей, які свідомо чинили злочини. Данте вірить у справедливість покарання за злі діяння, але співчуває стражданням, виявляючи при цьому віру в право людини на щастя. На самому дні провалля, у цілковитій темряві перебуває Люцифер. Учепившись за нього, Данте й Вергілій вибираються з Пекла та потрапляють до наступної частини потойбічного світу.

Чистилище починається просторим передчистилищем, а закінчується “земним Раєм”, основна його частина поділена на сім кіл (відповідно до числа семи смертних гріхів). Свої провини тут спокутують і надіються на прощення пихаті, заздрісні, гнівливі, ледачі, скупі, обжерливі, любо- страсні. Зазначимо, що в Данте-героя тут особлива роль. У Чистилищі він уже не співчутливий спостерігач, як у Пеклі, — Данте й сам проходить очищення, ніби наперед випробовуючи власну посмертну путь. Досягши меж Чистилища, Вергілій розстається з Данте. Далі його веде Беатріче.

На чистилище припадає більше половини тривалості потойбічної подорожі Данте.

Рай. Пізнавши всю глибину гріха в Пеклі, безмежний відчай і радісну надію в Чистилищі, Данте потрапляє до царини Раю. Він складається з дев’яти небес, що окутують землю, та найвищої сфери — “Палаючого неба”, де розлито сяйво самого Творця. Серед праведних душ почесне місце посідають Богоматір Марія та “страж церкви Божої” Петро. До праведних належить і Беатріче — кохана поета. Вона бере Данте за руку, і вони продовжують путь. Данте в неймовірному захопленні від того, що бачить. Коли ж Данте постає перед Божим престолом, йому відкривається остання істина. Це велика любов, яка створила світ і людину, яка тримає все земне життя, яка живить вічність.

КОМПОЗИЦІЯ ПОЕМИ

Композиція “Божественної комедії” складна, але водночас чітка й довершена.

Велике значення в побудові твору має число “З”, яке є священним числом християнства, символом Божественної Трійці. Так, відповідно до трьох потойбічних світів, де побував Данте, поема складається з трьох частин (кантик): перша — “Пекло”, друга — “Чистилище”, третя — “Рай”. Усі кантики закінчуються одним і тим самим словом — зорі1(“stelle”), що увиразнює містичність твору. Кожна частина поеми поділена на пісні. Так, перша частина складається зі вступної пісні, яка виступає прологом до всієї поеми, та ще із 33 пісень. Друга і третя мають по 33 пісні кожна. Отже, твір Данте в цілому нараховує 100 пісень (1 + 33 х 3). “100” — число цільності.

1 У перекладі Євгена Дроб’язка — зорні стелі.

Кожний із загробних світів Данте ділиться на дев’ять частин (тричі по три). У Пеклі — дев’ять кіл, у Чистилищі — дев’ять уступів гори, у Раю — дев’ять небесних сфер (десята — Палаюче небо, місце перебування Творця).

Дантова “Комедія” написана терцинами — строфами із трьох рядків, що римуються за схемою аба бвб вгв гдг. Такий ряд тривіршів, коли рима першого й третього рядків кожної наступної терцини повторює риму другого рядка попередньої, створює ефект безупинного невтомного руху.

“Божественну комедію” через її будову часто порівнюють з готичним собором, який вирізняється своєю стрункістю, симетрією, устремлінням до неба. Відомий український літературознавець Олександр Білецький писав, що “Данте в собі одному поєднав і архітектора, і муляра, і скульптора, і живописця”.

ПЕКЛО

Пісня перша

1] На півшляху свого земного світу1

Я трапив у похмурий ліс густий,

Бо стежку втратив, млою оповиту.

4] О, де візьму снаги розповісти

Про ліс листатий цей, суворий, дикий,

Бо жах від згадки почина рости!

7] Над смерть страшну гіркіший він, великий, —

Але за благо те, що там знайшов,

Повім про все, що в пам’ять взяв навіки.

10] Недобре тямлю, як постав цей схов,

Бо сонність так оволоділа мною,

Що з певної дороги я зійшов.

13] Я опинивсь під пагорба стіною,

Яким кінчався неширокий діл,

Де острах ліг на серце пеленою.

16] Я вгору глянув і побачив схил,

Вже убраний у сонячне проміння,

Що надає людині свіжих сил.

19] Тоді помалу уляглось тремтіння,

Що не давало спокою мені

Всю ніч, коли блукав міжстраховиння

22] Як той, хто у задишці голосній

На сушу вийшов, піною укритий,

І озирає вири навісні, —

Сальвадор Далі. Данте (1951)

1 На півшляху свого земного світу... — тобто, коли Данте було 35 років (1300 р.). Саме в цей час він поринув у політичну боротьбу, що точилася у Флоренції.

25] Так і мій дух, не скінчивши летіти,

Зирнув назад і стежку оглядав,

Яка не дозволя нікому жити.

28] Тут я собі спочити трохи дав

І вирушив на гору незнайому,

А за опору нижчу ногу мав.

31] І от, коли вже йшов я по підйому,

Збіг леопард, моторний та верткий,

І шерсть рябіла плямами на ньому.

34] Моїх очей він не злякавсь, дерзкий,

І, заступивши шлях, став на сторожі,

І я подавсь униз, уділ низький.

37] А йшли хвилини ранішні, пригожі,

І сонце сходило з тим почтом зір,

Що з ним спахнули, як Любові Божій.

40] Схотілося у рух оздобить шир.

І дух надія звабила рожева,

Що скоро зникне цей плямистий звір.

43] Пора буяла навкруги квітнева,

Та я не вчув нічого, тільки ляк

Од вигляду уже близького лева.

46] І так, здалось, на мене йшов хижак,

Наїжившись, страшенно зголоднівши,

Що рух повітря вмить, здалось, закляк.

49] Ще вийшла люта й зла вовчиця вивши, —

її неутоленна худорба

Примушує людей конать збіднівши.

52] В очах її така була злоба,

Таке палало полум’я гаряче,

Що з страху шлях згубив я до горба.

55] І наче той, хто дивиться найпаче,

Куди б скарби багаті примостить,

А, їх утративши, — в розпуці плаче,

58] Такий був я, бо твар мене щомить,

Встріч ідучи, помалу відсувала

Туди, де сяйво сонця не звучить.

61 ] Коли ж моя нога на діл ставала,

Явився хтось, у кого зір потух,

Мовчанка ж довга голос відібрала.

64] В безлюдді я його побачив рух.

“Врятуй! — була мольба моя єдина, -

Байдуже, чи людина ти, чи дух!”

67] Він мовив: “Не людина; був людина;

В Ломбардії мій батько оселивсь,

У Мантуї — моя там батьківщина.

70] Во время Юлія7 я народивсь,

Хоч пізно; жив я в Августовім Римі,

Коли ще лжебогам народ моливсь.

73] Я був поет, пісні складав любимі,

Як славний син Анхізів з Трої втік,

А Іліон упав в огні та димі.

76] Та чом вертаєш і в журбі поник?

Чого не йдеш на горб, де корениться

Солодке джерело чудесних рік?”

79] “Чи не Віргілій2 ти, чи не криниця

Широкоплинних мовних вод ясних? —

Спитав я й став, щоб в шані поклониться,

82] О світло й честь усіх співців земних,

Ти зваж на захват мій, на шанування

Твоїх безсмертних творів видатних.

85] Ти вчитель мій, моє уґрунтування,

У тебе я знайшов на все життя

Той гарний стиль, що дав мені визнання.

88] Ти бачиш твар, що втік од неї я?

Рятуй мене ти, мудрецю славетний,

Бо в серці й жилах кров тремтить моя”.

91] “Хай буде інший шлях тобі прикметний, —

Він одповів на жалісні слова, —

Щоб ти мерщій покинув діл цей шпетний.

94] Повз твар, яка, голодна, завива,

Не прослизне і найспритніший дока:

Хто мимо йде, усіх вона вбива.

97] Лиха вона з природи та жорстока;

Наївшись, голоднішою стає

Й ненатлого не насищає ока.

100] Із звірами відгулює своє

Без міри; та надія на Хорта3 є,

Що він цю твар таки, нарешті, вб’є.

Гостав Доре. Данте заблукав у темному лісі (1860-і)

1 Во время Юлія... — за життя Юлія Цезаря, державного діяча Риму (100-44 рр. до н.е.).

2 Віргілій (70-19 рр. до н.е.), видатний римський поет, автор героїчної поеми “Енеїда”. У середні віки він мав легендарну славу мудреця, чародія та передвісника християнства.

3 Надія на Хорта є... — Хорт — імператор, майбутній володар Італії, який врятує Італію.

103] Про нього скажуть: скарбів не ковтає,

В любові, мудрості й чесноті зріс.

І ґрунт між Фельтро й Фельтро1 доглядає.

106] Він за Італію зведе свій спис, —

Заради ж неї дівчина Камілла

І Евріал умерли, й Турн, і Ніс2.

109] І як би не тікала твар немила,

Він в Пекло зажене її, на дно,

Звідкіль її жадоба приманила,

112] А звідсіля, — надумав я одно, —

Я поведу тебе, де залягають

Місця, які я взнав уже давно.

115] Почуєш ти, як в розпачі благають

Там духи з зойком та з ламанням рук,

Повторну смерть на себе накликають.

118] Побачиш тих, хто між вогненних мук

Таємно тішиться у сподіванні

Колись піднестись до блаженних лук.

121 ] А схочеш в висі злинути останні, —

Душі, достойнішій за мене, здам

До ніжних рук тебе при розставанні.

124] Бо той, хто звіку владарює там,

Мене, що бився у ворожій раті,

Й тих, хто зі мною, не пуска й до брам.

127] А в тронній владаря світів палаті

Усе пристойне пишному кошу,

Щасливий той, хто буде там на святі!3

130] І я йому: “Поете, я прошу,

Ім’ям Христа, якого ти не відав,

Все зло й все гірше хай тут полишу,

133] Ти ж покажи усе, про що повідав:

Хай браму бачу я з Петром святим

І тих, хто в муках та скорботі знидів”.

136] І рушив він, а я — слідом за ним.

Переклад з італійської Євгена Дроб’язка

Вільям Блейк. Явлення Вергілія Данте (1826)

1 Між Фельтро й Фельтро... — між містом Фельтро й замком Монтефельтро, тобто у веронських володіннях Кангранде делла Скала, у якого Данте знайшов притулок у роки вигнання.

2 Камілла, Евріал, Турн, Ніс — італійці, персонажі Віргілієвої “Енеїди”, які полягли в бою з ворогом.

3 112-129. У цих рядках викладається подальший зміст поеми, яка охоплює подорож через Пекло, Чистилище та Рай. У Рай язичник Вергілій вступити не може; тут Данте вестиме “достойніша душа” — Беатріче.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

ПЕКЛО. Пісня І.

1. Яке враження на вас справила прочитана пісня “Божественної комедії” Данте? Змалюйте усно картини, які вам найбільше запам’яталися.

2. Які звірі перешкоджають Данте вийти з лісу? Підтвердьте текстом, що ці тварини вороже ставляться до поета. Хто приходить йому на допомогу?

3. Як Данте ставиться до Вергілія? Як ви думаєте, у чому причина такого ставлення?

4. У рубриці “У творчій майстерні письменника”, поданій нижче, прочитайте про алегоризм образів та епізодів поеми. Прокоментуйте, що уособлюють блукання поета темним лісом, хижі звірі, образ Вергілія.

ПЕКЛО. Пісня V.

1. Хто спокутував гріхи у другому колі Пекла?

2. Перекажіть історію кохання Паоло й Франчески. Як ставиться Данте до закоханих? Поясніть свою відповідь.

3. Роздивіться роботи художників, що присвячені оспіваним Данте закоханим. Які моменти відтворили митці? Як ви думаєте, чому?

Ансельм Фейєрбах. Паоло і Франческа (1864)

Данте Габріель Россетті. Паоло і Франческа да Ріміні (1855)

4. Про що, на вашу думку, свідчить той факт, що, вислухавши розповідь Франчески, Данте знепритомнів?

У творчій майстерні письменника

ПРО АЛЕГОРИЧНИЙ ЗМІСТ ОБРАЗІВ ТА ЕПІЗОДІВ ПОЕМИ

Данте вважав алегорію необхідною умовою поезії. Зміст й образи його “Божественної комедії” скрізь алегоричні, тобто двопланові, такі, що приховують реальних осіб і явища. З такої картини й починається твір. Як вам уже відомо, у першій пісні, що є вступною до всієї поеми, автор розповідає про свої блукання в темному лісі, що втілює земне життя людини, блукання душі в пошуках істини. Данте є втіленням душі. Хижі звірі, які перешкоджають поетові вийти з темного лісу, уособлюють людські вади й пристрасті. Лютий і підлий, хоч і дрібний леопард — хтивість й облуду (політичні супротивники Данте), жорстокий лев — гординю (король Франції), зажерлива худа вовчиця — корисливість (римська церква). У критичний момент Данте помічає постать Вергілія, образ якого уособлює світлий розум. Його послала Беатріче допомогти поетові. їй відведено почесну роль. Данте схиляється перед вродою Беатріче, але краса жінки в нього неодмінно поєднується з її духовною довершеністю. Образ Беатріче в поемі виступає як символ божественної мудрості, добра, віри, краси, поезії.

Читачеві XXI століття

Данте у своему творі настільки виразно та геометрично розкреслено описав місцевість, що це сприяло появі великої кількості живописних і графічних маршрутів потойбічного світу. Схеми Пекла, Чистилища, Раю вже традиційно, ніби до путівника, подаються в коментарях до видань поеми, шкільних підручниках.

Одним з найвідоміших таких зображень є ілюстрація Сандро Боттічеллі “Мапа Пекла” (1480-1490). У ній художник крок за кроком, поступово рухаючись за терцинами Дантової поеми, відтворює пекельні кола й численних грішників.

Сучасна версія ілюстрації Сандро Боттічеллі зі збільшеним фрагментом

У творчій майстерні письменнику

КОНЦЕПЦІЯ СВІТУ Й ЛЮДИНИ В “БОЖЕСТВЕННІЙ КОМЕДІЇ”

У “Божественній комедії” силою поетичного слова Данте описав своє розуміння світу й людини. Важливо пам’ятати, що все, що змалював поет у “Божественній комедії”, усі подробиці, устрій Пекла, Чистилища і Раю — плід його творчої уяви. На думку Олександра Білецького, новаторство Данте і полягало в тому, що він “усвідомлював, що пише поетичний твір, що його мандрування по загробному світу — вигадка”. Тоді як середньовічне мистецтво заперечувало право митця на вимисел.

У чому ж сутність поглядів Данте на світ і людину в “Божественній комедії”?

По-перше, вибудовуючи свій всесвіт, Дайте спирався на здобутки середньовічної та античної культур. Будучи надзвичайно освіченою людиною, Данте систематизував у “Божественній комедії” поширені тоді поняття. Так, визначальним для поета стало християнське вчення про “потойбічне життя”, у якому доля людини визначалася її земною поведінкою. Душу людини, яка продовжувала існувати після смерті, на “тому світі” очікували або горіння в Пеклі, або блаженство в Раю. Цю концепцію Данте поєднав з античними уявленнями, які на той час уже були прийняті середньовічною наукою. Зокрема з теорією давньогрецького вченого Птолемея, за якою Земля — це нерухома куля, оточена небом, що рухається навколо Землі й складається з дев’яти сфер, де розміщуються сім планет, Сонце та зорі. З Античності до твору Данте також потрапили ріки й озера Аїду (Ахерон, Стікс), такі персонажі, як Харон і Мінос та інші.

По-друге, всесвіт Данте, як і його подорож, складається з трьох частин, що надає йому цілісності й завершеності. Відтворюючи в поемі образи християнського Пекла і Раю, Данте вводить Чистилище. У цій частині підземного світу Дантові герої спокутують свої гріхи й таким чином внутрішньо відроджуються, тобто отримують майбутнє. Іван Франко назвав Чистилище Данте “найбільш людською, особистою частиною поеми, інтимною і щирою сповіддю душі поета”.

Цікаво, що в середні віки образ чистилища жив у свідомості віруючих, проте католицька церква офіційно визнала його лише після Данте, у XIV столітті. Таким чином, всесвіт Данте, як і його подорож, є тричленним: Пекло, Чистилище, Рай. Для поета Пекло — час гріха й минулого, Чистилище — час каяття й вибору, Рай — час праведності та вічного майбутнього1.

По-третє, головна ідея, на якій стоїть світогляд Данте, — очищення людської душі, її відродження, прилучення до духовності. Таким чином, Данте обстоює у своєму творі цінність духовно насиченого осмисленого життя.

1 Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література від Античності до початку XIX ст.: Іст,- естет, нарис. — К., 2004.

ПОЕМА “БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ” ЯК ФІЛОСОФСЬКО- ХУДОЖНІЙ СИНТЕЗ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ Й УТІЛЕННЯ ІДЕЙ РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ

“Божественна комедія” стала епохальним явищем світової літератури, у якому органічно поєднуються вірність принципам середньовічної моралі, орієнтованої на духовні ідеали, заради яких людина мусить іти на жертви, й утвердження гуманістичного переконання про право людини на щастя. У листі до правителя Верони Данте писав: “Мета поеми — вирвати людей, які живуть нині, зі стану мізерії і піднести до стану щастя. Той вид філософії, який у поемі є провідним, — це етика, бо ж поема написана в цілому, і в частинах не для споглядальних ідей, а для дії”. Він пояснює, для якої дії написана поема: “Предмет поеми — людина, що силою своєї волі, через заслугу або незаслугу, підпадає під справедливу відплату або кару”.

Задуманий у формі популярного в середні віки жанру видіння твір Данте став не тільки філософсько-художнім узагальненням набутків культури й літератури Середньовіччя, а й художнім утіленням ідей, які тільки народжувались і пізніше стали визначальними в культурі доби Відродження. Це і дає підстави вважати твір поета “синтезом середньовічної культури” й водночас “прологом до культури Відродження”.

У художньому світі поеми органічно поєднуються і важливий принцип середньовічної поетики — використання алегорії як засобу філософського узагальнення, і звернення до надбань античної культури з метою глибше розкрити проблеми сучасного Данте життя. Мислитель середньовічної доби не випадково обрав наставником і керманичем у мандрах римського поета Вергілія. У своєму творчому задумі автор “Божественної комедії”, як і Вергілій в “Енеїді”, розкривав злободенні проблеми, розгортаючи містичні картини.

Звернувшись до традиційного жанру видіння, Данте істотно переосмислює, збагачує традицію, поєднуючи надбання середньовічної літератури з новими традиціями. У церковній літературі видіння було дидактичним жанром, для якого характерна фантастичність оповіді, мета його — показати людині шлях до спасіння чи вплинути на її конкретні рішення. У біблійних текстах трапляються розповіді про появу уві сні або мареві святого чи ангела, який пророкує, дає настанови чи застереження.

Данте зберігає головні особливості поетики жанру і його призначення. Але при цьому він творчо використовує досвід класичної античної і куртуазної літератури. У поемі розвиваються тенденції, що визначилися в сонетах. Утверджуючи ідеали добра, автор намагається показати читачеві шлях до духовних цінностей і у зв’язку з цим порушує питання глибокого філософського змісту: проблеми побудови всесвіту, людського буття, моралі й вищої справедливості, суспільні питання сучасної Данте Італії.

За Зінаїдою Кирилюк, українською дослідницею літератури

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Українські переклади “Божественної комедії” Данте з’явилися наприкінці XIX століття. Першим перекладати й досліджувати твір Аліґ’єрі взявся Іван Франко. Він переклав і прокоментував найбільш важливі уривки з “Божественної комедії” та видав книгу “Данте Аліґ’єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії” (1913), яка стала першим в Україні цілісним літературознавчим дослідженням творчості Данте, започаткувавши вітчизняне дантознавство. Наслідуючи Данте, Франко утвердив в українській літературі терцину. Найвідомішою поезією, де тривірш зазвучав з усією Дантовою силою, став пролог до поеми “Мойсей”.

Окремі пісні “Божественної комедії” перекладали Леся Українка, Володимир Самійленко, переклад “Пекла” (спільно з Петром Норманським) здійснив Максим Рильський. Повний переклад поеми у 1976 році зробив Євген Дроб’язко, а протягом 2013-2015 років друком вийшов і найновіший переклад Максима Стріхи. Обидва повні переклади було відзначено премією імені Максима Рильського.

Постать Данте посіла поважне місце в українській літературі, символізуючи ідею волі й національного єднання. Великого Аліґ’єрі високо цінував і часто згадував у своїх творах Тарас Шевченко, він проводив паралель між долею Данте і власною, між розрубаною на шматки Італією та сучасною Кобзареві Україною. Серед поетів XX століття, у кого найповніше виразилося запозичення Дантового твору, назвемо Юрія Клена. Його Данте — символ боротьби з тоталітарним сталінським режимом. Почесне місце в українській дантеані посіли такі письменники та їхні вірші: Пантелеймон Куліш (“До Данта, прочитавши його поему “Пекло””), Микола Зеров (“Данте”), Тодось Осьмачка (“Данте”), Ліна Костенко (“Під вечір виходить на вулицю він...”) та інші.

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Українська літературознавча наука незаперечно асоціюється з іменем видатного вченого, доктора філологічних наук, професора, академіка Олександра Івановича БІЛЕЦЬКОГО ( 1884-1961), який ще за радянських часів у своїх наукових працях виходив на ті шляхи, якими йшла передова наука Заходу. Професійна діяльність Олександра Білецького охоплює понад півстоліття, його перу належать більше 600 наукових праць. Протягом своєї наукової діяльності О. Білецький відчував жвавий інтерес до давньої та нової української літератури, досліджував творчість Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Л. Толстого, Ф. Достоєв- ського та ін. Ерудиція вченого давала змогу вільно почуватися на величезному просторі європейських літератур — від Античності до середини XX століття. Білецькому належать праці, присвячені Данте, В. Шекспіру, Дж. Байрону, А. Міцкевичу та ін.

У 1986 році на честь ученого було засновано Премію імені О. І. Білецького за кращі праці в галузі літературно-художньої критики, яка присуджується щороку до його дня народження — 2 листопада.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Данте являється найвищим виразом, поетичним вінцем та увічненням того, що називаємо середніми віками. Вся культура, всі вірування, всі муки й надії тих часів знайшли вираз у його поемі. Та рівночасно, як людина геніальна, він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині...

...Дантова поема, се не лише малюнок даного закутка дійсного світу, який Данте переходив своїми ногами, і малюнок тої історичної доби з її героями й катастрофами, яку пережив Данте; се не лише малюнок того космічного порядку, який тогочасна наука бачила в світі з його поділом на землю, пекло, чистилище й небесні сфери; се не лише малюнок індивідуальної душевної драми, що відбулася в Дантовій душі: се щось іще більше, ще більше: се малюнок душевного перелому в душі кожного чоловіка, того перелому, що починається гріхом, порушенням суспільного порядку та етичного закону, і через безодні завзятості, зневіри, розпуки доходить до жалю, каяття, покути і кінчиться розкошами поєднання і душевного відродження та заспокоєння. Се віковічна повість кожного з нас, кожного, хто думав, любив, помилявся, падав духом і знов підносився.

Із праці Івана Франка “Данте Аліґ’єрі.

Характеристика середніх віків.

Життя поета і вибір із його поезії”

Данте був першим після Гомера епічним поетом, він перший пробудив заціпенілу Європу... Він створив мову — суцільну музику — з хаосу і дисгармонічних варваризмів. Він породив ті великі уми, які очолили відродження знання.

Персі Біті Шеллі,

англійський поет

Читання Данте є насамперед безкінечний труд, що в міру успіхів віддаляє нас від мети. Якщо перше читання викличе лише задишку і здорову втому, то для наступних запасайся парою носких швейцарських черевиків із цвяхами.

Осип Мандельштам,

російський поет

“Комедія” — книга, яку всі мають прочитати. Відхиляючи кращий дар, який нам може запропонувати література, ми віддаємося дивному аскетизму. Навіщо позбавляти себе щастя читати “комедію”? Притому, що це читання нескладне. Складне те, що за читанням: думки, дискусії; але сама по собі книга кришталево чиста. І головний герой, Данте, ймовірно, найбільш живий у літературі...

Хорхе Луїс Борхес,

аргентинський письменник

Мистецькі передзвони

Доля Дантової “Божественної комедії” переконливо доводить той факт, що історія літературного твору не закінчується в момент його написання. Історія тексту — це завжди історія його інтерпретацій. У випадку з Данте інтерпретаторами стають його середньовічні переписувачі, видавці, перекладачі різних часів. А також митці багатьох епох і країн, які, осмислюючи “Божественну комедію”, створювали власні шедеври. Серед них художники С. Боттічеллі, Мікеланджело, Дж. Базарі, Рафаель, Г. Доре, Е. Дега, Р. Гуттузо, С. Далі, Е. Нєізвєстний; композитори Ф. Ліст, П. Чайковський, С. Рахманінов, Дж. Пуччіні та багато інших.

Особливе місце в мистецькій дантеані належить французькому скульптору Огюстові Родену (1840-1917) і його “Брамі Пекла”. Скульптурна композиція “Брама пекла” була створена за мотивами “Божественної комедії” Данте, а також творами інших поетів і художників, що виражали ідею загальності долі людства. Цю ідею Роден виразив у своєму творі символічно.

Огюст Роден. Брама Пекла (1880-1885)

Читачеві XXI століття

Образи Данте та його “Божественної комедії” надзвичайно популярні в сучасній культурі в різних її проявах. Зокрема, зображення Данте стало надбанням популярного мистецтва — стріт-арту: вуличні художники розміщують свої стінописи на вулицях Рима, Неаполя, у підземці Нью-Йорка тощо. Образ поета та демонічний світ пекла ожив і в гігантських скульптурах, що з’явилися в межах Міжнародного фестивалю пісочної скульптури (Венеція, 2011). Великий інтерес читачів викликають і численні графічні романи, комікси й манги за мотивами вічного твору Аліґ’єрі.

Ці та інші прояви образів божественної поеми та її автора в сучасній популярній культурі ви можете побачити в колажі, поданому на наступній сторінці.

Го Нагай. Фрагменти манги за мотивами “Божественної комедії” (1971)

Марчелло Тонінеллі. Комікс за мотивами “Божественної комедії”

Колаж “Данте та його твір “Божественна комедія” в сучасній культурі”:

1. Мозаїка на станції метро Times Square в Нью-Йорку. 2. Футболка з портретом Данте та його висловом: “Найжаркіші куточки пекла очікують тих, хто в часи найбільших моральних потрясінь дотримувався нейтралітету”. 3. Постер анімаційного епосу “Dante’s inferno” за мотивами “Божественної комедії” Данте. 4. Данте і Вергілій. Графіті в Римі. 5. Люцифер. Скульптура з піску. 6. Данте — фігурка LEGO. 7. Данте — тібі-персонаж. 8. Портрет Данте, виконаний у стилі поп-арт. 9. Данте. Графіті на залізничному вокзалі Терміні в Римі.

Підсумовуємо вивчене

1. Сформулюйте по два-три запитання, відповідь на які була б такою: а) Данте; б) “Божественна комедія”.

2. З яким періодом життя Данте Аліґ’єрі пов’язаний його твір “Божественна комедія”?

3. Розв’яжіть кроссенс, присвячений Данте.

Складіть на його основі зв’язну розповідь.

4. Літературний жанр твору Данте “Божественна комедія”

А комедія

Б поема

В роман

5. Користуючись схемою (див. с. 39), розкажіть про особливості композиції “Божественної комедії”. Розкрийте значення числа “З” в побудові твору.

6. Установіть відповідність між образами поеми Данте та їхнім алегоричним змістом.

1 Данте

А Людські пристрасті й вади

2 Хижі звірі

Б Світлий розум

3 Вергілій

В Божественна мудрість

4 Беатріче

Г Палке кохання

 

Д Людська душа

7. Знайдіть в Інтернеті карти (схеми) Дантового потойбічного світу. Прокоментуйте їх. Об’єднайтеся у групи й намалюйте свій варіант карти чи схеми до “Божественної комедії”.

8. Схарактеризуйте концепцію світу і людини в поемі Данте.

9. Сформулюйте тему та ідею твору Данте Аліґ’єрі.

10. Поясніть, які особливості “Божественної комедії” ріднять цей твір з культурою Середньовіччя, а які — утверджують ідеї раннього Відродження.

11. Продовжте речення: “Читаючи “Божественну комедію” Данте, я замислився / замислилася над.

12. Чимало висловів з “Божественної комедії” Данте стали афористичними. Серед них такі:

• “На півшляху свого земного світу / Я трапив у похмурий ліс густий”;

• “Лишайте сподівання всі, хто входить”;

• “Кохання, що кохать дає й коханим”;

• “Немає більшого страждання, /Як згадувати любий щастя час / В біду”. Пригадайте, за яких обставин, де і ким були сказані ці слова. Поясніть, як ви їх розумієте. Як ви думаєте, чому ці вислови стали крилатими?

13. Італійський філософ доби просвітництва Джамбаттіста Віко називав Данте “тосканським Гомером”, а його співвітчизник, літературний критик XIX століття Франческо де Санктис писав про Аліґ’єрі так: “Про що б не розмірковував, про що б не фантазував Данте, він пише кров’ю серця. Він — не Гомер, незворушний і безликий споглядальник, він увесь тут, усім своїм їством, справжній "мікрокосмос", життєвий центр цього світу...”. З ким із дослідників ви погоджуєтеся? Поясніть свою позицію.

14. Об’єднайтесь у групи й виконайте одне з таких завдань:

• розробіть модель україномовного інтернет-сайту, присвяченого Данте Аліґ’єрі (продумайте його назву, дизайн головної сторінки, структуру, наповнення);

• підготуйте інформаційний пост для літературного блогу на тему “Образи Данте Аліґ’єрі та його “Божественної комедії” в сучасній культурі”;

• змоделюйте ескіз обкладинки “Божественної комедії” Данте.

15. У 2007 році дослідники з університетів Болоньї та Пізи (Італія), використовуючи сучасні технології, здійснили скульптурну реконструкцію зовнішності Данте. Після закінчення своєї роботи вчені дійшли висновків, що новий образ Данте виявився більш м’яким і людяним, ніж був на зображеннях Джотто, Боттічеллі та Рафаеля. Чи погоджуєтеся ви з такими міркуваннями фахівців? А який ваш Данте?







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.