До вивчення роману ПАНІ БОВАРІ - Гюстав Флобер Gustave Flaubert (1821-1880) - Дзеркало, з яким ідеш по великій дорозі aбo Про роман у літературі XIX століття - Золоте століття романи

Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік

До вивчення роману ПАНІ БОВАРІ - Гюстав Флобер Gustave Flaubert (1821-1880) - Дзеркало, з яким ідеш по великій дорозі aбo Про роман у літературі XIX століття - Золоте століття романи

У творчій майстерні письменника

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ РОМАНУ “ПАНІ БОВАРІ”

1849 року письменник вирушає у велику подорож на Схід (Єгипет, Палестина, Сирія, Турція тощо). Повернувшись із подорожі влітку 1851 року, 19 вересня того ж року Флобер розпочинає роботу над романом “Пані Боварі”, що тривала п’ять років. Підзаголовок, який обирає письменник для свого твору, — “Провінційні звичаї” — свідчить, що він задумав правдиво описати те, що “оточує його безпосередньо”. Своє завдання Флобер сформулював так: “передати вульгарність точно й водночас просто”.

Існують різні версії щодо витоків задуму та прототипів твору. Сам же письменник писав про це так: ““Пані Боварі” — це вимисел. Усі персонажі цієї книжки вигадані, і навіть Йонвіль-Лаббеї — місце неіснуюче,

так само як і Рієль тощо. Якби я писав портрети, то вони були б менше схожі, оскільки я зображав би особистості, а я хотів, навпаки, відтворити типи”.

Працюючи над сюжетом, письменник зізнавався, що навіть відчував фізичне страждання: “Я відчуваю біль, від якого майже непритомнію”. Відомо, що письменник працював іноді до п’ятнадцяти годин на добу, відточуючи свій стиль.

Флобер вирізнявся надзвичайною вимогливістю до кожного слова. Одна сторінка протягом 5 днів або 25 сторінок за 6 тижнів, ціла ніч у пошуках вдалого епітета — це факти напруженої творчої роботи письменника над романом.

У пошуках “правильного слова” (“mot juste”) Флобер зізнавався: “Мене захоплюють, переслідують мої уявні персонажі, точніше, я сам стаю ними. Коли я описував отруєння Емми Боварі, у мене в роті був справжній присмак миш’яку ”.

Під час роботи над романом Флобер неодноразово переробляв його. Рукопис твору, що зараз зберігається в муніципальній бібліотеці Руана, складає 1788 виправлених і переписаних сторінок. Кінцевий варіант, який також там можна побачити, містить лише 487 сторінок.

Читачеві XXI століття

Восени 1856 року роман “Пані Боварі” вийшов друком у журналі “Ревю де Пари”. І хоча видавець зробив у творі суттєві правки й вилучив декілька сцен, чим природно викликав обурення у Флобера, однак усе це не врятувало роман. Влада оголосила твір “непристойним” і заборонила його. На письменника очікував справжній скандал. Автора й редакторів журналу звинуватили у приниженні суспільної моралі й притягли до судової відповідальності.

Після сенсаційного судового процесу, що став одним із найвідоміших літературних поєдинків на юридичній ниві, Флобера було виправдано. Проте всі ці дії лише підбурили читацький інтерес до твору. Сам письменник пізніше зазначав, що “процес цей створив мені величезну рекламу”. 1857 року роман був виданий окремо без купюр у двох томах й одразу став одним з найулюбленіших творів у багатьох країнах світу.

1864 року Ватикан офіційно включив “Пані Боварі” до переліку заборонених книжок, так само, як і його ж роман “Саламбо”.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Поділіться своїми враженнями від прочитаного роману.

2. Розкрийте історію створення та публікації цього твору.

3. Поміркуйте, чому роман розпочинається з історії Шарля, опису його шкільних років, юнацтва, і лише потім ми дізнаємося “історію життя” Емми. З якою метою це робить автор?

4. Поясніть, у чому полягає основний смисл життєвих ідеалів Емми Боварі. Під впливом яких обставин і вражень сформувався “ідеал життя” головної героїні? А ви сприймаєте такі ідеали? Аргументуйте свою думку.

5. Простежте за текстом, як Емма поводиться з дочкою. Як це її характеризує?

6. Проаналізуйте, як через індивідуальне бачення різних персонажів автор подає портрет головної героїні. Якою її бачать інші персонажі? А якою бачите її ви?

7. Поміркуйте, у чому полягає причина розчарування Емми в подружньому житті.

8. Дайте порівняльну характеристику чоловічих персонажів роману. Яку роль вони відіграють для розуміння почуттів і прагнень головної героїні? Обґрунтуйте свою відповідь.

9. Проаналізуйте особливості сюжету та композиції роману.

10. За допомогою конкретних прикладів підтвердіть чи спростуйте думку сучасного українського дослідника Ігоря Лімборського про те, що письменник “принципово ламає пряму лінію розвитку сюжету і відкидає хронологічну послідовність у композиції. Він зосереджується на психологічному зображенні самої особистості, її свідомості, через яку постають інші герої твору”.

11. Як ви вважаєте, що стало безпосередньою причиною самогубства головної героїні? Аргументуйте свою позицію.

12. Розкрийте роль образу пана Оме в романі. Як ви вважаєте, чому Флобер закінчує твір не розповіддю про смерть Емми, а докладним описом життя цього персонажа? Поясніть свою відповідь.

13. Проаналізуйте, як психологічні деталі допомагають розкрити внутрішній світ головних героїв твору.

14. Розв’яжіть кроссенс і підготуйте за ним зв’язну розповідь.

Читачеві XXI століття

“Усе натхнення, — стверджував Флобер, — полягає в тому, аби щодня в один і той самий час сідати за роботу”. Так, зокрема, працюючи над романом “Пані Боварі”, Флобер дотримувався такого розпорядку дня: свій твір він писав уночі, тоді, коли ніхто й ніщо не заважає, щоб навіть найменший шум не відволікав його від творчості.

Дізнатися докладно про розпорядок дня письменника вам допоможе ця інфографіка, укладена на основі інфографіки Info we trust.

У творчій майстерні письменника

ПРО “ОБ’ЄКТИВНИЙ МЕТОД” ГЮСТАВА ФЛОБЕРА

“Про що завгодно можна написати гарно й можна написати погано”, — такого принципу дотримувався Флобер у своїй зрілій творчості.

У романі “Пані Боварі” він писав про те, що не викликало в нього ні симпатії, ні тим більше захоплення. Автор “Пані Боварі” ставив перед собою завдання з “людської гнилі створити твір мистецтва”, зробити цікавим для читачів середовище обмежених і вульгарних провінційних обивателів. До того ж відмовившись від арсеналу літературних засобів і форм, якими користувались його попередники. [...]

Працюючи над романом “Пані Боварі”, Флобер розробляв свій “об’єктивний метод” [...]. Виступаючи проти суб’єктивізму романтиків, у яких автор стає центром твору, він ратує за усунення авторської присутності із твору. Він вважає, що автор має бути у творі, як Бог у світобудові: всюди і ніде.

Усунення автора з твору не треба розуміти прямолінійно, в абсолютному значенні. Таке усунення в принципі неможливе, бо автор є творцем того художнього світу, що постає в романі чи в поемі, у драмі чи в ліричній поезії. Йшлося, власне, про заміну форми авторської присутності у творі: замість прямої і відвертої в романтиків та Бальзака, маємо у Флобера “приховану присутність”, що не допускає прямого самовияву. Але це мало величезне значення для художнього ладу твору, вело до радикальних змін у його структурі.

Роман “Пані Боварі” мав бути твором, у який автор “не вкладає самого себе”. Це передусім означало, що письменник всьому давав об’єктивно- образне втілення, не вдаючись до різнорідних відступів і коментарів, не виказуючи своїх емоцій і уникаючи оцінок, що мав робити сам читач. З погляду Флобера, будь-які відступи й “декларації” — свідчення художньої безпорадності митця.

Зі статті Дмитра Наливайка

“Роман, що започаткував новітню прозу”

ПРО ТЕ, ЩО ТАКЕ БОВАРІЗМ

Жуль де Готьє назвав боварізмом світогляд тих, хто намагається “уявити себе іншим, ніж він є насправді”. У характері майже кожної людини можна виявити елемент боварізму. “У кожному нотаріусі можна виявити уламки поета”. Емма за своєю природою — це боварізм у чистому вигляді. Вона могла б знайти просте, але справжнє щастя, присвятивши себе турботам про дочку, про будинок, спробувавши потроху змінити свого чоловіка, який любить її і тому пішов би назустріч її побажанням; вона тягнеться до поезії і могла б насолоджуватися поезією навколишньої природи, поезією сільського життя. Однак Емма не бажає бачити того, що її оточує. Вона мріє про зовсім інше життя і не бажає жити тим життям, яке їй надане. У цьому її вада; у цьому ж була і вада Флобера. [...]

Проте, мені здається, що романтик Флобер невпинно говорив би у відповідь на це: “Але ж хіба може людина відмовитися від спроб перетворити своє повсякденне життя, від спроб наблизити його до своїх мрій?”. Одвічна суперечка: “Пані Боварі — це я”. Справді, пані Боварі — це будь-хто з нас. Флобер тільки констатує факти, він не пропонує рішень.

З есе Андре Мору а “Гюстав Флобер”

Читачеві XXI століття

Завдяки роману Флобера у психологію та медицину увійшов термін “боварізм”. Ним характеризують такий психічний розлад, коли людина не здатна провести межу між реальним й уявним світом, унаслідок чого підміняє справжні події та явища вигаданими історіями зі світу власних фантазій. Цей термін увів французький філософ Жульєн де Готье на честь головної героїні роману “Пані Боварі”.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Творчість Гюстава Флобера до масового українського читача прийшла 1930 року. У двотомник творів письменника увійшли переклад роману “Пані Боварі”, здійснений з російської мови Ольгою Бублик-Гордон, і роман “Саламбо” в перекладі Максима Рильського.

Як зазначає сучасний вітчизняний дослідник Тарас Кияк, існують свідоцтва, що в 1930-х роках над перекладом “Пані Боварі” працював відомий український письменник, знавець французької мови Валер’ян Підмогильний. Але, на жаль, як багато хто з української інтелігенції тих часів, він був розстріляний, і про подальшу долю перекладу роману Флобера нічого невідомо.

1955 року вийшов друком перший в Україні переклад з оригіналу роману Флобера, здійснений Миколою Лукашем, якого часто називають справжнім “Моцартом українського перекладу”.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

...неперервна боротьба із самим собою — ось що постійно супроводжує творчість Флобера. Цей борець за реалізм не любить реальність і ненавидить світ обивателів.

Генріх Манн, німецький письменник Своїми творами він прагнув говорити правду про життя, якої люди не знають або вдають, що не знають, відмовившись при цьому від будь-яких втішаючих ілюзій. [...] І потрібні були письменникові постійні надзусилля, щоб цю правду життя перетворити у справжнє мистецтво. Так народжувалася чудова й гірка проза Гюстава Флобера, реаліста й водночас романтика, одного з найкращих майстрів художнього слова у французькій і світовій літературі.

Дмитро Наливайко, український літературознавець Вихований на традиціях реалістичних романів Стендаля і Бальзака, Флобер, у свою чергу, збагатив реалізм новими художніми відкриттями. [...] Однак найяскравішою особливістю художньої манери письменника є те, що він сам називав “французьким стилем”. Пояснюючи це поняття, Флобер досить точно сформулював співвідношення змісту і форми в мистецтві: “Форма не плащ, а плоть думки... немає прекрасних думок без прекрасної форми і навпаки”.

Юрій Султанов, український педагог, літературознавець ...це воістину велика жінка, гідна насамперед жалості, і, незважаючи на систематичну суворість автора, який докладає всіх зусиль, щоб не бути присутнім у своєму творі й виконувати функції ляльковода в театрі маріонеток, усі мислячі жінки будуть вдячні автору за те, що [...] він наділив цей двоїстий характер ощадливістю і мрійливістю, які утворюють досконалу істоту. [...] Книжка ця надзвичайно збуджує думку, здатна навіювати товстенну книгу міркувань.

Шарль Бодлер, французький поет

Підсумовуємо вивчене

1. Розкрийте суть “об’єктивного методу” Г. Флобера. Проілюструйте його за допомогою конкретних прикладів з роману.

2. Поясніть, як ви розумієте слова Флобера про свою героїню: “Мабуть, моя бідна Боварі цієї миті страждає у двадцяти французьких селищах водночас”.

3. Сучасна українська дослідниця О. Єременко зазначає: “Хвороба, описана Г. Флобером, не обмежена в часі і просторі, на неї може захворіти кожний, хто, як і героїня твору, прагне будувати своє життя, егоїстично орієнтуючись суто на свої мрії та потреби. У цьому й полягає причина неослабної читацької зацікавленості безсмертним твором французького генія”. Чи можете ви погодитися з цим твердженням? Обґрунтуйте свою думку.

4. Розкрийте, у чому полягає особливість реалізму Флобера порівняно з реалізмом інших письменників, твори яких ви читали.

5. “Пані Боварі — це я”, — стверджував письменник. Поясніть, як ви розумієте ці слова.

6. Підготуйте повідомлення на тему “Еволюція образу Емми Боварі в романі Г. Флобера”.

7. Розкажіть про українські стежини роману “Пані Боварі”.

8. Оберіть висловлювання, вміщене в рубриці “Зі скарбниці літературно- критичної думки”, і проілюструйте його конкретними прикладами з роману.

9. Підготуйте мультимедійну презентацію або фотоколаж про екранізації творів Г. Флобера і покажіть вашу роботу в класі.

10. Які вислови письменника, наведені у рубриці “Цитати для душі”, що подана в електронному додатку, вас переконали одразу, а які — змусили замислитися?

11. Підготуйте самостійно рубрику “Мистецькі передзвони”, присвячену Г. Флоберу.

12. Прокоментуйте інформаційний плакат за вивченою темою.

13. Напишіть твір на тему “Мрії і реальність у романі Г. Флобера “Пані Боварі””.

14. У парах підготуйте (на власний вибір) інформаційний плакат / постер / мотиватор / ескіз дудла / кроссенс / буктрейлер за романом Г. Флобера “Пані Боварі”.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.