ПОНЯТТЯ ПРО ПОЛІФОНІЧНИЙ РОМАН - Федір Михайлович Достоєвський Фёдор Михайлович Достоевский (1821-1881) - Дзеркало, з яким ідеш по великій дорозі aбo Про роман у літературі XIX століття - Золоте століття романи

Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - О. О. Іосаєва - Оріон 2018 рік

ПОНЯТТЯ ПРО ПОЛІФОНІЧНИЙ РОМАН - Федір Михайлович Достоєвський Фёдор Михайлович Достоевский (1821-1881) - Дзеркало, з яким ідеш по великій дорозі aбo Про роман у літературі XIX століття - Золоте століття романи

Особлива організація художнього тексту, яка полягає в тому, що в межах одного літературного твору всі персонажі рівноправно з його автором у властивій їм мовленнєвій манері представляють свій погляд на навколишній світ, називається поліфонією (багатоголоссям) твору.

Термін “поліфонія” (від грец. слів роlі і phonia — численний і звук, голос) був запозичений у дослідників музичної творчості й уведений у літературознавство видатним ученим Михайлом Бахтіним у його роботі “Проблеми творчості Достоєвського” (1929). Дослідник наголошував:

“Множинність самостійних і незлитих між собою голосів і свідомостей, справжня поліфонія повноцінних голосів справді є основною особливістю романів Достоєвського. [...]

Достоєвський — творець поліфонічного роману. Він створив суттєво новий романний жанр. Саме тому його творчість не вкладається в жодні рамки, не підкоряється жодній із тих історико-літературних схем, які ми звикли накладати до явищ європейського роману”.

Головною особливістю поліфонічного роману є відсутність будь-якого домінування авторського погляду на світ. Автор у такому творі — це лише один з рівноправних учасників діалогу (або полілогу), який ведуть герої, що виказують своє “слово про світ”, непідвладне остаточній авторській оцінці.

1. Поясніть, як ви розумієте, що таке поліфонія твору.

2. Прокоментуйте думку літературознавця М. М. Бахтіна про романи Ф. М. Достоєвського.

3. За допомогою конкретних прикладів обґрунтуйте, чому роман Ф. М. Достоєвського дослідники вважають поліфонічним романом.

У творчій майстерні письменнику

“ДВІЙНИКИ” РАСКОЛЬНИКОВА

Ненависть Раскольникова до Лужина і Свидригайлова, здавалося б, безумовно, мала бути послана йому “во спасіння”. Але чи так це?

Нездоланна сила тяжіння Раскольникова до Свидригайлова — це менш за все страх перед тим, що той дізнався, підслухав таємницю вбивства. Сила ця виникла ще до розкриття таємниці. Свидригайлов “підслухав”, “підгледів” замисел Раскольникова. П’ятдесятирічний, зовнішньо впевнений у собі Свидригайлов причарував юнака своєю таємницею — таємницею збереження “спокійної совісті” в злочині.

Свидригайлов — своєрідний біс Раскольникова. Він виникає немов з марення (Раскольникову щойно снилася вбита стара, яка глузує з нього). “Невже це продовження сну?” — ось його перша думка. А потім раптом Раскольников засумнівався, чи взагалі був Свидригайлов. Він пізнає у Свидригайлові своє, тому сильніше і ненавидить його, хоча (тому ж) і тягнеться до нього.

Але чи не своє вгадує він ще в Лужині, який навіть до столиці приїхав не лише через справи свої, але теж за “новеньким”. І хоча Лужин маніакально служить “мільйону”, а Раскольникову треба лише “дозволити думку”, але “думка” ця і “мільйон” купуються, по суті, однією і тією ж ціною: платять за них одні й ті ж самі — “слабкі”.

І Лужин виявляється раптом не ворогом Раскольникова, а лише його соціальним соратником і суперником, хай неприємним, бездарним, але таким, який самим фактом свого існування є карикатурою теорії Раскольникова, викриваючи її сутність. Саме це насамперед і дратує Раскольникова. Злочини раскольникових дають змогу лужиним виступати “стовпами суспільства”.

Між Раскольниковим, Лужиним і Свидригайловим, які ненавидять, бояться і зневажають один одного, — справді є “спільна риса”. Це — “возлюби насамперед самого себе”. Це — “я і сам хочу жити, а то краще вже й не жити”. Це - “все дозволено”. Це — “арифметика”, “кров по совісті”, “запрошення до вбивства”.

За Юрієм Карякіним (з роботи “Достоєвський і Апокаліпсис” )

Мистецькі передзвони

Популярність романів Ф.М. Достоєвського сягнула і Японії. Віддав шану улюбленому письменнику і відомий художник з країни висхідного сонця Осама Тедзука. 1959 року він намалював японський комікс — манга “Злочин і кара”. О. Тедзука, у цілому зберіг сюжет роману, водночас сильно змінив його кінцівку і додав кілька персонажів з своїх попередніх творів. Так само, як і в романі Ф.М. Достоєвського, головний герой манги вбиває і грабує стару лихварку, пояснюючи свій вчинок власною теорією злочина.

Обкладинка манги “Злочин і кара”

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Достоєвський... у деякі хвилини ближчий нам, ніж ті, з ким ми живемо і кого любимо, — ближчий, ніж рідні та друзі. Він — товариш у хворобі, спільник не тільки в добрі, а й у злі, а ніщо так не зближує, як спільні недоліки. Він знає найпотаємніші наші думки, найзлочинніші бажання нашого серця. Нерідко, коли читаєш його, відчуваєш страх від його всезнання, від цього глибокого проникнення в чужу совість. У нього трапляються таємні думки, яких не наважився б висловити не тільки другу, а й самому собі... Книжок Достоєвського не можна читати: їх треба пережити, вистраждати, щоб зрозуміти. І потім вони вже не забуваються... У звичайних дрібницях життя відкриваються такі глибини, такі таємниці, про які ми ніколи не підозрювали.

Дмитро Мережковський, російський письменник і філософ

Достоєвський був відчайдушним аналітиком, але водночас він чудово умів створити живий синтез. Він умів розділити людину на частини, він умів і поставити її на ноги, і зробити її героєм драматичного дійства.

Анрі Барбюс, французький письменник і громадський діяч

За своєю майстерністю, розумінням людей, своєю здатністю до співчуття він був одним із таких письменників, з якими кожен митець хоче зрівнятися, якщо тільки може.

Уільям Фолкнер, американський письменник,

лауреат Нобелівської премії

Підсумовуємо вивчене

1. Розкрийте сенс назви роману “Злочин і кара”.

2. Визначте кульмінаційну подію в романі “Злочин і кара”. Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Подумайте, з якою метою Ф. М. Достоєвський зобразив свого героя людиною, що гостро переживає чужі страждання.

4. Чи згодні ви з твердженням відомого дослідника творчості Ф. М. Достоєвського Юрія Карякіна про те, що “"теорія двох розрядів" — навіть не обґрунтування злочину. Вона сама вже і є злочин”. Аргументуйте свою думку.

5. Підготуйте розгорнуте повідомлення на тему “Біблійні теми і мотиви в романі Ф. М. Достоєвського”.

6. Подумайте, чи випадково, на ваш погляд, Раскольников став убивцею не тільки старої лихварки, а ще й Лизавети, і що через нього мало не загинув Миколка.

7. У класі проведіть дискусію за романом “Злочин і кара” на тему “Так ким же є Раскольников: страждальцем за людство чи недолугим Наполеоном?”.

8. Якщо вам подобається читати детективи або ви є прихильником творчості популярного російського письменника, справжнього друга України, Бориса Акуніна, проведіть самостійне дослідження на тему “Образи і мотиви роману “Злочин і кара” Ф. Достоєвського утворі Б. Акуніна “Ф. М.””. Про результати свого дослідження розкажіть у класі.

9. Поміркуйте, у чому таємниця такої популярності творів Ф. М. Достоєвського в усьому світі.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.