Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - Ранок - В. В. Паращич 2018

Конфлікт молодої людини та суспільства в романі Червоне і чорне
Роман XIX століття

Жульєн Сорель — представник покоління початку 20-х р. XIX ст. Це складний і неординарний образ. Сорель — цілеспрямована людина, яка хоче досягти мети у будь-який спосіб. Його трагедія полягає передовсім у неможливості реалізувати свої ідеали в тогочасному суспільстві. Жульєн не почувається своїм ані серед аристократів, ані серед буржуа, ані серед духівництва, ані, тим більше, серед селян.

Зображення соціального середовища у творі

У романі Стендаля “Червоне і чорне” висвітлено майже всі сфери суспільного життя Франції останніх років Реставрації.

У романі представлені нова буржуазія (Вально), стара аристократія (де Реналь), великий світ політики (де Ла-Моль), а також боротьба між єзуїтами та янсеністами.

Психологізм у зображенні характерів у романі “Червоне і чорне”

“Я хочу говорити про те, що відбувається в глибині душі”,— писав Стендаль. Аромат речей, невловиме дихання їхньої сутності, їхнього ефірного духовного випромінювання розкривають цьому геніальному дегустаторові їхній смисл і таємницю, за мізерним порухом він упізнає почуття, за анекдотом — історію, за афоризмом — людину; йому достатньо летючої деталі, яку ледь-ледь можна осягнути, raccourci [ракурсу — фр.], слабкого натяку, щоб блискавичним позирком влучити в ціль; він знає, що саме ці розрізнені спостереження, les petits faits vrais [дрібні правдиві факти — фр.] мають у психології вирішальне значення. “Тільки в деталях правда”,— говорить один із героїв Стендаля, і сам письменник підносить метод того століття, коли “надавали перевагу деталям”, передчуваючи наступне століття, коли психологія припинить вовтузитися з порожніми, великоваговими, крихкими гіпотезами, коли будуть із молекул будувати вчення про тіло, а за копіткими спостереженнями над деталями, над найлегшими коливаннями й вібраціями нервів вираховувати напруження душі.

У тому й полягає чудова перевага Стендаля над усіма діловитими й поважними психологами, що він віддається цій науці серця мудро, безтурботно і з насолодою, як мистецтву, а не як серйозному професійному заняттю.

За С. Цвейґом

Психологізм — це передавання художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками; заглибленість у творі в душу персонажів, їхню психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відстежує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їхні роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій.

Романтичний психологізм глибший за психологізм попередніх літературних напрямів, але він охоплював лише зображення сильних, яскравих почуттів: найтонші їхні відтінки залишилися поза увагою романтиків. Лише з розвитком реалістичного напряму в літературі психологізм набув справжньої глибини.

Висока майстерність письменника виявилась у:

✵ психологізмі, який яскраво розкрито в розгорнутих внутрішніх монологах героя;

✵ лаконізмі авторських описів і стрімкому потоці подій;

✵ бурхливій реакції героїв;

✵ динамізмі та драматизмі розповіді;

✵ використанні всього багатства зображально-виражальних засобів. Стендаль висував зовсім інші вимоги до стилю, прагнучи граничної точності, ясності й простоти. Він писав у листі до Бальзака: “Я знаю одне тільки правило: бути зрозумілим. Якщо мене не можна зрозуміти — весь мій світ не існує”. Стендаль пропонував учитися цій ясності, точної, ділової інтонації стилю у “Цивільного кодексу” Наполеона. Він говорив, що під час роботи над твором “Пармський монастир” для того, щоб узяти правильний тон і завжди бути природним і точним у виразах, він щодня читав по дві-три сторінки “Цивільного кодексу”.

У стилі Стендаля це прагнення бути ясним і простим виражалося як боротьба з будь-якими подовженнями: письменник не терпів розлогих описів. Стендалеві епічність не притаманна. Дуже часто, бажаючи зобразити широку картину дійсності, митець обмежувався лише однією-двома фігурами для її змалювання, але ці фігури мають граничну виразність і типовість.

Письменник уміє, характеризуючи той чи інший бік життя, розкрити в ньому найголовніше. Особливість стилю Стендаля добре визначив Бальзак, сказавши про нього: “Бейль дотримував видатного принципу: горе в мистецтві тому, хто говорить усе”.

Свою вимогу ясності, простоти, раціоналістичної точності Стендаль уводить у ту царину, яка особливо складно піддається аналізу, зокрема в царину зображення психології героя, та постає в історії літератури як найбільший майстер психологічного роману XIX ст.

Роман Стендаля “Червоне і чорне” неодноразово привертав увагу кінематографістів, починаючи з 1920 р. Зокрема, кіно- й телеверсії за ним створили такі режисери: К. Отан-Лара (1954), П. Кардинале (1961), С. А. Герасимов (1976), Ж.-Д. Вераж (1997).

Постер фільму “Червоне і чорне” (режисер Ж. -Д. Вераж)

1. Поясніть, як ви розумієте епіграф до роману “Правда, сувора правда”.

2. За що односельці та родичі зневажали Жульєна Сореля?

3. Хто був таємним кумиром Сореля?

4. Як Жульєн спочатку ставився до пані де Реналь? Назвіть почуття, які охоплювали героя впродовж його роману з Луїзою.

5. Чим були для пані де Реналь її почуття до гувернера? Чому?

6. Що пані де Реналь вважала карою для себе за подружню зраду?

7. Чому в семінарії не любили Жульєна?

8. Хто сприяв тому, що Сорель став секретарем паризького маркіза?

9. Які якості героя найповніше виявилися на службі в де Ла-Моля?

10. Про що свідчить його розмова із графом Альтамірою на балу?

11. Що приваблювало знатну красуню Матильду де Ла-Моль у простолюдинові Жульєні Сорелі?

12. Опишіть зміну почуттів Жульєна до Матильди й порівняйте з розвитком почуттів до пані де Реналь, зробіть висновки.

13. Чому Сорель відмовляється від допомоги, від самозахисту на суді?

14. Опишіть ставлення до Сореля у цей час інших героїв, зокрема батька. Як це характеризує тогочасне французьке суспільство?

15. Яка героїня, на вашу думку, є жіночим ідеалом у романі? Аргументуйте.

16. У чому полягає гостра критика письменником режиму Реставрації?

Проаналізуйте!

1. Висловіть своє судження щодо значення та символіки назви роману.

2. Пригадайте, що таке психологічна деталь. Наведіть приклади з роману Стендаля “Червоне і чорне”.

3. Поміркуйте та скажіть: до розуму читачів чи до їхніх почуттів більше апелює Стендаль у своєму романі?

4. Пригадайте ваше перше знайомство з Жульєном Сорелем. Чому саме такий шлях уведення героя у твір обирає автор? Які художні засоби використовує для цього? Наскільки можна портрет Жульєна у IV розділі частини 1-ї вважати психологічним? Аргументуйте свою думку.

5. Доведіть, що основний конфлікт роману поглиблено конфліктом почуттів і розуму в образі Жульєна Сореля. Які художні засоби використовує автор для зображення цього конфлікту?

6. Дослідіть, у чому полягає психологізм зображення героїв.

Літературний ринг