Шарль Бодлер - пізній романтик і зачинатель модернізму - ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

Його називали “королем поетів, справжнім Богом”, “апостолом сучасності” й аморальною людиною, напівбожевільним. Про його твори сперечалися і сперечаються донині — літературознавці, поети, пересічні читачі. Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через сто років після того, як його не стало. Митец залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний двобій із собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної й прекрасної Таїни.

Шарль Бодлер — поет, політичний діяч, журналіст, мистецтвознавець, неперевершений перекладач новел Едґара Аллана По. Бунтівний за характером, він почав творити на нових творчих та естетичних засадах, увів у літературу поняття модерн, а саме модерн літературознавці вважають предтечею символізму. Багато поетів наступних поколінь узяли за взірець його творчість.

Людське життя не варте одного рядка Бодлера.

Р. Акутаґава

Бог дав мені життя фізичне, Бодлер дав мені життя духовне.

І. Ю. Петровцій

Бодлер... Цей король поетів, справжній бог.

А. Рембо

1. Прокоментуйте вислови відомих людей про Ш. Бодлера. Як ви розумієте їх?

2. Чи зустрілися вам якісь цікаві думки інших поетів, критиків про Бодлера? Які саме?

Інтерактивна вправа

• За інфографікою зі с. 119 та іншими джерелами інформації (інтернет-ресурсами, сучасними енциклопедіями) схарактеризуйте особливості творчості Шарля Бодлера. Створіть презентацію за цією темою.

І все-таки в Парижі хтось є, хто розуміє мене. І хоче розуміти. І — розуміє. Це — Бодлер. І я й далі поринаю в грозово грізні хвилі того океану, що його звемо — поезія Бодлера.

І. Ю. Петровцій

Бодлер

В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах

Ростуть, звиваються химерні квіти зла,

Подібні до очей жіночих і звіриних,—

В пекельному раю його душа жила.

Лякати буржуа, назватись людоїдом,

Що хтів би скуштувать малесеньких дітей;

Впиватися гірким, самотним, тонким медом

Нездійснених бажань і неживих ідей,—

І бачити в вині безстидної таверни

Вино Причастія, єдину кров Христа...

Хіба таке життя, потворне і химерне,

Не зветься: красота?

М. Т. Рильський

Відображення світогляду й естетичних поглядів Бодлера у збірці “Квіти зла”

Збірка “Квіти зла” НІ. Бодлера відкрила нову сторінку світової поезії. Митець уперше поставив проблему співвідношення дійсності й ідеалу в залежність від розуміння прекрасного власне творчою особистістю. Завдання мистецтва він убачав у тому, щоб відтворити боротьбу добра та зла, яка точиться в душі людини.

Прояви добра та зла, внутрішнього пекла й сучасної краси є провідними мотивами збірки. Її назва підкреслює головну думку: привабливість зла для сучасної людини. Книга має присвяту, вступ і містить шість циклів, об’єднаних за проблемно-тематичним принципом.

Структура збірки “Квіти зла”

Збірка “Квіти зла”: образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера

Про своє творіння поет говорив: “У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце. Усю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту). Усю свою ненависть...”. І пояснював витоки: “Ще в ранньому дитинстві я мав у своєму серці два протилежні відчуття: жах перед життям та захват від життя”; “лише сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює свічадо найвищих ідеалів”.

А ось відгуки представників наступних поколінь:

• ““Квіти зла” Ш. Бодлера — це квіти, що виросли в нашій суперечливій душі на ґрунті жорстокого XX століття” (Олександр Олесь);

• “Книга ця — душа і життя поета цілком: з його лазуровими мріями, його культом краси, його шаленими пристрастями. Це глибоко символічна біографія поета” (О. І. Урусов).

Вірш “Відповідності”

Вірш “Відповідності” — своєрідний маніфест символістів — було написано 1855 р.; у всіх виданнях збірки “Квіти зла” він іде четвертим віршем у циклі.

У цьому вірші зв’язку між людиною і символом передує натяк про “неясні слова”, тобто про затемненість змісту слів.

І ці “неясні слова” бентежать людину, тому що вона не може осягнути таємниці природи лише розумом, їй загрожує заплутатися у “лісі символів” як у своїй підсвідомості. Тому “крізь них людина йде, і в них людина тоне”.

Автор не використовує образи та метафори для опису конкретних реалій, предметів та фактів, а символічно позначає ними певні ідеї, універсальні явища буття. Це визначило в бодлерівській поетиці тенденцію до переростання образів у символи, а також прагнення до навіювання читачеві певних настроїв та душевних станів.

Дослідник творчості Бодлера Ґастон Башляр застерігав від сприйняття сонета “Відповідності” як твору пейзажної лірики — його зміст значно глибший: “У двох єдностях — темної ночі та ясного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі та ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі”. Про те саме писав Бодлер: “Весь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну”. Навіть у віршах, де поет справді милується красою природи, він не може позбутися відчуття “темного змісту речей” — “широкого і чорного небуття””.

Україномовне видання творів Ш. Бодлера. 1989

Відповідності

Природа — храм живий, де зронюють колони

Бентежні стогони і неясні слова.

Там символів ліси густі, немов трава,—

Крізь них людина йде, і в них людина тоне.

Всі барви й кольори, всі аромати й тони

Зливаються в могуть єдиного єства.

Їх зрівноважують співмірність і права

Взаємного зв’язку невидимі закони.

Є свіжі запахи, немов дітей тіла,

Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,

Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,

Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,

Що опановують усі безмежні речі;

В них — захват розуму, в них відчуттям — хвала.

Переклад Д. В. Павличка

1. Як розкривається в цьому вірші ідея відповідностей?

2. Поясніть зміст метафори ліси символів.

3. У яких рядках змальована картина всеохопної гармонії?

4. Як передаються у творі взаємини людини й природи?

5. Що, на вашу думку, мається на увазі під словом живий у цій поезії? Як сприймається природа взагалі?

6. Що допомагає все врівноважити у природі?

7. Поясніть, чому цей твір називають маніфестом символізму.

Проаналізуйте!

• Порівняйте переклад Д. В. Павличка із самостійно прочитаними варіантами перекладу українською та російською мовами. Який із них максимально зберігає філософську смислову наповненість і водночас передає яскраву поетичну образність бодлерівського вірша?

Дайте поради художникові щодо створення ілюстрацій до твору Ш. Бодлера “Відповідності”, заповнивши таблицю.

Двосвіття Ш. Бодлера

Світ	Символ	Колір	Звук

Вірш “Альбатрос”

Вірш був написаний 1842 р. під час поїздки на острів Маврикій. Шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана та спостерігаючи за птахами, розмірковував над власного долею.

У перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, “що люблять пролітать слідами кораблів” (переклад М. І. Терещенка). Альбатрос — величний птах, володар морських просторів, що супроводжує кораблі. На палубі він має дуже безпорадний вигляд. Авторові шкода альбатроса, свій біль і сум він передає, підкреслюючи велич цього птаха в небі й безпорадність на землі.

Поступово цей образ набуває символічності як уособлення образу самого поета та його долі в людському вирі життя.

Шарль Бодлер не знаходить розуміння серед людей, і тому не може злетіти думкою, а “крила велетня волочить по землі”.

Із образом цього птаха пов’язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплюється ним і висловлює йому своє співчуття. У полоні альбатрос стає безсилим і смішним, тому що він — жертва насилля.

Альбатрос, тобто сам поет,— це світ прекрасного, добра. Моряки — зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі Всесвіту. Море — символ життя; корабель, човен — людська доля; грім, гроза, блискавка — життєві негаразди.

В “Альбатросі” стверджується божественна сила мистецтва, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета. Він не може протистояти суспільству, як птах — матросам. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво й особистість вищі за натовп. Така позиція автора.

К. Швабе. Обкладинка до збірки поезій Ш. Бодлера “Квіти зла”. 1900

1. Якою є тема вірша “Альбатрос”?

2. У якій частині вірша міститься основна думка? Як ви її розумієте?

3. Знайдіть опис альбатроса у небі й на палубі. Порівняйте їх. Що символізують ці образи? Яке символічне навантаження несуть образи матросів, моря?

4. Спираючись на текст, визначте основні характеристики альбатроса та гурту матросів.

5. Чому митець порівнює поета саме з альбатросом?

6. Як зображено долю поета у вірші “Альбатрос”?

7. Який художній засіб використовує Бодлер, щоб підкреслити велич духовного злету й ницість земного бруду? Доведіть прикладами з тексту.

8. Визначте тему поезії. Зачитайте ту частину вірша, що містить провідну ідею автора.

9. Що відтворюють складові словосполучення “Квіти зла”?

Проаналізуйте!

1. Поміркуйте, завдяки чому досягнуто композиційної єдності вірша?

2. Доведіть або спростуйте твердження: тема твору розгортається у перших трьох строфах, а ідею озвучено в четвертій. Відповідь аргументуйте.

3. Схарактеризуйте центральний символ вірша “Альбатрос”.

4. Що наштовхує на думку про сприйняття головного образу твору як символу?

5. Розкрийте проблему Краси та Зла у творчості Шарля Бодлера.

Літературний ринг

Говорити про пана Бодлера — значить говорити про страхіття... Усі ці холоднокровно описані могильні жахи, усі ці ями з нечистотами, які він розгрібає, засукавши рукави, повинні запліснявіти в шухлядці столу. Ж. Абанса Скрізь ми зустрічаємо по-дитячому претензійне натхнення й потуги на оригінальність; скрізь нагромадження надокучливих алегорій, які прикривають відсутність думок, скрізь груба, холодна, безбарвна мова, мальовничо пересипана словами “паразити”, “падло”, “жахливі вбивці”, “могильні черви”. Л. Гудаль

Тут є таємна архітектура, план, розрахований мудрим і вольовим поетом. “Квіти зла” — не низка ліричних уривків, розкиданих за натхненням і зібраних у книгу з єдиною метою хоч якось об’єднати. Вони є не стільки віршами, скільки поетичним творінням найсуровішої єдності. 3 точки зору мистецтва й естетичного враження вони значно програли б, не будучи прочитаними в тій послідовності, як їх розташував, знаючи, що робить, поет. Ж. А. Барбе д’Оревіллі Збірка Бодлера “Квіти зла” — це здійснений з рідкісною послідовністю й завершеністю синтез однієї великої епохи європейської поезії, епохи романтизму, і водночас це своєрідний пролог до другої великої поетичної епохи кінця XIX — початку XX ст. Але передусім це знаменне явище поезії своєї доби — 40-60-х рр. позаминулого століття. Д. С. Наливайко

Ознайомтесь з оцінкою збірки “Квіти зла” митцями, критиками, науковцями. А яка ваша думка?