ОЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - В. В. Паращич - Ранок 2018 рік

ОЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Усе, що існує у світі, завжди має витоки.

Європейська література бере свій початок з дивовижної та неповторної культури античного періоду.

І література, і мистецтво, і філософія античного світу стали вихідною точкою в розвитку всієї подальшої культури, адже вони вперше по-справжньому відкрили й оспівали людину, зробили ставлення до неї мірилом усіх речей, пізнали її як прекрасний і довершений феномен природи. Тому античну літературу небезпідставно називають колискою літератури європейської.

Із безмірно багатої греко-римської літератури лишилися тільки нужденні відламки і шматочки, але вони мали силу оновити європейську людність. Вони й досі не перестали запліднювати нашого духу і творять натхненну основу нашої цивілізації.

І. Я. Франко

Дивних багато в світі див,

Найдивніше з них — людина.

Софокл

1. Які періоди світової літератури вам відомі?

2. Як ви розумієте поняття античність? Назвіть хронологічні межі цього періоду.

3. Про яку особливість античної літератури свідчить вислів Софокла?

4. У чому полягає вплив античної культури на розвиток європейської літератури?

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку на с. 16. Складіть візитівку доби античності. Визначте основні риси цієї історико-культурної доби.

• Схарактеризуйте розвиток літератури за доби античності.

Інтерактивна вправа

• Що ви знаєте про Гомера?

• Яким темам присвячена його поема “Іліада”?

• Чому весь світ захоплюється давньогрецьким епосом?

Провідні ознаки античної літератури

• Змістовність: широке охоплення дійсності, зображення людини в розмаїтті її життєвих проявів.

• Життєвість відтворення: література античного суспільства лише за часів його занепаду була відірваною від життя.

• Політична актуальність: роздуми над актуальними політичними проблемами, активне втручання літератури в політику.

• Пам’ятки античної літератури тривалий час визнавали зразками художньої творчості, а порівняння письменників із античними вважали найвищою похвалою (так, малоросійською Сапфо називали Марусю Чурай).