Доля і призначення людини в романі Паоло Коельйо Алхімік - СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ

Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - В. В. Паращич - Ранок 2018 рік

Доля і призначення людини в романі Паоло Коельйо Алхімік - СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ

“Алхімік” — найвідоміший твір, написаний португальською від часів появи цієї мови. Цікаво, що бразильське видання 1988 р. тривалий час було відоме тільки місцевим бібліофілам. Справжній читацький бум почався після появи англійського перекладу, а в 1990-ті рр. “Алхімік” став інтернаціональним бестселером. Коельйо навіть увійшов до Книги рекордів Ґіннесса: за один день на книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні в Німеччині він підписав усі запропоновані там екземпляри свого роману.

Історія написання роману “Алхімік”, назва, жанр, ознаки роману-притчі

Роман “Алхімік” був написаний 1988 р. після паломництва Коельйо до Сантьяґо-де-Компостели. Випадкова зустріч в Амстердамі привела письменника до католицького ордену RАМ, створеного ще 1492 р. Тут Коельйо почав розуміти мову знаків і передбачень, що трапляються на людському шляху. Відповідно до ритуалу орден спрямував його в паломницьку подорож. Подолавши 80 кілометрів легендарною стежкою прочан, Коельйо описав цю подорож у своїй першій книзі “Паломництво” (“Щоденник мага”; 1987).

За нею з’явився “Алхімік”. “Уся моя книжка, яку написав у Римі, заснована на стародавній перській легенді”,— зазначав письменник. Свого часу цю легенду використав аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес як сюжет для одного зі своїх оповідань.

Описуючи шлях головного героя і його духовне збагачення на цьому шляху, Коельйо застосував символічну мову, яка допомогла змалювати людину, її життя та її мрії. “Головна думка моєї книги “Алхімік” — у фразі, яку, звернувшись до пастуха Сантьяґо, вимовив цар Мельхіседек: “Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього””.

Обкладинка видання П. Коельйо “Алхімік” (Львів : Класика, 2000)

Назва роману досить проста і водночас незвичайна.

Твір П. Коельйо за жанром — це роман-притча.

Притча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, що має на меті викласти духовні або моральні істини. Основою цього жанру є алегорія; головним завданням — моральне або релігійне повчання.

Цей жанр був поширений у Євангелії, оскільки в алегоричній формі виражав духовні настанови (притчі Соломона). До жанру притчі зверталися також сучасні поети (Д. В. Павличко, Л. В. Костенко та ін.). У новітній європейській літературі притча стала одним із засобів вираження морально-філософських роздумів письменника, нерідко протилежних загальноприйнятим у суспільстві уявленням. У такій новій якості використали притчу у своїй творчості сучасні українські письменники (зокрема, Валерій Шевчук “Дім на горі”, “На полі смиренному”).

Роман-притча — великий епічний твір із повчальною ідеєю морально-етичного плану.

“Алхімік” — твір постмодернізму, тому йому притаманна мутація жанрів, часу, іноді й простору. У творі є елементи оповідання, пригодницького роману, мемуарів, алхімічних і філософських трактатів, біблійних текстів, нарису, міфу, але літературознавці визначили його як роман-притчу.

Правило Коельйо звучить так: “Щастя та Любов універсальні для всіх” (“Воїн знає, що в усіх мовах найважливіші слова — короткі. Так. Бог. Любов”).

Пошуки смислу буття в романі “Алхімік”

Книга “Алхімік” — глибоко символічна. За сюжетом це твір про пошуки й знаходження істини. Роман має кільцеву композицію. Молодий іспанський пастух Сантьяґо, побачивши віщий сон, вирушає шукати скарби та впродовж усієї оповіді натрапляє на людей та явища, що допомагають йому зрозуміти себе самого й набути знань про світобудову, які насправді виявляються відкритими для всіх і кожного.

Він прямує зі свого будинку в Іспанії до екзотичних ярмарків Танжера, долає пустелі Єгипту, після чого на нього чекає доленосна зустріч з Алхіміком. За час подорожі герой набув життєвого досвіду, знайшов справжнє кохання, пізнав Всесвітню Мову, тобто став Алхіміком, і, зрештою, зажив грошей. Як біблійний блудний син, він повертається після мандрів додому, щоб з’ясувати, що обіцяний йому скарб лежить на тому місці, звідки й почались його мандри. Сантьяґо виконав на землі свою місію: навчився алхімії життя, навчився жити в гармонії зі світом, зрозумів, що наші долі та вся світова будова написані однією рукою — рукою Творця. Отже, щастя й багатство слід шукати в собі. І в основі цього пошуку — дотримання свого призначення.

“Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього” — ці слова рефреном повторюються в романі-притчі.

Кожна зупинка, кожен епізод роману відкривають героєві якусь істину, мають алегоричне значення:

• “Тариф” — “Усе у світі має ціну”;

• “Танжер” — “Ніколи не відмовляйся від своєї мрії”;

• “Пустеля Сахара” — “Усі ми — частинки Світової Душі”;

• “Оаза Ель-Фаюм” — “Любов — це сила, яка трансформує й удосконалює Світову Душу”;

• “Табір блакитних вершників” — “Я здатен творити чудеса”;

• “Стара церква” — “Скарби там, де заплаче серце”.

Завдання автора — донести до читача свої гуманістичні та філософські уявлення. Центральні сентенції (афоризми) роману: “Домогтися втілення своєї долі — це єдиний справжній обов’язок людини”; “Якщо пообіцяєш те, чого не маєш, утратиш бажання мати” та ін.

“Алхімік” — книга про мудрість, про необхідність слухати своє серце, читати знаки, які трапляються на життєвому шляху, а найперше — йти за своєю мрією та за жодних обставин від неї не відмовлятися.

Система образів роману: пастух Сантьяґо, Фатіма, Мельхіседек, Алхімік

Головний герой роману — пастух Сантьяґо. Він народився у звичайній селянській родині, до 16 років навчався в семінарії, батьки мріяли бачити його священиком. У семінарії Сантьяґо вивчав латину, іспанську мову й богослов’я. Але потяг до пізнання світу переміг намагання пізнати Бога, вивчати гріхи людства. І одного разу, коли юнак відвідував батьків, він насмілився зізнатися, що священиком бути не хоче, а мріє подорожувати. Батько поставився до цього з розумінням і віддав Сантьяґові гаманець із останніми трьома старовинними золотими монетами, щоб син купив собі череду овець і став їхнім пастухом, тому що лише так Сантьяґо зможе мандрувати світом, дізнаючись про інші землі, людей, які живуть на них, та їхні звички. І юнак стає вівчарем.

“У Сантьяґо скрізь були друзі — тому він любив мандрувати, заводити нові знайомства. Якщо біля тебе одні й ті самі люди, вони входять у твоє життя. А через деякий час намагаються його змінити. І якщо ти не хочеш бути таким, яким вони тебе хочуть бачити, то ображаються”

(Автор)

Герой не поділяє порад та настанов своїх друзів, він обстоює думку про те, що кожен має прожити власне життя, знайти і пройти свою стезю у цьому світі. Він хоче бути вільний у своїх думках, діях, помилках

“Секрет щастя в тому, щоб бачити все, чим чудовий і славний світ, але ніколи не забувати про дві краплі олії в чайній ложці”.

“Усі люди, допоки вони ще молоді, знають свою Долю”.

“На цій планеті існує одна велика істина: незалежно від того, ким ти є і що робиш, але, коли ти по-справжньому чогось бажаєш, ти досягнеш цього... Це і твоє призначення на Землі. У людини один-єдиний обов’язок: прямувати за своєю Долею до кінця”.

“Ти знайдеш шлях до єгипетських пірамід за тими знаками, якими Господь відзначає шлях кожного в цьому світі. Потрібно тільки вміти прочитати те, що написано для тебе”

(Цар Мельхіседек)

І вівчар зрозумів, що хотів сказати йому цар Мельхіседек. Секрет щастя полягає в тому, щоб іти за своєю мрією, своєю Долею, але під час цього шляху не забувати і про те, що дороге твоєму серцю

“Якщо тобі доведеться піти раніше, ніж закінчиться війна між племенами пустелі, іди на пошуки Своєї Долі... А якщо я — частина твоєї Долі, коли-небудь ти до мене повернешся.

Я жінка пустелі та хочу, щоб мій чоловік був вільний, як вітер”

(Фатіма)

В оазі Сантьяґо допомагав Англійцю шукати Алхіміка, закохався в молоду дівчину Фатіму, яка відповіла йому взаємністю і переконала в тому, щоб він не зупинявся, а продовжував шукати те, чого прагне. Кохання Сантьяґо — це кульмінаційний момент у творі. Герой почав усвідомлювати своє призначення в житті

Поради Сантьяґо від Алхіміка

• Зло не в тому, що входить до вуст людини, а в тому, що йде з них.

• Наберись сил, як воїн перед битвою. Але не забувай, що серце твоє там, де скарби. А їх потрібно знайти, тому що тільки тоді все, що ти зрозумів, відчув на своєму шляху, матиме сенс.

• Кохання не може заважати людині йти за Своєю Долею, якщо вона розмовляє Всесвітньою Мовою.

• Є тільки один шлях осягнення свого призначення на Землі — діяти.

• Слухай своє серце. Йому відомо все на світі, бо воно — рідня Душі Світу і коли-небудь повернеться до неї.

• Зрада — це удар, якого не чекаєш. Якщо знатимеш своє серце, то воно тебе ніколи не зрадить, бо ти знаєш всі його мрії, бажання і зумієш впоратись із ним. А втікати від свого серця ще нікому не вдавалось. То вже краще його слухати.

• Боязнь страждання — гірше самого страждання. Жодне серце не страждає, коли вирушає на пошуки своєї мрії, тому що кожна мить цих пошуків — це зустріч з Богом і Вічністю.

• Ми, люди, ніколи не розуміємо, які скарби перед нами, тому зовсім не віримо у ці скарби.

• Той, хто втручається в чужу Долю, ніколи не промине особисту.

• Кожна людина на Землі, хоч чим би вона займалася, відіграє головну роль в історії світу. І навіть зовсім про це не здогадується.

1. Які враження у вас склалися про твір П. Коельйо?

2. Назвіть частини роману-притчі “Алхімік”. Якою є роль прологу й епілогу?

3. Розкажіть про головного героя — пастуха Сантьяґо: його захоплення, мрії. Які сни бачить Сантьяґо? У чому полягає символічне значення цих снів?

4. Яку мету поставив перед собою Сантьяґо? Як її можна пояснити?

5. Як уплинули на подальшу долю Сантьяґо дві зустрічі (з циганкою Фатімою і царем із Салима Мельхіседеком)? Наскільки, на вашу думку, випадковою є зустріч Сантьяґо й Англійця? Що дала вона хлопцеві? Що зрозумів юнак після зустрічі з Фатімою?

6. Хто такий Алхімік? У чому полягає парадоксальність цього образу? Чому саме Алхімікові судилося провести Сантьяґо до Пірамід?

7. Що трапилось із Сантьяґо після прощання з Алхіміком?

8. Яку роль відіграє зустріч Сантьяґо з блакитними вершниками?

9. Що таке кохання у розумінні Сантьяґо?

10. Які риси характеру допомогли Сантьяґо подолати всі життєві труднощі на шляху до досягнення мети — до кінця слідувати своїй Долі, знайти свої скарби?

11. Назвіть літературні паралелі твору “Алхімік”.

Проаналізуйте!

1. Як історія пастуха Сантьяґо розкриває поняття людської долі, сили Всесвіту над бажаннями, діями людини?

2. Які ознаки постмодернізму ви помітили в “Алхіміку”?

3. Поясніть сенс назви роману. Яку назву запропонували б ви? Обґрунтуйте свою пропозицію.

4. Згадайте жанрові різновиди роману. Доведіть цитатами з тексту, що твір П. Коельйо — роман-притча.

5. У чому, на вашу думку, полягає секрет популярності твору П. Коельйо “Алхімік”?

Створіть!

1. Комп’ютерну презентацію текстуального дослідження “Моя істина крізь призму істини Сантьяґо”.

2. Літературну рекламу-анонс роману Паоло Коельйо “Алхімік”.

Літературний ринг

“Алхімік” — це немовби сучасний “Маленький принц”. Глибока і проста книжка.

Милорад Павич Це як музика. Коельйо — Алхімік — слова.

Джулія Робертс

“Алхімік” — прекрасний твір про магію, мрію і скарби, які ми скрізь шукаємо, а знаходимо у себе на порозі.

Мадонна

Мабуть, найуспішніший письменник світу — Паоло Коельйо. Абсолютно чесно можу сказати: я не хочу бути таким письменником, як він. Мені не цікаво його читати, я уявляю, наскільки це велика мука таке писати. Якщо це так важко читати, то писати, мабуть, набагато нудніше.

Юрій Андрухович

А якої думки ви? Чого навчають книги Коельйо?